Вулиця Михайла Грушевського (Київ): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м #article-section-source-editor Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка iOS |
||
(Не показана 41 проміжна версія 27 користувачів) | |||
Рядок 11:
|назва на честь = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]]
|колишні назви = Олександрівська вул., вул. Революції, Доктор Тодтштрасе, вул. Кірова
|протяжність = 1,54
|координати п = {{Coord|50|27|6.5|N|30|31|41|E|scale:3000|display=inline,title}}
|координати к = {{Coord|50|26|37.5|N|30|32|42.7|E|scale:3000}}
|покриття = бруківка, [[асфальт]]
|рух = двосторонній
|індекс = 01001, 01008, 01021, 01601
|метро = {{лкм|1}}«{{м|Арсенальна}}»
|автобус = {{ка}}24, 55, 62
|трамвай = [[київський трамвай|лінія]] існувала з 1894 до 1998 років
|тролейбус = [[Київський тролейбус|лінія]] існувала з 1960 до 2001 року, 38 (по [[Вулиця Князів Острозьких (Київ)|вулиці Князів Острозьких]])
|залізниця =
|маршрутні таксі =
|зупинки = «Вулиця Грушевського», «Садова вулиця», «Кріпосний провулок», «Арсенальна площа»
|будівлі = [[Маріїнський палац]]
Рядок 30:
|державні установи = [[Верховна Рада України]], [[Кабінет Міністрів України]], [[Міністерство охорони здоров'я України]]
|навчальні заклади =
|заклади культури = [[Національний художній музей України]], [[
|медичні заклади =
|аптеки =
Рядок 38:
|підприємства =
|парки = [[Маріїнський парк (Київ)|Маріїнський парк]], [[Міський сад (Київ)|Міський сад]]
|mapframe_широта = 50.44769
|mapframe_довгота = 30.536915
|mapframe_масштаб = 14
}}
[[
'''Ву́лиця Миха́йла Груше́вського''' — [[вулиця]] у [[Печерський район|Печерському районі]] міста [[Київ|Києва]], місцевість [[Липки (Київ)|Липки]]. Пролягає від [[Європейська площа (Київ)|Європейської]] до [[Арсенальна площа|Арсенальної площі]].▼
▲'''Ву́лиця Миха́йла Груше́вського'''
Прилучаються [[Хрещатик|вулиця Хрещатик]], [[Володимирський узвіз (Київ)|Володимирський узвіз]], [[Петрівська алея (Київ)|Петрівська алея]], [[Музейний провулок (Київ)|Музейний провулок]] (двічі), вулиці [[Садова вулиця (Київ, Печерський район)|Садова]] та [[Шовковична вулиця (Київ)|Шовковична]], [[Площа Конституції (Київ)|Площа Конституції]], [[Липська вулиця]], [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосний провулок]], вулиці [[Московська вулиця (Київ, Печерський район)|Московська]] та [[Вулиця Івана Мазепи (Київ)|Івана Мазепи]].▼
▲Прилучаються [[Хрещатик|вулиця Хрещатик]], [[
== Історія ==
Вулиця виникла вздовж давнього ''Іванівського шляху'', відомого від часів [[Київська Русь|Русі]]. З давніх часів існувала як дорога, що сполучала Поділ з Печерськом<ref name=":0">Друг, Ольга Миколаївна.'''Вулицями старого Києва''' / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, '''2013'''. – 496, [XVI] с. : іл.</ref>. Найдавніша частина вулиці, що почала забудовуватися з середини [[XVIII століття]], припадає на відрізок між [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосним провулком]] і Арсенальною площею. На початку [[1810-ті|1810-х]] років вона отримала назву на честь імператора [[Олександр I (російський імператор)|Олександра І]] — ''Олександрівська''{{sfn|Рибаков|1997|с=42, 43, 127, 128.}}, та складала єдину вулицю разом із нинішніми Володимирським узвозом і [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|вулицею Петра Сагайдачного]].
На той час праворуч від [[Європейська площа|Царської площі]] до Миколаївської брами вулиця була щільно забудована. Лівий бік вулиці від Царської площі займали сади і парки, споруда [[Маріїнський палац (Київ)|Царського палацу]], [[Церква Олександра Невського (Київ)|Олександро-Невська церква.]] Саме цим боком вулиці йшли богомольці від пристані з Подолу до Києво-Печерської лаври<ref name=":0" />.
Вулиця виникла вздовж давнього ''Іванівського шляху'', відомого від часів [[Київська Русь|Київської Русі]]. Найдавніша частина вулиці, що почала забудовуватися з середини [[XVIII століття]], припадає на відрізок між [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосним провулком]] і Арсенальною площею. На початку [[1810-ті|1810-х]] років вона отримала назву на честь імператора [[Олександр І (російський імператор)|Олександра І]] — ''Олександрівська''{{sfn|Рибаков|1997|с=42, 43, 127, 128.}}, та складала єдину вулицю разом з нинішніми [[Володимирський узвіз (Київ)|Володимирським узвозом]] і [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|вулицею Петра Сагайдачного]]. У березні [[1919]] році отримала назву ''ву́лиця Револю́ції'', з [[1934]] року — ''вулиця Кірова''{{рвкмр2|3900}}, на честь радянського партійного і державного діяча [[Кіров Сергій Миронович|Сергія Кірова]] (назву підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}). Під час окупації міста у 1942–1943 роках — ''Доктор Тодтштрасе'' ({{lang-de|dr. Todt Str.}})<ref>''Себта Т.'' [http://81412.livejournal.com/27556.html Топонімічні перейменування в окупованому Києві] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — {{К.}}: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.</ref>, на честь німецького промисловця, обергруппенфюрера СА, райхсміністра озброєння та амуніції [[Фріц Тодт|Фріца Тодта]] (1891–1942). До [[1955]] року до складу вулиці Михайла Грушевського входив також [[Музейний провулок (Київ)|Музейний провулок]]. Сучасна назва на честь українського історика і політичного діяча [[Грушевський Михайло Сергійович|М. С. Грушевського]] — з [[1991]] року{{рвкмр2|561}}.▼
У 1869—1919 роках вулиця Михайла Грушевського разом із нинішніми Володимирським узвозом та вулицею Петра Сагайдачного становила єдину Олександрівську вулицю, яка у 1919 році отримала назву вулиця Революції. У 1934 році вулиця Революції була поділена на три частини.
У другій половині січня [[2014]] року на початковому відтинку вулиці Михайла Грушевського (між [[Європейська площа (Київ)|Європейською площею]] і [[Музейний провулок (Київ)|Музейним провулком]]) точилися багатоденні [[Протистояння на Грушевського|масові сутички]] між учасниками [[Євромайдан]]у та підрозділами [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС]], внаслідок чого загинули перші [[Небесна сотня|Герої Небесної сотні]].▼
== Громадський транспорт ==▼
▲
Лінію трамваю було прокладено вулицею [[1894]] року. За часів Російської імперії вулицею курсували маршрути № 3 та № 7. Згодом — у 1920–40-і роки — тут проходили маршрути № 3 та № 18 (на відтинку від Кріпосного провулку до Арсенальної площі). З 1950-х років було відкрито маршрут № 20 (сполучав [[Контрактова площа|Контрактову площу]] із [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]]), що було закрито 1960 року.▼
2012 року на ділянці, яка належало до того військовій частині № 23 ([[Микільська брама Київської фортеці]]), для тодішніх високопосадовців, впливових політиків та їхніх дітей збудували житловий комплекс, прозваний активістами [[Грушевського, 9-А|«Будинком-монстром на Грушевського»]].
