Аталанта (футбольний клуб): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Посилання: зовнішні посилання
Немає опису редагування
Мітки: Скасовано Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 1:
{{Футбольний клуб
| назва клубу = Аталанта Бергамо
| емблема = Atalanta bc.gif
| розмір емблеми = 150px
| повна назва = ''Atalanta Bergamasca Calcio SpA''
| коротка назва = Аталанта
| прізвисько = ''La Dea'' («Боги»),<br/>''Regina delle provinciali'' («Королі провінціалів»)
| рік заснування = [[1907]]
| місто = [[БергамоБерґамо]]
| країна = {{ITA}}
| стадіон = «[[Стадіо Атлеті Адзуррі д'Італія|Джевісс]]»
| вміщує = 21 747
| президент = {{Прапорець|ITA}} Антоніо Перкассі
| головний тренер = {{Прапорець|ITA}} [[Джан П'єро Гасперіні]]
| ліга = [[Серія A (Італія)|Серія A]]
| сезон = [[Італійська Серія A 2020—20212021—2022|20202021/2122]]
| місце = 38
| сайт = [https://www.atalanta.it Офіційний сайт]
| pattern_la1 = _atalanta2122h_atalantabc2223h
| pattern_b1 = _atalanta2122h_atalantabc2223h
| pattern_ra1 = _atalanta2122h_atalantabc2223h
| pattern_sh1 = _atalanta2122h_atalantabc2223h
| pattern_so1 = _atalanta2122h_atalantabc2223h
| leftarm1 = 0000000060F0
| body1 = 1414140060F0
| rightarm1 = 0000000060F0
| shorts1 = 0000000060F0
| socks1 = 0000000060F0
| pattern_la2 = _atalanta2122a_atalantabc2223a
| pattern_b2 = _atalanta2122a_atalantabc2223a
| pattern_ra2 = _atalanta2122a_atalantabc2223a
| pattern_sh2 = _atalanta2122a_atalantabc2223a
| pattern_so2 = _atalanta2122a_atalantabc2223a
| leftarm2 = FFFFFF
| body2 = FFFFFF
| rightarm2 = FFFFFF
| shorts2 = FFFFFF
| socks2 = FFFFFF
| pattern_la3 = _atalanta2122t_atalantabc2223t
| pattern_b3 = _atalanta2122t_atalantabc2223t
| pattern_ra3 = _atalanta2122t_atalantabc2223t
| pattern_sh3 = _atalanta2122t_atalantabc2223t
| pattern_so3 = _atalanta2122t_atalantabc2223t
| leftarm3 = F43C3E9adef5
| body3 = F43C3E9adef5
| rightarm3 = F43C3E9adef5
| shorts3 = F43C3E9adef5
| socks3 = F43C3E9adef5
}}
{{інші значення|Аталанта (значення)}}
 
'''Атала́нта''' ({{lang-it|Atalanta Bergamasca Calcio}})&nbsp;— [[Італія|італійський]] [[футбол]]ьний клуб з міста [[Бергамо|Берґамо]].
 
== Історія ==
[[Файл:Stadio di Bergamo.jpg|thumb|300px||left|Стадіон «Атлеті Адзуррі д'Італія»]]
Першим футбольним клубом у місті [[Бергамо|Берґамо]] був ФК «БергамоБерґамо», заснований у [[1903]] році [[Швейцарія|швейцарськими]] [[іммігрант]]ами. ФК «БергамоБерґамо» виступав у зоні [[Ломбардія|Ломбардії]] [[Серія A (Італія)|чемпіонату Італії]].
 
[[17 жовтня]] [[1907]] року група у складі Еудженіо Урйо, Джуліо та Ферруччо Аматі, Алессандро Форліні і Джованні Роберті утворила спортивне товариство «Аталанта», яке було назване на честь [[Аталанта|героїні давньогрецької міфології]]. В [[1913]] році в товаристві була створена [[футбол]]ьна секція, а в [[1914]] році «Аталанта» була визнана [[Італійська федерація футболу|Італійською федерацією футболу]] і стала брати участь у другій групі чемпіонату [[Ломбардія|Ломбардії]]. В [[1920]] році команда піднялася до першої групи.
 
Раніше, в лютому [[1920]] року спортивне товариство «Аталанта» і спортивно-фехтувальне товариство «БергамаскаБерґамаска», яке поглинуло в [[1913]] році ФК «БергамоБерґамо», об'єдналися в футбольний клуб «Аталанта». Був прийнятий компромісний чорно-синій варіант кольорів клубу (кольори товариства «Аталанта» були чорно-білими, а товариства «БергамаскаБерґамаска»&nbsp;— синьо-білими). Першим тренером став натуралізований аргентинець Чезаре Ловаті, який незадовго до цього завершив кар'єру гравця.
 
В [[1928]] році спеціально для клубу побудували стадіон, який назвали на честь фашиста Маріо Брумани, а пізніше перейменували в «Атлеті Адзуррі д'Італія». В дебютному [[Чемпіонат Італії з футболу 1928–1929|сезоні 1928/1929]] у національному чемпіонаті «Аталанта» стала лише 14-ю в своїй підгрупі і наступного року потрапила до щойно створеної [[Серія B|Серії B]].
Рядок 66:
Вперше потрапити до [[Серія A (Італія)|Серії А]] команді вдалося в [[1937]] році, однак за результатами того сезону «Аталанта» повернулася до [[Серія B|Серії B]], хоча заробила 120 000 лір від продажу в [[Рома (футбольний клуб)|«Рому»]] свого найкращого півзахисника Джузеппе Бономі.
 
Повернення до еліти відбулося в [[1940]] році. «Аталанта» міцно закріпилася в [[Серія A (Італія)|Серії А]] і здобула репутацію «провінційного жаху». В [[1948]] році бергамаскиберґамаски за очільництва Іво Фіорентіні посіли рекордну для себе п'яту сходинку в чемпіонаті.
 
В [[1952]] році «Аталанта» відзначилася черговим гучним продажем: шведського форварда [[Гассе Єппсон]]а продали в «[[Наполі]]» за 105&nbsp;млн лір. Для цього знадобилась участь [[мер]]а міста.
 
В [[1955]] році матч «Аталанта»&nbsp;— [[Трієстина (футбольний клуб)|«Трієстина»]] вперше в історії бергамськогоберґамського клубу показали по телебаченню.
 
За три роки команда боролася за виживання, але «за порушення спортивних принципів» була відправлена до [[Серія B|Серії B]]. В [[1960]] році команду реабілітували, проте вона вже на той момент повернулася до [[Серія A (Італія)|вищого дивізіону]].
 
[[2 червня]] [[1963]] року на полі [[мілан]]ського [[Сан-Сіро (стадіон)|«Сан-Сіро»]] «Аталанта» завоювала перший трофей у своїй історії, обігравши в фіналі [[Кубок Італії з футболу|Кубка Італії]] [[Торіно (футбольний клуб)|«Торіно»]] з рахунком 3:1. [[Хет-трик|Гет-трик]]ом у цьому матчі відзначився майбутній чемпіон Європи і віце-чемпіон світу Анджело Доменгіні. В наступному сезоні відбувся дебют у [[Кубок Кубків УЄФА|Кубку володарів кубків]], де в першому раунді в додатковий час «оробічі» поступилися майбутньому переможцю&nbsp;— лісабонському [[Спортінг (Лісабон)|«Спортингу»]].
 
В [[1969]] році «Аталанта» знову вибуває до [[Серія B|Серії B]]. В клубі змінюється керівництво: президентом стає Акілле Бортолотті.
Рядок 80:
В [[1979]] році починається «найглибше» падіння в історії клубу: за 5 років «Аталанта» проходить шлях від [[Серія A (Італія)|Серії А]] до [[Лега Про Пріма Дівізіоне|Серії C1]] і назад. Стрімкому поверненню посприяло запрошення до команди відомих тренерів [[Оттавіо Б'янкі]] і [[Недо Сонетті]] та зміна президента: в [[1980]] році Акілле Бортолотті передав повноваження своєму сину Чезаре.
 
В [[1984]] році «Аталанта» придбала шведського півзахисника [[Гленн-Петер Стромберг|Гленна-Петера Стромберга]], який на довгий час стає лідером і конструктором атак бергамасківберґамасків. У той самий час у [[Бергамо|Берґамо]] починає кар'єру [[Роберто Донадоні]].
 
За три роки «Аталанта», вже залишивши [[Серія A (Італія)|Серію А]], пробивається до фіналу [[Кубок Італії з футболу|Кубка Італії]], де в обох матчах всуху програє чемпіону країни «[[Наполі]]», де саме виблискував [[Дієго Марадона]].
Рядок 93:
В [[1994]] році контрольний пакет акцій «Аталанти» придбав підприємець Іван Руджері. Він повернув до клубу тренера Еміліано Мондоніко, який взяв курс на омолодження складу. До команди запрошують талановитих нападників [[Крістіан Вієрі|Крістіана Вієрі]] і [[Філіппо Індзагі]], яких пізніше продають до «[[Ювентус]]а». В [[1996]] році в фіналі [[Кубок Італії з футболу|Кубка Італії]] «Аталанта» зазнає поразки від [[Фіорентіна|«Фіорентини»]]. В чемпіонаті команда бореться за виживання і в [[1998]] році вирушає за звичним маршрутом до нижчого дивізіону.
 
Повернути клуб до еліти вдалося за 2 роки тренеру Джованні Вавассорі. В [[Серія A (Італія)|Серії А]] «Аталанта» стартувала дуже непогано і довгий час трималася в зоні [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги Чемпіонів]], але в кінці сезону скотилася на 7-у позицію. Під час міжсезоння керівництво виділило значні кошти на посилення команди. Але серйозних результатів фінансові вкладення не принесли: у 2002 році бергамціберґамці стали дев'ятими, а за рік вибули, поступившись [[Реджина (футбольний клуб)|«Реджині»]] в матчі за місце в [[Серія A (Італія)|Серії А]]. Як водиться, в [[Серія B|Серії B]] «Аталанта» не затрималася, але повернення до вищого дивізіону стало невдалим: команда посіла останнє місце.
 
Зміну поколінь було доручено провести новому тренеру [[Стефано Колантуоно]]. Серйозно омолодивши склад, він впевнено виконав завдання виходу в [[Серія A (Італія)|Серію А]], вигравши чемпіонат другого дивізіону. Перспективна молодь не загубилась і в когорті найсильніших, посівши в рік сторіччя клубу 8-е місце. Талановитого тренера одразу ж переманив [[Палермо (футбольний клуб)|«Палермо»]].
Рядок 121:
{{Fs player | no=42 | nat=ITA | pos=ЗХ | name=[[Джордже Скальвіні]]}}
{{Fs player | no=57 | nat=ITA | pos=ВР | name=[[Марко Спортьєлло]]}}
{{Fs player | no=59 | nat=RUS | pos=ПЗ | name=[[Міранчук Олексій Андрійович|ОлексійАлексєй Міранчук]]}}
{{Fs player | no=66 | nat=ITA | pos=ЗХ | name=[[Маттео Ловато]]}}
{{Fs player | no=72 | nat=SVN | pos=НП | name=[[Йосип Іличич]]}}