Бакеу (рум. Bacău) — місто на сході Румунії в румунській Молдові, поблизу впадіння Бистриці в Серет. Адміністративний центр повіту Бакеу. 210,469 тис. меш., з передмістями 248,214 тис. меш. (2002). Станом на 2011 рік населення складало 196,883 тис. чоловік.

Бакеу
рум. Bacău
Герб Прапор
герб прапор
Собор святого Миколая в Бакеу
Собор святого Миколая в Бакеу
Собор святого Миколая в Бакеу
Розташування міста Бакеу
Основні дані
46°35′00″ пн. ш. 26°55′00″ сх. д. / 46.583333333333° пн. ш. 26.916666666667° сх. д. / 46.583333333333; 26.916666666667
Країна Румунія Румунія
Регіон Бакеу
Адмінцентр Bacăud
Столиця для Бакеу (жудець)
Перша згадка 1408
Площа 43,1 км²
Населення 196,883 (2011)
Висота НРМ 165 ± 1 м
Географічна зона Румунська Молдова
Міста-побратими Буркіна-Фасо, Мандауе, Блаж, Петах-Тіква, Турин
Телефонний код (402) 0234
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів BC
GeoNames 8306520
OSM 2248681 ·R (Бакеу)
Поштові індекси 600001–600408
Міська влада
ex mayor of Bacăud Romeo Stavarache
Вебсайт primariabacau.ro
Мапа
Мапа


CMNS: Бакеу у Вікісховищі

Назва

ред.

За однією з легенд, назва міста Бакеу походить від колишнього власника місцини, угорця «Бако», що тримав корчму на перехресті старих торгових доріг.

  • Бакеу (рум. Bacău, [baˈkəw]) — румунська назва.
  • Бакау (нім. Bakau) — німецька назва.
  • Бако (угор. Bákó) — угорська назва.
  • Баків, Баковський торг — українська назва (ст.-укр. Баковъ, Баковскии тръгъ)[1], [2].
  • Баковія (лат. Bacovia) — латинська назва.

Географія

ред.

Муніципалітет Бакеу розташований на північному-сході країни, в центрально-західній частині Молдови. Географічно місто розташоване на перетині меридіана 26° 55' східної довготи з паралеллю 46° 35' північної широти. Місто перетинають європейські дороги E85 і E574, які з'єднують Бухарест, північ країни і Трансільванію.

Клімат

ред.

Азуга знаходиться у помірній зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -2.2 °С (28 °F).[3]


Клімат Азуги
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17 21 23 27 30 32 37 35 33 29 19 17 37
Середній максимум, °C 0 1 7 14 20 23 25 25 21 14 6 2 13
Середня температура, °C −2 −1 3 9 15 18 20 19 16 10 3 0 9
Середній мінімум, °C −5 −5 0 5 10 13 14 13 10 5 0 −3 5
Абсолютний мінімум, °C −27 −23 −20 −6 0 3 6 1 −2 −7 −12 −20 −27
Джерело: Weatherbase

Історія

ред.

У XV столітті Бакеу входило до складу Молдавського князівства. Місто згадується у статутній грамоті молдавського воєводи Олександра від 8 жовтня 1407 року, наданій львівським і подільським купцям, які мусили сплачувати тут мито[1]. За пізнішими уточненими даними грамота була видана 1408 року[4]. При вивезенні сукна до Бесарабь (так у грамоті називалося князівство Валахія), купці повинні були сплачувати головне мито у Сучаві (Сочавѣ), а крайнє мито – у Бакові (Баковѣ).

Наприкінці 14-го століття Бакеу було добре сформоване як міське поселення, одне з найуспішніших усій Молдові, що мало важливі військові та торгові переваги. Королівська резиденція часів Олександра Доброго.

Місто Бакеу було зайняте в листопаді 1467 року угорськими військами. Також Бакеу відоме своїм значенням у торгових відносинах між середньовічними: Молдовою, Трансільванією та Валахією, будучи митним пунктом.

У 1607 році Папа Павло V заснував єпархію Бакеу.

У зв’язку з демографічним та економічним зростанням Бакеу — 7 грудня 1929 року оголошено муніципалітетом.

Економіка

ред.

Центр нафтового району і району лісорозробок. Деревообробний комбінат, целюлозно-паперова фабрика, виробництво нафтового устаткування, шкіряно-взуттєва, швейна, харчова (м'ясокомбінат, виробництво сухого молока, пивоварна і ін.), хімічна промисловість.[5]

Транспорт

ред.

Бакеу є міжнародний аеропорт, який має регулярні рейси як національні, так і європейські напрямки.

Відомі люди

ред.

Зовнішні зв'язки

ред.

Міста-побратими:

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 32., документ № 21.
  2. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська, В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш. К.: Наукова думка, 1977—1978. Т. 1. — С. 83—84.
  3. Клімат Азуги. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2019.
  4. Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР. Київ: Наукова думка, 1965. — С. 69.
  5. Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 28 листопада 2008.
  6. Jan Reychman. Lubieniecki Walerian h. Sas (1561—1617?) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/4, zeszyt 75. — S. 609—610. (пол.)
  7. S. Barącz. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — 168 s. — S. 91. (пол.)

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бакеу