Сєров Іван Олександрович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
MikeZah (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показано 44 проміжні версії 28 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Однофамільці|Сєров}}
{{Особа
|нагороди = {{ряд2| {{Медаль Золота Зірка|1945}} }}
{{ряд2| {{Орден Леніна|1940}} | {{Орден Леніна|1942}} | {{Орден Леніна|1945}} | {{Орден Леніна|1951}} }}
{{ряд2| {{Орден Леніна|1952}} | {{Орден Леніна|1955}} | {{орден Червоного Прапора|1943}} | {{орден Червоного Прапора|1944}} }}
{{ряд2| {{орден Червоного Прапора|1944}} | {{орден Червоного Прапора|1954}} | {{орден Червоного Прапора|1955}} | {{орден Суворова 1 ступеня|1944}} }}
{{ряд2| {{орден Кутузова 1 ступеня|1945}} | {{орден Кутузова 1 ступеня|1956}} | {{орден Вітчизняної війни 1 ступеня|1985}} | {{медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»|1970}} }}
{{ряд2| {{Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня|1943}} | {{Медаль «За оборону Ленінграда»|}} | {{Медаль «За оборону Москви»|1944}} | {{Медаль «За оборону Сталінграда»|1943}} }}
{{ряд2| {{Медаль «За оборону Кавказу»|1944}} | {{Медаль «За перемогу над Німеччиною»|}} | {{Медаль «20 років перемоги у ВВВ»|1965}} | {{Медаль «30 років перемоги у ВВВ»|1975}} }}
{{ряд2| {{Медаль «40 років перемоги у ВВВ»|1985}} | {{Медаль «За взяття Берліна»|1945}} | {{Медаль «За визволення Варшави»|1946}} | {{Медаль «XX років РСЧА»|1938}} }}
{{ряд2| {{Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»|1948}} | {{Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»|1958}} | {{Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»|1968}} | {{Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»|1978}} }}
{{ряд2| {{Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»|1988}} | {{Медаль в пам'ять 800-ліття Москви|1947}} | {{Медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»|1957}} }}
{{ряд2| {{Почесний співробітник держбезпеки|тип=1940}} }}
; Інших держав
{{ряд2| {{Virtuti_Militari_(Золотий_Хрест)|1946}} | {{Орден «Хрест Грюнвальда» 2 ступеня|1955}} | {{Медаль «За Варшаву 1939-1945»|1955}} }}
{{ряд2| [[Файл:POL Medal za Odrę Nysę i Bałtyk BAR.svg|54px|link=Медаль «За Одру, Нису і Балтику»]] | {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (НДР)|1959}} }}
''(позбавлений деяких орденів)''
}}
'''Іва́н Олекса́ндрович Сєро́в''' ({{lang-ru|Иван Александрович Серов}}; {{ДН|25|8|1905|12}}, Афімське, [[Вологодська губернія]] — [[1 липня]] [[1990]]) — [[державний діяч]] урядів СРСР, [[Народний комісаріат внутрішніх справ Української СРР|народний комісар внутрішніх справ УРСР]], голова [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ СРСР]], начальник [[ГРУ]] [[МО СРСР]]. Керівник операції масового убивства військовополонених польських офіцерів у [[Катинський розстріл|Катині]] (1940). Член [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КП(б)У]] в 1940—1949 роках. Член [[Політбюро ЦК КПУ|Політбюро ЦК КП(б)У]] з 17 травня 1940 по 7 травня 1941 року. Кандидат у члени [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК ВКП(б)]] у 1941—1956 роках. Член [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК КПРС]] у 1956—1961 роках. Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 1—2-го і 5-го скликань.
== Життєпис ==
Народився в селі Афімському [[Вологодська губернія|Вологодської губернії]] в селянській родині. У 1916 році закінчив початкову сільську школу в місті Кадникові. У 1923 році там же закінчив школу 2-го ступеня, тоді ж вступив до комсомолу. У травні 1923 року обраний членом волосного виконкому та одночасно завідувачем хати-читальні в селі Покровському Кадниковської повітової політосвіти Вологодської губернії. З вересня 1923 року по серпень 1925 року працював головою Замошської сільської ради в Кадниковському повіті.
З 1925 року — в Червоній армії, з серпня 1925 року по серпень 1928 року курсант Ленінградської піхотної школи.
Після викриття [[Шпигунство|шпигунської]] діяльності [[полковник]]а ГРУ [[Пеньковський Олег Володимирович|Пеньковського О. В.]], його колишній безпосередній начальник [[генерал армії]] Сєров І. А. був звинувачений у «втраті пильності» у ввіреному йому Управлінні та Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[12 березня]] [[1963]] позбавлений звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] і [[орден Леніна|ордена Леніна]]. Знижений у військовому званні до [[генерал-майор|генерал-майора]]. Раніше, у зв'язку з рішенням [[Політбюро ЦК КПРС|президії ЦК КПРС]] від [[29 березня]] [[1962]] року, було скасовано Указ Президії Верховної Ради СРСР від [[8 березня]] [[1944]] року, яким І. А. Сєров удостоєний [[орден Суворова|ордена Суворова]] 1-го ступеня за активну участь і організацію депортації народів [[Північний Кавказ|Північного Кавказу]]. ▼
Член [[ВКП(б)]] з червня [[1926]] року.
