Вікіпедія

Вулиця Михайла Грушевського (Київ): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→Історія: вікіфікація
Kobets2010 (обговорення | внесок)
354 редагування
м #article-section-source-editor
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка iOS
 
(Не показані 18 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 20:
|автобус = {{ка}}24, 55, 62
|трамвай = [[київський трамвай|лінія]] існувала з 1894 до 1998 років
|тролейбус = [[Київський тролейбус|лінія]] існувала з 1960 до 2001 року, 38 (по [[Вулиця Князів Острозьких (Київ)|вулиці Князів Острозьких]])
|залізниця =
|маршрутні таксі =
Рядок 30:
|державні установи = [[Верховна Рада України]], [[Кабінет Міністрів України]], [[Міністерство охорони здоров'я України]]
|навчальні заклади =
|заклади культури = [[Національний художній музей України]], [[Національний військово-історичний музей України]], [[Національна парламентська бібліотека України,ім.Я. Мудрого]], [[Київський державний академічний театр ляльок]]
|медичні заклади =
|аптеки =
Рядок 38:
|підприємства =
|парки = [[Маріїнський парк (Київ)|Маріїнський парк]], [[Міський сад (Київ)|Міський сад]]
|mapframe_широта = 50.44769
|mapframe_довгота = 30.536915
|mapframe_масштаб = 14
}}
[[Файл:Улица Грушевского вверх от Музейного переулка.JPG|thumb|270px|Вулиця вгору від [[Музейний провулок (Київ)|Музейного провулка]]. Праворуч височиє [[Будинок Уряду України|Будинок Уряду]].]]
Рядок 43 ⟶ 46:
'''Ву́лиця Миха́йла Груше́вського''' — [[вулиця]] в [[Печерський район|Печерському районі]] міста [[Київ|Києва]], місцевість [[Липки (Київ)|Липки]]. Пролягає від [[Європейська площа|Європейської]] до [[Арсенальна площа|Арсенальної площі]].
 
Прилучаються [[Хрещатик|вулиця Хрещатик]], [[Володимирський узвіз]], [[Петрівська алея (Київ)|ПетрівськаМагдебурзького алеяправа]], [[Музейний провулок (Київ)|Музейний провулок]] (двічі), вулиці [[Садова вулиця (Київ, Печерський район)|Садова]] та [[Шовковична вулиця (Київ)|Шовковична]], [[Площа Конституції (Київ)|Площаплоща Конституції]], [[Липська вулиця]], [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосний провулок]], вулиці [[МосковськаВулиця вулицяКнязів Острозьких (Київ, Печерський район)|МосковськаКнязів Острозьких]] та [[Вулиця Івана Мазепи (Київ)|Івана Мазепи]].
 
== Історія ==
Вулиця виникла вздовж давнього ''Іванівського шляху'', відомого від часів [[Київська Русь|Київської Русі]]. З давніх часів існувала як дорога, що сполучала Поділ з Печерськом<ref name=":0">Друг, Ольга Миколаївна.'''Вулицями старого Києва''' / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, '''2013'''. – 496, [XVI] с. : іл.</ref>. Найдавніша частина вулиці, що почала забудовуватися з середини [[XVIII століття]], припадає на відрізок між [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосним провулком]] і Арсенальною площею. На початку [[1810-ті|1810-х]] років вона отримала назву на честь імператора [[Олександр I (російський імператор)|Олександра І]]&nbsp;— ''Олександрівська''{{sfn|Рибаков|1997|с=42, 43, 127, 128.}}, та складала єдину вулицю разом із нинішніми Володимирським узвозом і [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|вулицею Петра Сагайдачного]].
 
На той час праворуч від [[ЦарськаЄвропейська площа (Київ)|Царської площі]] до Миколаївської брами вулиця була щільно забудована. Лівий бік вулиці від Царської площі займали сади і парки, споруда [[Маріїнський палац (Київ)|Царського палацу]], [[Церква Олександра Невського (Київ)|Олександро-Невська церква.]] Саме цим боком вулиці йшли богомольці від пристані з Подолу до Києво-Печерської лаври<ref name=":0" />.
 
