Інгулець (Кривий Ріг)

частина Кривого Рогу, колишнє місто

Інгуле́ць — колишнє місто в Україні, що існувало в 19562002 роках. У жовтні 2002 року включене до складу міста Кривого Рогу. Розташоване на річці Інгулець (притока Дніпра). Населення — 62 173 жителів (перепис 1 січня 2005 р.)

Інгулець
Кривий Ріг
Загальна інформація
47°40′58″ пн. ш. 33°09′31″ сх. д. / 47.682780555556° пн. ш. 33.158611111111° сх. д. / 47.682780555556; 33.158611111111
Країна  Україна[1]
Район Інгулецький район
Адмінодиниця Криворізький район
Засновано 1922
Площа 10,5 квадратний кілометр
Населення 62 тис.
Поштовий індекс 50102
Телефонний код +380-(564)
Головні вулиці просп. Перемоги, вул. Каткова
Підприємства ПАТ "ІнГЗК"
Заклади освіти
та культури
Палац культури ПАТ "ІнГЗК"
Парки Проспект Перемоги
Транспорт
Залізнична інфраструктура Інгулець (станція)
Карта
Мапа

Географічне розташування

ред.

Місто Інгулець розташовувалося на правому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 1 км розташоване смт Зелене, нижче за течією на відстані 2,5 км розташовувалась смт Миколаївка, на протилежному березі — смт Широке. На відстані 1 км розташоване село Широка Дача. У місті є залізнична станція Інгулець.

Історія

ред.

Давня історія

ред.

Територія, на якій розташоване місто, була заселена ще в глибокій давнині, про що свідчать знайдені неподалік поселення епохи неоліту, кургани епохи бронзи (ІІІ тисячоліття до н. е.) та скіфські кургани (V-ІІІ ст. до н. е.).

Курган Дубова Могила досліджений експедицією ДНУ 2000 року. Одиночний курган заввишки 2,77 м, діаметром 49,5 м. Виявлено 4 поховання доби енеоліту — № 19, 15, 13, 10. В похованні 10 виявлено мальовану посудину трипільської культури етапу СІІ[2].

XVIII — ХХІ століття

ред.

Свою сучасну історію Інгулець відраховує від кінця XVIII ст. Вона пов'язана передусім із видобутком корисних копалин. Інгулецьке родовище залізних кварцитів представлено залізними кварцитами з масовою часткою кварциту 32,5 — 33,0 %, які містять породи сланців. Запаси родовища — 1 млрд т. З 1891 року тут почалась розробка залізної руди і вже через 10 років діяло 6 копалень. У 1920-ті роки шахтарські поселення злилися в одне селище з назвою річки.

Статус міста Інгулець отримав у 1956 році. У жовтні 2002 року місто Інгулець було включено до складу міста Кривого Рогу[3].

Свою назву місто отримало від назви річки Інгулець.

Населення

ред.

Національний склад

ред.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Відсоток
Українці 81,98 %
Росіяни 15,88 %
Інші/не вказали 2,14 %

Мовний склад

ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 30 340 77,76 %
Російська 8 421 21,58 %
Інше 259 0,66 %
Разом 39 020 100,00 %

Промисловість

ред.

Залізнична станція Інгулець. Добуваються залізні руди. Інгулецький ГЗК, бетонний завод.

Культура та освіта

ред.

На території Інгульця є палац культури з залом на 650 місць, дві бібліотеки з фондом 50,8 тис. книг, музична школа, палац дитячої творчості, палац спорту, стадіони «ІНГУЛЕЦЬ» і «Будівельник», 12 загальноосвітніх шкіл, профтехучилище № 44, Інгулецький технікум ДВНЗ КНУ, лікарняне містечко з дитячим відділенням, два водоймища.

На території Інгулецького району функціонують 35 закладів освіти: з них 12 загальноосвітніх навчальних закладів, Інгулецький ліцей, "Криворізький багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Перлина», 16 дошкільних навчальних закладів та 4 позашкільних заклади.

Персоналії

ред.

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. archINFORM — 1994.
  2. Реєстр пам'яток трипільської культури — Дніпропетровська область. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 15 червня 2010.
  3. Верховна Рада України, Постанова № 217-IV від 24.10.2002 Про зміну меж міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
  4. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних