Вікіпедія

Малехів: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 31:
 
Перша згадка про Малехів в історичних документах відноситься до 1377 року. У документі з 1377 року ([[Akta grodzkie i ziemskie]], т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель [[Владислав Опольський]], що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 30 вересня 1419 року переносить Владислав Ягайло села Малехів, Жидатичі і Клекотів на [[магдебурзьке право|німецьке право]] (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали [[Шпиталь Святого Духа|шпиталю Святого Духа]]), на село Малехів, яке належало Дмитрові [[Ходоровські|Ходорівському]].<ref>Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.</ref> 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.
 
Після 1771 року в селі збудували костел.<ref>''[[Єжи Ковальчик|Kowalczyk J.]]'' [http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/rhs2003/0176?sid=46e8a74c5586616a3f5054e3c567a074 Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej] // Rocznik Historii Sztuki.&nbsp;— 2003.&nbsp;— № XXVIII.&nbsp;— S. 175. {{ref-pl}}</ref>
 
=== Часи Австро-Угорщини ===
'''Малехів''' ({{lang-pl|Malechów}})&nbsp;— село, належало до [[Львівський повіт (Австро-Угорщина)|Львівського повіту]], 6&nbsp;км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер [[Львів]]), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер [[Муроване]]), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.
 
В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя [[Ян з Хоментова]] гербу Окша<ref>''Kazimierz Prszyboś'' (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIIIXIV—XVIII ww.&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź, 1987.&nbsp;— S. 319. {{ref-pl}}</ref>. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. [[Ґрунт]]и в селі були глинистими.
 
=== Період Польщі ===
 
У 1934-19371934—1937&nbsp;рр. Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни [[Львівський повіт (II Річ Посполита)|Львівського повіту]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19370240159 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159] {{ref-pl}}</ref>.
 
== Новітня історія ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Малехів