Оброшине: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 21:57, 1 травня 2024 ред. Viiictorrr (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 15 406 редагувань мНемає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 ← Попереднє редагування		Поточна версія на 17:56, 21 липня 2024 ред. скасувати Alkom-lviv (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 57 646 редагувань мНемає опису редагування
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 4: \| район = [[Львівський район]] \| громада = [[Оброшинська сільська громада]] \| код ~~КОАТУУ~~ КАТОТТГ = ~~4623684901~~UA46060310010080287 \| зображення = Obroszyn4.JPG \| зображення_розмір = \| зображення_підпис = [[Палац архієпископів (Оброшине)\|Палац]] \| засновано = {{Дата з віком\|1431}} \| населення = 4186<ref name="громада"/> \| територія = \| ref-територія = Рядок 15: \| ref-площа = \| щільність = 209,3 \| поштовий індекс = 81115<ref name="пошта"/> \| поштовий індекс = 81115<ref>{{cite web\|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index\|назва = Знайти поштовий індекс\|автор = \|дата = \|вебсайт = ukrposhta.ua\|видавець = [[Укрпошта]]\|url-архіву = \|дата-архіву = \|мертвий-url = ні\|дата-доступу = 12 червня 2022}}</ref> \| телефонний код = 3230<ref name="телефон"/> \| висота = 314 \| ref-висота = \| водойма = \| адреса = 81115, Львівська обл., Львівський р-н, с.~~ ~~ Оброшине, вул. Шевченка, 5<ref name="громада"/> \| облікова картка = с. Оброшине<ref name="ОК"/> \| прапор = \| герб = \| відстань о = 1916 \| ref-відстань о = <ref name="відстані"/> \| відстань р = 16 \| ref-відстань р = <ref name="відстані"/> \| станція = {{ст.\|Оброшин}} \| відстань ст = ~~1,5~~3 }} '''Обро́шине''' — [[село]] в [[Україна\|Україні]], у [[Оброшинська сільська громада\|Оброшинській сільській громаді]] [[Львівський район\|Львівського району]] [[Львівська область\|Львівської області]]. Орган місцевого самоврядування — [[Оброшинська сільська громада]] з адміністративним центром у селі Оброшине. Населення становить 4186 осіб<ref name="громада"/>. == Географія == '''Обро́шине''' — [[село]] в [[Україна\|Україні]], у [[Оброшинська сільська громада\|Оброшинській сільській громаді]] [[Львівський район\|Львівського району]] [[Львівська область\|Львівської області]]. Розташоване за 19 км на південний захід від [[Львів\|обласного центру]]. Село Оброшине знаходиться на відстані 16 км від [[Львів\|обласного центру]], 16 км — [[Львів\|районного центру]]. Відстань до найближчої [[Залізнична станція\|залізничної станції]] [[Оброшин (станція)\|Оброшин]] складає 3 км<ref name="відстані"/>. ~~== Назва ==~~ Дослідник історичної спадщини [[Лаба Василь Павлович\|Василь Лаба]] наводив у своїй роботі більш ніж 18 селищ [[Львівська область\|Львівської області]] з назвами, що мають аналогічне закінчення — [[Сопошин]], [[Мацошин]], [[Кротошин (Львівський район)\|Кротошин]] тощо. Усі вони, на думку дослідника, походять від прізвища володарів, а також від другого коріння, що означає «двір» чи «посад». Через відсутність слів з коренем «обор, обр», скоріш за все, це особиста назва. Обрами у «[[Повість временних літ\|Повісті временних літ]]» названі [[авари]] — тюркські племена, з якими [[дуліби]] та [[волиняни]] вели довгі та важкі війни в [[V століття\|V]]—[[VII століття]]х століттях. Як стверджує Лаба, між цими племенами та назвою населеного пункту може існувати певний зв'язок. Археологічних підтверджень цьому поки що нема<ref>''Зиновій Гаєцький'' [https://web.archive.org/web/20171109134606/http://pustomyty-rada.gov.ua//gazeta golos narody/23.2014.pdf Оброшин і оброшинці] // [[Голос народу (Пустомити)\|Голос Народу]]. — № 23 (1464). — 2014. — 22 травня. — С. 6</ref>. ~~== Історія ==~~ ~~[[Файл:Obroshyno cerkva 1914.jpg\|міні\|праворуч\|250пкс\|Церква Св. Дмитра (1914)]]~~ Перша згадка датується [[1431]] роком. У [[1456]] році король [[Казимир IV\|Казимир Ягеллончик]] передав цей [[фільварок]] як королівські володіння під заклад каштелянові [[Петро Шамотульський\|Петру Шамотульському]] (Piotr Szamotulski) за борг, який лишився у монарха ще від пруської кампанії. Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — [[Григорій Сяноцький\|Григорій]] з [[Сянік]]а. З [[1466]] по [[1939]] роки Оброшине буде належати львівським римо-католицьким архієпископам. У вересні 1568 року львівський арцибіскуп РКЦ [[Станіслав Сломовський]] отримав право «доживоття» на село Оброшине.<ref>''Kaniewska I.'' Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Warszawa — Kraków, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 6. {{ref-pl}}</ref>. Апогею свого розвитку Оброшине досягло тільки на початку [[XVIII століття]], коли [[курія\|курію]] очолив [[Ян Скарбек (архієпископ)\|Ян Скарбек]] (помер [[1733]] року), який був відомим завдяки розбудові нових та реставрацією старих галицьких костелів. За його життя Оброшине було звичайним [[фільварок\|фільварком]], що значним чином постраждав від шведів у [[1704]] році. Він вирішив створити тут літню резиденцію на додаток до постійної, що розташовувалась у [[Дунаїв (Львівський район)\|Дунаєві]]. [[2006]] року заснована парафія УПЦ КП. 18 вересня 2016 року митрополит Львівський і Сокальський Димитрій в Оброшині звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа<ref>[https://web.archive.org/web/20161009200219/http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8938-lvivska-eparhiya-novyny-28-09-2016.html Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа в с. Оброшине на Львівщині]</ref>. ~~== Мистецьке життя в Оброшині ==~~ У 1977 році при Науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних областей України (нині [[Інститут сільського господарства Карпатського регіону]]) села Оброшине була створена чоловіча хорова капела «Жайвір». До 1988 р. хор «Жайвір» очолював його засновник — заслужений діяч мистецтв України, народний артист України [[Баран Михайло Миколайович\|Михайло Миколайович Баран]]. Виступи хору на сцені актової зали інституту були окрасою мистецьких акцій в Оброшині. Справжньою кузнею талантів в Оброшині є дитяча музична школа. Понад сто її випускників пов'язали своє життя з музикою, ставши професійними музикантами. Дехто з них нині передає свої знання і майстерність дітям, працюючи у школі вчителями. Щорічні звітні концерти вчителів та учнів музичної школи дуже популярні серед громади села. В цій школі викладав [[народний артист України]] [[Мочурад Богдан Іванович\|Богдан Мочурад]]. ~~== Пам'ятки архітектури, природи ==~~ ~~[[Файл:Obroszyn2.JPG\|міні\|праворуч\|250пкс\|Палац архієпископів ([[1730]])]]~~ * [[Палац архієпископів (Оброшине)\|Палац Архієпископів]]. [[1730]] року [[Фердинанд Кіцький]] звів резиденцію з палацом, яку назвав на свою честь Фердинандівкою, за проєктом архітектора [[Юзеф Фонтана\|Юзефа Фонтани]]. * [[Оброшинський дендропарк\|Дендропарк «Оброшине»]], який охороняється законом України. * [[Оброшинський зоопарк\|Зоопарк]] (при [[Оброшинський дендропарк\|Оброшинському дендропарку]]). * [[Церква святого Дмитрія (Оброшине)\|Церква Святого Дмитрія]], [[1914]] р., автори проєкту: [[Лушпинський Олександр Онуфрійович\|Олександр Лушпинський]], [[Обмінський Тадей\|Тадей Обмінський]] * Напівзруйнований парафіяльний костел,<ref>[https://castles.com.ua/obroshyne.html Світлина руїн костелу]</ref> [[1791]] р., збудований<ref>''Czesław Lechicki'' Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków, 1966. — t. XII. — S. 387. {{ref-pl}}</ref> за часів архієпископа [[Фердинанд Кіцький\|Фердинанда Кіцького]] (бл. 1715—1797), діяв до кінця 1940-х років. * Парк (XVIII століття), 5 гектарів. * Пам'ятник Тарасові Шевченку, 1993 рік (скульптори [[Яремчук Любомир Антонович\|Любомир Яремчук]], [[Посікіра Микола Михайлович\|Микола Посікіра]], Володимир Римар, архітектор [[Федик Михайло Миронович\|Михайло Федик]])<ref>''Наконечний Р.'' Світ його привітав… — С. 120</ref>. == Населення == За даними [[Перепис населення України (2001)\|~~Всеукраїнського~~всеукраїнського перепису населення 2001 року]], у селі мешкало 4186 осіб<ref name="ОКнаселення"~~>{{cite web\|url = http:~~//w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=20573\|назва = Облікова картка с. Оброшине\|автор = \|дата = \|вебсайт = rada.gov.ua\|видавець = [[Верховна Рада України]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20201030114702/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=20573\|дата-архіву = \|мертвий-url = так\|дата-доступу = 12 червня 2022}}</ref>. ~~Мовний склад села був таким:~~ ;Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним<ref name="населення"/>: {\| align="center" class="standard" \|+ \|- ! colspan= "15" style="background: #446688; color: white;" \| Мовний склад населення с. Оброшине \|- ! \|Мова ! \|Кількість, осіб ! \|Відсоток \|----- \| [[~~українська~~Українська мова\|українська]] \| 4 151 \| 99,16 \|----- \| [[~~російська~~Російська мова в Україні\|російська]] \| 29 \| 0,69 \|----- \| [[~~білоруська~~Білоруська мова в Україні\|білоруська]] \| 2 \| 0,05 \|----- \| [[~~молдовська~~Молдовська мова в Україні\|молдовська]] \| 1 \| 0,02 \|----- \| [[~~польська~~Польська мова в Україні\|польська]] \| 1 \| 0,02 Рядок 100 ⟶ 77: \|} == ~~Відомі особи~~Назва == Дослідник історичної спадщини [[Лаба Василь Павлович\|Василь Лаба]] наводив у своїй роботі більш ніж 18 селищ [[Львівська область\|Львівської області]] з назвами, що мають аналогічне закінчення — [[Сопошин]], [[Мацошин]], [[Кротошин (Львівський район)\|Кротошин]] тощо. Усі вони, на думку дослідника, походять від прізвища володарів, а також від другого коріння, що означає «двір» чи «посад». Через відсутність слів з коренем «обор, обр», скоріш за все, це особиста назва. Обрами у «[[Повість временних літ\|Повісті временних літ]]» названі [[авари]] — тюркські племена, з якими [[дуліби]] та [[волиняни]] вели довгі та важкі війни в [[V століття\|V]]—[[VII століття]]х століттях. Як стверджує Лаба, між цими племенами та назвою населеного пункту може існувати певний зв'язок. Археологічних підтверджень цьому поки що нема<ref>''Зиновій Гаєцький'' [https://web.archive.org/web/20160514004323/http://pustomyty-rada.gov.ua/gazeta%20golos%20narody/23.2014.pdf Оброшин і оброшинці] // [[Голос народу (Пустомити)\|Голос Народу]]. — № 23 (1464). — 2014. — 22 травня. — С. 6. — (Наш край).</ref>. == Історія == [[Файл:Obroshyno cerkva 1914.jpg\|міні\|праворуч\|250пкс\|Церква Святого Дмитра]] Перша згадка датується [[1431]] роком. У [[1456]] році король [[Казимир IV\|Казимир Ягеллончик]] передав цей [[фільварок]] як королівські володіння під заклад каштелянові [[Петро Шамотульський\|Петру Шамотульському]] (Piotr Szamotulski) за борг, який лишився у монарха ще від пруської кампанії. Через 10 років селище у Шамотульського викупив львівський архієпископ — [[Григорій Сяноцький\|Григорій]] з [[Сянік]]а. З [[1466]] по [[1939]] роки Оброшине буде належати львівським римо-католицьким архієпископам. У вересні 1568 року львівський арцибіскуп РКЦ [[Станіслав Сломовський]] отримав право «доживоття» на село Оброшине.