Сосна звичайна: відмінності між версіями

Серед місцевих українських назв існує ''соснина'' у [[Славутський район|Славутському районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]<ref>''Яната Н.'' Українські народні назви рослин.&nbsp;— Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1973.&nbsp;— стор. 49</ref>. У [[Ківерцівський район|Ківерцівському районі Волинської області]] вживають слово ''паросель,'' в селах [[Ківерцівський район|Ківерцівського]], [[Шацький район|Шацького районів Волинської області]], [[Дубровицький район|Дубровицького району Рівненської області]], на [[Підляшшя|Підляшші]] поширена назва ''хвійка'', у [[Володимирецький район|Володимирецькому районі Рівненської області]] використовується спільнокореневе слово ''хвоїна''<ref>{{Cite book|title=Словник західнополіських говірок. У 2-х т. Т.2. О-Я|last=Аркушин|first=Григорій|year=2000|publisher=Редакторсько-видавничий відділ “Вежа” Волинського державного університету ім. Лесі Українки|location=Луцьк|pages=458|language=українська|isbn=966-600-013-X}}</ref>.

Бруньки містять смолу, ефірну олію, дубильні речовини, вітамін С тощо. Застосовують як відкашлювальний, сечогінний і знезаражувальний засіб при хворобах верхніх дихальних шляхів, для ванн. Концентрат [[Вітамін С|вітаміну С]], виготовлений з хвої сосни, використовують для лікування [[Цинга|цинги]]; хлорофіл-вітамінну пасту&nbsp;— для лікування ран, опіків; [[Паста (лікарська форма)|паста]] входить також до складу протиастматичної мікстури Траскова. Скипидар (терпентинова олія), який одержують з живиці і смоли, використовують безпосередньо (у вигляді інгаляцій для дезінфекції дихальних шляхів) і в складі мазей при [[ревматизм]]і, [[невралгія]]х, [[Подагра|подагрі]]; з нього готують терпингідрат (відкашлювальний і сечогінний препарати). Живицю (терпентин) і каніфоль застосовують тільки у пастирях, дьоготь&nbsp;— зовнішньо, зокрема він входить до складу мазі від [[Короста|корости]]. 3 активованого вугілля виготовляють карболен, який вживають при утворенні великої кількості газів у шлунку та кишківнику[[Кишка|кишці]].

[[Сосна веймутова]] рекомендується для масивів, чистих і мішаних груп, поодиноких насаджень у парках і лісопарках. Особливо ефективні поєднання її з ялиною, ялицею, а також з [[Дуб|дубомдуб]]ом, липою і [[Клен звичайний|кленом звичайним]].

Для виробництва хвойно-вітамінного борошна на лісосіках під час рубок заготовляють соснові гілочки (лапки). Під час промислової переробки хвої важливим є збереження її якості (особливо провітаміну А), від чого залежить сортність борошна. Найдоступнішим є метод змочування. У прив'яленій хвої, яка не втратила здатності вбирати воду, відбувається відновлення провітаміну А ([[Каротин|каротинукаротин]]у). За постійного рясного змочування хвої, у ній добре зберігається провітамін А. У хвої, що дуже прив'яла і втратила здатність вбирати воду, відновлення цього провітаміну не відбувається.

* Бактеріальні хвороби сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) та мікрофлора її насіння : монографія / Р. &nbsp;І. &nbsp;Гвоздяк, А. &nbsp;Ф. &nbsp;Гойчук, В. &nbsp;В. &nbsp;Розенфельд, Л. &nbsp;А. &nbsp;Пасічник; ред.: А. &nbsp;Ф. &nbsp;Гойчук. &nbsp;— Житомир : Полісся, 2011. &nbsp;— 222 c. &nbsp;— Бібліогр.: С. 183–212183—212.