Тараненко Олександр Онисимович
Олекса́ндр Они́симович Таране́нко (24 червня 1949, с. Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1990 р., професор з 1992 р. Автор праць із лексикології та лексикографії української мови, мовної семантики, з питань загального мовознавства та соціолінгвістики (сучасна мовна ситуація в Україні).
Олександр Онисимович Тараненко | |
---|---|
Народився | 24 червня 1949 (75 років) Дмитрівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | мовознавець, філолог, викладач університету |
Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
Галузь | філологія[1] |
Заклад | Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України Інститут української мови НАН України Київський національний лінгвістичний університет |
Вчене звання | професор (1992) |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук (1990) |
Відомий завдяки: | директор Інституту української мови НАН України |
Біографія
Закінчив 1973 Дніпропетровський університет. З 1973 — в Інституті мовознавства АН УРСР: аспірант, науковий співробітник (з 1976), завідувач відділу лексикології та лексикографії (з 1987).
Упродовж 1991–2003 — в новоутвореному Інституті української мови НАН України: директор і одночасно завідувач відділу лексикології та лексикографії; від травня 1998 — завідувач відділу лексикології, термінології та ономастики, з 2001 — завідувач відділу лексикології та комп'ютерної лексикографії. У 2004–2009 — завідував кафедрою загального й українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету. Від 2009 р. — провідний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Доктор філологічних наук з 1990 р., професор з 1992 р.
З 1993 — заступник голови редактора журналу «Мовознавство».
Праці
Автор праць:
- з української та загальної лексикології, мовної семантики (монографії «Полісемічний паралелізм і явище семантичної аналогії», 1980; «Мовна семантика в її динамічних аспектах», 1989, російською мовою; розділ «Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови» в кн. «Мова і культура», 1986);
- з української лексикографії (проспект «Новий словник української мови (концепція і принципи укладання словника)», 1996); * сучасної мовної ситуації в Україні та сучасного стану української літературної мови (статті «Українська мова на сучасному етапі: старі і нові проблеми», 1996; «Мовна ситуація та мовна політика в сучасній Україні (на загальнослов'янському тлі)», 2003, та ін.;
- монографія «Українська мова: 1945–1995» (1999, у співавт.);
- слов'янського мовознавства (статті «Динаміка слов'янських іменних класифікацій у діахронії і синхронії», 1993; «Три метафоричні моделі слов'янської єдності та їх різні інтерпретації», 1996, 2001, та ін.).
Співукладач академічного «Орфографічного словника української мови» (1994, 1999).
Співавтор і редактор збірника «Український правопис: так і ні» (1997), співавтор і один з редакторів «Словника синонімів української мови» (т. 1-2, 1999 −2000). Уклав довідник «Словозміна української мови (таблиці відмінювання і дієвідмінювання)» (2003).
Співголова редколегії і один з авторів енциклопедії «Українська мова» (2000, 2004, 2007).
Література
- Сторінка О. О. Тараненка на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
- Бібліометричний профіль О. О. Тараненка в Google Академія
- С. Я. Єрмоленко. Тараненко Олександр Онисимович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Czech National Authority Database