Тараненко Олександр Онисимович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 09:46, 19 квітня 2011 ред. Aibot (обговорення \| внесок) Боти 208 840 редагувань м персони за алфавітом, вікіфікація за допомогою AWB ← Попереднє редагування		Поточна версія на 15:34, 8 липня 2024 ред. скасувати Horim (обговорення \| внесок) Автопатрульні 5847 редагувань мНемає опису редагування
(Не показані 37 проміжних версій 20 користувачів)
Рядок 1: {{othernames\|Тараненко}} ~~{{Картка:Науковець~~ {{Науковець \| ім'я = Олександр Онисимович Тараненко \| зображення = ~~\| портрет = File:Тараненко_Олександр_Онисимович.jpg~~ \| зображення_розмір = \| зображення_підпис = Рядок 8 ⟶ 9: \| дата смерті = \| місце смерті = \| резиденція = [[Київ]] \| громадянство = {{USSR}}→{{UKR}} \| національність = українець \| галузь = \| заклад = \| Alma Mater = [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара]] ~~\| Alma Mater =~~ \| відомий через = директор [[Інститут української мови ~~Національної~~НАН ~~академії наук~~України\|Інституту української мови ~~Національної академії~~НАН ~~наук~~України]] \| звання = [[професор]] ([[1992]]), [[член-кореспондент\|член-кореспондент НАН України]] ([[2018]]) \| ступінь = [[доктор філологічних наук]] ([[1990]]) \| керівник = [[Паламарчук Леонід Сидорович]] \| учні = \| нагороди = \| примітки = }} '''Олекса́ндр Они́симович Таране́нко''' ({{н.}} [[24 червня]] [[1949]], с. [[Дмитрівка (Петропавлівський район)\|Дмитрівка]] [[Петропавлівський район\|Петропавлівського району]] [[Дніпропетровська область\|Дніпропетровської області]]) — український [[мовознавець]], [[доктор філологічних наук]] з [[1990]]~~ р.~~, [[професор]] з [[1992]], [[член-кореспондент\|член-кореспондент НАН України]] зі спеціальності «загальне мовознавство» (2018). У 1991—1998 рр. р— директор-організатор, потім директор [[Інститут української мови НАН України\|Інституту української мови НАН України]]. ~~Фахівець~~Автор зпраць із [[лексикологія\|лексикології]] та [[лексикографія\|лексикографії]] [[українська мова\|української мови]], мовної [[семантика\|семантики]], з питань [[загальне мовознавство\|загального мовознавства]] та ~~сучасної~~[[соціолінгвістика\|соціолінгвістики]] ~~мовної~~(сучасна ~~ситуації~~мовна ситуація в Україні). == Біографія == Народився в родині вчителів. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського державного університету (1968—1973) за спеціальністю «українська мова і література». Закінчив [[1973]] [[Дніпропетровський університет]]. З [[1973]] — в Інституті мовознавства АН УРСР: аспірант, науковий співробітник (з [[1976]]), завідувач відділу лексикології та лексикографії (з [[1987]]). З 1973 року — в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України\|Інституті мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР]]: аспірант (1973–1976), з 1976 року — молодший, з 1985 року — старший, з 1986 року — провідний науковий співробітник відділу лексикології та лексикографії; з 1987 року — завідувач цього відділу. Після утворення в жовтні 1991 році Інституту української мови АН України працював у цій установі як директор і водночас завідувач відділу лексикології та лексикографії (1991—1998), у 1998—2003 роках — як завідувач відділу лексикології, термінології та ономастики. У 2003—2009 роках завідував кафедрою загального та українського мовознавства [[Київський національний лінгвістичний університет\|Київського національного лінгвістичного університету]]. З вересня 2009 року знову працює в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні — як провідний науковий співробітник, а з 2016 року як завідувач відділу загального мовознавства. Упродовж [[1991]]—[[2003]] — в новоутвореному Інституті української мови НАН України: директор і одночасно завідувач відділу лексикології та лексикографії; від травня [[1998]] — завідувач відділу лексикології, термінології та ономастики, з 2001 — завідувач відділу лексикології та комп'ютерної лексикографії. Був членом кількох [[Українська національна комісія з питань правопису\|Українських національних комісій з питань правопису]] при Кабінеті Міністрів України (у комісії 1994—1996 роках — як заступник голови). Від листопада [[2004]] — завідувач кафедри загального та українського мовознавства [[Київський національний лінгвістичний університет\|Київського національного лінгвістичного університету]]. ЗУчасник XI–XVI [[~~1993~~Міжнародний комітет славістів\|Міжнародних з'їздів славістів]]~~ —~~. ~~заступник~~Заступник ~~голови~~головного редактора (з 1993 р.), голова науково-редакційної ради (з 2020 р.) журналу «[[Мовознавство (журнал)\|~~«Мовознавство»~~Мовознавство]]». == Наукова діяльність == ~~== Праці ==~~ Автор близько 600 публікацій. Спеціалізується в галузях україністики, [[Загальне мовознавство\|загального]] та [[Порівняльна лінгвістика\|зіставного]] мовознавства, [[Слов'янознавство\|славістики]]. Серед напрямів його наукових інтересів — проблеми [[Семантика\|мовної семантики]], [[соціолінгвістика\|соціолінгвістики]], контактів [[Східнослов'янські мови\|східнослов'янських мов]], сучасного стану й тенденцій розвитку української та інших слов’янських літературних мов, [[лексикографія\|лексикографії]]. === Мовна семантика === ~~Автор праць:~~ Проблемам семантики на різних мовних рівнях (із залученням матеріалів української та інших мов) присвячені насамперед кандидатська й докторська дисертації О. Тараненка та монографії на їхній основі — «Полісемічний паралелізм і явище семантичної аналогії» (1980), де висвітлюються питання, пов'язані з дією процесів аналогії на рівні лексичної семантики, і «Языковая семантика в ее динамических аспектах» (1989). Концепція другої з цих монографій, у якій аналізуються механізми семантичного розвитку мовних одиниць і категорій, виходить, з одного боку, з наявності принципового ізоморфізму семантичних процесів на різних мовних рівнях (у лексиці, граматиці, словотворенні) і, з другого боку, з принципової можливості їх зведення до певного єдиного комплексу (це метонімія, метафора, аналогія та ін.). У концепції семантичної організації мови (розділ «Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови» у колективній монографії «Мова і культура» — 1986) виділив три аспекти мовного вираження суспільного сприйняття світу — людина і світ, людина і суспільство, людина як така. Особливо докладно проаналізував вираження в мові (в організації її лексико-семантичної, граматичної, словотвірної структур) принципів відображення світу в суспільній свідомості. * з української та загальної лексикології, мовної [[семантика\|семантики]] (монографії «Полісемічний паралелізм і явище семантичної аналогії», 1980; «Мовна семантика в її динамічних аспектах», 1989, російською мовою; розділ «Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови» в кн. «Мова і культура», 1986); * з [[Українська лексикографія\|української лексикографії]] (проспект «Новий словник української мови (концепція і принципи укладання словника)», 1996); * сучасної мовної ситуації в Україні та сучасного стану української літературної мови (статті «Українська мова на сучасному етапі: старі і нові проблеми», 1996; «Мовна ситуація та мовна політика в сучасній Україні (на загальнослов'янському тлі)», 2003, та ін.; * монографія «Українська мова: 1945—1995» (1999, у співавт.); * слов'янського мовознавства (статті «Динаміка слов'янських іменних класифікацій у діахронії і синхронії», 1993; «Три метафоричні моделі слов'янської єдності та їх різні інтерпретації», 1996, 2001, та ін.). Виходячи із системи орієнтирів Я — ТУТ — ТЕПЕР (за К. Бюлером, Е. Бенвеністом та ін.), що становлять вісь семантико-прагматичної організації мови, — з розширенням діапазону її вияву від конкретно-мовленнєвих ситуацій до рівня мови в цілому, сформулював такі принципи цієї організації (у їхній послідовності від ширшого до вужчого), як, зокрема, у вираженні орієнтира Я (або принципу егоцентризму в мові): ~~Співукладач академічного «Орфографічного словника української мови» (1994, 1999).~~ * принцип [[Антропоцентризм\|антропоцентризму]]; * принцип соціоцентризму (разом з етноцентризмом та іншими різновидами групування мовного соціуму за принципами «ми — вони», «свій — чужий»); * принцип «господаря»; * принцип соціально активної особи, який виступає в мові у трьох трансформаціях: Співавтор і редактор збірника «Український правопис: так і ні» (1997), співавтор і один з редакторів «Словника синонімів української мови» (т. 1-2, 1999 −2000). Уклав довідник «Словозміна української мови (таблиці відмінювання і дієвідмінювання)» (2003). :а) як примат осіб зрілого віку відносно осіб юного та похилого віку — принцип вікової зрілості («дорослої людини»), :б) як примат осіб чоловічої статі відносно осіб жіночої статі — принцип андроцентризму (у патріархальних і різною мірою в постпатріархальних суспільствах), :в) як примат більш авторитетного в соціальному плані відносно менш авторитетного — принцип соціального авторитету (престижу). === Соціолінгвістика === Співголова редколегії і один з авторів енциклопедії [[Українська мова (енциклопедія)\|«Українська мова»]] (2000, 2004). Цикл соціолінгвістичних праць О. Тараненка стосується питань [[Українська мова в Україні\|мовної ситуації та мовної політики в сучасній Україні]] на загальнослов’янському тлі, стану і тенденцій розвитку української та інших слов’янських літературних мов постсоціалістичної доби: це, зокрема, колективна монографія «Українська мова: 1945–1995» (1999), монографія «Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець XX—початок XXI ст.)» (2015). У сфері контактів східнослов’янських мов особливу увагу О. Тараненка привертають, з одного боку, зміни в тенденціях до «притягування» / «відштовхування» у відносинах між українською й російською мовами після здобуття Україною державної незалежності, а з другого, — специфіка такого усного субстандартного ідіому, як українсько-російський «[[суржик]]» (у зіставленні з аналогічними ідіомами в інших слов’янських мовах). === Лексикографія === У галузі теоретичної лексикографії розробив концепцію нового багатотомного [[Тлумачний словник\|тлумачного словника]] української мови активного типу (проспект «Новий словник української мови: концепція і принципи укладання словника». К., 1996 р.), а також концепції однотомного тлумачного словника української мови середнього обсягу, словника нових слів і значень української мови, зведеного словопокажчика української лексики (кінець XVIII—початок XXI ст.) і був науковим керівником авторських колективів цих словників. Розробник концепції і співголова редколегії першої в україністиці й найповнішої серед слов'янських мов фундаментальної енциклопедії «[[Українська мова (енциклопедія)\|Українська мова]]» (2000; 3-є вид. — 2007), для якої написав також близько 150 статей. Багато уваги приділяє питанням [[Мовна норма\|нормативності]] української літературної мови: автор довідника «Словозміна української мови» (2003), упорядник і співавтор матеріалів обговорення питань реформування орфографії та пунктуації «Український правопис: так і ні» (1997), укладач і редактор низки словників — академічного «Орфографічного словника української мови» (1994, 2-е вид. — 1999; у співавторстві), академічного «Словника синонімів української мови» у 2 т. (1999–2000 рр.; у співавторстві), нового академічного тлумачного «Словника української мови» у 20 т. (як науковий редактор кількох його томів, а починаючи від 5-ого тому також як перший заступник голови редколегії словника). У «[[Шевченківська енциклопедія\|Шевченківській енциклопедії]]» в 6 томах (2012–2015) опублікував цикл статей про мовні засоби образної системи поезії Тараса Шевченка. == Основні публікації == === Монографії (індивідуальні та колективні) === * Полісемічний паралелізм і явище семантичної аналогії. — К.: [[Наукова думка]], 1980. — 116 с. * Автор розділу «Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови» // Мова і культура. — К.: [[Наукова думка]], 1986. — С. 91—137. * [http://www.inmo.org.ua/assets/files/Taranenko.