Вулиця Михайла Грушевського (Київ): відмінності між версіями

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Додано посилання
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Kobets2010 (обговорення | внесок)
м #article-section-source-editor
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка iOS
 
(Не показані 5 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 20:
|автобус = {{ка}}24, 55, 62
|трамвай = [[київський трамвай|лінія]] існувала з 1894 до 1998 років
|тролейбус = [[Київський тролейбус|лінія]] існувала з 1960 до 2001 року, 38 (по [[Вулиця Князів Острозьких (Київ)|вулиці Князів Острозьких]])
|залізниця =
|маршрутні таксі =
Рядок 46:
'''Ву́лиця Миха́йла Груше́вського''' — [[вулиця]] в [[Печерський район|Печерському районі]] міста [[Київ|Києва]], місцевість [[Липки (Київ)|Липки]]. Пролягає від [[Європейська площа|Європейської]] до [[Арсенальна площа|Арсенальної площі]].
 
Прилучаються [[Хрещатик|вулиця Хрещатик]], [[Володимирський узвіз]], [[Петрівська алея (Київ)|ПетрівськаМагдебурзького алеяправа]], [[Музейний провулок (Київ)|Музейний провулок]] (двічі), вулиці [[Садова вулиця (Київ, Печерський район)|Садова]] та [[Шовковична вулиця (Київ)|Шовковична]], [[Площа Конституції (Київ)|Площаплоща Конституції]], [[Липська вулиця]], [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосний провулок]], вулиці [[Вулиця Князів Острозьких (Київ)|Князів Острозьких]] та [[Вулиця Івана Мазепи (Київ)|Івана Мазепи]].
 
== Історія ==
Вулиця виникла вздовж давнього ''Іванівського шляху'', відомого від часів [[Київська Русь|Русі]]. З давніх часів існувала як дорога, що сполучала Поділ з Печерськом<ref name=":0">Друг, Ольга Миколаївна.'''Вулицями старого Києва''' / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, '''2013'''. – 496, [XVI] с. : іл.</ref>. Найдавніша частина вулиці, що почала забудовуватися з середини [[XVIII століття]], припадає на відрізок між [[Кріпосний провулок (Київ)|Кріпосним провулком]] і Арсенальною площею. На початку [[1810-ті|1810-х]] років вона отримала назву на честь імператора [[Олександр I (російський імператор)|Олександра І]]&nbsp;— ''Олександрівська''{{sfn|Рибаков|1997|с=42, 43, 127, 128.}}, та складала єдину вулицю разом із нинішніми Володимирським узвозом і [[Вулиця Петра Сагайдачного (Київ)|вулицею Петра Сагайдачного]].
 
На той час праворуч від [[ЦарськаЄвропейська площа (Київ)|Царської площі]] до Миколаївської брами вулиця була щільно забудована. Лівий бік вулиці від Царської площі займали сади і парки, споруда [[Маріїнський палац (Київ)|Царського палацу]], [[Церква Олександра Невського (Київ)|Олександро-Невська церква.]] Саме цим боком вулиці йшли богомольці від пристані з Подолу до Києво-Печерської лаври<ref name=":0" />.
 
У 1869—1919 роках вулиця Михайла Грушевського разом із нинішніми Володимирським узвозом та вулицею Петра Сагайдачного становила єдину Олександрівську вулицю, яка у 1919 році отримала назву вулиця Революції. У 1934 році вулиця Революції була поділена на три частини.
 
У березні [[1919]] році отримала назву ''ву́лиця Револю́ції'', з [[1934]] року&nbsp;— ''вулиця Кірова''{{рвкмр2|3900}}, на честь радянського партійного і державного діяча [[Кіров Сергій Миронович|Сергія Кірова]] (назву підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}). Під час окупації міста в 1942—1943 роках&nbsp;— ''Доктор Тодтштрасе'' ({{lang-de|dr. Todt Str.}})<ref>''Себта Т.'' [http://81412.livejournal.com/27556.html Топонімічні перейменування в окупованому Києві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809193655/http://81412.livejournal.com/27556.html |date=9 серпня 2014 }} // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва).&nbsp;— {{К.}}: Кий, 2010.&nbsp;— Вип. 10.&nbsp;— С. 195—213.</ref>, на честь німецького промисловця, обергруппенфюрера СА, райхсміністра озброєння та амуніції [[Фріц Тодт|Фріца Тодта]] (1891—1942). До [[1955]] року до складу вулиці Михайла Грушевського входив також [[Музейний провулок (Київ)|Музейний провулок]]. Сучасна назва на честь українського історика і політичного діяча [[Грушевський Михайло Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського]]&nbsp;— з [[1991]] року{{рвкмр2|561}}.
 