<ref>''Kaniewska I.'' Słomowski Stanisław h. Abdank (zm/ 1575) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Warszawa — Kraków, 1999. — T. XXXIX/1, zeszyt 160. — S. 6. {{ref-pl}}</ref>. Апогею свого розвитку Оброшине досягло тільки на початку [[XVIII століття]], коли [[курія\|курію]] очолив [[Ян Скарбек (архієпископ)\|Ян Скарбек]] (помер [[1733]] року), який був відомим завдяки розбудові нових та реставрацією старих галицьких костелів. За його життя Оброшине було звичайним [[фільварок\|фільварком]], що значним чином постраждав від шведів у [[1704]] році. Він вирішив створити тут літню резиденцію на додаток до постійної, що розташовувалась у [[Дунаїв (Львівський район)\|Дунаєві]]. [[2006]] року заснована парафія УПЦ КП. 18 вересня 2016 року митрополит Львівський і Сокальський Димитрій в Оброшині звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа<ref name="освячення"/>. == Мистецьке життя в Оброшині == У 1977 році при Науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних областей України (нині [[Інститут сільського господарства Карпатського регіону]]) села Оброшине була створена чоловіча хорова капела «Жайвір». До 1988 року хор «Жайвір» очолював його засновник — заслужений діяч мистецтв України, народний артист України [[Баран Михайло Миколайович\|Михайло Миколайович Баран]]. Виступи хору на сцені актової зали інституту були окрасою мистецьких акцій в Оброшині. Справжньою кузнею талантів в Оброшині є дитяча музична школа. Понад сто її випускників пов'язали своє життя з музикою, ставши професійними музикантами. Дехто з них нині передає свої знання і майстерність дітям, працюючи у школі вчителями. Щорічні звітні концерти вчителів та учнів музичної школи дуже популярні серед громади села. В цій школі викладав [[народний артист України]] [[Мочурад Богдан Іванович\|Богдан Мочурад]]. == Пам'ятки архітектури, природи == [[Файл:Obroszyn2.JPG\|міні\|праворуч\|250пкс\|Палац архієпископів ([[1730]])]] * [[Палац архієпископів (Оброшине)\|Палац Архієпископів]]. [[1730]] року [[Фердинанд Кіцький]] звів резиденцію з палацом, яку назвав на свою честь Фердинандівкою, за проєктом архітектора [[Юзеф Фонтана\|Юзефа Фонтани]]. * [[Оброшинський дендропарк\|Дендропарк «Оброшине»]], який охороняється законом України. * [[Оброшинський зоопарк\|Зоопарк]] (при [[Оброшинський дендропарк\|Оброшинському дендропарку]]). * [[Церква святого Дмитрія (Оброшине)\|Церква Святого Дмитрія]], [[1914]] р., автори проєкту: [[Лушпинський Олександр Онуфрійович\|Олександр Лушпинський]], [[Обмінський Тадей\|Тадей Обмінський]] * Напівзруйнований парафіяльний костел,<ref>[https://castles.com.ua/obroshyne.html Світлина руїн костелу]</ref> [[1791]] р., збудований<ref>''Czesław Lechicki'' Kicki Ferdynand Onufry h. Gozdawa (ok. 1715—1797) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków, 1966. — t. XII. — S. 387. {{ref-pl}}</ref> за часів архієпископа [[Фердинанд Кіцький\|Фердинанда Кіцького]] (бл. 1715—1797), діяв до кінця 1940-х років. * Парк (XVIII століття), 5 гектарів. * Пам'ятник Тарасові Шевченку, 1993 рік (скульптори [[Яремчук Любомир Антонович\|Любомир Яремчук]], [[Посікіра Микола Михайлович\|Микола Посікіра]], Володимир Римар, архітектор [[Федик Михайло Миронович\|Михайло Федик]])<ref>''Наконечний Р.'' Світ його привітав… — С. 120.</ref>. == Відомі люди == * Архітектор [[Обмінський Тадей\|Тадей Обмінський]] побудував церкву святого Дмитра в співавторстві з [[Лушпинський Олександр Онуфрійович\|Олександром Лушпинським]]. ;Народилися ~~=== Уродженці ===~~ * [[Балда Тарас Романович]] ([[Назар Скалюк]]) — [[журналіст]], [[письменник]], викладач кафедри зарубіжної преси та інформації [[Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка\|факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка]]. * [[Галій-Моравська Марія Василівна]] — українська оперна іта концертна [[співачка,]] ([[сопрано]]). ~~заслужена~~[[Заслужена артистка України,]]. ~~працювала~~[[Доцент]] ~~солісткою~~[[Львівська ~~Львівської~~національна ~~філармонії~~музична іакадемія ~~Львівської~~імені ~~опери, нині є старшим викладачем кафедри академічного співу~~Миколи Лисенка\|Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка]]. * [[Забитівський