Абдул Мунім Ріяд

Єгипетський генерал

Абдул Мунім Ріяд (араб. عبد المنعم ریاض‎; 22 жовтня 1919 — 9 березня 1969) — генерал і начальник Генерального штабу Збройних сил Єгипту. Командувач військами Йорданії під час Шестиденної війни.

Абдул Мунім Ріяд
араб. عبد المنعم رياض
Ім'я при народженніАбдул Мунім Ріяд
Народження22 жовтня 1919(1919-10-22)[1]
Танта, Єгипет
Смерть9 березня 1969(1969-03-09)[1] (49 років)
Суецький канал, Суец, Єгипет
загиблий у бою
КраїнаЄгипет Єгипет
ПриналежністьЗбройні сили Єгипту
ОсвітаЄгипетська військова академіяd
Роки служби19391967
Званнягенерал-полковник
КомандуванняНачальник Генерального штабу
Війни / битвиДруга світова війна
Арабо-ізраїльська війна (1948—1949)
Суецька криза
Шестиденна війна
Війна на виснаження

Абдул Мунім Ріяд народився 22 жовтня 1919 року в місті Танта, мухафаза Гарбія, Єгипет в родині підполковника Мухаммеда Ріяда, єгипетського офіцера та інструктора Військової Академії. Середню школу закінчив 1936 року в Александрії, один семестр відвідував в Медичну школу Каср Ель-Ані у Каїрі. Тоді ж брав участь у студентських протестах, вимагаючи припинення британського колоніального впливу в країні.[2][3]

1936 року підписано Англо-Єгипетський договір, що відкрило шлях до військових академій Єгипту всім суспільним класам. Ріяд вступив до Королівської військової академії, сподіваючись наслідувати батьківську кар'єру в армії. В академії він познайомився з колегами-курсантами, майбутньою верхівкою єгипетської армії: Гамалем Абдель Насером, Анваром Садатом, Саадом аль-Шазлі, Ахмадом Ісмаїл Алі та ін. 1938 року він закінчив академію з найвищою оцінкою та з особливим досвідом у зенітній зброї і був зарахований до новоствореного підрозділу протиповітряної оборони в Заамаку під командуванням британського капітана. У цей час він поглибив знання у балістиці, різних видах зенітних гармат, повітряних об'єктів та англійської мови.[2]

Коли у вересні 1939 р. почалася Друга світова війна, декілька єгипетських офіцерів, в тому числі Ріяд, тепер перший лейтенант, були залучені до дійових частин, що обороняли Єгипет. Абдул Мунім Ріяд очолював єгипетський зенітний підрозділ в Александрії. Згодом він служив інструктором і викладачем в Артилерійській школі Аббасії в Каїрі та навчався у Коледжі Генерального штабу в Каїрі, який закінчив 1944 року.[2]

У 1947—1948 роках служив в управлінні планування військових операцій в Каїрі. За участь в Арабо-ізраїльській війні 1948 рр. отримав орден. 1953 року призначений командиром 1-ї бригади зенітної артилерії в Александрії. У 1958—1959 роках з відзнакою закінчив тактичний курс у Вищій військовій Академії ім. Фрунзе в Радянському Союзі. 1960 року — начальник штабу артилерії. 1961 року призначений заступником начальника оперативного відділу і радником командувача військово-повітряними силами з питань ППО. 1962 року отримав звання генерал-майора. 1964 року був призначений начальником штабу Об'єднаної Арабської республіки. 1966 року був підвищений до генерал-лейтенанта.

30 травня 1967 року король Хусейн відвідав Каїр і підписав угоду про спільну оборону між Єгиптом і Йорданією, що передбачала, у разі спільних дій, підпорядкування йорданської армії єгипетському командуванню. Ріяд був призначений керівником командного центру в Аммані, а під час Шестиденної війни 1967 року був командувачем фронту в Йорданії.[3]

1968 року був призначений помічником генерального секретаря Ліги арабських держав. Мав численні військові нагороди Єгипту, Лівану, Йорданії. Знав англійську, французьку, німецьку та російську мови.[2]

З 11 червня 1967 року по 9 березня 1969 року — начальник Генерального штабу Єгипетських Збройних Сил, у цій якості брав участь у Війні на виснаження і плануванні операції по прориву Лінії Бар-Лева. Вранці 9 березня 1969 року, під час інспектування єгипетської лінії оборони на Суецькому каналі Ріяд загинув від вогню ізраїльської артилерії.[2][3]

Після його смерті президент Гамаль Абдель Насер надав йому звання генерал-полковника, на його честь названі площа та вулиця в Каїрі, а 9 березня кожного року вважався днем ​​пам'яті.

Примітки

ред.
  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б в г д Youssef Aboul-Enein (2004). Egyptian General Abdel-Moneim Riad: The Creation of an Adaptive Military Thinker. Infantry Magazine. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
  3. а б в Robin L. Budwell (2012). Dictionary Of Modern Arab History. Routledge. с. 354, 426. ISBN 0-7103-0505-2. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.