Вікіпедія

Вовк: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 240 101 редагування
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
м Відкинуто редагування 2A02:2378:126F:C57F:0:0:0:1 (обговорення) до зробленого Włodzimierz Lewoniewski (UEP)
Мітка: Відкіт
 
(Не показані 38 проміжних версій 24 користувачів)
Рядок 16:
| range_map_width = 258px
}}
'''Вовк''' (''Canis lupus'' <small>L.</small>)&nbsp;— хижий [[ссавці|ссавець]] зіз роду [[пес]] (''Canis'') родини [[псові|псових]] (Canidae), що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв. ПовсюдиУсюди основною здобиччю вовків є копитні тварини: ву тундрі&nbsp;— дикі та свійські північні олені; ву лісовій зоні&nbsp;— лосі, сарни, дикі свині, свійські вівці, корови, коні; ву степу та пустелі&nbsp;— антилопи різних видів та вівці; ву горах&nbsp;— дикі та свійські кози. Також відомий як ''сірий вовк, сірко, дикий собака'' або ''дикий пес''.
 
== Етимологія слова «вовк» ==
Рядок 33:
== Розповсюдження ==
[[Файл:Present distribution of gray wolf (canis lupus) subspecies.png|250px|thumb|праворуч|Поширення підвидів вовка]]
Вовк розповсюджений досить широко&nbsp;— трапляється в Європі, Азії та Північній Америці. ВУ Євразії зустрічається на [[Піренейський півострів|Піренейському півострові]], в [[Італія|Італії]], скандинавських країнах, в країнах [[Балканський півострів|Балканського півострова]], [[Румунія|Румунії]], і далі&nbsp;— практично в усій північній та центральній Євразії аж до [[Чукотський півострів|Чукотського півострова]]; але в багатьох частинах ареалу є досить рідкісним. В історичні часи вовк мешкав ву [[Японія|Японії]], та був там знищений. На північноамериканському континенті сучасна південна межа ареалу вовка приблизно збігається із кордоном [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Канада|Канади]] (див. карту). В [[Україна|Україні]] вовк трапляється на всій території, алеу більш-менштому звичайним є тількичислі в лісовійстеповій зоні та в [[Карпати|КарпатахКрим]]у.▼
{{seealso|Чисельність вовків за країнами}}
▲Вовк розповсюджений досить широко&nbsp;— трапляється в Європі, Азії та Північній Америці. В Євразії зустрічається на [[Піренейський півострів|Піренейському півострові]], в [[Італія|Італії]], скандинавських країнах, в країнах [[Балканський півострів|Балканського півострова]], [[Румунія|Румунії]], і далі&nbsp;— практично в усій північній та центральній Євразії аж до [[Чукотський півострів|Чукотського півострова]]; але в багатьох частинах ареалу є досить рідкісним. В історичні часи вовк мешкав в [[Японія|Японії]], та був там знищений. На північноамериканському континенті сучасна південна межа ареалу вовка приблизно збігається із кордоном [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Канада|Канади]] (див. карту). В [[Україна|Україні]] вовк трапляється на всій території, але більш-менш звичайним є тільки в лісовій зоні та в [[Карпати|Карпатах]].
 
[[Файл:Polarwolf004.jpg|250px|thumb|праворуч|Білий арктичний вовк (підвид, що мешкає на [[Канадський Арктичний архіпелаг|Канадському Арктичному архіпелазі]] та в [[Гренландія|Гренландії]])]]
Вовк ву країнах [[Європа|Європи]]<ref>{{Cite web |url=http://www.lesovod.org.ua/node/16839 |title=Архівована копія |accessdate=4 лютого 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141104153905/http://www.lesovod.org.ua/node/16839 |archivedate=4 листопада 2014 |deadurl=no }}</ref> :
 