Потім, з 1960 року, по вулиці ходив тролейбус № 20, який курсував від [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] до [[Площа Льва Толстого (Київ)|площі Льва Толстого]]. Цей маршрут тролейбуса деякий час був єдиним, який курсував по [[Хрещатик]]у. У березні 2001 року маршрут тролейбуса тимчасово закрили, а на його місці за схожим маршрутом запустили автобус № 24.▼
▲У другій половині січня [[2014]] року на початковому відтинку вулиці Михайла Грушевського (між
▲== Громадський транспорт ==
▲Лінію трамваю було прокладено вулицею [[1894]] року. За часів Російської імперії вулицею курсували маршрути №
▲Потім, з 1960 року, по вулиці ходив тролейбус №
Ще раніше на ділянці вулиці від [[Арсенальна (станція метро)|станції метро «Арсенальна»]] до Будинку Офіцерів (що на розі з Кріпосним провулком) курсували трамваї № 27 (від Воскресенки — до Палацу спорту; діяв з 1962 по 1998 роки) та № 35 (від Березняків до залізничного вокзалу; діяв з 1970 по 1995 роки). Але обидва маршрути скасували, а рейки у 1998–1999 роках демонтували. Частину колишніх трамвайних маршрутів зараз обслуговує автобус № 55 (від [[Ленінградська площа (Київ)|Ленінградської площі]] до [[Палац Спорту (станція метро)|станції метро «Палац Спорту»]]).▼
▲Ще раніше на ділянці вулиці від [[Арсенальна (станція метро)|станції метро «Арсенальна»]] до Будинку Офіцерів (що на розі з Кріпосним провулком) курсували трамваї №
Єдиний маршрут, який залишився за останні 10 років — маршрут автобусу № 62. Але й він зазнав змін. Раніше він курсував від [[Контрактова площа (Київ)|Контрактової площі]] до Печерського мосту, а зараз маршрут подовжений на дві зупинки — до [[Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України|Ботанічного саду (нового)]], таким маршрутом раніше у години «пік» рухався автобусний маршрут № 15.▼
▲Єдиний маршрут, який залишився за останні 10 років
Вулицею курсує маршрутне таксі №238, що сполучає станцію метро [[Видубичі (станція метро)|«Видубичі»]] з [[контрактова площа|Контрактовою площею]].▼
▲
▲[[File:Улица Грушевского вверх от Музейного переулка.JPG|thumb|Вулиця вгору від [[Музейний провулок (Київ)|Музейного провулка]]. Праворуч височиє [[Будинок Уряду України|Будинок Уряду]].]]
== Будівлі і заклади ==
'''Музеї''':
* [[Водно-інформаційний центр]] (Музей води) (№
* [[Національний художній музей України]] (№
* [[
'''Театри''':
* [[Київський державний академічний театр ляльок]] (№
'''Бібліотеки''':
* [[Національна парламентська бібліотека України]] (№
* [[Бібліотека імені Остапа Вишні (Київ)|Бібліотека ім. Остапа Вишні]] (№
* [[Бібліотека Верховної Ради України]] (№
* Бібліотека Центру культури, просвіти та дозвілля Збройних Сил України (№
'''Наукові установи''':
* [[Інститут історії України НАН України]] (№
* [[Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України]] (№
* [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України]] (№
'''Стадіони, спортивні бази''':
* [[Стадіон «Динамо»
* [[Арсенал (стадіон)|Стадіон «Арсенал»]] (№ 34)
'''Органи державної влади''':
* [[Верховна Рада України]] (№
* [[Кабінет Міністрів України]] (№
'''Іноземні посольства та консульства''':
* [[Посольство КНР в Україні|Посольство Китаю]] (№
'''Парки та сквери''':
* [[Маріїнський парк (Київ)|Маріїнський парк]] (№
'''Міністерства України''':
* [[Міністерство охорони здоров'я України]] (№
* [[Міністерство фінансів України]]
* [[Міністерство
'''Будинки та палаци культури''':
* [[Центральний будинок офіцерів Збройних сил України (будівля)|Центральний будинок офіцерів Збройних сил України]] (№
'''Громадські організації'''
* [[Українське товариство істориків науки]] (№
* [[
* [[Спілка офіцерів України]] (№
'''Готелі''':
* [[Київ (готель, Київ)|Готель «Київ»]] (№
== Пам'ятки історії та архітектури ==
Рядок 111 ⟶ 122:
|bgcolor="B0E2FF"|<span style=>'''Охоронний №<br/> та № у комплексі'''</span>
|-
| [[Файл:Загальний вид Маріїнського палацу.jpg|100пкс|]] || || [[Маріїнський палац]] (мур.) ||
|-
| [[Файл:NAMU.jpg|100пкс|]] || || [[Національний художній музей України|Будинок Музею старожитностей і мистецтв]] (мур.) ||
|-
| [[Файл:Kiev Cabinet of Ministers.jpg|100пкс|]] || || [[Будинок Уряду України]] (мур.) ||
|-
|}
Рядок 124 ⟶ 135:
|bgcolor="B0E2FF"|<span style=>'''Зображення'''</span>
|bgcolor="B0E2FF"|<span style=>'''Дошка'''</span>
|bgcolor="B0E2FF"|<span style=>'''Найменування