Юрій Михайлович]] — український [[науковець]], [[кандидат біологічних наук]], [[Іхтіолог (професія)\|іхтіолог]], заступник директора Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААНУ і член вченої ради названого інституту, один з наукових редакторів журналу «Рибогосподарська наука України», член Іхтіологічного товариства України, голова Львівського відділення Українського гідроекологічного товариства. * ~~[[Клим Оксана Василівна\|~~Клим (Луцишин) Оксана Василівна]] — редактор інформаційного відділу Львівської обласної державної телерадіокомпанії. * [[Коротаєв Андрій Олексійович]] — радянський та український футболіст, футбольний тренер. * Король (Мадей) Наталія Мирославівна — український [[науковець]], [[кандидат філософських наук]], [[доцент]] кафедри теорії та історії культури [[Львівський національний університет імені Івана Франка\|Львівського національного університету імені Івана Франка]]<ref name=":1"/>. * [[Ланова Алла Василівна\|Ланова (Бобрушко) Алла Василівна]] — випускниця Львівської консерваторії. * ~~[[Мадей~~Макух ~~Наталія~~Євген ~~Мирославівна]]~~Мирославович — український [[науковець]], [[кандидат ~~філософських~~біологічних наук]], [[доцент]] факультету ветеринарної медицини [[Львівський національний університет ~~кафедри~~ветеринарної ~~теорії~~медицини та ~~історії~~біотехнологій ~~культури~~імені С. З. Ґжицького\|Львівського національного університету ~~імені~~ветеринарної ~~Івана~~медицини ~~Франка~~та біотехнологій імені С. З. Ґжицького]]. * Макух Оксана Євгенівна — український [[науковець]], [[кандидат політичних наук]], [[доцент]] кафедри соціології та соціальної роботи [[Національний університет «Львівська політехніка»\|Національного університету «Львівська політехніка»]]. * [[Макух Євген Мирославович]] — кандидат біологічних наук, доцент (факультет ветеринарної медицини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького). * ~~[[Макух~~Мамчур (Федак) Оксана ~~Євгенівна]]~~Василівна — [[кандидат ~~політичних~~сільськогосподарських наук]], ~~доцент~~асистент кафедри ~~соціології~~фізіології та ~~соціальної~~біології ~~роботи~~рослин ~~Національного~~біологічного факультету [[Львівський національний університет імені Івана Франка\|Львівського національного університету ~~«Львівська~~імені ~~політехніка»~~Івана Франка]]. * [[Островський Володимир Олексійович]] — [[Україна\|український]] [[живопис]]ець, [[Історія мистецтв\|історик мистецтв]]. * [[Мамчур Оксана Василівна\|Мамчур (Федак) Оксана Василівна]] — кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри фізіології та біології рослин біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. * [[Полюга Лев Михайлович]] — [[мовознавець]], [[доктор філологічних наук]], [[професор]]. * [[Островський Володимир Олексійович]] — історик мистецтва, живописець. * Скорохід Ігор Володимирович — [[кандидат біологічних наук]], старший науковий співробітник [[Інститут сільського господарства Карпатського регіону\|Інституту сільського господарства Карпатського регіону]], [[гомеопат]]. * [[Полюга Лев Михайлович]] — мовознавець, доктор філологічних наук, професор. * Тичка Ігор Богданович — [[кандидат медичних наук]], лікар-нефролог вищої категорії відділення хронічного гемодіалізу [[Львівська обласна клінічна лікарня\|Львівської обласної клінічної лікарні]]. * [[Савіцька Оксана Михайлівна]] — бандуристка, вокалістка, випускниця Львівської консерваторії, солістка Львівської філармонії, член національної спілки кобзарів України, лауреатка Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах (1995), переможниця І Всеукраїнського конкурсу традицій Холмщини і Підляшшя (2007). * [[Скорохід Ігор Володимирович]] — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту сільського господарства Карпатського регіону, гомеопат. * [[Тичка