Нейтрофіли: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення, оформлення, стильові правлення, правопис |
АтаБот (обговорення | внесок) м виправлення за допомогою AWB |
||
(Не показані 9 проміжних версій 7 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Infobox Anatomy |
Name =
Latin = |
GraySubject = |
GrayPage = |
Image = Neutrophil with anthrax.jpg |
Caption = Нейтрофіл, який поглинає бактерію — збудника [[
Image2 = Blausen 0676 Neutrophil.png|
Caption2 = Тривимірний вигляд нейтрофіла|
Рядок 20:
[[Файл:Human-Neutrophil-Cytoskeletal-Dynamics-and-Contractility-Actively-Contribute-to-Trans-Endothelial-pone.0061377.s003.ogv|thumb]]
'''Нейтрофіли''' ({{lang-en|neutrophils}}), або '''нейтрофільні [[гранулоцити]]''' — один з видів [[Лейкоцити|лейкоцитів]] із гранулами всередині цитоплазми. Нейтрофіли беруть участь у захисних реакціях організму людини
Нейтрофіли містять [[Лізосома|лізосомні]] [[ферменти]], що руйнують бактерії, а також ферменти, за допомогою яких в крові утворюються активні протимікробні речовини. Останні мають жовто-зелений колір — колір нейтрофілів і гною, який утворюється в місці запалення із суміші збудників, нейтрофілів і продуктів розпаду клітин запальної тканини. При гострих бактеріальних інфекційних захворюваннях число нейтрофілів швидко
У нормі в крові є певна кількість не тільки дозрілих (сегментованих) нейтрофілів, але і їх попередників — незрілих клітин: паличкоядерних (
== Будова ==
Нейтрофіли безперервно
Зрілий нейтрофіл має сегментовані ядра, незрілий має
Нейтрофіли мають складний цитоскелет, який відповідає за хемотаксис, [[фагоцитоз]] і екзоцитоз. Білки, що входять до складу цитоскелету, включають актин, актин-зв'язуючий білок, альфа-
Нейтрофіли містять велику кількість [[глікоген]]у
Нейтрофіли складають 65-70 % від загального числа [[Лейкоцити|лейкоцитів]]. Діаметр клітини у свіжій краплі крові становить 7-9 мкм, в мазку — 10-12 мкм. Цитоплазма їх забарвлюється слабо оксифільно. Зернистість дрібна, її погано видно як на свіжих, так і
* Первинні гранули — це спеціалізовані лізосоми, що мають маркерний фермент — [[Фосфатаза|кислу фосфотазу]]. Вони містять різні гідролази, мієлопероксидази, арілсульфатазу, серинові протеази, еластази, а також білки з бактерицидними властивостями, зокрема [[лізоцим]].
* Вторинні гранули — це специфічна зернистість, її зміст 80-90 % від усієї зернистості в зрілих нейтрофілах. Для хімічного складу вторинних гранул нейтрофілів характерна наявність лужної фосфатази (як маркерний фермент), основних катіонних білків, фагоцитинів,
У цитоплазмі нейтрофілів слабко розвинені органели: є небагато [[Мітохондрія|мітохондрій]], невеликим є [[комплекс Гольджі]], іноді
▲* Вторинні гранули — це специфічна зернистість, її зміст 80-90% від усієї зернистості в зрілих нейтрофілах. Для хімічного складу вторинних гранул нейтрофілів характерна наявність лужної фосфатази, основних катіонних білків, фагоцитинів, лізоциму, тут відсутні лізосомальні ферменти і пероксидаза.
▲У цитоплазмі нейтрофілів слабко розвинені органели: є небагато [[Мітохондрія|мітохондрій]], невеликим є [[комплекс Гольджі]], іноді зустрічаються елементи ендоплазматичної сітки. Характерна наявність включень — глікогену, ліпідів. Таким чином, нейтрофіли містять повний набір речовин, за допомогою яких вони руйнують фагоцитовані мікроорганізми. Нейтрофіли мають здатність активно рухатися, переміщатися в тканинах до вогнища запалення і фагоцитувати мікроорганізми та інші дрібні частинки.
== Різновиди нейтрофілів ==
* Юні нейтрофіли (бобоподібні) — наймолодша форма, в крові з'являються рідко (0,1 — 0,5 %), тільки при наявності виразного запалення;
* Паличкоядерні нейтрофіли — мають велике ядро у вигляді букви С, S,
* Сегментоядерні нейтрофіли — ядро має
Порушення нормального співвідношення нейтрофілів бувають декількох видів.
Ядерний зсув нейтрофілів вліво — стан, коли в крові з'являється багато молодих, а саме юних і паличкоядерних нейтрофілів, а також з'являються дегенеративні форми нейтрофілів. Таке зазвичай характерно для:
* [[Інфекційні захворювання|Інфекційних захворювань]];
* [[Інтоксикація|Інтоксикації]];
* [[Запалення|Запальних процесів]];
* [[Злоякісна пухлина|Злоякісних пухлин]].
При цьому розрізняють два види зсуву нейтрофілів вліво — регенеративний і дегенеративний.
* Регенеративний зсув нейтрофілів — це означає, що збільшується кількість паличкоядерних та юних нейтрофілів на тлі загального лейкоцитозу. Це говорить про підвищену діяльності [[Кістковий мозок|кісткового мозку]], який, як відомо, є органом кровотворення. Такий стан організму
* Дегенеративний зсув — збільшується кількість тільки паличкоядерних нейтрофілів; при цьому з'являються дегенеративні зміни в клітинах. Це говорить про те, що функція кровотворення (кісткового мозку) пригнічена.
== Тривалість життя ==
Утворюються у червоному кістковому мозку протягом 7 діб, після того виходять у кровообіг; циркулюють у крові 8-12 годин і виходять у сполучну тканину.
== Функції ==
{{Доробити розділ|дата=вересень 2014}}
Головна функція нейтрофілів — [[фагоцитоз]], тобто поглинання і розчинення чужорідних частинок, але вони здатні розчиняти тільки дрібні частинки або клітини, і після їх розчинення гинуть.<ref>
Кожна клітина здатна тільки до однієї фагоцитарної події. Клітина при цьому створює певний респіраторний вибух. Протягом дихального вибуху, NADPH (нікотинамід-аденін-динуклеотид фосфат)
== Хемотаксис ==
Нейтрофіли здійснюють процес хемотаксису, що дозволяє їм мігрувати в напрямку вогнищ інфекції або запалення. Рецептори клітинної поверхні нейтрофілів дають можливість виявити хімічні [[градієнт]]и [[Молекула|молекул]], таких як інтерлейкін-8 (IL-8), гамма[[інтерферон]] (γ-IFN), С5а, і лейкотрієн B4, який ці клітини використовують, щоб направити на шлях міграції.
Нейтрофіли мають різні специфічні рецептори, включаючи рецептори [[комплемент]]у, рецепторів [[Цитокіни|цитокінів]], хемокінів,
Jump up ^</ref>
== Кількість нейтрофілів в крові ==
Кількість нейтрофілів у нормі в крові у дорослих коливається в межах від 45 % до 70 % від загальної кількості лейкоцитів у крові, або 1,8-6,5 * 10<sup>9</sup>/л.
Збільшення кількості нейтрофілів в крові більше 6,5 * 10<sup>9</sup>/л називають нейтрофільозом.
Основною причиною підвищення нейтрофілів в крові є [[запалення]] в організмі, особливо при гнійних процесах. За збільшенням вмісту абсолютної кількості нейтрофілів в крові при запальному процесі можна судити про запалення та адекватність [[Імунна відповідь|імунної відповіді]] на запальний процес в організмі. Підвищення нейтрофілів в крові до 10,0 * 10<sup>9</sup>/л розвивається при помірному локалізованому запальному процесі, збільшення нейтрофілів до 20,0 * 10<sup>9</sup>/л відбувається при значному
Помірне збільшення кількості нейтрофілів в крові можна спостерігати також і при деяких фізіологічних станах, наприклад при посиленій фізичній роботі, після прийому їжі, при сильних психоемоційних напружених, під час вагітності.
Зниження нейтрофілів у периферичній крові нижче 1,6 * 10<sup>9</sup>/л називають нейтропенією.
Рядок 90 ⟶ 89:
Найбільш часто нейтропенія відзначають при:
* Вірусних інфекціях ([[грип]], [[кір]], [[краснуха]], [[СНІД|ВІЛ-інфекція]] тощо), деяких бактеріальних інфекціях ([[черевний тиф]], [[паратифи]], [[бруцельоз]]), протозойних інфекціях (неускладнена [[малярія]], [[токсоплазмоз]]).
* Запальних захворюваннях, що перебігають у тяжкій формі і набувають характеру генералізації.
*
* [[Іонізуюча радіація|Радіаційному опроміненні]], [[Променева терапія|променевої терапії]].
* Гіпопластичній і апластичній [[Анемія|анемії]].
Рядок 104 ⟶ 103:
[[Категорія:Лейкоцити]]
|