|bgcolor="B0E2FF"|<span style=>'''Датування'''</span>
|bgcolor="B0E2FF"|<span style=>'''Місцезнаходження'''</span>
|bgcolor="B0E2FF"|<span style=>'''Охоронний №'''</span>
|-
| || || Гімнастичний зал [[Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського|стадіону «Динамо» ім. Лобановського]] || 1951 || вул. Михайла Грушевського, 3 || 411/1-КВ
|-
| [[Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 192.jpg|100пкс|]] || || Головне спортивне ядро стадіону «Динамо» ім. Лобановського ||
|-
| [[Файл:Stadion DK.JPG|100пкс|]] || || Головний вхід до стадіону «Динамо» ім. Лобановського || 1936 || вул. Михайла Грушевського, 3 || 411/3-КВ
|-
| || || Будинок Київської удільної контори ||
|-
| || || Будинок прибутковий || Сер. XIX ст., 1894
|-
| || || Будинок житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець» ||
|-
|[[Файл:Karakis Kiev bldgs. Jan 2011 - 01 House of the Red Army and Navy, 1933.JPG|100пкс]] || || [[Центральний будинок офіцерів Збройних сил України (будівля)|Будинок військової школи]] ||
|-
| [[Файл:Будинок 1967 року по вулиці Михайла Грущевського (Київ).jpg|100пкс|]] || [[Файл:Будинок 1967 по вулиці Михайла Грущевського (дошка) (Київ).jpg|100пкс|]] || Будинок житловий, в якому проживали [[Лавриненко Володимир Дмитрович|Володимир Лавриненко]] і [[Покришкін Олександр Іванович|Олександр Покришкін]] || 1967 || вул. Михайла Грушевського, 34а || 395-Кв
|-
| [[Файл:Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Грушевського у м. Києві 03.jpg|100пкс]] || || Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Грушевського у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року || 2014 || вул. Михайла Грушевського, 1,2,3,4 || 937-Кв
|}
'''Пам'ятки, що не мають охоронного статусу''':
* '''Вулиця М. Грушевського, 4-Б''': флігель у садибі Бондарурер, споруджений між 1878 і 1883 роками, архітектор [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В. Ніколаєв]]<ref>[https://www.facebook.com/korob.anton/posts/355603251835711 Києвознавець Антон Короб на Фейсбук]</ref>. У [[2011]] будівлю було внесено до реєстру [[Пам'ятка архітектури|пам'яток]] місцевого значення, але того ж року рішенням суду за позовом власників (ТОВ «Грааль», кінцеві [[бенефіціар]]и — брати [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитро]] і [[Табачник Михайло Володимирович|Михайло]] Табачники<ref>{{Cite web |url=https://apostrophe.ua/ua/news/kyiv/cultura/2021-05-21/v-kieve-sobralis-unichtojit-istoricheskie-zdaniya-na-kreschatike---vlasti-dali-dobro-foto/232850?amp |title=У Києві зібралися знищити історичні будівлі на Хрещатику - влада дала добро: фото |accessdate=22 травня 2021 |archive-date=22 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210522163315/https://apostrophe.ua/ua/news/kyiv/cultura/2021-05-21/v-kieve-sobralis-unichtojit-istoricheskie-zdaniya-na-kreschatike---vlasti-dali-dobro-foto/232850?amp }}</ref>) виключено з нього (остаточно охоронного статусу позбавлено в 2015, до цього часу на фасаді була охоронна дошка). З 2009 перебуває в занедбаному стані, у 2019 в будинку сталася пожежа з двома осередками займання. У травні 2021 Постійна комісія [[Київська міська рада|Київради]] з питань містобудування, архітектури та землекористування дала дозвіл на знесення пам'ятки. На початку 2000-х власник ділянки планував спорудити тут найвищу споруду в Україні — [[готель]]ний комплекс заввишки 160 м <ref>{{Cite web |url=https://hmarochos.kiev.ua/2021/05/20/kyyivrada-dozvolyla-znesty-osobnyak-xix-stolittya-na-grushevskogo-zamist-nogo-hotily-buduvaty-160-metrovyj-gotel/ |title=У Київраді дозволили знести особняк XIX століття на Грушевського. Замість нього хотіли будувати 160-метровий готель |accessdate=20 травня 2021 |archive-date=20 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210520082958/https://hmarochos.kiev.ua/2021/05/20/kyyivrada-dozvolyla-znesty-osobnyak-xix-stolittya-na-grushevskogo-zamist-nogo-hotily-buduvaty-160-metrovyj-gotel/ }}</ref> Разом із пам'яткою буде знищено старовинні східці й місток до [[Бегічевська гора|Бегічевської (Бегічевої) гори]], так звану ''стежку [[Хо Ші Мін]]а'' (маршрут прохідними дворами з [[Майдан Незалежності|Майдану Незалежності]] до [[Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського|стадіону «Динамо»]]) та народну ''стіну [[Цой Віктор Робертович|Цоя]]''.