* [[Швеція]]&nbsp;— 270 особин. Тенденція зростання. Виплата компенсацій за збитки і коштів для забезпечення захисту.<ref>З 1966&nbsp;р. популяція вовків у Швеції перебувала під охороною держави. Однак, в 2010&nbsp;р. експерти заявили, що кількість вовків у лісах перевищує норму (у Швеції максимально допустиму кількість вовків у лісах країни встановлено на законодавчому рівні, вона становить 210 особин. В 2011&nbsp;р. видали всього 27 ліцензій на відстріл хижаків.</ref>
* [[Польща]]&nbsp;— біляблизько 20002 000 особин. Тенденція зростання. Вид, що охороняєтьсяохороняють. Полювання не дозволено. Компенсації платять.<ref>A. Bereszynski, 2003. Wilk (Canis lupus Linnaeus, 1758) w Polsce I jego ochrana.&nbsp;— Poznan: Wydawnictwo Academii Rolniczej.&nbsp;— Р. 49–71.</ref>
* [[Латвія]]&nbsp;— 600 особин. Тенденція до зниження. У 90-х роках було 900 особин. Компенсації не платяться.
* [[Словаччина]]&nbsp;— 350—400 особин. Вид охороняється за рядом винятків. Компенсація виплачується.
* [[Естонія]]&nbsp;— 200 особин. Тенденція до зниження. У 901990-х роках було 500. Компенсація виплачується.<ref>Тваринники Естонії пропонують виплачувати їм компенсацію за задертих овець, кіз і корів, які вирощуються на м'ясо, у потрійному розмірі. Це пояснюється втратами потомства, яке фермери не отримають від загиблих тварин.</ref><ref>В Естонії в цілому збиток, нанесений вовками, був компенсований 99 ходатаям ву сумі 71122 євро; компенсацію за задертих рисями стадних тварин отримали 8 прохачів ву сумі 1453 євро, а збиток, заподіяний ведмедями, компенсували 27 бджолярам в сумі 14565 євро.</ref>
* [[Німеччина]]&nbsp;— 35–60 вовків. Вид, що охороняється. Компенсацій немає.<ref>На рубежі другого тисячоліття вовки повернулися до Саксонії, переселившись із Польщі. Почалося з однієї єдиної сім'ї, тепер у ФРН живуть уже 60 особин, причому в Саксонії, Бранденбурзі та Саксонії-Ангальт помічені вже 7 зграй, а одинаки з'являлися в Мекленбурзі-Передній Померанії, Баварії, Гессені і Нижній Саксонії. Абсолютно реалістичне припущення про те, що недалекий той день, коли вони розселяться по всій країні, вважає фахівець з диких вовків Ільке РайнхардРайнгард.</ref>
* [[Франція]]&nbsp;— 80–100 особин. Вид, що охороняється. Компенсації виплачуються.
* [[Білорусь]]&nbsp;— 1500—20001 500—2 000. Мисливський вид. Компенсації не виплачуються. До недавнього часу виплачувалися винагороди за здобич, але треба уточнювати, адже пройшов цикл внесення змін до законодавства.
* [[Україна]]&nbsp;— 2600—27002 600—2 700. Мисливський вид. Компенсація за завдані збитки не виплачується.
* [[Фінляндія]]&nbsp;— 120—140 вовків. Полювання дозволено в місцях розведення оленів. Компенсація виплачується. Великий приплив вовків зіз території Карелії.
* [[Чехія]]&nbsp;— 20–30 особин. Захищений вид. Компенсації збитків немає.
 
Всупереч поширеній думці, сучасний вовк не є безпосереднім предком сучасного [[Пес свійський|свійського собаки]]; це радше {{Illm|[[Сестринська група|lt=сестринські групи|en|Sister group|ru|Сестринская группа}}]]<ref name="vila1997" /><ref name="freedman2014" /><ref name="larson2014" />; безпосередній предок сучасного собаки, вимер<ref name="vonholdt2016"/>.
 
== Екологія ==
Рядок 58 ⟶ 57:
Річ у тім, що в пухкому глибокому снігу в лісах вовки занадто провалюються та не можуть догнати [[лось|лося]] або оленя. Становище змінюється тільки навесні, під час витривалих настів, котрі легко витримують хижаків, але провалюються під копитними тваринами. Загалом, полювання вовків на відкритій місцевості в середньому є набагато вдалішим, ніж в суцільному лісі.
 
Для вовків звичайним є родинний спосіб життя. Пари у них утворюються на невизначено довгий строк, практично на все життя. Основу вовчої зграї зазвичай складають батьки з виводком цьогорічних молодих вовків, до якого можуть приєднуватися торішні «прибулі» тварини та холості самці. ВУ зграї лише зрідка буває більше ніж 10—12 особин. Найбільша постійна зграя була зафіксована на [[Аляска|Алясці]] і складалася з 36 вовків. Інколи окремі зграї об'єднуються, що трапляється в місцях скупчення диких або свійських копитних, але такі об'єднання завжди бувають лише тимчасовими; ву [[Казахстан]]і в такому вовчому об'єднанні одного разу було зафіксовано 42 вовки.
 