Ігор Богданович]] — кандидат медичних наук, лікар-нефролог вищої категорії відділення хронічного гемодіалізу Львівської обласної клінічної лікарні. * [[Челецька Мар'яна Маркіянівна]] — поетеса, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка. ~~=== Мешкали, перебували ===~~ * [[Пиндус Богдан Іванович]] — український краєзнавець, публіцист. Мешкав в селі у 1997—2016 роках. * [[Савка Йосиф]] — український селянин, посол [[Рейхстаг\|Австрійського парламенту 1848 року]]<ref>[http://libraria.ua/numbers/192/20781/?PageNumber=2&ArticleId=772025&Search=Йосиф%20Гурик Кость Левицький. Українські політики.]</ref>. * [[Федько Василь Іванович]] — поет, прозаїк, лауреат Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска і Всеукраїнської премії імені Ірини Вільде, член Української асоціації письменників. * [[Царик Йосиф Володимирович]] — доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри зоології біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. * [[Гумен Розалія]]. Полька. Єдина жінка з Оброшина, що була в УГА. Лев Шанковський називав її «однією з кращих розвідниць команди 7-ї Львівської бригади УГА». ;Мешкали, перебували ~~=== Померли ===~~ * [[Балда Ігор Іванович]] (1959—2015) — український [[військовик]], [[Солдат (військове звання)\|солдат]] [[Збройні сили України\|Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни Б\|учасник російсько-української війни]]. * Барабаш (Челецька) Мар'яна Маркіянівна — поетеса, [[кандидат філологічних наук]], доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства [[Львівський національний університет імені Івана Франка\|Львівського національного університету імені Івана Франка]]<ref name=":0"/>. * [[Голубович Євген]] (1884—1944) — український освітній і громадський діяч. * Гумен Розалія — полька. Єдина жінка з Оброшина, що була в УГА. [[Лев Шанковський]] називав її «однією з кращих розвідниць команди [[7-ма бригада УГА\|7-ї Львівської бригади УГА]]». * [[Каєтан Кіцький]] (1745—1812) — [[поляки\|польський]] [[РКЦ\|римо-католицький]] релігійний діяч. [[Львівські латинські архієпископи\|Львівський латинський архієпископ]] з [[1797]] р., ректор Львівського університету 1800—1801 навчального року. * [[Каєтан Кіцький]] (1745—1812) — [[поляки\|польський]] [[РКЦ\|римо-католицький]] релігійний діяч. [[Львівські латинські архієпископи\|Львівський латинський архиєпископ]] з [[1797]] року. [[Ректори Львівського університету\|Ректор Львівського університету]] [[1800]]—[[1801]] року. * Пиндус Богдан Іванович (1944—2016) — український краєзнавець, публіцист. * [[Пиндус Богдан Іванович]] — [[українці\|український]] [[краєзнавець]], [[публіцист]]. Мешкав в селі у 1997—2016 роках. * [[Савка Йосиф]] — український селянин, посол [[Рейхстаг\|Австрійського парламенту 1848 року]]<ref>[http://libraria.ua/numbers/192/20781/?PageNumber=2&ArticleId=772025&Search=Йосиф%20Гурик Кость Левицький. Українські політики]</ref>. ~~=== Поховані ===~~ * [[Федько Василь Іванович]] — український [[поет]], [[письменник]], [[публіцист]], [[науковець]], громадський і [[Політик\|політичний діяч]], [[доктор філософії]], автор [[Гімн Бойків\|Гімну Бойків]]. Лауреат Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утриска і Всеукраїнської премії імені Ірини Вільде, член Української асоціації письменників. * [[Балда Ігор Іванович]] (1959—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. * [[Царик Йосиф Володимирович]] — [[доктор біологічних наук]], [[професор]], завідувач кафедри зоології [[Біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка\|біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка]]. * Пиндус Богдан Іванович — український краєзнавець, публіцист. == Заклади == * [http://www.isgkr.com.ua Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН України.]. * [https://sites.google.com/site/obroshynskazosh/z-istoriie-skoli/novaskola Оброшинська загальноосвітня школа імені Лева Шанковського ~~І—ІІІ~~І—III ступенів]. * [https://m.facebook.com/obroshynomuzschola/?ref=page_internal&mt_nav=1 Оброшинська дитяча музична школа]. * [http://www.content.net.ua/registration/index.php?id=234 Львівський державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість»]. Рядок 145 ⟶ 144: == Примітки == {{reflist}}\|2\|refs= <ref name="пошта">{{cite web\|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index\|назва = Знайти поштовий індекс\|автор = \|дата = \|вебсайт = ukrposhta.ua\|видавець = [[Укрпошта]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index\|дата-архіву = 4 жовтня 2021\|статус-url = \|дата-доступу = 12 червня 2022}}</ref> <ref name="телефон">{{cite web\|url = http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code?region=14\|назва = Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область\|автор = \|дата = \|мова = \|вебсайт = ukrtelecom.ua\|видавець = [[Укртелеком]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20071203083126/http://www.ukrtelecom.ua/reference/trunkline_code/code?region=14\|дата-архіву = 3 грудня 2007\|статус-url = \|дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref> <ref name="громада">{{cite web\|url = https://obroshynska-gromada.gov.ua/structure/\|назва = Картка Оброшинської сільської громади\|автор = \|дата = \|мова = \|вебсайт = obroshynska-gromada.gov.ua\|видавець = [[Оброшинська сільська громада]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220516021601/https://obroshynska-gromada.gov.ua/structure/\|дата-архіву = 16 травня 2022\|статус-url = \|дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref> <ref name="відстані">{{cite web\|url = https://della.com.ua/distance/?cities=154396,5071\|назва = Відстані від села Оброшине\|автор = \|дата = \|мова = \|вебсайт = della.com.ua\|видавець = \|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211028215809/https://della.com.ua/distance/?cities=154396,5071\|дата-архіву = 28 жовтня 2021\|статус-url = \|дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref> <ref name="освячення">{{cite web\|url = http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8938-lvivska-eparhiya-novyny-28-09-2016.html\|назва = Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій звершив чин великого освячення храму на честь Святого Духа в с. Оброшине на Львівщині\|автор = Олександр Шмуригін\|дата = 28 вересня 2016\|мова = \|вебсайт = cerkva.info\|видавець = Інформаційне управління УПЦ Київського Патріархату\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20161009200219/http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8938-lvivska-eparhiya-novyny-28-09-2016.html\|дата-архіву = 9 жовтня 2016\|статус-url = \|дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref> <ref name="населення">{{cite web\|url = https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/\|назва = Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Оброшинська сільська громада, Львівський район, Львівська область, с. Оброшине\|автор = \|дата = \|вебсайт = socialdata.org.ua\|видавець = \|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230407054318/https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/\|дата-архіву = 7 квітня 2023\|статус-url = \|дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref> <ref name="ОК">{{cite web\|url = http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=20573\|назва = Облікова картка с. Оброшине\|автор = \|дата = \|вебсайт = rada.gov.ua\|видавець = [[Верховна Рада України]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20201030114702/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=20573\|дата-архіву = 30 жовтня 2020\|статус-url = \|дата-доступу = 12 червня 2022}}</ref> <ref name=":0">{{cite web\|url = https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000545\|назва = Барабаш Мар'яна Маркіянвна\|автор = \|дата = \|вебсайт = nas.gov.ua\|видавець = [[Національна академія наук України]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220122193733/https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000000545\|дата-архіву = 22 січня 2022\|статус-url = \|дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref> <ref name=":1">{{cite web\|url = https://filos.lnu.edu.ua/employee/korol-n-m\|назва = Король Наталя Мирославівна\|автор = \|дата = \|вебсайт = filos.lnu.edu.ua\|видавець = [[Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка]]\|url-архіву = https://web.archive.org/web/20230803113910/https://filos.lnu.edu.ua/employee/korol-n-m\|дата-архіву = 3 серпня 2023\|статус-url = \|дата-доступу = 21 липня 2024}}</ref> }} == Література == Рядок 152 ⟶ 161: * {{ІМСУ\|Львівська\|рік=1968\|с=603}} * ''Колодій І.'' [http://www.silskivisti.kiev.ua/19289/print.php?n=28598 З думою про хліб] // [[Сільські вісті]]. — 2015. — № 94 (19289) (1 вересня). * ''Теслюк Л.'' [https://web.archive.org/web/20150427143616/http://pustomyty-rada.gov.ua/gazeta%20golos%20narody/37.pdf «Оброшин і оброшинці» — історія нашого роду] // [[Голос народу (Пустомити)\|Голос народу]]. — 2013. — № 37 (1425). — 14 вересня. — С. 4. — (В номер). * {{книга\|автор = \|частина = \|посилання частина = \|заголовок = Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т.\|оригінал = \|посилання = \|відповідальний = [[Жаріков Микола Леонідович\|Н. Жариков]], [[Артеменко Іван Іванович\|И. Артеменко]] и др.\|видання = \|місце = Киев\|видавництво = [[Будівельник (видавництво)\|Будівельник]]\|рік = 1985\|том = 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области\|сторінки = 182\|сторінок = 339\|серія = \|isbn = \|тираж = }} {{ref-ru}} * Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / под ред. Н. Л. Жарикова — К.: Будівельник, 1983. — Т. 3. — C. 182. {{ref-ru}} * Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego / red. J. K. Ostrowski. — Kraków, 2001. — T. 9. {{ref-pl}} * {{SgKP\|VII\|349\|Obroszyn}} == Посилання == * [http://www.castles.com.ua/obroshyne.html Оброшине.] // Замки та храми України]. * [http://travelua.com.ua/lvivshhina/pustomitivskij/obroshine.html Фотографії] * [http://obroshyn.blogspot.com/2008/07/blog-post.html Єпископський палац в Оброшині] Рядок 164 ⟶ 173: * [http://biblioteka-pustomyty.blogspot.com/2014/07/blog-post_15.html З історії бібліотеки в Оброшині] * [http://www.religion.in.ua/news/foreign_news/23707-u-najdavnishij-v-ukrayini-observatoriyi-za-soncem-i-zoryami-sposterigali-svyashhenosluzhiteli.html Згадка про спостереження за затемненням Сонця 1764 року в Оброшині] * [http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=Mislo_vidblisk_dushi.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 Фото чоловічої хорової капели «Жайвір» НДІ землеробства і тваринництва у книжці О.  Миська (с.128)] * [http://ua-reporter.com/uk/novosti/17132 В Оброшині десятирічний хлопчина вижив після удару в 10 тисяч вольт!] * [https://www.youtube.com/watch?v=TzzYr0m8tt8 Виступ духового оркестру Obroshyn Park Orchestra під керівництвом Андрія Пилиповича Пиріжка у Львівському палаці мистецтв 7.12.2015] * [http://stavchanu.blogspot.com/2012/08/blog-post.html Фрагменти з історії Оброшина, Ставчани в складі Оброшинської сільської ради, В. І. Вольський як господарник — моменти в нарисі Наталії Яріш «Ставчани»] * [http://www.doroga.ua/Pages/InhabitedLocality.aspx?InhabitedLocalityID=2454 Дещо з історії Оброшина ~~на doroga.ua~~] * [https://web.archive.org/web/20160216183131/http://politiko.ua/blogpost89090 До дискусії про будівництво ТЕС на околицях Оброшина]