2012 року&nbsp;на ділянці, яка належало до того військовій частині №&nbsp;23 ([[Микільська брама Київської фортеці]]), для тодішніх високопосадовців, впливових політиків та їхніх дітей збудували житловий комплекс, прозваний активістами «[[Грушевського, 9-аА|«Будинком-монстром на Грушевського»]]».
 
У другій половині січня [[2014]] року на початковому відтинку вулиці Михайла Грушевського (між Європейською площею і [[Музейний провулок (Київ)|Музейним провулком]]) точилися багатоденні [[Протистояння на Грушевського|масові сутички]] між учасниками [[Євромайдан]]у та підрозділами [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС]], внаслідок чого загинули перші [[Небесна сотня|Герої Небесної сотні]].
Рядок 62 ⟶ 64:
Лінію трамваю було прокладено вулицею [[1894]] року. За часів Російської імперії вулицею курсували маршрути №&nbsp;3 та №&nbsp;7. Згодом&nbsp;— у 1920-ті&nbsp;— 1940-ві роки&nbsp;— тут проходили маршрути №&nbsp;3 та №&nbsp;18 (на відтинку від Кріпосного провулку до Арсенальної площі). З 1950-х років було відкрито маршрут №&nbsp;20 (сполучав [[Контрактова площа|Контрактову площу]] із [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]]), що було закрито 1960 року.
 
Потім, з 1960 року, по вулиці ходив тролейбус №&nbsp;20, який курсував від [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] до [[Площа ЛьваУкраїнських Толстого (Київ)Героїв|площі Льва Толстого]]. Цей маршрут тролейбуса деякий час був єдиним, який курсував по [[Хрещатик]]у. У березні 2001 року маршрут тролейбуса тимчасово закрили, а на його місці за схожим маршрутом запустили автобус №&nbsp;24.
 
Ще раніше на ділянці вулиці від [[Арсенальна (станція метро)|станції метро «Арсенальна»]] до Будинку Офіцерів (що на розі з Кріпосним провулком) курсували трамваї №&nbsp;27 (від Воскресенки&nbsp;— до Палацу спорту; діяв з 1962 по 1998 роки) та №&nbsp;35 (від Березняків до залізничного вокзалу; діяв з 1970 по 1995 роки). Але обидва маршрути скасували, а рейки у 1998—1999 роках демонтували. Частину колишніх трамвайних маршрутів зараз обслуговує автобус №&nbsp;55 (від [[Дарницька площа|Дарницької площі]] до [[Палац спорту (станція метро)|станції метро «Палац спорту»]]).
Рядок 175 ⟶ 177:
| ||'''Тут збиралися [[декабристи]] в [[1820-ті|20-х]] роках [[XIX століття|XIX ст.]]''' || вул. Михайла Грушевського, 14 || [[грудень]] [[1925]]
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Олександру Пушкіну (Київ).jpg|100пкс]]||'''[[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіну Олександру Сергійовичу]]''' || вул. Михайла Грушевського, 14 ||Демонтовано 14 вересня 2023 року
|-
| [[Файл:Меморіальна дошка Володимиру Леонтовичу (Київ).jpg|100пкс]]|| '''[[Леонтович Володимир Миколайович|Леонтовичу Володимиру Миколайовичу]]''' || вул. Михайла Грушевського, 16 ||
Рядок 204 ⟶ 206:
{{вк75|76|Кірова вулиця}}
{{вк95|59|Грушевського Михайла вулиця}}
{{Галайба-фотоспомин|g-08|Вулиця Михайла Грушевського}} {{ArchivedURL|https://archive.istoday/Dbrn220150702115629/http://www.grad.kiev.ua/g-08.htm|2 липня 2015}}
{{кед82|262|Кирова улица}}
* {{h|Рибаков|1997}}[[Рибаков Михайло Олександрович|''Рибаков М. О.'']] Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.&nbsp;— {{К.}} : Кий, 1997.&nbsp;— 374 с., іл.&nbsp;— {{s|ISBN 966-7161-15-3.}}
Рядок 210 ⟶ 212:
{{мкк||Грушевського Михайла вулиця}}
 
{{Kyiv-stub}}
{{Вулиця Михайла Грушевського (Київ)}}
{{Липки}}