Вовки досить сильно прив'язані до лігва, і полюють в межах чітко визначеного, хоча й досить великого, району. Якщо їх не переслідують, вони вперто тримаються в уподобаній місцевості. До того ж ділянки окремих родин ізольовані одна від одної, ніколи не перекриваються, і суворо охороняються своїми господарями. Межі своєї території вовки позначають за допомогою сечових точок та випорожнень на визначених, звичайно добре помітних, пунктах: на окремих купинах, кущах, біля окремо стоячих дерев, стовпів та інше. Цей «нюховий телефон» слугує важливим і точним засобом взаємного інформування тварин, запобігаючи зіткненням між господарями ділянки та прибульцями, а в період розмноження, навпаки, сприяючи зустрічі самців та самок. Площі ділянок окремих зграй дуже розрізняються: у східній [[Європа|Європі]] радіус окремої ділянки становить 100 до 300 кілометрів.
Рядок 84 ⟶ 83:
Вовки, особливо в південних частинах ареалу, поїдають і деякі рослинні корми&nbsp;— різні ягоди, плоди [[Конвалія звичайна|конвалії]], дикі та садові фрукти (падалку), навіть [[гриби]]. В степах вони часто поїдають [[кавун]]и та [[диня|дині]], втамовуючи таким чином не стільки голод, скільки спрагу, тому що потребують регулярного і досить щедрого водопою. В Українських Карпатах відомі факти поїдання вовком стиглих плодів горобини.
 
Вовк відомий своєю ненажерливістю. Дійсно, якщо він голодний, то здатний з'їсти до 10 кілограмів м'яса за раз. Але у звичайних умовах добова норма на дорослі тварини складає всього лише близько 2&nbsp;кг, решта м'яса просто розтягується та приховується на запас, і з'їдається пізніше; це не завжди береться до уваги, і сприяє перебільшеній уяві про ненажерливість вовків. З іншого боку, цій тварині притаманна дивовижна здатність голодувати, не втрачаючи при цьому життєвих сил. В [[Ямал]]ьскійьській тундрі поранений вовк пролежав, не міняючи місця і не полюючи, тобто перебуваючи голодним, 17 діб. Він дуже схуднув, але повністю одужав від поранень і після цього біг як здоровий.
 
Під час полювання вовків на велику дичину особливо добре видно, наскільки це високорозвинені хижаки і якою складністю відрізняється їхня поведінка. Навіть полюючи вдвох влітку, вовки нерідко практикують поділ обов'язків, коли один з них стає заганяйлом, а інший ховається в засідці. Перший при цьому діє дуже обережно, поступово та методично направляючи намічену жертву в бік свого напарника. В зграї, що переслідує оленя, лося або [[сайгак|сайгу]], часто одні хижаки біжать безпосередньо за жертвою, а інші&nbsp;— не поспішаючи зрізують кути, і, відпочивши, змінюють перших. При цьому хижаки проявляють неймовірну невтомність, нещадну настирливість і рано чи пізно в переважній більшості випадків домагаються свого. Іноді вони заганяють оленів на скелі, і, оточивши, чекають, коли ті, втомившись, спробують прорватись і втекти. Нарешті, вовки вміло виганяють оленів та сарн на ковзку голу [[крига|кригу]] річок та озер взимку або ріжуть їх в глибокому пухкому снігу або по насту. Але в інших умовах вони не здатні наздогнати здорового дорослого оленя, тому їхня здобич більш ніж на 60&nbsp;% складається з хворих та старих тварин.
Рядок 112 ⟶ 111:
 
== Охоронний статус ==
ВУ ряді місцевостей свого первісного ареалу вовки зникли, а в інших їхня чисельність мала&nbsp;— наприклад, ву [[Мексика|Мексиці]] близько 50 особин, в [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]] разом&nbsp;— близько двохсот. Але загалом цей вид не вважається таким, що знаходиться під загрозою зникнення.
 
ВДо [[Червоний список МСОП|ЧервонийЧервоного списоксписку]] [[МСОП]] занесено особливий підвид вовка&nbsp;— північний гірський вовк (''Canis lupus irremolus''), що зберігся лише в національних парках [[Єллоустонський національний парк|Єллоустоун]] та [[Глейшер]] ву [[Сполучені Штати Америки|США]]. Загальна чисельність цього підвиду не перевищує 20 особин.
 
=== Статус вовка в Україні ===
Рядок 120 ⟶ 119:
Згідно з Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі<ref>Конвенція про охорону дикої фауни і флори та природних середовищ існування в Європі.</ref>, вовк є суворо охоронюваним [[Вид (біологія)|видом]]. Закон України «Про Приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої [[флора|флори]] і [[фауна|фауни]] та природних середовищ існування в [[Європа|Європі»]], щодо вовка містить застереження, передбачене Конвенцією, згідно з яким допускається регулювати його чисельність в обмеженій кількості за умови відповідного контролю<ref>Закон України "Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі.</ref>.
 
До охорони вовків закликає Маніфест [[МСОП]] з охорони вовків<ref>Маніфест МСОП по охороні вовків http://ecoethics.ru/manifest-msop-po-ohrane-volkov/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140111141935/http://ecoethics.ru/manifest-msop-po-ohrane-volkov/ |date=11 січня 2014 }}</ref>. Проте вимоги міжнародних документів і Закону України не враховуються в іншому Законі України&nbsp;— «Про мисливське господарство та полювання», де вовк необґрунтовано внесений до списку [["шкідливі види"|«шкідливих видів»]]. Через це [[полювання]] на вовків дозволене в Україні протягом всього року і практично без обмежень кількості відстріляних вовків. Їх знищують навіть на території [[заповідник]]ів та інших об'єктів [[Природно-заповідний фонд України|природно-заповідного фонду]]<ref name="3abc">Закон України «Про мисливське господарство і полювання».</ref>. У підсумку, за офіційними даними, щорічно в країні знищується до половини популяції вовка<ref name="1abc">Борейко В. Е. В защиту волков.&nbsp;— К. : КЭКЦ, 2011.&nbsp;— 156 с. {{ref-ru}}</ref><ref name="2abc">Борейко В.&nbsp;Е.&nbsp;Этика и практика охраны биоразнообразия.&nbsp;— К.: КЭКЦ, 2008.&nbsp;— 360 с.</ref>. Попри те, що вовк також занесений до списку мисливських видів, такси за його незаконне знищення в Україні відсутні<ref name="3abc"/><ref name="1abc"/><ref name="2abc"/>.
 
=== Кампанія на захист вовка в Україні ===
2006&nbsp;року кілька громадських екологічних організацій України&nbsp;— «Екоправо-Київ», [[Київський еколого-культурний центр]], Дружина охорони природи «Зелене майбутнє», асоціація «Наш дім» почали кампанію з захисту вовків в Україні, мета якої&nbsp;— надати вовку охоронний статус. Задля цього було видано кілька [[буклет]]ів і книг, виграно два суди, завдяки яким [[Державний комітет лісового господарства]] вніс зміни до своїх інструкцій, заборонивши знищення вовченят, а також полювання на вовків в сезон розмноження<ref name="1abc"/><ref name="2abc"/><ref name="7abc">Охорона вовків http://ecoethics.ru/campaigns/ohrana-volkov/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140111043501/http://ecoethics.ru/campaigns/ohrana-volkov/ |date=11 січня 2014 }}</ref>.
 
Важливим завданням є боротьба з негативними публікаціями про вовків. Зокрема, ву 2013&nbsp;р. в українських [[ЗМІ]] стало вдвічі менше «противовчих» матеріалів, ніж у 2012&nbsp;р. 2010&nbsp;року екологістам вдалося внести законодавчі правки до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо внесення вовка до списку [[мисливські тварини|мисливських тварин]]<ref name="3abc"/>. Оприлюднено низку статей на захист вовків<ref name="7abc"/><ref>Гуманитарный экологический журнал http://ecoethics.ru/books/magazine/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140111044701/http://ecoethics.ru/books/magazine/ |date=11 січня 2014 }}</ref>.
 
== Підвиди ==
Рядок 162 ⟶ 161:
В регіонах з низькою щільністю вовка (зокрема, внаслідок його винищення) вовк нерідко утворює шлюбні пари з бродячими псами (''Canis familiaris''). Вовко-псові гібриди формуються у більшості випадків, коли порушена просторова структура популяцій вовка і є брак шлюбних партнерів. Особливо часто гібриди виявляють на півдні ареалу вовка, зокрема й на півдні України<ref>Для огляду див.: [http://bioweb.franko.lviv.ua/studia/index.php?p=article&year=2011&tom=5&nomer=2&id=142 Загороднюк І. Міжвидова гібридизація і фактори її формування на прикладі теріофауни Східної Європи // Біологічні студії.&nbsp;— 2011.&nbsp;— Том 5, N 2.&nbsp;— С 173—210.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130925214401/http://bioweb.franko.lviv.ua/studia/index.php?p=article&year=2011&tom=5&nomer=2&id=142 |date=25 вересня 2013 }}</ref>.
 
Існує також цілий напрямок виведення [[Вовкособ|вовкопсових гібридів]] (wolfdog) для утримання їх як службових тварин [http://www.google.com.ua/search?aq=f&gcx=c&sourceid=chrome&ie=UTF-8&q=wolfdog] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924023030/http://www.google.com.ua/search?aq=f&gcx=c&sourceid=chrome&ie=UTF-8&q=wolfdog |date=24 вересня 2015 }}, зокрема загальновідомих «[[Чехословацька вовкособака|чехословацьких вовкособак]]».
 
Гібридний статус припускається для кількох таксонів Canis, зокрема для «[[вовк рудий|рудого вовка»]] (''[[Canis rufus]]'').
 
== Вовк у культурі ==
{{main|Вовк у культурі, релігії і міфології}}
{{double image|right|Вовк аверс.jpg|120|Вовк реверс.jpg|120|[[Вовк (срібна монета)|Срібна пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн., присвячена вовку]]}}
Ціла низка дослідників вважає, що [[коза]] і вовк є [[тотем]]ними тваринами племен, з яких сформувався [[українці|український народ]]. Серед них&nbsp;— О. Знойко, [[Давидюк Володимир Дмитрович|В. Давидюк]], [[Лозко Галина|Г. Лозко]], [[Чепа Мирослав-Любомир Андрійович|М.-Л.&nbsp;А.&nbsp;Чепа]]. При цьому коза як тотем притаманна для переважної частини України від Київщини й Чернігівщини до Гуцульщини в Карпатських горах, а ознаки вовка як тотема поширені на волинському Поліссі й частково чернігівському Поліссі.<ref>Лозко Г. Українське народознавство.&nbsp;— Тернопіль: Мандрівець, 2011.&nbsp;— 512 с. ISBN 978-966-634-565-6 Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору.&nbsp;— Луцьк: Волинська книга, 2007.&nbsp;— 324с. ISBN 978-966-361-217-1</ref>
Рядок 186 ⟶ 185:
* У [[Пісня льоду й полум'я|Пісні льоду й полум'я]] вовк&nbsp;— Герб Дому Старків. Самих Старків у романах часто називають Вовками. Також Старки мають своїх [[Вовк жахливий|деривовків]].
* У казці [[Червона шапочка]]&nbsp;— один з головних героїв.
* У п'єсі [[Олесь Барліг|Олеся Барліга]] «[[Уроборос]] у [[Східний експрес|Східному експресі]]»<ref>Барліг О. Звірі подивляться замість тебе.&nbsp;— Тернопіль: Видавництво «Крок», 2017.&nbsp;— 306 с.</ref> відтворюється мотив вовків-пращурів людини й страху перед демонічною вовчицею.
*Білий "Belyi: Amazon.co.uk: Viacheslav Zbaratskiy: 9781905200481: Books"
 
== Див. також ==
Рядок 197 ⟶ 195:
* [[Вовкособ]]
* [[Пес свійський]]
* {{не перекладено|Вовк у культурі, релігії і міфології|Вовк у культурі, релігії і міфології|en|Wolves in folklore, religion and mythology}}
 
== Примітки ==
{{reflist|refs=
 
<ref name=vila1997>{{cite journal|author=Vila, C.|date=1997|title=Multiple and ancient origins of the domestic dog| journal=Science|volume=276|issue=5319|pages=1687–9|doi=10.1126/science.276.5319.1687|pmid=9180076 | issn=0036-8075}}{{ref-en}}</ref>
 
<ref name=freedman2014>{{cite journal |last=Freedman |first=Adam H. |last2=Gronau |first2=Ilan |last3=Schweizer |first3=Rena M. |last4=Ortega-Del Vecchyo |first4=Diego |last5=Han |first5=Eunjung |last6=Silva |first6=Pedro M. |last7=Galaverni |first7=Marco |last8=Fan |first8=Zhenxin |last9=Marx |first9=Peter |last10=Lorente-Galdos |first10=Belen |last11=Beale |first11=Holly |last12=Ramirez |first12=Oscar |last13=Hormozdiari |first13=Farhad |last14=Alkan |first14=Can |last15=Vilà |first15=Carles |last16=Squire |first16=Kevin |last17=Geffen |first17=Eli |last18=Kusak |first18=Josip |last19=Boyko |first19=Adam R. |last20=Parker |first20=Heidi G. |last21=Lee |first21=Clarence |last22=Tadigotla |first22=Vasisht |last23=Siepel |first23=Adam |last24=Bustamante |first24=Carlos D. |last25=Harkins |first25=Timothy T. |last26=Nelson |first26=Stanley F. |last27=Ostrander |first27=Elaine A. |last28=Marques-Bonet |first28=Tomas |last29=Wayne |first29=Robert K. |last30=Novembre |first30=John |date=16 січня 2014 |title=Genome Sequencing Highlights Genes Under Selection and the Dynamic Early History of Dogs |url=http://www.plosgenetics.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pgen.1004016 |journal=PLOS Genetics |volume=10 |issue=1 |pages=e1004016 |publisher=PLOS Org |doi=10.1371/journal.pgen.1004016 |pmid=24453982 |pmc=3894170 |accessdate=8 грудня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141202165333/http://www.plosgenetics.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pgen.1004016 |archivedate=2 грудня 2014 |deadurl=no }}{{ref-en}}</ref>
 
<ref name=larson2014>{{cite journal|vauthorsauthor=Larson G, Bradley DG|year=2014|title=How Much Is That in Dog Years? The Advent of Canine Population Genomics|journal=PLOS Genetics |doi=10.1371/journal.pgen.1004093|pmid=24453989|pmc=3894154|volume=10|issue=1|pages=e1004093}}{{ref-en}}</ref>
 
<ref name=vonholdt2016>{{cite book|last1=vonHoldt|first1=Bridgett M.|last2=Driscoll|first2=Carlos A.|title=The Domestic Dog: Its Evolution, Behavior and Interactions with People|publisher=Cambridge University Press|editor=James Serpell|year=2016|edition=2|chapter=3-Origins of the dog:Genetic insights into dog domestication|pages=22–41|url=https://books.google.com/books?id=FY6aDQAAQBAJ&pg=PT61|isbn=978-1-107-02414-4|accessdate=4 вересня 2018|archive-date=19 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200719170118/https://books.google.com/books?id=FY6aDQAAQBAJ&pg=PT61}}{{ref-en}}</ref>
 
}}
Рядок 216 ⟶ 213:
* «Grzimek's Animal Life Encyclopedia», 2nd Edition, Vol. 14, 2003.
* [https://web.archive.org/web/20131203054629/http://terioshkola.org.ua/library/pts8-synantr/pts8-25zhyla-(canis).pdf Жила С. Вовки і дикі собаки: порівняльна екологія, поведінка, менеджмент] // Фауна в антропогенному ландшафті / Під ред. І. Загороднюка.&nbsp;— Луганськ, 2006.&nbsp;— С. 75–80.&nbsp;— (Серія: «[[Праці Теріологічної Школи]]», Вип. 8)
* [http://ethnic.history.univ.kiev.ua/upload/gallery/2004/17/17_20.pdf Образ вовка в німецьких та українських віруваннях] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220122171909/http://ethnic.history.univ.kiev.ua/upload/gallery/2004/17/17_20.pdf |date=22 січня 2022 }}
 
== Посилання ==
Рядок 224 ⟶ 221:
{{Вікісловник|хоч вовк траву їж}}
{{Вікісловник|не бачити смаленого вовка}}
* [http://www.caninest.com/types-of-wolf/ Підвиди вовка (іл.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090804164127/http://www.caninest.com/types-of-wolf/ |date=4 серпня 2009 }} {{ref-en}}
* [http://www.terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm Список ссавців України та суміжних країн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110118234728/http://www.terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm |date=18 січня 2011 }}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вовк