Ясѣня
| Мѣстечко Украины
Ясѣня
Ясіня (укр.), Kőrösmező (мад.), Jasiňa (чеш.)
|
Ясѣня (гуц. диалект Ясинье, укр. Ясіня, мад. Kőrösmező, чеш. Jasiňa) — мѣстечко Раховского района Закарпатской области. До року 2024 мало в украинской администативѣ статус «селище мѣстского типа», котрый достало в року 1947,[4] днесь вымѣненый на «селище».[5]
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Лежить в долинѣ меджи горскыма пасмами Чорногора и Свидовець, над рѣков Чорна Тиса. Оддалене о 30 км од районного центра и 274 км од областного.
Середня рочна теплота +6°C, януара -6°C, юла +16,9°C.[2]
История
[едітовати | едітовати жрідло]
Перва упоминка походить з року 1555 (Keoreosmezew, 1555)[1].
В року 1724 выставлена перва клавзура, хоснована про сплав дерева.[4]
До Трианона належало ку Тисянскому округу (Tiszavölgyi járás) жупы Мараморош (Máramaros vármegye). В року 1910 мало 9795 обывательох, з них было Русинох 6824, Нѣмцьох 1484, Мадярох 1461.[6] По роспадѣ Австро-Мадярщины в наставшой атмосферѣ нестабилности в року 1919 село стало ся центром Гуцулской републикы, котра продержала ся до половкы рока.
В року 1930 в селѣ жили 10614 обывателѣ, з того Русины — 7365, Евреи — 1352, Мадяре — 1154, Чехы и Словакы — 497, иншы — 14, чужоземцѣ — 180. Религийны громады: 6454 — грекокатоликы, 1545 — римокатоликы, 923 — православны. В селѣ быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон; три лѣсовы и една земелна управа; иншпекторат, уряд и филиалкы цолной службы (так званы финанцы); жандарскый уряд и его филиалкы. Промысловы и транспортны объекты: електрарня, бензопумпа, три лѣсосплавны ставбы з клавзурами, желѣзнична штация в селѣ и мала штация на польско-чехословацкой граници (Зимир). В селѣ была русинска горожанка (4 класы) з чешскым оддѣлѣньом; державна русинска фахова школа роботы з деревом з тырвалов выставков гуцулскых людовых выробкох; русинска народна школа (5 клас), чешска народна школа (2 класы); болниця з двома дохторами.[7]
В часѣ Другой свѣтовой войны бой за Ясѣня продовжав ся 17 днѣ, од 28. септембра 1944. Червена армада зашла в село 14. октобра 1944, утративши 413 воякох мертвыма. Зоз села звербовали на поповнѣня 300 обывательох.[4]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. чеш.
- Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. мад.
- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр.
- Історія міст і сіл України: Ясіня
- Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року, PDF(zip)
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 Sebestyén Zs., с. 78.
- ↑ 2,0 2,1 Král J., с. 35.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року
- ↑ 4,0 4,1 4,2 Лелекач М.М, Молдавчук В.С.: Ясіня. //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7., сс. 514-523.
- ↑ http://www.golos.com.ua/files/2023/10/odv38.pdf Голос України, 28 жовтня 2023 року.
- ↑ A történelmi Magyarország...
- ↑ Достал, Я., cc. 142-143.
Навигация по Раховскому району Районный центер: Рахово
|
| |||||