== Меморіальні та анотаційні дошки ==
Рядок 155 ⟶ 169:
|bgcolor="#B0E2FF"|<span style=>'''Дата встановлення'''</span>
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Івану Білодіду (Київ).jpg|100пкс]]||'''[[Білодід Іван Костянтинович|Білодіду Івану Костянтиновичу]]''', бронза, барельєфний портрет; скульптор [[Борисенко Валентин Назарович|Валентин Борисенко]], архітектор
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Федіру Шевченку (Київ).jpg|100пкс]]||'''[[Шевченко Федір Павлович|Шевченку
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Олександру Бойченку (1) (Київ).jpg|100пкс]]||'''[[Бойченко Олександр Максимович|Бойченку Олександру Максимовичу]]''', бронза, граніт, барельєфний портрет; скульптор
|-
| ||'''Тут збиралися [[декабристи]] в [[1820-ті|20-х]] роках [[
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Олександру Пушкіну (Київ).jpg|100пкс]]||'''[[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіну Олександру Сергійовичу]]''' || вул. Михайла Грушевського, 14 ||Демонтовано 14 вересня 2023 року
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Володимиру Леонтовичу (Київ).jpg|100пкс]]|| '''[[Леонтович Володимир Миколайович|Леонтовичу Володимиру Миколайовичу]]''' || вул. Михайла Грушевського, 16 ||
Рядок 169 ⟶ 183:
| || '''[[Майборода Георгій Іларіонович|Майбороді Георгію Іларіоновичу]]''', скульптор [[Скобліков Олександр Павлович|Олександр Скобліков]] || вул. Михайла Грушевського, 16 || [[1995]]
|-
| || '''[[Імам Шаміль|Шамілю]]''' || вул. Михайла Грушевського, 28/2 ||
|-
|
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Олександру Покришкіну (Київ).jpg|100пкс]]||'''[[Покришкін Олександр Іванович|Покришкіну Олександру Івановичу]]''' || вул. Михайла Грушевського, 34а ||
Рядок 181 ⟶ 195:
== Посилання ==
* [
* [
* [https://web.archive.org/web/20091105000915/http://www.heritage.com.ua/reestry/index.php?id=50 Державний реєстр національного культурного надбання] {{ref-uk}}
* [
* {{YouTube|W2Gys8A9230|Старий Київ. Олександрівська вулиця (Грушевського)|logo=1}}
* {{YouTube|obq-HmueXOs|Старий Київ. Вулиця Грушевського - Маріїнський палац|logo=1}}
== Джерела ==
{{век|http://wek.kiev.ua/uk/Грушевського_Михайла_вулиця|Грушевського Михайла вулиця}}▼
{{вк75|76|Кірова вулиця}}
▲{{век|http://wek.kiev.ua/uk/Грушевського_Михайла_вулиця}}
{{Галайба-фотоспомин|g-08|Вулиця Михайла Грушевського}} {{ArchivedURL|https://archive.today/20150702115629/http://www.grad.kiev.ua/g-08.htm|2 липня 2015}}
{{кед82|262|Кирова улица}}
* {{h|Рибаков|1997}}[[Рибаков Михайло Олександрович|''Рибаков М. О.'']] Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.
{{вк15|59|Грушевського Михайла вулиця}}
▲* {{h|Рибаков|1997}}[[Рибаков Михайло Олександрович|''Рибаков М. О.'']] Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — {{К.}}: Кий, 1997. — 374 с., іл. — {{s|ISBN 966-7161-15-3.}}
{{мкк||Грушевського Михайла вулиця}}
{{Вулиця Михайла Грушевського (Київ)}}
{{Липки}}
{{Портали|Київ}}
{{DEFAULTSORT:Грушевського Михайла вулиця (Київ)}}
[[Категорія:Вулиці Печерського району Києва]]
[[Категорія:
[[Категорія:Вулиці Михайла Грушевського|Київ]]
[[Категорія:Пам'ятки історії України місцевого значення в Києві]]
▲{{DEFAULTSORT:Грушевського Михайла вулиця (Київ)}}
|