Волоський цвинтар (Болехів)
цвинтар в Болехові, Івано-Франківська область, Україна
Волоський цвинтар — міський цвинтар у Болехові Івано-Франківської області.
Волоський цвинтар у Болехові | |
---|---|
Памятник полеглим на ділянка могил вояків австрійської і пруської армій, які загинули в роки І Світової війни | |
Інформація про цвинтар | |
49°04′04″ пн. ш. 23°51′10″ сх. д.H G O | |
Країна | Україна |
Розташування | Болехів |
Назва цвинтаря
Болехів утворилося з двох сіл — Болехова Волоського й Болехова Руського. Цвинтар розташований на території колишнього Болехова Волоського, тому назву отримав — Волоський цвинтар.
Відомі поховання
На Волоському цвинтарі є могили відомих людей. Більшість з них є пам'ятками історії та мистецтва.
- Комплекс могил вояків УПА, які загинули в роки національно-визвольної боротьби[1];
- Ділянка могил вояків австрійської і пруської армій, які загинули в роки І Світової війни та пам'ятник полеглим. У 1916 році за проектом скульптора Бенедикта Христіяна Шляйса на місці поховання вояків було споруджено пам'ятник у вигляді стели з горельєфним зображенням двох жіночих постатей, що в піднятих руках тримають по вінку. По обидва боки пам'ятника були встановлені бетонні пілони, з'єднані між собою ланцюгами. У 1991 році з ініціативи місцевого товариства «Союзу українок» пам'ятник відреставровано львівським художником Є. Пінаком. Поховання (близько 50 могил) впорядковані.[2];
- Кобринська Наталія Іванівна (з дому Озаркевич, 8 червня 1855, с. Белелуя — 22 січня 1920, м. Болехів) — українська письменниця, організаторка жіночого руху;
- Петрушевич Михайло (10 жовтня 1869, с. Космач — пом. 8 вересня 1895, Болехів) — український письменник, священик УГКЦ, громадський діяч.
- Лесів Ярослав Васильович (3 січня 1943, Лужки — 19 жовтня 1991, Болехів) — член Української Гельсінкської групи (УГГ), активний учасник національно-патріотичного і релігійного руху;
- Озаркевич Іван Іванович (5 грудня 1826, Глибоке — 9 лютого 1903, Болехів) — український греко-католицький священик, громадський і політичний діяч Галичини у ХІХ ст.;
- Скворій Роман Теодорович (1927-1996) — етнограф, науковець, засновник Музею історії міста Болехова;
- Атаназій Галандюк (1881–1947) — священика УГКЦ, крилошанин, поет, збирача рідкісних видань, члена товариства «Просвіта» (1900–1939)[1];
- Петро Зволинський (15.09.1882–15.11.1954) — адвокат;
- Назар Йосафат (1878–1917) — директора школи в Болехові;
- Яків Назарович (1836–1923) — музикознавець, громадсько-культурний діяч;
- Омелян Савицький (1845–1921) — педагог та громадсько-політичний діяч;
- Володимир Сайко (1876–1951) — директор школи в Болехові, ініціатора спорудження будинку школи в с. Ракові,
- Роман Стельмахів (1883–1933) — інженер, сотник УГА;
- Іван Чміль (1886–1959) — майстер різьби на дереві;
- Кость Ікалович (1861 – 1921) — лікар, громадський діяч;
- Марія Парахоняк «Орися» (1923 – 1944) — районна провідниця жіночої сітки ОУН[3];
- Пецоляк Михайло «Козак», батько Іван (1930 с.Поляниця — червень 1950) — стрілець ОУН-УПА, похований в спільній могилі[3];
- Пецоляк Юрко, батько Іван (1933 с.Поляниця — 14.10.1949, Болехів) — стрілець ОУН-УПА, похований в спільній могилі[3];
- Павлів Василь «Гриць», батько Іван (нар. с.Тисів) — стрілець ОУН-УПА, похований в спільній могилі[3];
- Парахоняк Йосип «Калина», батько Михайло (1927, Болехів — ); 1927 — стрілець ОУН-УПА, похований в спільній могилі[3];
Світлини
-
Могила Н. Кобринської, 1920 р.
-
Напис на могилі Н. Кобринської, 1920 р.
-
Могила І. Озаркевича, 1903 р.
-
Напис на могилі М. Петрушевича, 1895 р.
-
Могила М. Петрушевича, 1895 р.
Примітки
- ↑ а б Перелік споруджених до 1999 р. об'єктів архітектури, історії та монументального мистецтва, які пропонується внести до реєстру пам'яток культурної спадщини місцевого значення
- ↑ Реєстр об'єктів і місць пов'язаних з подіями національної воєнної історії
- ↑ а б в г д Поіменний Мартиролог НАЦІОНАЛЬНИХ ГЕРОЇВ УКРАЇНИ, які полягли в боротьбі за незалежність і свободу.