%20Yazykovaya%20semantika%20(1989).djvu Языковая семантика в ее динамических аспектах]. — К.: [[Наукова думка]], 1989. — 253 с. * Новий словник української мови (концепція і принципи укладання словника). — К., 1996. — 172 с. * Український правопис: так і ні. — К.: Рідна мова, 1997 (упорядник, співавтор). * Українська мова: 1945–1995. — Opole (Польща), 1999 (автор розділу «Мовна ситуація і мовна політика часів “перебудови” та державної незалежності України», с. 35–66). * Variation und Stabilität in Kontaktvarietäten: Beobachtungen zu gemischten Formen der Rede in Weißrussland, Ukraine und Schlesien. — Oldenburg (Німеччина), 2013 (автор розділу «Варіантність vs стабільність у структурі українсько-російського“«суржику»: сукупність ідіолектів vs соціолект», С. 27—61.) * Trasjanka und Suržyk — gemischte weißrussische und ukrainisch-russische Rede: Sprachlicher Inzest im Weißrussland und der Ukraine? — Frankfurt am Main: Peter Lang, 2014 (співредактор і автор розділу «Ukrainisch-russischer Suržyk: Status, Bewertungen, Tendenzen, Prognosen», С. 265—287.). * [http://www.inmo.org.ua/assets/files/Taranenko.%20Aktualizovani%20modeli%20(2015).pdf Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ–ХХІ ст.). — К., 2015. — 248 с.] * [http://www.inmo.org.ua/assets/files/2021/тараненко-о.-о.-андроцентризм-2021.pdf Андроцентризм у системі мовних координат і сучасний гендерний рух]. — К., 2021. — 112 с. === Словники, енциклопедії, довідники === * Орфографічний словник української мови. — К.: Довіра, 1994. — 864 с.; 2-е вид. – 1999. — 989 с. (співукладач). * Словник синонімів української мови: У 2 т. — К.: Наук. думка, 1999–2000 (співукладач і співредактор). * Українська мова: Енциклопедія. — К.: Вид-во «[[Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана]]», 2000 (2-е вид. — 2004; 3-є вид. — 2007) — автор концепції, співголова редколегії, автор близько 150 статей. * Словозміна української мови (таблиці відмінювання і дієвідмінювання). — Nyíregyháza (Угорщина), 2003. — 200 с. * Українсько-російський і російсько-український словник: Сфера ділового і професійного спілкування. — К.: Вища школа, 2011. — 552 с. (співукладач і редактор). * [http://oops.uni-Оldenburg.de/2793/1/Bibliographie_Deutsche_Lehnwörter_im_Ostslavischen.pdf Bibliographie zu deutschen Lehnwörtern im Weißrussischen, Ukrainischen und Russischen (у співавторстві).]{{Недоступне посилання\|date=жовтня 2019 \|bot=InternetArchiveBot }} === Статті === ==== 1990-ті рр. ==== * Динаміка слов’янських іменних класифікацій у діахронії і синхронії // Слов’янське мовознавство: Доповіді на ХІ Міжнародному з’їзді славістів. — К., 1993. — С. 74–98. * Мова Київської Русі: вузол історико-лінгвістичних і політико-ідеологічних проблем // Історія української мови: Хрестоматія. — К., 1996. — С. 280–286. * Українська мова наприкінці XX ст.: Старі проблеми і нові перспективи // Studia z filologii Polskiej i Slowiańskiej. — Warszawa, 1999. — T. 35. — С. 273–290. ==== 2000-ті рр. ==== * Языковая ситуация и языковая политика времен «перестройки» и государственной независимости Украины // Sprachwandel in der Slavia: Die slavischen Sprachen an der Schwelle zum 21. Jahrhundert. — Frankfurt am Main etc., 2000. — T. l, 2. — С. 635—652. * Синоніми української мови // Словник синонімів української мови: У двох томах. — К., 2000. — Т. 2. — С. 945—954. * Українська мова і сучасна мовна ситуація в Україні // Мовознавство. — 2001. — № 4. — С. 3—19. * Три метафоричні моделі слов’янської єдності та їх різні інтерпретації (Коллар — Пушкін — Шевченко та ін.) // Мовознавство. — 2001. — № 3. — С. 55—61. * Українська ономастика в системі нових державно-політичних координат // Linguistica slavica: Ювілейний збірник на пошану І. М. Желєзняк. — К., 2002. — С. 165—175. * Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х рр.) // Мовознавство. — 2002. — № 4/5. — С. 23—41; 2003. — № 1. — С. 23—41. * Мовна ситуація та мовна політика в сучасній Україні (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство. — 2003. — № 2/3. — С. 30—55. * Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний гендерний рух // Мовознавство. — 2005. — № 1. — С. 3—25. * Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (у межах граматичних категорій іменника) // Мовознавство. — 2005. — № 3/4. — С. 85—104. * Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (у межах іменних граматичних категорій) // Мовознавство. — 2006. — № 1. — С. 44—61. * Дієслово в контексті сучасних тенденцій до перегляду нормативних засад української літературної мови // Мовознавство. — 2006. — № 2/3. — С. 55—77. * «Я» (сукупність принципів антропоцентризму, соціально активної особи та андроцентризму) в організації слов’янських іменних (родових) класифікацій // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М. П. Кочергана. — К., 2006. — С. 67—71. * Ukrainian and Russian in contact: attraction and estrangement // International Journal of the Sociology of Language. — 2007. — № 183. — Р. 119—140. * На теми сучасної української ономастики // Мовознавство. — 2007. — № 1. — С. 6—22. * Українсько-російський суржик: статус, тенденції, оцінки, прогнози // Мовознавство. — 2008. — № 1. — С. 14—30. * Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство. — 2008. — № 2/3. — С. 159—189. * Український і російський мовно-культурні вектори в сучасній Україні: реальність, політизація, міфи // Мовознавство. — 2009. — № 2. — С. 3—33; 2009. — № 3/4. — С. 54—81. * [http://www.inmo.org.ua/assets/files/Taranenko.%20Na%20temy.pdf На теми сучасного українського ономастикону: тенденції конотативних нашарувань] // Мовознавство. — 2010. — № 1. — С. 14—36. * [http://www.inmo.org.ua/assets/files/Taranenko.%20Ukr.-ros.%20movni%20kontakty.pdf Українсько-російські мовні контакти на сучасному етапі: притягування і відштовхування. І. Впливи, інтерференція, запозичення] // Мовознавство. — 2010. — № 2/3. — С. 55—82. * [http://www.inmo.org.ua/assets/files/Taranenko.%20Ukr.-ros.%20movni%20kontakty.pdf Українсько-російські мовні контакти на сучасному етапі: притягування і відштовхування. II. Текстуальні вкраплення, прецедентні тексти мовою оригіналу] // Мовознавство. — 2010. — № 4/5. — С. 22—39. ==== 2010-ті рр. ==== * [http://www.inmo.org.ua/assets/files/Taranenko.%20Yavyshche%20istoryko-movnoyi.pdf Явище історико-мовної міфотворчості в сучасному українському суспільстві] // Мовознавство. — 2011. — № 6. — С. 14—33. * Національна політика Російської Федерації як один із чинників прискорення культурно-мовної асиміляції етнічних українців // Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. — Свидник (Словаччина), 2011. — № 26. — С. 19—28. * Лівий — правий, демократ — ліберал та ін.: Семантико-оцінні переорієнтації в опозиціях сучасного українського політичного спектра // Акцентологія. Етимологія. Семантика: До 75-річчя академіка НАН України В. Г. Скляренка. — К.: [[Наукова думка]], 2012. — С. 454—470. * Суперечності між національним і соціальним у розвитку літературної мови // Екологія мови і мовна політика в сучасному суспільстві. — К., 2012. — С. 92—118. * Укр. воріженьки: дзеркало національної ментальності? // Studien zu Sprache, Literatur und Kultur bei der Slaven: Gedenkenschrift für George Y. Shevelov aus Anlass seines 100. Geburtstages und 10. Todestages. — München; Berlin, 2012. — С. 231—244. * Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця ХХ — початку ХХІ ст.) // Мовознавство. — 2012. — № 3. — С. 3—31; 2012. — № 5. — С. 14—33; 2013. — № 6. — С. 3—26; 2014. — № 1. — С. 3—31; 2014. — № 3. — С. 3—33; 2014. — № 5. — С. 14—34 (цикл статей). * Мовна присутність української західної діаспори в сучасній Україні // Slavic Languages in Migration (Slavische Sprachgeschichte, Bd 6). — Wien; Berlin, 2013. — С. 125—160. * [http://www.inmo.org.ua/assets/files/Taranenko.