Нейтрофіли: відмінності між версіями

'''Нейтрофіли''' ({{lang-en|neutrophils}}), або '''нейтрофільні [[гранулоцити]]''' — один з видів [[Лейкоцити|лейкоцитів]] із гранулами всередині цитоплазми (гранулоцитів). Нейтрофіли беруть участь у захисних реакціях організму людини іта хребетних при [[Бактерії|бактеріальних]] [[Інфекційні хвороби|інфекційнихічинфекційних хворобах]].

Нейтрофіли містять [[Лізосома|лізосомні]] [[ферменти]], що руйнують бактерії, а також ферменти, за допомогою яких в крові утворюються активні протимікробні речовини. Останні мають жовто-зелений колір — колір нейтрофілів і гною, який утворюється в місці запалення із суміші збудників, нейтрофілів і продуктів розпаду клітин запальної тканини. При гострих бактеріальних інфекційних захворюваннях число нейтрофілів швидко наростаєзростає. Вони здатні отримувати енергію шляхом [[Анаеробне дихання|анаеробного]] [[гліколіз]]у (одержання глюкози як джерела енергії без доступу кисню) і тому можуть існувати навіть у тканинах, бідних киснем (запалених, оточених, тих., які погано забезпечуються кров'ю). Лізосомні ферменти, що вивільняються при розпаді нейтрофілів, спричинюють розм'якшення навколишніх тканин — формування гнійного вогнища запалення.

У нормі в крові є певна кількість не тільки дозрілих (сегментованих) нейтрофілів, але і їх попередників — незрілих клітин: паличкоядерних (31-56%), юних (0,1-1%). При нейтрофільному [[лейкоцитоз]]і (нейтрофільозі) число цих незрілих форм наростає. При цьому в крові можуть з'явитися попередники юних клітин — мієлоцити.

Нейтрофіли безперервно виробляються в [[кістковийКістковий мозок|червоному кістковому мозку.]].

Зрілий нейтрофіл має сегментовані ядра, незрілий має стрічкоподібнепаличкоподібне(у вигляді букви S чи С) чи бобоподібне ядро​​ядро. Плазматична мембрана нейтрофілів містить кілька мембранних каналів, адгезивні білки, рецептори для різних лігандів (молекул, які зв'язуються зі специфічними білками), іоннійонні насоси та ектоферменти (ферменти розташовані на зовнішній поверхні клітини).

Нейтрофіли містять велику кількість [[глікоген]]у вта ліпідів у цитоплазмі., Глікогенщо забезпечуєзабезпечують нейтрофілів енергією.

Нейтрофіли складають 65-70% від загального числа [[Лейкоцити|лейкоцитів]]. Діаметр клітини у свіжій краплі крові становить 7-9 мкм, в мазку — 10-12 мкм. Цитоплазма забарвлюється слабо оксифільно. Зернистість дрібна, її погано видно як на свіжих, так і на фіксованих забарвлених препаратах. При фарбуванні за методом Романовського—Гімза зернистість набуває рожево—фіолетового відтінку. Розміри гранул 0,21-0,58 мкм. Гранули нейтрофілів поділяють на первинні (азурофільних, неспецифічні) і вторинні (нейтрофільні, специфічні).

* Первинні гранули — це спеціалізовані лізосоми, що мають маркерний фермент - [[Фосфатаза|кислу фосфотазу]]. Вони містять різні гідролази, мієлопероксидази, арілсульфатазу, серинові протеази, еластази, а також білки з бактерицидними властивостями, зокрема [[лізоцим]].

* Вторинні гранули — це специфічна зернистість, її зміст 80-90% від усієї зернистості в зрілих нейтрофілах. Для хімічного складу вторинних гранул нейтрофілів характерна наявність лужної фосфатази(як маркерний фермент), основних катіонних білків, фагоцитинів,лактоферинів, амінопептидаз, лізоциму, тут відсутні лізосомальні ферменти і пероксидаза.

У цитоплазмі нейтрофілів слабко розвинені органели: є небагато [[Мітохондрія|мітохондрій]], невеликим є [[комплекс Гольджі]], іноді зустрічаються елементи [[Редукція|редукованої]] ендоплазматичної сітки. Характерна наявність включень — глікогену, ліпідів. Таким чином, нейтрофіли містять повний набір речовин, за допомогою яких вони руйнують фагоцитовані мікроорганізми. Нейтрофіли мають здатність активно рухатися, переміщатисярухатися в тканинах до вогнища запалення і [[Фагоцитоз|фагоцитувати]] мікроорганізми та інші дрібні частинки.

* Юні нейтрофіли (бобоподібні) — наймолодша форма, в крові з'являються рідко (0,1 - 0,5 %), тільки при наявності запалення;

* Паличкоядерні нейтрофіли — мають велике ядро у вигляді букви С, S, абоїх Zкількість складає 1 - 6 % від загальної;

* Сегментоядерні нейтрофіли — ядро має від 2-3 досегменти, 7іноді сегментівбільше, розділених тонкими перетяжками., складають 49 - 72 %;

Головна функція нейтрофілів&nbsp;— [[фагоцитоз]], тобто поглинання і розчинення чужорідних частинок, але вони здатні розчиняти тільки дрібні частинки або клітини, і після їх розчинення гинуть.<ref> Edwards, Steven W. (1994). Biochemistry and physiology of the neutrophil. Cambridge University Press. p. 6. ISBN 0-521-41698-1.</ref>