ДП «Шахта ім. Дзержинського» — вугільна шахта міста Торецьк, найдавніша шахта міста, Донбасу та України[2][3]. Входить до ВО «Дзержинськвугілля». Заснована 1860 року, вона є найстаршою діючою вугільною шахтою Донбасу та всієї України[4][5].

Шахта імені Дзержинського
Типбізнес
Галузьвугільна промисловість
Засновано1860
Штаб-квартираТорецьк, Донецька область
Ключові особидиректор Аксьонов Анатолій Васильович[1]
Продукціякоксівне вугілля
Співробітники2618/1135 чол., в тому числі підземних — 1729/1464 чол. (1990/1999).
CMNS: Шахта «Центральна» у Вікісховищі

Адреса: 85200, вул. Леніна, 5, м. Торецьк, Донецька область.

Історія шахти

Історична шахта, початково носила назву Щербинівського центрального рудника. Стала до ладу у 1860 році. В роки Німецько-радянської війни шахта зруйнована, відновлена в 1948 року, після чого пройшла кілька етапів реконструкції і технічного переозброєння: 1951 — 1970 роки — поглиблення всіх 3-х стволів, підготовка нового горизонту 816 м, реконструкція повітряно-силового господарства, вентилятора головного провітрювання, дегазації, диспетчерського зв'язку. Згодом реконструйована у 1988 році.

Максимальний річний видобуток шахти припадає на 1955 — 1961 роки, коли становив 1 млн тонн. 1960 року з нагоди 100-річчя шахта нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Плани дев'ятої (1971—1975 роки) і десятої (1976—1980 роки) п'ятирічок колектив шахти виконав успішно: 469 000 тонн і 433 000 тонн — відповідно на 101,4 та 103,7 %. За це шахта тричі визнавалася переможцем у Всесоюзному змаганні.

З 1988 виробнича потужність — 405 тис. тон на рік. Фактичний видобуток 1171/1135 т/добу (1990/1999). У 1994—1995 роках на шахті тривав спад обсягів виробництва. У квітні, травні і червні 1994 року забезпеченість лісом для кріплення склала 39.7 %, а металевим арочним кріпленням — 15.9 %. З липня 1996 року шахтарі страйкували разом з іншими шахтарями Донбасу впродовж 4 місяців, протестуючи проти затримок видачі заробітної плати. Підтримували тільки забої. Заборгованість кредиторам шахти склала понад 24 млн грн., а заборгованість працівникам по заробітній платі з травня по грудень 1996 року сягнула 1,2 млн грн.

Впродовж 1997—1978 років здійснено інженерно-технічні заходи з концентрації очисних і підготовчих робіт. Кількість забоїв зменшили до 6, 2 очисні забої обладнані щитовими агрегатами 2АНШ і до 1999—2003 роки оснащено по 3 механізовані лави, використовуються й відбійні молотки. Плани з видобутку вугілля впродовж 1999 і 2002 року виконала достроково. З 2000 року заробітна плата шахтарів виплачується без перебоїв. На шахті найвища продуктивність праці в об'єднанні «Дзержинськвугілля».

Максимальна глибина в 1990—1999 роках — 1 026 м. Шахтне поле розкрите 4 вертикальними стволами і поверховими квершлагами на горизонтах 516, 916, 1026 і 1146 м. У 1990/1999 роках розроблялися пласти середньою потужністю 1,2/1,3 м, кути падіння 55-60о. У 2003 році видобуто 270 тис. тон вугілля.

Сучасність

У 2003 році розроблялись пласти m3, lв
7
, l3, k6, kв+н
3
, k2². Пласт k2² небезпечний, а k6 загрозливий за раптовими викидами.

2010 року шахта відзначила своє 150-річчя. Шахта веде видобуток з горизонту 1200 м, 5 вибоями, з них 3 механізовані. Ведеться будівництво нового горизонту, який подовжить життя шахти щонайменше до 2030 року[4].

Аварії

  • 4 січня 2009 року о 4 годині ранку стався вибух метану. Опіки отримали 8 гірняків[6].
  • 18 березня 2008 року в камері живлення вугільного завантаження на горизонті 1100 м від отруєння метаном загинув працівник та ще один у важкому стані госпіталізований до центральної міської лікарні[7]
  • З 2000 року на шахті ведуться роботи з будівництва горизонту 1146 м. Розкриття цього горизонту дозволить продовжити роботу шахти до 2028 року[8]. Втім 4 січня 2009 року на цьому горизонті відбувся спалах газоповітряної суміші без наступного горіння[9].

Персоналії

Примітки

Джерела