Сигіт: відмінності між версіями

| назва = Сигіт

| місцева_назва = {{lang-ro|Sighetu Marmaţiei}}

| зображення = Sighetu = Sygit_BramaMarmatiei1.jpg

| зображення_підпис = Брама СигітаСигіту

| прапор = Sighetu Marmatiei jud Maramures.png

| прапор_підпис = Прапор СиготаСигіту

| герб = ROU MM Sighetu Marmatiei = Stema SighetCoA.png

| герб_підпис = Герб СиготаМармарош-Сигіту

| країна = {{ROM}}

| регіон = {{RO-MM}}

| розташування = Sighetu = SighetMarmatiei in Romania.png

| розташування_розмір = 180px

| засноване = [[13291326]]

| статус = <!-- не обов'язковий -->

| магдебурзьке право = <!-- не обов'язковий -->

| населення = 4437 185640 тис. осіб ([[20022011]])

| густота =

| катойконім =

| агломерація = <!-- не обов'язковий -->

| площа = 43,40111

| висота над рівнем моря = 274

| поштові індекси = 1326435500

| код країни = 402

| код міста =

| координати = {{coord|47|55|N|23|53|E|scale:100000|display=inline,title}}

| поділ міста = <!-- не обов'язковий -->

| міста-побратими = [[Олава]] -&nbsp;— {{POL}}<br />[[Коломия]] -&nbsp;— {{UKR}}

| день міста = <!-- не обов'язковий -->

| адреса = <!-- не обов'язковий -->

| веб-сторінка вебсторінка = http://www.primaria-sighet.ro/

'''Сигіт''' (''Сигіт-Мармароський'', ''Мармарош-Сигіт'', ''Сігету-Мармацієй''; {{Lang-ro|Sighetu Marmaţiei}}, {{Lang-hu|Máramarossziget}})&nbsp;— місто в [[Румунія|Румунії]], положенерозміщене в [[МармароськаВерхньотисинська котловинаулоговина|Мармароській котловині]] над горішньою [[Тиса|Тисою]] на укр.українсько-рум.румунському етногр.етнографічному пограниччіприкордонні; 4437 200640 меш. (20022011), уз томуних ч. 15-20%1226 українців (1974), решта&nbsp;— румуни, угорці й євреї. Друге за розміром місто в жудці [[МарамурешМармарош (жудець)|Мармарош]]. Історичний центр [[Південна Мармарощина|Південної Мармарощини]]. Будівельна, текстильна, деревообробна і харчова промисловість. Поблизу міста розташований пункт контролю на кордоні з [[Україна|Україною]] «Сігету Мармацієй»—[[Солотвино (пункт контролю)|Солотвино]].

Мармарош-Сигіт відомий з [[13XIII століття|13 XIII&nbsp;ст.]], з [[1394]]&nbsp;— головне місто [[МарамарошМармароська жупа|Мармароського комітату]].

У 19&nbsp;— 20 ст. ув ньому діяли греко-католицька церква і «руська» (тобто українська) гімназія., Ув 1950-60 pp.&nbsp;— українські відділи при гімназії й педагогічній школі. Наразі у місті працює єдиний в Румунії українськийУкраїнський Педагогічний ліцей (дирім. ФедірТ.Шевченка (директор професор Куреляк Василь, він же й офіційний українсько-румунський Поповичперекладач)

На поч. [[20XX століття|20 XX&nbsp;ст.]] ув Мармарош-Сигіті відбулися два судових процеси проти закарпатських селян, які перейшли на православ'я; угорський уряд обвинувачував їх у зв'язках з Росією. В 1904&nbsp;— 1906 засуджено на різні терміни ув'язнення 9 селян з Мармарош-Сигіта, а у 1913&nbsp;— 14&nbsp;— 96 осіб з різних сіл на чолі ззі священникомсвящеником ПО. Кабалюком [[КибалюкОлексій Карпаторуський]]ом. Процеси мали розголос у Західній Європі і звернули увагу міжнародної думки.

18 грудня [[1918]] року у Сигіті[[Мармарош-Сигіт|Мармароші Сигітському]] відбувся з'їзд делегатів українців Мармарощини, який висловився за приєднання Закарпаття до України. На з'їзді мали слово: [[Клочурак Степан Степанович|Клочурак Степан]] та [[Климпуш Василь Іванович|Климпуш Василь]] &nbsp;— [[Ясіня]], [[Штефан Августин Омелянович|Штефан Августин]], [[Бращайко Михайло Михайлович|Бращайко Михайло]] &nbsp;— [[Рахів]], [[Йосипчук Василь]] &nbsp;— [[Великий Бичків]].<ref>''Литвин М.Литвин, Науменко К.Науменко.'' Історія ЗУНР.-&nbsp;— Львів&nbsp;: Інститут українознавства НАНУНАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.-&nbsp;— 368 сС., іл71.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9 с. 71</ref> 16 січня [[1919]] &nbsp;р. місто буловизволили визволеневійська військами[[Гуцульська республіка|Гуцульської республіки]] (входив загін [[Українська Галицька Арміяармія|Української Галицької Арміїармії]]) від угорських військ та адміністрації. Наступного дня вони зазнали поразки від дій переважаючихпереважних чисельно окупантів (румунська дивізія).

У період між війнами місто знаходилось на кордоні між [[Чехословаччина|ЧСР]] та Румунією. Через місто проїжджали транскордонні потяги, зокрема швидкий потяг Прага-Ясіня, який з'єднував Рахівщину з рештою республіки. Наприкінці 1944&nbsp;р. місцеві українці утворили народний комітет, який ухвалив приєднання міста ізз навколишніми українськими селами до України, однак реалізоване це не було. За комуністичного режиму тут ув'язнювали політичних дисидентів, яким нині присвячені пам'ятники та музей. У січні 2007 тут за участі президентів [[Ющенко Віктор Андрійович|В. Ющенка]] та [[Траян Бесеску|Т. Басеску]] знову відкритий історичний міст через [[Тиса|Тису]] та міжнародний прикордонний перехід до українського селища [[Солотвино]].

<{{center>|<gallery>

ЗображенняФайл:Sighetu Marmatiei2.jpg|Центр Сигіта. Будинок вправоправоруч - український ліцей.

ЗображенняФайл:Sighetu Marmatiei BO.jpg|Румунський Православний Собор