Блаже Конеський

македонський культурний і суспільний діяч

Бла́же Ко́нески (Конеський) (мак. Блаже Конески; 19 грудня 1921, Небрегово — 7 грудня 1993, Скоп'є) — творець і один з кодифікаторів сучасної македонської літературної мови і відомий книжковий, культурний і суспільний діяч: поет, письменник, есеїст, літературний історик, філолог і лінгвіст, викладач і професор філософського факультету Університету Святих Кирила і Мефодія, Скоп'є.

Блаже Конеський
мак. Блаже Конески
Народився19 грудня 1921(1921-12-19)[4][2][…]
Прилеп, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Помер7 грудня 1993(1993-12-07)[1][2][…] (71 рік)
Скоп'є, Північна Македонія[1]
Країна Північна Македонія
 Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
 Королівство Югославія
 Югославія
Діяльністьпоет, політик, перекладач, викладач університету, письменник
Alma materБелградський університет і Софійський університет Святого Климента Охридського
Науковий ступіньдоктор наук
Знання мовсербська і македонська[2][5]
ЗакладУніверситет св. Кирила і Мефодія
ЧленствоМакедонська академія наук і мистецтв, Словенська академія наук та мистецтв, Сербська академія наук і мистецтв (7 травня 1976) і Сербська академія наук і мистецтв (7 грудня 1993)
Автограф
Нагороди
IMDbID 1847881

Біографія

ред.

Початкову школу пройшов в Небрегові і пізніше в Прилеп'ї. З 1934 по 1939 рр. навчався в гімназії в місті Крагуєвац, Сербія, де був одним з редакторів гімназійних журналів «Млади Шумадинац» і «Подмладак», в яких з'явились його перші вірші. В 1939 році під іменем Благоје Коњевић записався на медичний факультет Белградського університету, і, провчившись там рік, перевівся на філософський факультет того ж університету. В 1941—1944 рр. вивчав слов'янську філологію в Софії під іменем Благой Конєв.

Брав участь у комісії зі створення літературної македонської мови. Після закінчення Другої світової війни багато працював над її стандартизацією. Склав правила правопису і був редактором «Словника македонської мови». Заснував вивчення македоністіки в університеті Скоп'є і був ректором цього університету з 1958 по 1960. В 1967 став членом і до 1975 був першим головою Македонської академії наук і мистецтв. Також був членом і першим головою македонського відділення ПЕН-клубу і Співдружності Письменників Македонії.

Працював редактором літературних журналів «Нов ден» і «Македонски јазик».

Блаже Конеський — ключова фігура в розвитку македонської мови, але має заслуги й на міжнародному рівні. Був членом академій наук Загреба, Белграда, Сараєво, Чикаго, Лодзі і почесним доктором наук університетов Чикаго, Кракова і Скоп'є. Його роботи перекладені сербохорватською, словенською, албанською, турецькою, угорською, французькою, російською, італійською, грецькою, польською, румунською, німецькою, англійською мовами.

Книги

ред.
  • Земјата и љубовта (вірші, 1948)
  • Македонски правопис со правописен речник (разом з Крумом Тошевим, 1950)
  • Граматика на македонскиот литературен јазик (перша частина, 1952)
  • За македонскиот литературен јазик (1952)
  • Песни (1953)
  • Граматика на македонскиот литературен јазик (друга частина, 1954)
  • Везилка (вірші, 1955)
  • Лозје (розповіді, 1955)
  • Речник на македонскиот јазик (1961)
  • Песни (1963)
  • Историја на македонскиот јазик (1965)
  • Речник на македонскиот јазик (другий том, 1965)
  • Речник на македонскиот јазик (третій том, 1966)
  • Стерна (вірші, 1966)
  • Ракување (поема, 1969)
  • Јазикот на македонската народна поезија (1971)
  • Беседи и огледи (1972)
  • Записи (вірші, 1974)
  • Стари и нови песни (1979)
  • Места и мигови (вірші, 1981)
  • Чешмите (вірші, 1984)
  • Македонскиот 19. век, јазични и книжевно-историски прилози (1986)
  • Ликови и теми (есеї, 1987)
  • Послание (вірші, 1987)
  • Тиквешки зборник (монографія, 1987)
  • Средба во рајот (вірші, 1988)
  • Црква (вірші, 1988)
  • Дневник по многу години (проза, 1988)
  • Златоврв (вірші, 1989)
  • Поезија (Константин Миладинов), казка (1989)
  • Сеизмограф (поезија, 1989)
  • Македонски места и теми (ессе, 1991),
  • Небесна река (вірші і поетичні переклади, 1991),
  • Светот на легендата и песната (ессе і нариси, 1993),
  • Црн овен (вірші, 1993)

Нагороди

ред.
  • «11 Жовтня»
  • «Брати Міладинови»
  • «Ацо Шопов»
  • Премія Хердера
  • Премія Негоша
  • Нагорода Антифашистського руху народного визволення Югославії
  • «Золотий вінець» Стружських поетичних вечорів
  • «Скендер Куленович»
  • Нагорода Союзу письменників СРСР
  • Нагорода за літературний опус «Думка»
  • Рацинове признання
  • «13 Листопада»

Примітки

ред.