Аргентит

Аргенти́т (від лат. argentum — «срібло») — важливий мінерал срібла класу сульфідів.

Аргентит
Загальні відомості
Хімічна формула	Ag₂S
Клас мінералу	сульфіди
Ідентифікація
Колір	свинцево-сірий до залізо-чорного
Сингонія	кубічна
Твердість	2,0—3,0
Блиск	металічний
Густина	7,2—7,4
Аргентит у Вікісховищі

Елементарна комірка аргентиту

Загальний опис

Хімічна формула: Ag₂S. Містить (%): Ag — 87,06; S — 12,94.

Домішки: Pb, Fe, Cu. Сингонія кубічна. Кристали рідкісні, кубо-октаедричного, ромбо-додекаедричного і тетрагон-триоктаедричного обрису. Іноді утворює дендрити. Часто деформовані. Спайність недосконала.

Густина 7,2—7,4.

Твердість 2,0—3,0.

Колір свинцево-сірий до залізо-чорного. Блиск металічний (на несвіжому зломі тьмяніє).

Риса сіра, блискуча. Злам раковистий. Гнучкий та ковкий. Руда срібла.

Зустрічається в гідротермальних кобальто-нікелевих і свинцево-цинкових родовищах разом з самородним сріблом та іншими мінералами срібла. У природі зустрічаються псевдоморфози акантиту по аргентиту.

В Росії зустрічається на Алтаї, у Східному Забайкаллі, відомий в Україні в поліметалевих родовищах Нагольного кряжа (Донбас).

Різновиди

Розрізняють:

• α-аргентит — зайва назва арґентиту;
• β-аргентит — те саме, що й акантит.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аргентит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Аргентит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Mindat.org [Архівовано 9 липня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
• Аргентит в базі webmineral.com [Архівовано 1 травня 2012 у WebCite] (англ.)