Нейтрофіли: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, оформлення, стильові правлення, правопис
м виправлення за допомогою AWB
 
(Не показані 9 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1:
{{Infobox Anatomy |
Name = {{PAGENAME}}Нейтрофіли |
Latin = |
GraySubject = |
GrayPage = |
Image = Neutrophil with anthrax.jpg |
Caption = Нейтрофіл, який поглинає бактерію — збудника [[сибірська виразкаСибірка|сибірської виразкисибірки]]|
Image2 = Blausen 0676 Neutrophil.png|
Caption2 = Тривимірний вигляд нейтрофіла|
Рядок 20:
 
[[Файл:Human-Neutrophil-Cytoskeletal-Dynamics-and-Contractility-Actively-Contribute-to-Trans-Endothelial-pone.0061377.s003.ogv|thumb]]
'''Нейтрофіли''' ({{lang-en|neutrophils}}), або '''нейтрофільні [[гранулоцити]]''' — один з видів [[Лейкоцити|лейкоцитів]] із гранулами всередині цитоплазми. Нейтрофіли беруть участь у захисних реакціях організму людини іта хребетних при [[Бактерії|бактеріальних]] чи [[Інфекційні хворобиІнфекція|інфекційних хворобах]] хворобах.
 
Нейтрофіли містять [[Лізосома|лізосомні]] [[ферменти]], що руйнують бактерії, а також ферменти, за допомогою яких в крові утворюються активні протимікробні речовини. Останні мають жовто-зелений колір — колір нейтрофілів і гною, який утворюється в місці запалення із суміші збудників, нейтрофілів і продуктів розпаду клітин запальної тканини. При гострих бактеріальних інфекційних захворюваннях число нейтрофілів швидко наростаєзростає. Вони здатні отримувати енергію шляхом [[Анаеробне дихання|анаеробного]] [[гліколіз]]у (одержання глюкози як джерела енергії без доступу кисню) і тому можуть існувати навіть у тканинах, бідних киснем (запалених, оточених, тих., які погано забезпечуються кров'ю). Лізосомні ферменти, що вивільняються при розпаді нейтрофілів, спричинюють розм'якшення навколишніх тканин — формування гнійного вогнища запалення.
 
У нормі в крові є певна кількість не тільки дозрілих (сегментованих) нейтрофілів, але і їх попередників — незрілих клітин: паличкоядерних (31-56 %), юних (0,1-1 %). При нейтрофільному [[лейкоцитоз]]і (нейтрофільозі) число цих незрілих форм наростає. При цьому в крові можуть з'явитися попередники юних клітин — мієлоцити.
 
== Будова ==
Нейтрофіли безперервно виробляютьсяутворюються в [[кістковийКістковий мозок|червоному кістковому мозку.]].
 
Зрілий нейтрофіл має сегментовані ядра, незрілий має стрічкоподібнепаличкоподібне ядро​​(у вигляді букви S чи С) чи бобоподібне ядро. Плазматична мембрана нейтрофілів містить кілька мембранних каналів, адгезивні білки, рецептори для різних лігандів (молекул, які зв'язуються зі специфічними білками), іоннійонні насоси та ектоферменти (ферменти, розташовані на зовнішній поверхні клітини).
 
Нейтрофіли мають складний цитоскелет, який відповідає за хемотаксис, [[фагоцитоз]] і екзоцитоз. Білки, що входять до складу цитоскелету, включають актин, актин-зв'язуючий білок, альфа-актінінактинін, міозин, профілін і тропоміозин.
 
Нейтрофіли містять велику кількість [[глікоген]]у вта ліпідів у цитоплазмі., Глікогенякі забезпечуєзабезпечують нейтрофілів енергією.
 
Нейтрофіли складають 65-70 % від загального числа [[Лейкоцити|лейкоцитів]]. Діаметр клітини у свіжій краплі крові становить 7-9 мкм, в мазку — 10-12 мкм. Цитоплазма їх забарвлюється слабо оксифільно. Зернистість дрібна, її погано видно як на свіжих, так і нау фіксованих забарвлених препаратах. При фарбуванні за [[Фарбування за Романовським—Гімзою|методом Романовського—ГімзаРомановського—Гімзи]] зернистість набуває рожево—фіолетовогорожево — фіолетового відтінку. Розміри гранул 0,21-0,58 мкм. Гранули нейтрофілів поділяють на первинні (азурофільних, неспецифічні) і вторинні (нейтрофільні, специфічні).
* Первинні гранули — це спеціалізовані лізосоми, що мають маркерний фермент — [[Фосфатаза|кислу фосфотазу]]. Вони містять різні гідролази, мієлопероксидази, арілсульфатазу, серинові протеази, еластази, а також білки з бактерицидними властивостями, зокрема [[лізоцим]].
* Вторинні гранули — це специфічна зернистість, її зміст 80-90 % від усієї зернистості в зрілих нейтрофілах. Для хімічного складу вторинних гранул нейтрофілів характерна наявність лужної фосфатази (як маркерний фермент), основних катіонних білків, фагоцитинів, лізоцимулактоферинів, амінопептидаз, [[лізоцим]]у, тут відсутні лізосомальні ферменти і пероксидаза.
 
У цитоплазмі нейтрофілів слабко розвинені органели: є небагато [[Мітохондрія|мітохондрій]], невеликим є [[комплекс Гольджі]], іноді зустрічаютьсязустрічають елементи [[Редукція|редукованої]] ендоплазматичної сітки. Характерна наявність включень — глікогену, ліпідів. Таким чином, нейтрофіли містять повний набір речовин, за допомогою яких вони руйнують фагоцитовані [[мікроорганізми]]. Нейтрофіли мають здатність активно рухатися, переміщатисяпересуватися в тканинах до вогнища запалення і [[Фагоцитоз|фагоцитувати]] мікроорганізми та інші дрібні частинки.
* Вторинні гранули — це специфічна зернистість, її зміст 80-90% від усієї зернистості в зрілих нейтрофілах. Для хімічного складу вторинних гранул нейтрофілів характерна наявність лужної фосфатази, основних катіонних білків, фагоцитинів, лізоциму, тут відсутні лізосомальні ферменти і пероксидаза.
У цитоплазмі нейтрофілів слабко розвинені органели: є небагато [[Мітохондрія|мітохондрій]], невеликим є [[комплекс Гольджі]], іноді зустрічаються елементи ендоплазматичної сітки. Характерна наявність включень — глікогену, ліпідів. Таким чином, нейтрофіли містять повний набір речовин, за допомогою яких вони руйнують фагоцитовані мікроорганізми. Нейтрофіли мають здатність активно рухатися, переміщатися в тканинах до вогнища запалення і фагоцитувати мікроорганізми та інші дрібні частинки.
 
== Різновиди нейтрофілів ==
* Юні нейтрофіли (бобоподібні) — наймолодша форма, в крові з'являються рідко (0,1 — 0,5 %), тільки при наявності виразного запалення;
* Паличкоядерні нейтрофіли — мають велике ядро у вигляді букви С, S, абоїх Zкількість складає 1 — 6 % від загальної;
* Сегментоядерні нейтрофіли — ядро має від 2-3 досегменти, 7іноді сегментівбільше, розділених тонкими перетяжками., складають 49 — 72 %;
 
Порушення нормального співвідношення нейтрофілів бувають декількох видів.
 
Ядерний зсув нейтрофілів вліво — стан, коли в крові з'являється багато молодих, а саме юних і паличкоядерних нейтрофілів, а також з'являються дегенеративні форми нейтрофілів. Таке зазвичай характерно для:
* [[Інфекційні захворювання|Інфекційних захворювань]];
* [[Інтоксикація|Інтоксикації]];
* [[Запалення|Запальних процесів]];
* [[Злоякісна пухлина|Злоякісних пухлин]].
 
При цьому розрізняють два види зсуву нейтрофілів вліво — регенеративний і дегенеративний.
* Регенеративний зсув нейтрофілів — це означає, що збільшується кількість паличкоядерних та юних нейтрофілів на тлі загального лейкоцитозу. Це говорить про підвищену діяльності [[Кістковий мозок|кісткового мозку]], який, як відомо, є органом кровотворення. Такий стан організму характернохарактерний для гнійно-септичних і запальних процесів ([[пневмонія]], [[апендицит]], тощо).
* Дегенеративний зсув — збільшується кількість тільки паличкоядерних нейтрофілів; при цьому з'являються дегенеративні зміни в клітинах. Це говорить про те, що функція кровотворення (кісткового мозку) пригнічена.
 
== Тривалість життя ==
Утворюються у червоному кістковому мозку протягом 7 діб, після того виходять у кровообіг; циркулюють у крові 8-12 годин і виходять у сполучну тканину.
Живуть нейтрофіли (в неактивній формі) 5,4 дні.<ref>Pillay J, den Braber I, Vrisekoop N, Kwast LM, de Boer RJ, Borghans JA, Tesselaar K, Koenderman L. In vivo labeling with 2H2O reveals a human neutrophil lifespan of 5.4 days Blood. 2010 Jul 29;116(4):625-7.</ref> Після активації вони мігрують в тканини, де виживають протягом 1-2 днів.<ref>Wheater, Paul R.; Stevens, Alan (2002). Wheater's basic histopathology: a colour atlas and text. Edinburgh: Churchill Livingstone. ISBN 0-443-07001-6.</ref>
 
== Функції ==
{{Доробити розділ|дата=вересень 2014}}
Головна функція нейтрофілів&nbsp;— [[фагоцитоз]], тобто поглинання і розчинення чужорідних частинок, але вони здатні розчиняти тільки дрібні частинки або клітини, і після їх розчинення гинуть.<ref> Edwards, Steven W. (1994). Biochemistry and physiology of the neutrophil. Cambridge University Press. p. 6. ISBN 0-521-41698-1.</ref>
Кожна клітина здатна тільки до однієї фагоцитарної події. Клітина при цьому створює певний респіраторний вибух. Протягом дихального вибуху, NADPH (нікотинамід-аденін-динуклеотид фосфат) -&nbsp;— ензим, який виробляє велику кількість супероксиду (реактивний кисень), активується. Супероксид спонтанно мутує до [[Перекис водню|перекисюперекису водню]], який потім перетвориться в HOCI.
 
== Хемотаксис ==
Нейтрофіли здійснюють процес хемотаксису, що дозволяє їм мігрувати в напрямку вогнищ інфекції або запалення. Рецептори клітинної поверхні нейтрофілів дають можливість виявити хімічні [[градієнт]]и [[Молекула|молекул]], таких як інтерлейкін-8 (IL-8), гамма[[інтерферон]] (γ-IFN), С5а, і лейкотрієн B4, який ці клітини використовують, щоб направити на шлях міграції.
 
Нейтрофіли мають різні специфічні рецептори, включаючи рецептори [[комплемент]]у, рецепторів [[Цитокіни|цитокінів]], хемокінів, лектинів і білків, Fc-рецептори опсоніна тощо.<ref>Charles N. Serhan, Peter A. Ward, Derek W. Gilroy (2010). Fundamentals of Inflammation. Cambridge University Press. pp. 53-54. ISBN 0-521-88729-1.
Jump up ^</ref>
 
== Кількість нейтрофілів в крові ==
 
==== Норма нейтрофілів в крові ====
Кількість нейтрофілів у нормі в крові у дорослих коливається в межах від 45&nbsp;% до 70&nbsp;% від загальної кількості лейкоцитів у крові, або 1,8-6,5 * 10<sup>9</sup>/л.
 
==== Підвищення кількості нейтрофілів в крові ====
Збільшення кількості нейтрофілів в крові більше 6,5 * 10<sup>9</sup>/л називають нейтрофільозом.
 
Основною причиною підвищення нейтрофілів в крові є [[запалення]] в організмі, особливо при гнійних процесах. За збільшенням вмісту абсолютної кількості нейтрофілів в крові при запальному процесі можна судити про запалення та адекватність [[Імунна відповідь|імунної відповіді]] на запальний процес в організмі. Підвищення нейтрофілів в крові до 10,0 * 10<sup>9</sup>/л розвивається при помірному локалізованому запальному процесі, збільшення нейтрофілів до 20,0 * 10<sup>9</sup>/л відбувається при значному запальномурівні процесізапального процесу в організмі. При генералізованих запальних процесах в організмі, таких як [[сепсис]] (особливо стафілококової[[стафілокок]]ової етіології) збільшення нейтрофілів в крові може досягати 40,0-60,0 * 10<sup>9</sup>/л. Виражений лейкоцитоз в крові з вираженим нейтрофільозом називається лейкемоїдною реакцією мієлоїдного типу. Виражений запальний процес в організмі супроводжується не тільки кількісними змінами, а й якісними. Так при обширнихзначних запальних процесах, особливо гнійних, відзначається зрушення лейкоцитарної формули вліво з появою в периферичній крові незрілих (юних) попередників нейтрофілів, таких як метамієлоцитівметамієлоцити іта мієлоцитівмієлоцити.
 
Помірне збільшення кількості нейтрофілів в крові можна спостерігати також і при деяких фізіологічних станах, наприклад при посиленій фізичній роботі, після прийому їжі, при сильних психоемоційних напружених, під час вагітності.
 
==== Зниження кількості нейтрофілів в крові ====
Зниження нейтрофілів у периферичній крові нижче 1,6 * 10<sup>9</sup>/л називають нейтропенією.
 
Рядок 90 ⟶ 89:
 
Найбільш часто нейтропенія відзначають при:
* Вірусних інфекціях ([[грип]], [[кір]], [[краснуха]], [[СНІД|ВІЛ-інфекція]] тощо), деяких бактеріальних інфекціях ([[черевний тиф]], [[паратифи]], [[бруцельоз]]), протозойних інфекціях (неускладнена [[малярія]], [[токсоплазмоз]]).
* Запальних захворюваннях, що перебігають у тяжкій формі і набувають характеру генералізації.
* ПобічнуПобічній діюдії деяких медикаментів ([[цитостатики]], [[сульфаніламіди]], [[анальгетики]], [[рибавірин]])
* [[Іонізуюча радіація|Радіаційному опроміненні]], [[Променева терапія|променевої терапії]].
* Гіпопластичній і апластичній [[Анемія|анемії]].
Рядок 104 ⟶ 103:
 
[[Категорія:Лейкоцити]]
[[Категорія:Гематологія]]