Нейтрофіли: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
АтаБот (обговорення | внесок) м виправлення за допомогою AWB |
|||
(Не показано 34 проміжні версії 9 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Infobox Anatomy |
Name = Нейтрофіли |
Latin = |
GraySubject = |
GrayPage = |
Image = Neutrophil with anthrax.jpg |
Caption = Нейтрофіл, який поглинає бактерію — збудника [[Сибірка|сибірки]]|
Image2 = Blausen 0676 Neutrophil.png|
Caption2 = Тривимірний вигляд нейтрофіла|
Precursor = [[мієлоцит]] |
System = [[кровоносна система]]|
Artery = |
Vein = |
Nerve = |
Lymph = |
MeshName = |
MeshNumber = |
Code = {{TerminologiaHistologica|2|00|04.1.02017}} |
}}
[[Файл:Human-Neutrophil-Cytoskeletal-Dynamics-and-Contractility-Actively-Contribute-to-Trans-Endothelial-pone.0061377.s003.ogv|thumb]]
'''Нейтрофіли''' ({{lang-en|neutrophils}}), або '''нейтрофільні [[гранулоцити]]''' — один з видів [[Лейкоцити|лейкоцитів]] із гранулами всередині цитоплазми. Нейтрофіли беруть участь у захисних реакціях організму людини та хребетних при [[Бактерії|бактеріальних]] чи [[Інфекція|інфекційних]] хворобах.
Нейтрофіли містять [[Лізосома|лізосомні]] [[ферменти]], що руйнують бактерії, а також ферменти, за допомогою яких в крові утворюються активні протимікробні речовини. Останні мають жовто-зелений колір — колір нейтрофілів і гною, який утворюється в місці запалення із суміші збудників, нейтрофілів і продуктів розпаду клітин запальної тканини. При гострих бактеріальних інфекційних захворюваннях число нейтрофілів швидко зростає. Вони здатні отримувати енергію шляхом [[Анаеробне дихання|анаеробного]] [[гліколіз]]у (одержання глюкози як джерела енергії без доступу кисню) і тому можуть існувати навіть у тканинах, бідних киснем (запалених, оточених, тих, які погано забезпечуються кров'ю). Лізосомні ферменти, що вивільняються при розпаді нейтрофілів, спричинюють розм'якшення навколишніх тканин — формування гнійного вогнища запалення.
У нормі в крові є певна кількість не тільки дозрілих (сегментованих) нейтрофілів, але і їх попередників — незрілих клітин: паличкоядерних (1-6 %), юних (0,1-1 %). При нейтрофільному [[лейкоцитоз]]і (нейтрофільозі) число цих незрілих форм наростає. При цьому в крові можуть з'явитися попередники юних клітин — мієлоцити.
== Будова ==
Нейтрофіли безперервно
Зрілий нейтрофіл має сегментовані ядра, незрілий має
Нейтрофіли мають складний цитоскелет, який відповідає за хемотаксис, [[фагоцитоз]] і екзоцитоз. Білки, що входять до складу цитоскелету, включають
Нейтрофіли містять велику кількість
Нейтрофіли складають 65-70 % від загального числа [[Лейкоцити|лейкоцитів]]. Діаметр клітини у свіжій краплі крові становить 7-9 мкм
* Первинні гранули
* Вторинні гранули — це специфічна зернистість, її зміст 80-90 % від усієї зернистості в зрілих нейтрофілах. Для хімічного складу вторинних гранул нейтрофілів характерна наявність лужної фосфатази (як маркерний фермент), основних катіонних білків, фагоцитинів, лактоферинів, амінопептидаз, [[лізоцим]]у, тут відсутні лізосомальні ферменти і пероксидаза.
У цитоплазмі нейтрофілів слабко розвинені органели: є небагато [[Мітохондрія|мітохондрій]], невеликим є [[комплекс Гольджі]], іноді зустрічають елементи [[Редукція|редукованої]] ендоплазматичної сітки. Характерна наявність включень — глікогену, ліпідів. Таким чином, нейтрофіли містять повний набір речовин, за допомогою яких вони руйнують фагоцитовані [[мікроорганізми]]. Нейтрофіли мають здатність активно рухатися, пересуватися в тканинах до вогнища запалення і [[Фагоцитоз|фагоцитувати]] мікроорганізми та інші дрібні частинки.
== Різновиди нейтрофілів ==
* Юні нейтрофіли (бобоподібні) — наймолодша форма, в крові з'являються рідко (0,1 — 0,5 %), тільки при наявності виразного запалення;
* Паличкоядерні нейтрофіли — мають велике ядро у вигляді букви С, S, їх кількість складає 1 — 6 % від загальної;
* Сегментоядерні нейтрофіли — ядро має 2-3 сегменти, іноді більше, розділених тонкими перетяжками, складають 49 — 72 %;
Порушення нормального співвідношення нейтрофілів бувають декількох видів.
Ядерний зсув нейтрофілів вліво
* [[Інфекційні захворювання|Інфекційних захворювань]];
* [[Інтоксикація|Інтоксикації]];
* [[Запалення|Запальних процесів]];
* [[Злоякісна пухлина|Злоякісних пухлин]].
При цьому розрізняють два види зсуву нейтрофілів вліво — регенеративний і дегенеративний.
* Регенеративний зсув нейтрофілів — це означає, що збільшується кількість паличкоядерних та юних нейтрофілів на тлі загального лейкоцитозу. Це говорить про підвищену діяльності [[Кістковий мозок|кісткового мозку]], який, як відомо, є органом кровотворення. Такий стан організму характерний для гнійно-септичних і запальних процесів ([[пневмонія]], [[апендицит]], тощо).
