Малехів
Мале́хів —село в Україні, у складі Львівської міської об"єднаної територіальної громади, підпорядковується Львівській міській раді, як частина Шевченківського району м.Львова,у Львівському районі, Львівської області[4][5]. Населення становить близько 5000 осіб.
| село Малехів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська | ||||
| Район | Львівський | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060250140022433 | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1377 | ||||
| Населення | бл. 5000 | ||||
| Площа | 5,79 км² | ||||
| Густота населення | 403,450 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 80383[1] | ||||
| Телефонний код | +380 0322[2] | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°52′54″ пн. ш. 24°4′31″ сх. д. / 49.88167° пн. ш. 24.07528° сх. д. | ||||
| Відстань до обласного центру |
6 км[3] | ||||
| Відстань до районного центру |
6 км[3] | ||||
| Найближча залізнична станція | Підзамче | ||||
| Відстань до залізничної станції |
5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | м.Львів,пл.Ринок,1 | ||||
| Карта | |||||
  Малехів | |||||
 Малехів | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Історія
Археологічні знахідки свідчать, що поселення на території села існували ще в перші століття нашої ери.
Перша згадка про Малехів в історичних документах відноситься до 1377 року, у (Akta grodzkie i ziemskie, т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель Владислав Опольський, що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 27 лютого 1392 р. львівський міщанин Блорко Петро продав село Ламбацькому Михайлу.[6] 30 вересня 1419 року Владислав Ягайло переносить судочинство у селах Малехів, Жидатичі і Клекотів на німецьке право (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали шпиталю Святого Духа), на село Малехів, яке належало Дмитрові Ходорівському.[7] 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.
Після 1771 року в селі збудували костел.[8]
В XVIII ст. село належало церкві та шпиталю св. Духа у Львові.[9]
Часи Австро-Угорщини
Малехів (пол. Malechów) — село, належало до Львівського повіту, 6 км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер Львів), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер Муроване), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.
В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя Ян з Хоментова гербу Окша[10]. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. Ґрунти в селі були глинистими.
Період Польщі
У 1934—1937 років Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни Львівського повіту[11].
Новітня історія
14 січня 2015 поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні — сержант батальйону особливого призначення «Львів» Дорош Тарас Русланович (30.10.1987 р. н., житель Малехова, Жовківського району)[12]. В останню дорогу від дому до кладовища несли Тараса побратими — бійці батальйону «Львів»[13].
Економіка
2018 року дохідна частина місцевого бюджету Малехова відносно уточненого річного плану була виконана на 71,3 % — доходи бюджету становили понад 10,2 млн гривень. У структурі дохідної частини переважали податкові надходження — 82,37 % (8,41 млн грн); менший відсоток становили неподаткові надходження — 13,38 % (1,366 млн грн), трансферти з місцевих бюджетів — 2,45 % (250 тис. грн) та доходи від операцій з капіталом — 1,8 % (184 тис. грн).[14]
Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 41,7 % — село витратило дещо більше 7,3 млн гривень. У структурі витратної частини переважали економічна діяльність — 43,17 % (3,15 млн грн), загальнодержавні функції — 31,64 % (2,31 млн грн) та житлово-комунальне господарство — 15,46 % (1,13 млн грн); менший відсоток становили соціальний захист та соціальне забезпечення — 4,67 % (341 тис. грн), міжбюджетні трансферти — 3,64 % (266 тис. грн), духовний та фізичний розвиток — 1,01 % (74 тис. грн) та охорона навколишнього природного середовища — 0,41 % (30 тис. грн).[14]
Готелі
- «Древній Град»
- «Status»
- «Warszawa»
Відомі люди
- о. Володимир Коновалець (1860—2.9.1941, Малехів) — священик УГКЦ, парох у селі в 1890—1941 роках,[15] брав активну участь в українському громадському і політичному житті, стрийко «вождя» ОУН Євгена Коновальця, брат о. Ореста — пароха с. Страдч.[16]
- Кірик Микола Дмитрович (23 липня 1949, с. Лючин, Рівненська область — 14 липня 2014, Львів) — доктор технічних наук, професор, похований у селі Малехів.
- Отець Йосафат (світське ім'я — Павло Воротняк) (1948—2008) — церковний діяч, похований у селі.
Народилися
- Михайло Бубес — командант сотні УГА, уродженець с. Малехів, вояк Легіону Січових Стрільців з 1914 року[17]
- Дорош Тарас Русланович (1987—2015) — сержант Міністерства внутрішніх справ України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- Володимир Труш (10 вересня 1977 — 31 жовтня 2015) — український військовик, заступник командира роти по роботі з особовим складом, старший викладач факультету культури і мистецтв Львівський національний університет імені Івана Франка.
Світлини
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Коди автоматичного мiжмiського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ а б Відстані від села Малехів. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Рішення Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року
- ↑ Рішення про приєднання Малехова до складу Львівської МТГ визнано незаконним та оскарженню не підлягає.
- ↑ Підтвердна грамота самбірського воєводи і руського старости Івана з Тарнова на продаж львівським міщанином Блорком Петром с. Малехів Львівського повіту Ламбацькому Михайлу. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.
- ↑ Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 175. (пол.)
- ↑ Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 104.
- ↑ Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
- ↑ МВС[недоступне посилання]
- ↑ а б Бюджет с. Малехів. Open Budget. Архів оригіналу за 18 серпня 2019.
- ↑ Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
- ↑ Євген Коновалець. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
- ↑ Бойові дії Української галицької армії в околицях Дублян (1918—1919 рр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
Бібліографія
- Малехів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 998 с.
- Malechów 1.), wś w pow. lwowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 6. (пол.)
Посилання
- Львів та околиці [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] на мапі фон Міґа, 1783.
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |