Травневий хрущ: відмінності між версіями

| name = ХрущТравневий травневийхрущ

'''Хрущ травневий''' — великігрупа європейськівеликих [[Твердокрилі|жукижуків]] роду [[хрущ]] родини [[Пластинчастовусі|пластинчастовусих]], завдовжки 23 — 32 23—32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом. Мешкають у Європі. До групи належать три види [[хрущ]]івхрущів, які зовнішньо відрізняються мало:

* хрущ західний травневий хрущ ''Melolontha melolontha''

* хрущ східний травневий хрущ ''Melolontha hippocastani''

* хрущ великий травневий хрущ ''Melolontha pectoralis''

[[Файл:Melolontha melolontha-imago.JPG|міні|ліворуч|220px|Парування хрущів]]Низ тіла, [[голова]] й [[Нотум|пронотум]] — чорні. [[Надкрило|Надкрила]], ноги й [[антенниантени|вусики]], [[полапки]] та [[пігідій]] від світло-коричневого, червоно-бурого до майже чорно-брунатного кольору. Характерна сильна колірна [[Мінливість біологічна|мінливість]] — утворює велику кількість колірних [[Аберація|аберацій]]. Боки черевних сегментів з чималими трикутними плямами білого кольору (типова форма). АнтенниАнтени 10-членикові, з пластинчастими відростками на останніх 6-76—7 члениках. Голова досить маленька, втягнута в темний [[Нотум|пронотум]] покритий короткими сірувато-жовтуватими волосинками. Надкрила опуклі, довгасто-овальні, з п'ятьма вузькими ребрами, покриті густими прилеглими й короткими білими або сіруватими волосинками та рідкими, довшими та настовбурченими. Основа та боки в негустих довгих жовто-сірих настовбурчених волосках, ребра в різких досить дрібних крапках. Проміжки між ребрами, на надкрилах, покриті дрібними крапками, слабкими зморшками і рівномірними тонкими й короткими білувато-сірими волосинами, що трохи закривають основне тло. Груди покриті довгими густими білувато-сірими волосинами. [[Пігідій]] витягнутий у відросток довжиною 3-53—5 міліметрів. Передні [[Гомілка|гомілки]] ззовні з 3 або 2 зубцями, причому основний зубець тупий, у самця часто ледве помітний, у вигляді закругленого виступу, тому гомілки здаються 2-зубчастими; середній зубець сильно наближений до верхнього.

Антени у самця з великою булавою з 7 пластин, у самиці  — з 6 дрібніших і коротших пластин. Пластини містять нюхові рецептори, які дозволяють самцю знаходити самицю. Пігідій самця має довгий і вузький відросток, у самиці коротший.

У південній частині ареалу поява жуків відбувається зазвичай в другій половині квітня до початку червня. У північних регіонах хрущі з'являються в середині травня до кінця червня. Літають по [[Узлісся|узліссях]] листяних насаджень, де харчуються листям дерев і чагарників  — [[дуб]], [[бук]], [[клен]], [[в'яз]], [[ліщина]], [[тополя]], [[верба]], [[липа]], [[волоський горіх]]. З плодових культур найбільшу перевагу віддають [[Слива домашня|сливі]] та [[Вишня|вишні]], з лісових  — [[Дуб|дубу]]. Активні в уранішні і вечірні години, [[Ніч|вночі]] можуть прилітати на штучні джерела світла.

[[Файл:Meikeverlarven (Melolontha melolontha).jpg|міні|180px|[[Личинка|Личинки]] хруща (хробаки)]]

Жуки відкладають яйця в [[ґрунт]] на глибину 20  — 40  см, купками по 5  — 20 штук. Віддають перевагу ґрунтам, що прогріваються, з рідким ґрунтовим покривом. Яйця овальні, білі, завбільшки 2х3 2×3 мм. Через 24- 25 або 40  — 50 днів, залежно від температури ґрунту, з них з'являються дрібні брудно-білого кольору шестиногі [[Личинка|личинки]] (хробаки), які поступово виростають у великі, білі, С-подібні. Голова брунатна, з жовто-бурими щелепами, покрита міцним хітиновим панциром, очі відсутні. На анальному сегменті черевця розташовано 2 ряди по 25  — 30 дрібних щетинок конічної форми . [[Личинка|Личинки]] останнього року перед перетворенням досягають довжини 45  — 65  мм. Личинки першого року харчуються [[Гумус|гумусом]], старші  — мертвим і живим [[Коріння|корінням]] різних рослин. У північній і середній Європі генерація 4-річна, в тепліших південних областях 3-річна. Обертання в лялечку личинок останнього віку відбувається в червні-липні в земляній колисці. Лялечка вільна, жовтувата. Стадія лялечки 30  — 40 днів. Зимує [[імаго]]. У посушливі роки з жарким літом і осінню можливий вихід невеликої кількості жуків восени. Личинки жуків потерпають від ураження [[Красильщик Ісаак Матвійович|бактеріальними]] хворобами.

Один з основних шкідників плодово-ягідних і лісових насаджень в [[Центральна Європа|Центральній Європі]], [[Лісостепова зона України|лісостеповій зоні України]], на північному Сході України. У роки масового розмноження жуки можуть повністю об'їдати листя дерев. Найвідчутнішої шкоди завдається пошкодженням коріння личинками другого і третього віку з травня по вересень. Найчутливіші до пошкоджень молоді дерева, які часто гинуть. Життєві цикли цих комах вивчав та розробляв засоби захисту від них дерев [[Воронцов Олексій Іванович|О. І. Воронцов]].

Великий травневий хрущ також не є шкідником, оскільки зустрічається лише у невеликому ареалі південної Німеччини й Австрії, нечисленний.

Самці різних видів травневих хрущів орієнтуються на різні речовини у пошуку самиць для парування. Східний хрущ використовує {{не перекладено|[[1,4-бензохінон||Бензохінон|1,4-Benzoquinone}}бензохінон]], який виділяють дерева при пошкодшенніпошкодженні їхнього листя самицями.<ref name="RutherReinecke2001">{{cite journal|last1=Ruther|first1=Joachim|last2=Reinecke|first2=Andreas|last3=Tolasch|first3=Till|last4=Hilker|first4=Monika|title=Make love not war: a common arthropod defence compound as sex pheromone in the forest cockchafer Melolontha hippocastani|journal=Oecologia|volume=128|issue=1|year=2001|pages=44–47|issn=0029-8549|doi=10.1007/s004420100634}}</ref> Самець західного хруща переважно шукає самицю за запахом рослинних спиртів, суміші {{не перекладено|1-Гексанол|гексанолу||1-Hexanol}}, {{не перекладено|цис-3-гексен-1-олу|цис-з-гексен-1-олу||cis-3-Hexen-1-ol}} і транс-2-гексен-1-олу.<ref name="ReineckeRuther2002">{{cite journal|last1=Reinecke|first1=Andreas|last2=Ruther|first2=Joachim|last3=Tolasch|first3=Till|last4=Francke|first4=Wittko|last5=Hilker|first5=Monika|title=Alcoholism in cockchafers: orientation of male Melolontha melolontha towards green leaf alcohols|journal=Naturwissenschaften|volume=89|issue=6|year=2002|pages=265–269|issn=0028-1042|doi=10.1007/s00114-002-0314-2}}</ref>

* {{cite book | last = Савковский | first = П.П. | authorlink = | coauthors = | title = Атлас вредителей плодовых и ягодных культур | publisher = Урожай | series = | volume = | edition = 5-е изд., доп. и перераб. | date = 1990 | location = К. | pages = 96 | language = | url = | doi = | id = | isbn = | mr = | zbl = | jfm = }}

[[Категорія:ПластинчастовусіХрущі]]