* Дегенеративний зсув — збільшується кількість тільки паличкоядерних нейтрофілів; при цьому з'являються дегенеративні зміни в клітинах. Це говорить про те, що функція кровотворення (кісткового мозку) пригнічена.
== Тривалість життя ==
Утворюються у червоному кістковому мозку протягом 7 діб, після того виходять у кровообіг; циркулюють у крові 8-12 годин і виходять у сполучну тканину.
== Функції ==
{{Доробити розділ|дата=вересень 2014}}
Кожна клітина здатна тільки до однієї фагоцитарної події. Клітина при цьому створює певний респіраторний вибух. Протягом дихального вибуху, NADPH (нікотинамід-аденін-динуклеотид фосфат) — ензим, який виробляє велику кількість супероксиду (реактивний кисень), активується. Супероксид спонтанно мутує до [[Перекис водню|перекису водню]], який потім перетвориться в HOCI.
== Хемотаксис ==
Нейтрофіли здійснюють процес хемотаксису, що дозволяє їм мігрувати в напрямку вогнищ інфекції або запалення. Рецептори клітинної поверхні нейтрофілів дають можливість виявити хімічні [[градієнт]]и [[Молекула|молекул]], таких як інтерлейкін-8 (IL-8), гамма[[інтерферон]] (γ-IFN), С5а, і лейкотрієн B4, який ці клітини використовують, щоб направити на шлях міграції.
Нейтрофіли мають різні специфічні рецептори, включаючи рецептори [[комплемент]]у, рецепторів [[Цитокіни|цитокінів]], хемокінів, лектинів і білків, Fc-рецептори опсоніна тощо.<ref>Charles N. Serhan, Peter A. Ward, Derek W. Gilroy (2010). Fundamentals of Inflammation. Cambridge University Press. pp. 53-54. ISBN 0-521-88729-1.
Jump up ^</ref>
== Кількість нейтрофілів в крові ==
Кількість нейтрофілів у нормі в крові у дорослих
=== Підвищення кількості нейтрофілів в крові ===
Збільшення кількості нейтрофілів в крові більше 6,5 * 10<sup>9</sup>/л називають нейтрофільозом.
Основною причиною підвищення нейтрофілів в крові є [[запалення]] в організмі, особливо при гнійних процесах. За збільшенням вмісту абсолютної кількості нейтрофілів в крові при запальному процесі можна судити про запалення та адекватність [[Імунна відповідь|імунної відповіді]] на запальний процес в організмі. Підвищення нейтрофілів в крові до 10,0 * 10<sup>9</sup>/л розвивається при помірному локалізованому запальному процесі, збільшення нейтрофілів до 20,0 * 10<sup>9</sup>/л відбувається при значному рівні запального процесу в організмі. При генералізованих запальних процесах в організмі, таких як [[сепсис]] (особливо [[стафілокок]]ової етіології) збільшення нейтрофілів в крові може досягати 40,0-60,0 * 10<sup>9</sup>/л. Виражений лейкоцитоз в крові з вираженим нейтрофільозом називається лейкемоїдною реакцією мієлоїдного типу. Виражений запальний процес в організмі супроводжується не тільки кількісними змінами, а й якісними. Так при значних запальних процесах, особливо гнійних, відзначається зрушення лейкоцитарної формули вліво з появою в периферичній крові незрілих (юних) попередників нейтрофілів, таких як метамієлоцити та мієлоцити.
Помірне збільшення кількості нейтрофілів в крові можна спостерігати також і при деяких фізіологічних станах, наприклад при посиленій фізичній роботі, після прийому їжі, при сильних психоемоційних напружених, під час вагітності.
=== Зниження кількості нейтрофілів в крові ===
Зниження нейтрофілів у периферичній крові нижче 1,6 * 10<sup>9</sup>/л називають нейтропенією.
Причиною зменшення нейтрофілів у периферичній крові може бути пригнічення кістковомозкового кровотворення органічного або функціонального характеру, посилене руйнування нейтрофілів, виснаження організму на тлі тривалих захворювань.
Найбільш часто нейтропенія відзначають при:
* Вірусних інфекціях ([[грип]], [[кір]], [[краснуха]], [[СНІД|ВІЛ-інфекція]] тощо), деяких бактеріальних інфекціях ([[черевний тиф]], [[паратифи]], [[бруцельоз]]), протозойних інфекціях (неускладнена [[малярія]], [[токсоплазмоз]]).
* Запальних захворюваннях, що перебігають у тяжкій формі і набувають характеру генералізації.
* Побічній дії деяких медикаментів ([[цитостатики]], [[сульфаніламіди]], [[анальгетики]], [[рибавірин]])
* [[Іонізуюча радіація|Радіаційному опроміненні]], [[Променева терапія|променевої терапії]].
* Гіпопластичній і апластичній [[Анемія|анемії]].
* Гіперспленізмі (надмірному і тривалому збільшенні селезінки).
* [[Агранулоцитоз]]і.
* Вираженому дефіциті маси тіла з розвитком [[Кахексія|кахексії]].<ref>Neutrophils: Molecules, Functions and Pathophysiological Aspects.Véronique Witko-Sarsat, Philippe Rieu, Béatrice Descamps-Latscha, Philippe Lesavre and Lise Halbwachs-Mecarelli. 8 February 2000. section II </ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Cell-stub}}
[[Категорія:Лейкоцити]]
|