У 1869—1919 роках вулиця Михайла Грушевського разом із нинішніми Володимирським узвозом та вулицею Петра Сагайдачного становила єдину Олександрівську вулицю, яка у 1919 році отримала назву вулиця Революції. У 1934 році вулиця Революції була поділена на три частини.
У березні [[1919]] році отримала назву ''ву́лиця Револю́ції'', з [[1934]] року&nbsp;— ''вулиця Кірова''{{рвкмр2|3900}}, на честь радянського партійного і державного діяча [[Кіров Сергій Миронович|Сергія Кірова]] (назву підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}). Під час окупації міста в 1942—1943 роках&nbsp;— ''Доктор Тодтштрасе'' ({{lang-de|dr. Todt Str.}})<ref>''Себта Т.'' [http://81412.livejournal.com/27556.html Топонімічні перейменування в окупованому Києві] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва).&nbsp;— {{К.}}: Кий, 2010.&nbsp;— Вип. 10.&nbsp;— С. 195—213.</ref>, на честь німецького промисловця, обергруппенфюрера СА, райхсміністра озброєння та амуніції [[Фріц Тодт|Фріца Тодта]] (1891—1942). До [[1955]] року до складу вулиці Михайла Грушевського входив також [[Музейний провулок (Київ)|Музейний провулок]]. Сучасна назва на честь українського історика і політичного діяча [[Грушевський Михайло Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського]]&nbsp;— з [[1991]] року{{рвкмр2|561}}.▼
 
▲У березні [[1919]] році отримала назву ''ву́лиця Револю́ції'', з [[1934]] року&nbsp;— ''вулиця Кірова''{{рвкмр2|3900}}, на честь радянського партійного і державного діяча [[Кіров Сергій Миронович|Сергія Кірова]] (назву підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}). Під час окупації міста в 1942—1943 роках&nbsp;— ''Доктор Тодтштрасе'' ({{lang-de|dr. Todt Str.}})<ref>''Себта Т.'' [http://81412.livejournal.com/27556.html Топонімічні перейменування в окупованому Києві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809193655/http://81412.livejournal.com/27556.html |date=9 серпня 2014 }} // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва).&nbsp;— {{К.}}: Кий, 2010.&nbsp;— Вип. 10.&nbsp;— С. 195—213.</ref>, на честь німецького промисловця, обергруппенфюрера СА, райхсміністра озброєння та амуніції [[Фріц Тодт|Фріца Тодта]] (1891—1942). До [[1955]] року до складу вулиці Михайла Грушевського входив також [[Музейний провулок (Київ)|Музейний провулок]]. Сучасна назва на честь українського історика і політичного діяча [[Грушевський Михайло Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського]]&nbsp;— з [[1991]] року{{рвкмр2|561}}.
2012 року&nbsp;на ділянці, яка належало до того військовій частині №&nbsp;23 ([[Микільська брама Київської фортеці]]), для тодішніх високопосадовців, впливових політиків та їхніх дітей збудували житловий комплекс, прозваний активістами «Будинком-монстром на Грушевського».▼
 
▲2012 року&nbsp;на ділянці, яка належало до того військовій частині №&nbsp;23 ([[Микільська брама Київської фортеці]]), для тодішніх високопосадовців, впливових політиків та їхніх дітей збудували житловий комплекс, прозваний активістами [[Грушевського, 9-А|«Будинком-монстром на Грушевського»]].
 
У другій половині січня [[2014]] року на початковому відтинку вулиці Михайла Грушевського (між Європейською площею і [[Музейний провулок (Київ)|Музейним провулком]]) точилися багатоденні [[Протистояння на Грушевського|масові сутички]] між учасниками [[Євромайдан]]у та підрозділами [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС]], внаслідок чого загинули перші [[Небесна сотня|Герої Небесної сотні]].
Рядок 59 ⟶ 64:
Лінію трамваю було прокладено вулицею [[1894]] року. За часів Російської імперії вулицею курсували маршрути №&nbsp;3 та №&nbsp;7. Згодом&nbsp;— у 1920-ті&nbsp;— 1940-ві роки&nbsp;— тут проходили маршрути №&nbsp;3 та №&nbsp;18 (на відтинку від Кріпосного провулку до Арсенальної площі). З 1950-х років було відкрито маршрут №&nbsp;20 (сполучав [[Контрактова площа|Контрактову площу]] із [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]]), що було закрито 1960 року.
 
Потім, з 1960 року, по вулиці ходив тролейбус №&nbsp;20, який курсував від [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] до [[Площа ЛьваУкраїнських Толстого (Київ)Героїв|площі Льва Толстого]]. Цей маршрут тролейбуса деякий час був єдиним, який курсував по [[Хрещатик]]у. У березні 2001 року маршрут тролейбуса тимчасово закрили, а на його місці за схожим маршрутом запустили автобус №&nbsp;24.
 
Ще раніше на ділянці вулиці від [[Арсенальна (станція метро)|станції метро «Арсенальна»]] до Будинку Офіцерів (що на розі з Кріпосним провулком) курсували трамваї №&nbsp;27 (від Воскресенки&nbsp;— до Палацу спорту; діяв з 1962 по 1998 роки) та №&nbsp;35 (від Березняків до залізничного вокзалу; діяв з 1970 по 1995 роки). Але обидва маршрути скасували, а рейки у 1998—1999 роках демонтували. Частину колишніх трамвайних маршрутів зараз обслуговує автобус №&nbsp;55 (від [[Дарницька площа|Дарницької площі]] до [[Палац спорту (станція метро)|станції метро «Палац спорту»]]).
Рядок 151 ⟶ 156:
| [[Файл:Будинок 1967 року по вулиці Михайла Грущевського (Київ).jpg|100пкс|]] || [[Файл:Будинок 1967 по вулиці Михайла Грущевського (дошка) (Київ).jpg|100пкс|]] || Будинок житловий, в якому проживали [[Лавриненко Володимир Дмитрович|Володимир Лавриненко]] і [[Покришкін Олександр Іванович|Олександр Покришкін]] || 1967 || вул. Михайла Грушевського, 34а || 395-Кв
|-
| [[Файл:Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Грушевського у м. Києві 03.jpg|100пкс]] || || Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Грушевського у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року || 2014 || вул. Михайла Грушевського, 1,2,3,4 || 937-Кв
|}
'''Пам'ятки, що не мають охоронного статусу''':
* '''Вулиця М.&nbsp;Грушевського, 4-Б''': флігель у садибі Бондарурер, споруджений між 1878 і 1883 роками, архітектор [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В.&nbsp;Ніколаєв]]<ref>[https://www.facebook.com/korob.anton/posts/355603251835711 Києвознавець Антон Короб на Фейсбук]</ref>. У [[2011]] будівлю було внесено до реєстру [[Пам'ятка архітектури|пам'яток]] місцевого значення, але того ж року рішенням суду за позовом власників (ТОВ «Грааль», кінцеві [[бенефіціар]]и&nbsp;— брати [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитро]] і [[Табачник Михайло Володимирович|Михайло]] Табачники<ref>{{Cite web |url=https://apostrophe.ua/ua/news/kyiv/cultura/2021-05-21/v-kieve-sobralis-unichtojit-istoricheskie-zdaniya-na-kreschatike---vlasti-dali-dobro-foto/232850?amp |title=У Києві зібралися знищити історичні будівлі на Хрещатику - влада дала добро: фото |accessdate=22 травня 2021 |archive-date=22 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210522163315/https://apostrophe.ua/ua/news/kyiv/cultura/2021-05-21/v-kieve-sobralis-unichtojit-istoricheskie-zdaniya-na-kreschatike---vlasti-dali-dobro-foto/232850?amp }}</ref>) виключено з нього (остаточно охоронного статусу позбавлено в 2015, до цього часу на фасаді була охоронна дошка). З 2009 перебуває в занедбаному стані, у 2019 в будинку сталася пожежа з двома осередками займання. У травні 2021 Постійна комісія [[Київська міська рада|Київради]] з питань містобудування, архітектури та землекористування дала дозвіл на знесення пам'ятки. На початку 2000-х власник ділянки планував спорудити тут найвищу споруду в Україні&nbsp;— [[готель]]ний комплекс заввишки 160&nbsp;м <ref>{{Cite web |url=https://hmarochos.kiev.ua/2021/05/20/kyyivrada-dozvolyla-znesty-osobnyak-xix-stolittya-na-grushevskogo-zamist-nogo-hotily-buduvaty-160-metrovyj-gotel/ |title=У Київраді дозволили знести особняк XIX століття на Грушевського. Замість нього хотіли будувати 160-метровий готель |accessdate=20 травня 2021 |archive-date=20 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210520082958/https://hmarochos.kiev.ua/2021/05/20/kyyivrada-dozvolyla-znesty-osobnyak-xix-stolittya-na-grushevskogo-zamist-nogo-hotily-buduvaty-160-metrovyj-gotel/ }}</ref> Разом із пам'яткою буде знищено старовинні східці й місток до [[Бегічевська гора|Бегічевської (Бегічевої) гори]], так звану ''стежку [[Хо Ші Мін]]а'' (маршрут прохідними дворами з [[Майдан Незалежності|Майдану Незалежності]] до [[Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського|стадіону «Динамо»]]) та народну ''стіну [[Цой Віктор Робертович|Цоя]]''.
 
== Меморіальні та анотаційні дошки ==
Рядок 169 ⟶ 177:
| ||'''Тут збиралися [[декабристи]] в [[1820-ті|20-х]] роках [[XIX століття|XIX ст.]]''' || вул. Михайла Грушевського, 14 || [[грудень]] [[1925]]
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Олександру Пушкіну (Київ).jpg|100пкс]]||'''[[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіну Олександру Сергійовичу]]''' || вул. Михайла Грушевського, 14 ||Демонтовано 14 вересня 2023 року
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Володимиру Леонтовичу (Київ).jpg|100пкс]]|| '''[[Леонтович Володимир Миколайович|Леонтовичу Володимиру Миколайовичу]]''' || вул. Михайла Грушевського, 16 ||
Рядок 198 ⟶ 206:
{{вк75|76|Кірова вулиця}}
{{вк95|59|Грушевського Михайла вулиця}}
{{Галайба-фотоспомин|g-08|Вулиця Михайла Грушевського}} {{ArchivedURL|https://archive.istoday/Dbrn220150702115629/http://www.grad.kiev.ua/g-08.htm|2 липня 2015}}
{{кед82|262|Кирова улица}}
* {{h|Рибаков|1997}}[[Рибаков Михайло Олександрович|''Рибаков М. О.'']] Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.&nbsp;— {{К.}} : Кий, 1997.&nbsp;— 374 с., іл.&nbsp;— {{s|ISBN 966-7161-15-3.}}
Рядок 204 ⟶ 212:
{{мкк||Грушевського Михайла вулиця}}
 
{{Вулиця Михайла Грушевського (Київ)}}
{{Kyiv-stub}}
{{Липки}}
{{Портали|Київ}}
Рядок 212 ⟶ 220:
[[Категорія:Вулиці Києва, названі на честь людей]]
[[Категорія:Вулиці Михайла Грушевського|Київ]]
[[Категорія:ВулицяПам'ятки Михайлаісторії ГрушевськогоУкраїни (Київ)|місцевого значення в Києві]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Михайла_Грушевського_(Київ)