Будинок 1911—12 приватних на­вчальних закладів Жекуліної А. В., в якому містився евакогоспіталь, де по­мер Ватутін М. Ф. (іст.), вул. Артема, 27

Вул. Володи­мирська, 28. Будинок 1886, в якому містилися бюро Українського наукового товари­ства, редакції українських видань, пра­цювали Грушевський М. С., Тищен­ко Ю. П. та інші (іст.). На червоній лінії забудови вулиці.

Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст._, в якому проживав Сушицький Ф. П. (іст.). Вул. Воровського, 14. На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний.

Особняк Симиренка В. Ф. кін. 19 ст., в якому містилися УНТ, ВУАК Спілка українських письменників проживали Новицький О. П., Шарлемань М. В. та інші (архіт., іст.). Вул Десятинна, 9.

ВУЛ. Володимирська, 60. Головний корпус, 1837—43,(архіт., іст.).

Садиба (Міхельсона Ф. Г.) 1899— 1909, де в навчальних закладах Валькера Г. А. вчилися Архипенко О. П., Горовиць В. С., Кавалерідзе І. П., Симиренко В. Л., працювали Перетц В. М., Тутковський П. А. (іст.). Вул. М. Коцюбинського, 12. 

Садиба 1897—98, в якій місти­лося правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», прожи­вали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.).  Вул. Саксаганського, 74, 74-б. Історична забудова садиби скла­дається з головного будинку на чер­воній лінії вулиці та флігеля у глибині ділянки, споруджених за проектом арх. А.-Ф. Краусса на замовлення домовлас­ниці М. Лубковської (раніше у садибі розташовувались одноповерхові де­рев'яні будівлі).

Садиба 1903—04, в якій містилися Київський клуб автомобілістів, Київське товариство мистецтва та літератури, жіноча гімназія Титаренко О. К., де навчалася Тарасова А. К. (архіт., іст.). Вул. В. Хмельницького, 10. До 1898 мала № 12. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці і розташованого паралельно йому в другому ряді забудови флігеля (під одним номером). Історія садиби простежується з серед. 19 ст. і пов’язана з іменем домовласника — арх. Л. Станзані.

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.

Садиба 1875—76, 1886—99, в якій містилися навчальні заклади Жекуліної А. В., Українське наукове товариство, редакції і контори журналів «Записки Українського наукового товариства в Києві», «Літературно-науковий вістник», «Україна», бюро Това-риства для надання допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від воєнних дій, проживали Волошинов О. Ф., Лотоцький О. Г., Матушевський Ф. П., відбулися установчі збори Української академії наук, розміщувалася редакція газети «Молода гвардія», в якій працювали Маняк В. А., Чорновіл В. М. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 36, 36-е, 38, 38-б. Складається з головного будинку (№ 36) і житлового будинку (№ 38) на червоній лінії забудови вулиці та двох флігелів (№ 36-е, 38-б) на подвір'ї. З поч. 19 ст. ділянка входила до складу великої садиби, яка межувала з вул. Рейтарською і залишками давнього фортечного валу, що прилягав до пл. Львівської.