Берг Лев Семенович
| Берг Лев Семенович | |
|---|---|
| рос. Лев Семёнович Берг | |
 | |
| Народився | 2 (14) березня 1876 Бендери |
| Помер | 24 грудня 1950[2][3][…] (74 роки) Комарово |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | біолог, мандрівник-дослідник, географ, зоолог, іхтіолог |
| Alma mater | Московський університет |
| Галузь | географія, іхтіологія, зоологія |
| Заклад | Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] Всесоюзне географічне товариство[5] Зоологічний інститут РАН[5] Зоологічний інститут РАН[5] |
| Вчене звання | Професор Петербурзького у-ту, дійсний член Академії Наук СРСР[1] |
| Вчителі | Анучин Дмитро Миколайович |
| Відомі учні | Ян Ларрі, Анатолій Ісаченко, Петро Павлов |
| Аспіранти, докторанти | Анатолій Ісаченко Ivan Fedorovich Pravdind Павлов Петро Йосипович |
| Членство | Російська академія наук[5] Російська академія наук[5] Академія наук СРСР |
| Діти | Берг Раїса Львівнаd |
| Нагороди | |
| написав понад 600 праць | |
 Берг Лев Семенович у Вікісховищі | |
Лев Семе́нович Берг (нар. 2 (14) березня 1876, Бендери — 24 липня 1950) — російський радянський географ та біолог.
Життєпис
ред.Народився у Бендерах (Молдова). У 1898 закінчив Московський університет. У 1909 за монографію «Аральське море» здобув ступінь доктора географії. З 1928 — член-кореспондент АН СРСР, з 1934 — заслужений діяч науки РРФСР, з 1946 — академік. Берг брав активну участь у роботі Всесоюзного географічного товариства (з 1940 — президент); створив вчення про географічний ландшафт як предмет вивчення фізичної географії; продовжив і поглибив вчення В. В. Докучаєва про природні зони. Також Берг відомий як історик географічної науки.
Написав багато (понад 650) робіт з біогеографії, лімнології, іхтіології, гідробіології, етнографії, а також з геології, геоморфології і палеогеографії. У галузі загальної біології Берг висунув у 1922 теорію розвитку живої природи (теорія номогенезу), що була піддана різкій критиці як ідеалістична і антидарвіністська. Берг висунув гіпотезу ґрунтового походження лесу, вивчав природу УРСР і Молдавської РСР. У 1912—14 досліджував рельєф колишньої Чернігівської губернії. У статтях і монографіях Берга дається опис ландшафтних зон УРСР.
Твори
ред.- (рос.)Природа СССР. К.-Х., 1937;
- (рос.)Географические зоны Советского Союза. В 2 т. Изд. 3. М., 1947—52 (1947 — 54[1]).
- (рос.)Рыбы пресних вод СССР и сопредельннх стран. В 2 т. М.—Л., 1948—49.
- (рос.)Очерки по физической географии. М.—Л., 1949.
- (рос.)«Бессарабия. Страна — люди — хозяйство» 1918 і «Население Бессарабии, этнографический состав и численность» 1923[1]
Примітки
ред.- ↑ а б в Енциклопедія Українознавства Київ 1993 (ст. 112)
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д Плотников И. С., Смуров А. О., Аладин Н. В. Сотрудники Зоологического института РАН — исследователи биологического разнообразия и биологических ресурсов Аральского моря, Staff members of the Zoological Institute of the Russian Academy of Sciences, involved in the studies of the Aral Sea biological diversity and biological resources // Историко-биологические исследования — 2022. — Т. 14, вып. 2. — С. 73–93. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2022-2-73-93
Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |