Бишівська волость
Бишівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Київського повіту Київської губернії.
Бишівська волость | ||||
Центр | Бишів | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1866 | |||
Площа | 14 659 (1886) | |||
Населення | 6295 осіб (1886) | |||
Густота | 39.3 осіб / км² | |||
Наступники | Бишівський район | |||
Утворена в 1866 році, в 1880-му укрупнена.
Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 6295 осіб (3134 чоловічої статі та 3161 — жіночої), 1646 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 8315 | 5646 |
Приватної власності | 6213 | 2745 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 131 | 89 |
Загалом | 14659 | 8480 |
Основні поселення волості:
- Бишів — колишнє власницьке містечко при річці Лупа за 50 верст від повітового міста, 2029 осіб, 302 двори, 2 православні церкви, католицькі костел і каплиця, молитовний будинок, школа, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 20 лавок, 6 ярмарків на рік, 2 водяних та 5 вітряних млинів, винокурний завод.
- Горобіївка — колишнє власницьке село при річці Лупа, 462 особи, 60 дворів, православна церква, лавка, 2 вітряних млини.
- Грузька — власницьке село при річці Сивці, 2449 осіб, 159 дворів, православна церква, каплиця, приходська школа, винна лавка, пивна лавка, п'ять торговельних лавок, винокурний завод, водяний млин, три вітряки.
- Лишня — колишнє власницьке село при річці Устя, 742 особи, 80 дворів, православна церква, лавка, постоялий будинок, лавка, 2 водяних млини.
- Пашківка — колишнє власницьке село при річці Лупа, 1679 осіб, 203 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 лавки, 2 водяних та 5 вітряних млинів, винокурний завод.
- Соснівка — колишнє власницьке село при річках Ірпені та Відьманка, 335 осіб, 56 двори, каплиця, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
Старшинами волості були:
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Шаблон:ПККГ-1907
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ Шаблон:ПККГ-1911
- ↑ Шаблон:ПККГ-1914
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |