Вікіпедія

Вулиця Михайла Грушевського (Київ)

вулиця в Печерському районі міста Київ, місцевість Липки
Версія від 21:34, 16 серпня 2015, створена Lxlalexlxl (обговорення | внесок) (→Меморіальні та анотаційні дошки)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 16 серпня 2015, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Михайла Грушевського.

Ву́лиця Миха́йла Груше́вського — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Пролягає від Європейської до Арсенальної площі.

Вулиця Михайла Грушевського
Київ
МісцевістьЛипки
РайонПечерський
Назва на честьМихайла Грушевського
Колишні назви
Олександрівська вул., вул. Революції, Доктор Тодтштрасе, вул. Кірова
Загальні відомості
Протяжність1 540 м
Координати початку50°27′6.5″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.451806° пн. ш. 30.52806° сх. д. / 50.451806; 30.52806
Координати кінця50°26′37.5″ пн. ш. 30°32′42.7″ сх. д. / 50.443750° пн. ш. 30.545194° сх. д. / 50.443750; 30.545194
поштові індекси01008, 01021, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро «Арсенальна»
АвтобусиА 24, 55, 62
Трамваїлінія існувала з 1894 до 1998 років
Тролейбусилінія існувала з 1960 до 2001 року
Маршрутні таксіМт 238
Зупинки громадського транспорту«Вулиця Грушевського», «Садова вулиця», «Кріпосний провулок», «Арсенальна площа»
Рухдвосторонній
Покриттябруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
БудівліМаріїнський палац
Державні установиВерховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я України
Заклади культуриНаціональний художній музей України, Центральний музей Збройних Сил України, Національна парламентська бібліотека України, Київський державний академічний театр ляльок
ПаркиМаріїнський парк, Міський сад
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10397
У проєкті OpenStreetMapr414011
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Михайла Грушевського у Вікісховищі

Прилучаються вулиця Хрещатик, Володимирський узвіз, Петрівська алея, Музейний провулок (двічі), вулиці Садова та Шовковична, Площа Конституції, Липська вулиця, Кріпосний провулок, вулиці Московська та Івана Мазепи.

Історія

Вулиця виникла вздовж давнього Іванівського шляху, відомого від часів Київської Русі. Найдавніша частина вулиці, що почала забудовуватися з середини XVIII століття, припадає на відрізок між Кріпосним провулком і Арсенальною площею. На початку 1810-х років вона отримала назву на честь імператора Олександра І — Олександрівська[1], та складала єдину вулицю разом з нинішніми Володимирським узвозом і вулицею Петра Сагайдачного. У березні 1919 році отримала назву ву́лиця Револю́ції, з 1934 року — вулиця Кірова[2], на честь радянського партійного і державного діяча Сергія Кірова (назву підтверджено 1944 року[3]). Під час окупації міста у 1942–1943 роках — Доктор Тодтштрасе (нім. dr. Todt Str.)[4], на честь німецького промисловця, обергруппенфюрера СА, райхсміністра озброєння та амуніції Фріца Тодта (1891–1942). До 1955 року до складу вулиці Михайла Грушевського входив також Музейний провулок. Сучасна назва на честь українського історика і політичного діяча М. С. Грушевського — з 1991 року[5].

У другій половині січня 2014 року на початковому відтинку вулиці Михайла Грушевського (між Європейською площею і Музейним провулком) точилися багатоденні масові сутички між учасниками Євромайдану та підрозділами МВС, внаслідок чого загинули перші Герої Небесної сотні.

Громадський транспорт

Лінію трамваю було прокладено вулицею 1894 року. За часів Російської імперії вулицею курсували маршрути № 3 та № 7. Згодом — у 1920–40-і роки — тут проходили маршрути № 3 та № 18 (на відтинку від Кріпосного провулку до Арсенальної площі). З 1950-х років було відкрито маршрут № 20 (сполучав Контрактову площу із Києво-Печерською лаврою), що було закрито 1960 року.

Потім, з 1960 року, по вулиці ходив тролейбус № 20, який курсував від Києво-Печерської лаври до площі Льва Толстого. Цей маршрут тролейбуса деякий час був єдиним, який курсував по Хрещатику. У березні 2001 року маршрут тролейбуса тимчасово закрили, а на його місці за схожим маршрутом запустили автобус № 24.

Ще раніше на ділянці вулиці від станції метро «Арсенальна» до Будинку Офіцерів (що на розі з Кріпосним провулком) курсували трамваї № 27 (від Воскресенки — до Палацу спорту; діяв з 1962 по 1998 роки) та № 35 (від Березняків до залізничного вокзалу; діяв з 1970 по 1995 роки). Але обидва маршрути скасували, а рейки у 1998–1999 роках демонтували. Частину колишніх трамвайних маршрутів зараз обслуговує автобус № 55 (від Ленінградської площі до станції метро «Палац Спорту»).

Єдиний маршрут, який залишився за останні 10 років — маршрут автобусу № 62. Але й він зазнав змін. Раніше він курсував від Контрактової площі до Печерського мосту, а зараз маршрут подовжений на дві зупинки — до Ботанічного саду (нового), таким маршрутом раніше у години «пік» рухався автобусний маршрут № 15.

Вулицею курсує маршрутне таксі №238, що сполучає станцію метро «Видубичі» з Контрактовою площею.

 
Вулиця вгору від Музейного провулка. Праворуч височиє Будинок Уряду.

Будівлі і заклади

Музеї:

Театри:

Бібліотеки:

Наукові установи:

Стадіони, спортивні бази:

Органи державної влади:

Іноземні посольства та консульства:

Парки та сквери:

Міністерства України:

Будинки та палаци культури:

Громадські організації

Готелі:

Пам'ятки історії та архітектури

Державний реєстр національного культурного надбання:

Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
та № у комплексі
  Маріїнський палац (мур.) 1752—1870 роки вул. Грушевського, 5а 12 / 0
  Будинок Музею старожитностей і мистецтв (мур.) 1897—1900 роки вул. Грушевського, 6 903 / 0
  Будинок Уряду України (мур.) 1936—1938 роки вул. Грушевського, 12/2 2-Н / 0

Державний реєстр нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення:

Зображення Дошка Найменування памятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
Гімнастичний зал стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1951 вул. Грушевського, 3 411/1-КВ
  Головне спортивне ядро стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1931—1936 —спорудження;
реконструкції: 1956-66,
1977-80, поч. 1990-х		 вул. Грушевського, 3 411/2-КВ
  Головний вхід до стадіону «Динамо» ім. Лобановського 1936 вул. Грушевського, 3 411/3-КВ
Будинок Київської удільної контори 1871—1876 — дата спорудження;
1885-87, 1875-83,
1952-56 —дати подій		 вул. Грушевського, 7 392-Кв
Будинок прибутковий Сер. XIX ст., 1894 р вул. Грушевського, 8/16 413-Кв
Будинок житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець» 1929—1931 вул. Грушевського, 28/2
(пров. Кріпосний 2/28)		 393-Кв
  Будинок військової школи 1914—1918 pp. 1931 р. вул. Грушевського, 30/1
(пров. Кріпосний 1/30)		 394-Кв
    Будинок житловий, в якому проживали Володимир Лавриненко і Олександр Покришкін 1967 вул. Грушевського, 34а 395-Кв

Меморіальні та анотаційні дошки

Зображення Кому присвячено Адреса Дата встановлення
  Білодіду Івану Костянтиновичу, бронза, барельєфний портрет; скульптор Валентин Борисенко, архітектор А. І. Чемерис вул. Михайла Грушевського, 4 1984
  Шевченку Федору Павловичу вул. Михайла Грушевського, 4
  Бойченку Олександру Максимовичу, бронза, граніт, барельєфний портрет; скульптор В. І. Оснач, архітектор І. Л. Шмульсон вул. Михайла Грушевського, 9/2 1959
Тут збиралися декабристи в 20-х роках XIX ст. вул. Михайла Грушевського, 14 грудень 1925
  Пушкіну Олександру Сергійовичу вул. Михайла Грушевського, 14
  Леонтовичу Володимиру Миколайовичу вул. Михайла Грушевського, 16
Майбороді Георгію Іларіоновичу, скульптор Олександр Скобліков вул. Михайла Грушевського, 16 1995
Шамілю вул. Михайла Грушевського, 28/2
[[Файл:|100пкс]] Лавриненку Володимиру Дмитровичу вул. Михайла Грушевського, 34а
  Покришкіну Олександру Івановичу вул. Михайла Грушевського, 34а

Примітки

  1. ↑ Рибаков, 1997, с. 42, 43, 127, 128..
  2. ↑ Про заходи до увічнення пам'яті тов. Кірова С. М. на Україні // Пролетарська правда. — 1934. — № 298 (3900). — 28 грудня. — С. 1. [Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.]
  3. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. ↑ Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  5. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3864. Арк. 79–81. [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]

Посилання

Джерела

Вулиця Михайла Грушевського
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Київ»
  Файли у Вікісховищі?


  Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Михайла_Грушевського_(Київ)&oldid=16615324