Вікіпедія

Лопатин (Шептицький район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
сторінки у інших вікі не можуть бути джерелами
Marcus365 (обговорення | внесок)
142 редагування
Векторна версія прапора
(Не показані 7 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 3:
| герб =Coats_of_arms_of_Lopatyn.png
| опис герба = Герб Лопатина (смт)
| прапор =Flag_of_LopatynFlag of Lopatyn.pngsvg
| опис прапора = Прапор Лопатина (смт)
| область = [[Львівська область]]
Рядок 14:
| mapy =
| засноване =[[1366]]
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:33513259}} <small>(01.01.20172022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref>
| площа = 10.9
| статус = 2024
Рядок 44:
 
== Географія ==
Селище розташоване в рівнинній місцевості над річкою [[Острівка (річка)|Острівкою]], [[Притока|притокою]] [[Стир]]у ([[Дніпро (річка)|Дніпро]]-[[Прип'ять|Прип'ятська]] система), серед лісів, боліт і торфовищ [[Полісся|Малого Полісся]].
 
Населення Лопатина становить 2809 осіб.
Рядок 99:
Перша згадка про Лопатин в історичній літературі належить до 1366 року. Тоді він входив до складу руського удільного [[Белзьке князівство|Белзького князівства]] як [[Волость|волосний]] центр і був завойований польським королем Казимиром III. З того часу Лопатин часто згадується в історичних джерелах.
 
У 1377 році Лопатин захопили [[Угорщина|угорські]] війська. Після смерті короля Людовіка Угорського (1382 р.) знову відновилася боротьба за Лопатин між Польщею і Литвою, і в 1492 році він остаточно переходить під владу польських [[Мазовія|мазовецьких]] князів. Ще в роки боротьби між Польщею і Литвою мазовецький князь Земовит побудував у Лопатині дерев'яний [[костел|костьол]] (1414 р.), заснував [[Католицтвокатолицька церква|католицьку]] парафію, поселив там ксьондза і передав йому поле й корчму.
 
19 травня 1423 року костел одержав у володіння с. [[Батиїв]] (тепер [[Червоноградський район|Червоноградського району]]) та право збирати [[Десятинацерковна (податок)десятина|десятину]] з населення<ref>[http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication?id=44646&tab=3 Акти ґродські і земські] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180709010027/http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication?id=44646&tab=3 |date=9 липня 2018 }}.&nbsp;— Lwow, 1870.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— S. 180-182. {{ref-pl}}{{ref-la}}</ref>. Лопатинська католицька парафія стає центром поширення католицизму на всю околицю. Поступово земельні володіння парафії збільшувалисz, в 1531 році, за даними люстрації, їй належали наділи від 0,5 до 5 ланів у 23 навколишніх селах. За даними люстрації 1578 року, в Лопатині був війт, який володів 6 ланами землі.
 
1505 року король Олександр Яґеллончик надав місто Лопатин з 8-ма навколишніми селами феодалу [[Ян Каменецький (гетьман)|Яну Каменецькому]]{{fact}}. Наприкінці XVI століття Лопатин втрачає значення волосного центру і стає звичайним селищем.
 
Згодом Лопатин і суміжні села перейшли від короля у повне і спадкове володіння поміщиків-шляхтичів. Нові власники в гонитві за прибутками весь час збільшували феодальні повинності. [[Панщина]] доведена була до трьох-чотирьох днів на тиждень. Багато лиха зазнавали селяни і від спустошливих нападів [[Кримські татари|татарських]] орд та мародерських походів [[Шляхта|шляхетських]] військ. Під час нападу татар у 1629 році Лопатин був майже знищений, після цього лише 56 дворів могли сплатити [[подимне (одиниця оподаткування)|подимне]]. В 1649 році Лопатин знову зруйнували татари. Поля Лопатинщини лежали облогом, частина жителів потрапила в полон, а багато хто з тих, хто рятувався в лісах, загинули від голоду і хвороб, потонули в болотах.
 
У 1772 році [[Галичина]] перейшла під владу [[Австрія|Австрії]]. Однак це не принесло населенню Лопатина полегшення. На зміну одним поміщикам приходили інші, а панщина і експлуатація залишились і ще більше посилювались. До того ж безземелля, часті неврожаї та [[Епідемія|епідемії]] руйнували селянське господарство. Все це поглиблювало протиріччя між шляхтою і «хлопами».
 
Великий вплив на пробудження свідомості селян зробило визвольне повстання в Польщі у 1830—1831 роках. Жителі Лопатина підтримували тісні зв'язки з учасниками польського народно-демократичного визвольного руху. На квартирі лікаря Карла Міллера часто збиралися польські революціонери Ігнатій Гіполіт Кульчинський, поет [[Северин Гощинський|Северин Ґощинський]]. Їх знали й поважали лопатинці, бо вони виступали проти панщини, говорили селянам про волю, якої можна досягти лише шляхом боротьби.
 
Напередодні скасування панщини Лопатин був селом у володінні графа А. Замойського. Тут налічувалось 200 графських підданих. 170 з них мали 2154 морги землі (33&nbsp;— від 20 до 80 моргів. 79&nbsp;— від 10 до 16 моргів і 60&nbsp;— від 0,1 до 9 моргів, 30 були халупниками). Феодальні повинності підданих становили річно 7098 тяглих і 1040 [[Панщина#Піша панщина|піших днів панщини]]. 150 мотків пряжі, 35 корців зерна, 62 фунта меду, 150 штук птиці, 530 штук яєць. За ці повинності був встановлений викуп у 23 046 флоринів. Із 7145 моргів лопатинської землі графові належало 3620 моргів.
Рядок 123:
Зовсім розорила дрібні селянські господарства [[Перша світова війна]]. Лопатин був розташований недалеко від [[Російська імперія|російського]] кордону, тому австрійська влада провела [[Мобілізація|мобілізацію]] на другий же день після оголошення війни. Забрали всіх військовозобов'язаних віком від 20 до 42 років. Через два тижні російські війська зайняли Лопатин. Під час бою згоріла частина будинків у центрі містечка на т.&nbsp;зв. «базарі».
 
Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Лопатин відійшов до [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]].
 
У 1920 році містечко тимчасово зайняли частини Першої Кінної армії під командуванням [[Будьонний Семен Михайлович|С.&nbsp;М.&nbsp;Будьонного]]. Після відступу радянської [[Червона Арміяармія|Червоної Армії]] в Лопатині відновилася польська влада.
 
За даними польського перепису 1931 року, тут налічувалось 650 будинків, з яких 38 були кам'яними. Малоземельні й безземельні селяни, не маючи можливості забезпечити прожитковий мінімум своїм сім'ям, ішли на заробітки в промислові райони, [[Українська еміграція|емігрували]] за кордон у пошуках роботи і кращої долі, а найбільше&nbsp;— йшли в найми до поміщиків. Так, у маєтку Сухестова працювало понад 30 наймитів. Лише за кіньми доглядало 16 їздових. Промисловість у самому Лопатині була мало розвинута. Польська промислова статистика 1935 року зареєструвала тут промислові підприємства лише т.&nbsp;зв. найнижчої (сьомої) категорії: винокурний і пивоварний заводи поміщика Сухестова, [[скипидар]]ний завод Маєра. На всіх разом працювало 12 робітників. Крім того, тут налічувалось 14 кустарних реєстрових майстерень.
Рядок 137:
Польська влада здійснюючи відверту колонізаторську політику щодо українського народу, жорстоко придушували будь-які прояви протесту проти насилля. У вересні 1930 року була проведена т.&nbsp;зв. ''[[пацифікація]]''. В міста і села Галичини, у тому числі і в Лопатин, кинуто великі каральні загони.
 
У 1939 році з поваленням [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської держави]], Лопатин відійшов до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].
 
За рішенням уряду [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], Лопатин став [[Лопатинський район|районним центром]]. Першим головою райвиконкому був В.&nbsp;В.&nbsp;Напуда, першим секретарем райкому партії&nbsp;— Г.&nbsp;Л.&nbsp;Шпитяк. Одночасно створено Лопатинську сільську Раду, до складу якої входив сам Лопатин і хутори Тритки та Вирки. На основі постанови Народних Зборів у Лопатині проведено [[Націоналізація|націоналізацію]] підприємств, які належали поміщикам. Зокрема, були націоналізовані спиртзазод Сухестова, пивзавод Штайнвурцеля, скипидарний завод Маєра та інші, на яких почали працювати 51 робітник і 6 службовців (з [[1935]] року на цих підприємствах працювало тільки 12 робітників1).
 
У 1940 році в Лопатині створюється райпромкомбінат, машинно-тракторна станція. На всіх підприємствах, в МТС і установах у 1940 році налічувалося 850 робітників та службовців.
Рядок 175:
== Пам'ятки ==
* [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Лопатин)|Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці]] (1928 р.), архітектор&nbsp;— [[Рудницький Яків|Яків Рудницький]];
* [[Костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії (Лопатин)|Костел Непорочного зачаття Діви Марії]] (1772 р.), архітектор&nbsp;— [[Бернард Меретин]];
* Меморіал польським воїнам, що загинули під час битви з [[Перша кінна армія|армією Будьонного]] 14 серпня 1920 року;
* Надгробок з кам’яним саркофагом Юзефа Дверницького;
Рядок 186:
 
== Відомі люди ==
* [[Мандрика Роман Йосипович]]&nbsp;— районний провідник [[Організація українських націоналістів|ОУН]] на Радехівщині.
* [[Нестер Степан]] (1920—1965)&nbsp;— український письменник, співак.
* [[Саєвич Володимир Ількович]] (1919—2011)&nbsp;— український ветеринар.
* [[Тарнавський Петро]]-«Гора»&nbsp;— лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзового хреста бойової заслуги УПА]].
* [[Юзеф Дверницький]] ({{lang-pl|Józef Dwernicki}})&nbsp;— польський військовик, генерал, кавалерійський командир під час [[Польськелистопадове повстання 1830-1831(1830—1831)| повстання 1831 року]].
* [[Юліян Любенецький]]&nbsp;— відомий пасічник, у 1844 (приблизно)-51 роках працював у лопатинських маєтках [[Адам Замойський|Адама Замойського]]<ref>''Hayto Ligia'' Lubieniecki Julian (1802—1862) // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973.&nbsp;— tom XVIII/1, zeszyt 76.&nbsp;— S. 599. {{ref-pl}}</ref>
* Ашер Бараш (1889—1952)&nbsp;— єврейський письменник<ref>{{ЕЄЕ|10403|Бараш Ашер}}</ref>.
* [[Ковалишин Олександр Петрович]] ({{н.}} 1928)&nbsp;— тракторист-комбайнер колгоспу імені Леніна, [[Герой Соціалістичної Праці]].
Рядок 200:
== Галерея ==
<gallery>
Файл:Kościół w Łopatynie.jpg|[[Костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії (Лопатин)|Костел Непорочного зачаття Діви Марії]] (1772 р.)
Файл:Lopatin kostel.jpg|Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (початок XX ст.)
Файл:Церква у м. Лопатин.jpg|[[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Лопатин)|Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці]] (1928 р.)
Рядок 226:
{{Червоноградський район}}
{{Радехівський район}}
{{Населені пункти Львівської області}}
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Селища міськогоЧервоноградського типу Львівської областірайону]]
[[Категорія:Селища міського типу Червоноградського району]]
[[Категорія:Радехівський район]]
[[Категорія:Лопатин|*]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лопатин_(Шептицький_район)