%20Mova%20ukrainskoyi.pdf Мова української західної діаспори і сучасна мовна ситуація в Україні] // Мовознавство. — 2013. — № 2/3. — С. 63—99. * Die Sprachenlandschaft der zentralen Ukraine: Ukrainisch, Russisch, «Surzyk» (Verwendung — Kompetenz — nationale Positionierung) // Die Welt der Slaven. — 2015. — Bd 60. — S. 248—275 (у співавторстві). * Загальнокультурні впливи Галичини в сьогоднішньому мовному житті України // Мовознавство. — 2015. — № 2. — С.44—53. * Мовний ландшафт Центральної України: українська мова, російська мова, «суржик» // Мовознавство. — 2015. — № 4. — С. 3—25 (у співавторстві). * Порівняння // Шевченківська енциклопедія: У 6 т. — К., 2015. — Т. 5. — С. 277—284. * Троп // Шевченківська енциклопедія: У 6 т. — К., 2015. — Т. 6. — С. 305—316. * Фігура стилістична // Шевченківська енциклопедія: У 6 т. — К., 2015. — Т. 6. — С. 490—500. * Нові явища у фонетиці сучасної української мови (кінець ХХ—початок ХХІ ст.) // Мовознавство. — 2016. — № 2. — С. 15—44. * Активізація тенденцій до аналітизму versus до синтетизму в сучасній українській літературній мові (кінець ХХ — початок ХХІ ст.). І // Мовознавство. — 2016. — № 5. — С. 3—17. * Активізація тенденцій до аналітизму versus до синтетизму в сучасній українській літературній мові (кінець ХХ — початок ХХІ ст.). ІІ // Мовознавство. — 2016. — № 6. — С. 3—22. * Активізація змін у межах явища мовної варіантності в українській літературній мові новітнього періоду (кінець ХХ — початок ХХІ ст.) // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 17—38. * Тенденції до «елітаризації» як один з напрямів розвитку української літературної мови новітнього періоду (кінець ХХ — початок ХХІ ст.) // Мовознавство. — 2017. — № 4. — С. 65—80. * Зміни у співвідношеннях між тенденціями до аналітизму / до синтетизму на межі ХХ–ХХІ ст. (українська мова на загальнослов’янському тлі) // Мовознавство. — 2018. — № 2. — С. 43—68. * Словники української мови в діяльності Академії наук України // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 4. — С. 5—14. * Нові тенденції в поширенні елементів російської мови в корпусі й текстах української літературної мови // Мовознавство. — 2019. — № 2. — С. 3—25; № 3. — С. 3—21. == Примітки == {{reflist}} == Література == * Тараненко Олександр Онисимович // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75 (1930–2005): Матеріали до історії. — К.: Довіра, 2005. — С. 527—528. * [http://knlu.kiev.ua/?AC=167 Київський національний лінгвістичний університет: кафедра загального та українського мовознавства] * {{книга\|автор = [[Єрмоленко Світлана Яківна\|С. Я. Єрмоленко]]\|частина = Тараненко Олександр Онисимович\|посилання частина = \|заголовок = [[Українська мова (енциклопедія)\|Українська мова. Енциклопедія]]\|оригінал = \|посилання = https://archive.org/details/UkrMovEnts/page/3/mode/1up?view=theater\|відповідальний = Редкол.: [[Русанівський Віталій Макарович\|Русанівський В. М.]] (співголова), [[Тараненко Олександр Онисимович\|Тараненко О. О.]] (співголова), М. П. Зяблюк та ін.\|видання = 2-ге вид., випр. і доп.\|місце = К.\|видавництво = [[Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана]]\|рік = 2004\|том = \|сторінки = 678—679\|сторінок = 824\|серія = \|isbn = 966-7492-19-2\|тираж = \|ref = }} * ''С. Я. Ермоленко.'' Тараненко Олександр Онисимович // {{УМ-2000}} == ~~Див. також~~Посилання == * [http://www.inmo.org.ua/departments/zagmov/staff/oleksandr-onisimovich-taranenko.html Сторінка О. О. Тараненка на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України] ~~{{othernames\|Тараненко}}~~ * [https://scholar.google.com.ua/citations?user=Dj2azmoAAAAJ&hl=ua\| Бібліометричний профіль О. О. Тараненка в Google Академія] * [https://google.academia.edu/OleksandrTaranenko Публікації О. О. Тараненка в соціальній мережі Academia.edu] {{Бібліоінформація}} ~~[[Категорія:Персоналії Та]]~~ {{нормативний контроль}} ~~[[Категорія:Українські мовознавці]]~~ ~~[[Категорія:Науковці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні]]~~ ~~[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]~~ {{ВП-портали\|Україна\|Українська мова\|Біографії}} [[Категорія:Українські мовознавці]] ~~{{bio-stub}}~~ [[Категорія:Дослідники української мови]] [[Категорія:Українські лексикологи]] [[Категорія:Українські лексикографи]] [[Категорія:Українські соціолінгвісти]] [[Категорія:Науковці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні]] [[Категорія:Науковці Інституту української мови НАН України]] [[Категорія:Доктори філологічних наук України]] [[Категорія:Члени-кореспонденти НАН України]] [[Категорія:Випускники Дніпровського університету]]