З березня 1963 генерал-майор І. А. Сєров - помічник командувача військами [[Туркестанський військовий округ|Туркестанського військового округу]] по військово-навчальним закладам, з серпня 1963 року - помічник командувача військами [[Приволзький військовий округ|Приволзького військового округу]] по військово-навчальним закладам. З вересня [[1965]] року — у відставці через хворобу. ▼
У серпні 1928 — січні 1931 року — командир артилерійського взводу 66-го стрілецького полку, артилерійського полку 22-ї стрілецької дивізії в Краснодарі Північно-Кавказького військового округу. З січня по вересень 1931 року — слухач Артилерійських курсів удосконалення командного складу (Ленінград). З вересня 1931 по березень 1934 року — командир топографічної батареї 9-го корпусного артилерійського полку Північно-Кавказького військового округу. З березня 1934 року по січень 1935 року — помічник начальника штабу, виконувач обов'язки начальника штабу артилерійського полку 24-ї стрілецької дивізії в Українському військовому окрузі.
Жив у [[Москва|Москві]], де й помер [[1 липня]] [[1990]] року. Похований на кладовищі села Іллінське, біля [[Барвиха|Барвихи]] (там, де у нього була дача).▼
У січні 1935 року направлений на навчання у Військово-інженерну академію, в травні 1936 переведений до Військової академії РСЧА імені Фрунзе, яку закінчив в січні 1939 року.
Після закінчення академії, в лютому 1939 року, направлений на службу в центральні органи Наркомату внутрішніх справ СРСР.
9 — 18 лютого 1939 року — заступник начальника, 18 лютого — 2 вересня 1939 року — начальник Головного управління робітничо-селянської міліції НКВС СРСР
Одночасно 29 липня — 2 вересня 1939 року — начальник II-го відділу ГУДБ НКВС СРСР, заступник начальник ГУДБ НКВС СРСР.
З 5 вересня 1939 по 25 лютого [[1941]] року — народний комісар внутрішніх справ Української РСР. Під керівництвом Сєрова органи НКВС продовжували чинити масові політичні [[Сталінські репресії|репресії]] щодо українських [[вчений|вчених]], [[митець|митців]], [[робітник]]ів і [[селянин|селян]].
З 25 лютого по 30 липня [[1941]] року — 1-й заступник [[НКДБ|народного комісара державної безпеки]] [[СРСР]]. 31 липня 1941 — 24 лютого 1947 року — заступник народного комісара (міністра) внутрішніх справ СРСР.
У [[1943]]–[[1944]] Сєров керував операціями з [[Депортація народів в СРСР#Депортації часів Другої світової війни|депортації]] [[чеченці]]в, волзьких німців, [[кримські татари|кримських татар]]<ref>Див. також: [[Депортація кримських татар]]</ref> і [[Калмики|калмиків]]. Одночасно з [[1945]] по [[1947]] рік — заступник начальника [[СМЕРШ]]у в радянській зоні [[окупація Німеччини|окупації Німеччини]], уповноважений НКВС / МВС СРСР по Групі радянських окупаційних військ у Німеччині, заступник головнокомандувача Групи радянських окупаційних військ у Німеччині у справах цивільної адміністрації.
24 лютого 1947 — 13 березня 1954 року — 1-й заступник міністра внутрішніх справ СРСР.
13 березня 1954 — 8 грудня 1958 року — [[голова (посада)|голова]] [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] СРСР.
З 10 грудня 1958 по 2 лютого 1963 року — начальник Головного розвідувального управління ([[ГРУ]]) [[Міністерство оборони СРСР|МО СРСР]].
▲Після викриття [[Шпигунство|шпигунської]] діяльності [[полковник]]а ГРУ [[Пеньковський Олег Володимирович|Пеньковського О. В.]], його колишній безпосередній начальник [[генерал армії]] Сєров
▲З
▲Жив у [[Москва|Москві]], де
== Примітки ==
Рядок 14 ⟶ 58:
== Література ==
* {{ЕУ}}
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/14160416/legal/syerov Сєров] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* {{Warheroes|id=4032}}
{{Керівники радянської військової розвідки}}
{{Керівники органів ДБ СРСР}}
{{Міністри внутрішніх справ СРСР}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Діячі СРСР]]
[[Категорія:Чекісти]]
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:Учасники придушення Угорського повстання 1956]]
[[Категорія:Організатори Великого терору]]
[[Категорія:Народні комісари внутрішніх справ УРСР]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання]]
[[Категорія:Позбавлені звання Героя Радянського Союзу]]
[[Категорія:Заступники Міністра внутрішніх справ СРСР]]
|