Вікіпедія

Біла стрічка (фільм)

фільм Міхаеля Ганеке, 2009

Золота пальмова гілка «Біла стрічка» (нім. Das weiße Band — Eine deutsche Kindergeschichte) — копродукційний чорно-білий драматичний фільм-притча 2009 року поставлений режисером Міхаелем Ганеке. Фільм здобув Золоту пальмову гілку 62-го Каннського кінофестивалю 2009 року[1], «Золотий глобус» за найкращий фільм іноземною мовою та низку інших престижних фестивальних та професійних нагород і номінацій .

Біла стрічка
нім. Das weiße Band — Eine deutsche Kindergeschichte
Жанрдрама
РежисерМіхаель Ганеке
Продюсери
  • Штефан Арндт
  • Файт Гайдушка
  • Маргарет Менегос
  • Андреа Оккіпінті
  • Міхаель Кац
СценаристМіхаель Ганеке
ОповідачЕрнст Якобі
У головних
ролях		Крістіан Фрідель
Бургхарт Клаусснер
Леоні Бенеш
ОператорКрістіан Бергер
ХудожникКрістоф Кантер
Кінокомпанія
  • • X-Filme Creative Pool
  • • Wega Film
  • • Les Films du Losange
  • • Lucky Red
Дистриб'юторXfinity Streampixd
Тривалість144 хв.
Мованімецька
КраїнаАвстрія Австрія
Німеччина Німеччина
Франція Франція
Італія Італія
Рік2009
Дата виходу21 травня 2009 (Канни)
15 жовтня 2009 (Німеччина)
Кошторис12 000 000 €
Касові збори19 100 000 $
IMDbID 1149362
РейтингIMDb: 7.8/10 stars
sonyclassics.com/thewhiteribbon/
CMNS: Біла стрічка у Вікісховищі

Сюжет

ред.

Німеччина, 1913 рік. У цілком благополучному німецькому селі зовні все тихо та добропристойно. Але одного разу в цьому «ведмедячому кутку» починають відбуватися зловісні, таємничі події, на зразок насильства, що вчинені невідомими над розумово відсталим хлопчиком. Підозра падає на дітей місцевого пастора зі суворими правилами, які з дитинства носять білі пов'язки «як символ чистоти й невинності, а в душі у них зрештою на знак протесту проростають брехня, зло, тяга до насильства»[2].

Молодий сільський учитель намагається розібратися в усьому цьому, але майже у кожного з жителів села є свої темні таємниці, і ніхто не хоче, щоб вони виплили назовні. Майже у кожного персонажа дві сторони — одна зовнішня, звична та «добропристойна», а інша внутрішня, обтяжена якою-небудь таємницею або непристойною дією.

Сюжет фільму залишається недомовленим і закінчується з початком Першої світової війни, причому імена злочинців залишаються нерозкритими.

У ролях

ред.
 
Актори та знімальна група фільму під час його прем'єри на Каннському кінофестивалі у 2009 році
• Крістіан Фрідель … шкільний учитель
• Бургхарт Клаусснер … пастор
• Леоні Бенеш … Єва
• Ульріх Тукур … барон
• Урсіна Ларді … баронеса
• Фіон Мутерт … Зіґі
• Міхаель Кранц … домашній учитель
• Штеффі Кюнерт … дружина пастора
• Марія-Вікторія Драгус … Клара
• Леонард Проксауф … Мартін
• Левін Геннінг … Адольф
• Йоганна Буссе … Маргарете
• Тібо Сер'є … Густав
• Йозеф Бірбіхлер … керуючий маєтком
• Габріела Марія Шмайде … дружина керуючого маєтком
• Яніна Фауц … Ерна
• Енно Требс … Георг
• Тео Требс … Фердинанд
• Райнер Бок … лікар
• Сюзанна Лотар … акушерка
• Едді Граль … Карлі
• Бранко Самаровські … фермер
• Клаус Манхен … фермер (озвучування)
• Бірґіт Мініхмайр … Фріда
• Себастьян Гюльк … Макс
• Кай-Петер Маліна … Карл
• Крістіна Кнеппек … Ельза
• Стефані Амарелль … Софі
• Аарон Денкель … Курті
• Детлев Бук … батько Єви
• Анне-Катрін Гумміх … мати Єви

Знімальна група

ред.

Загальні відомості

ред.

Світова прем'єра фільму відбулася 21 травня 2009 року на 62-му Каннському фестивалі, де він удостоївся головного призу, Призу ФІПРЕССІ та Призу екуменічного журі та отримав позитивні відгуки кінопреси[1][3][4]. Наприкінці року стрічка отримала низку нагород: Європейський кіноприз за найкращий фільм і режисуру, «Золотий глобус» за найкращий фільм іноземною мовою та багато інших. Підбиваючи підсумки першого десятиліття 21-го століття, світові аналітики включили «Білу стрічку» до списку найкращих фільмів 2000-х[5].

Аналіз

ред.

Структурно й тематично «Біла стрічка» нагадує попередній фільм Міхаеля Ганеке, «Приховане», але замість приватного життя одного сімейства в об'єктив режисера цього разу потрапляє цілий народ[6]. Ганеке знову малює систему тотального домінування над особою і приходить до невтішних висновків про циклічність насильства в людському суспільстві[7]. Холодний монохром кінематографії нагадує фотографії Августа Зандера[8]. Білі пов'язки набувають додаткового символічного навантаження як попередники нацистських нарукавних пов'язок і жовтої зірки єврейських гетто[8]. Як і в «Прихованому», відкритий фінал імітує вічну незавершеність життя.

Режисер продовжує тему насильства у глобальнішому плані на прикладі світової історії[9]. Сюжет розвивається поступово і ставить риторичні питання[10]. Головною проблемою стає зародження жорстокості серед юного покоління, натякаючи на становлення згодом фашистської диктатури[9].

Картина зібрала надзвичайно полярні оцінки світової кінопреси, критики хвалили її за сильну операторську і режисерську роботу, продумані діалоги, але водночас звинувачували в монотонності та недомовленості[10]:

  • Дж. Гоберман у Village Voice, відмічаючи повторне використання Ганеке прийому нарративної недомовленості, назвав «Білу стрічку» найкращим фільмом Ганеке — «чимось ніби тріумфально втіленою Meisterwerk»: його кінематографічна манера така ж строга, як і те репресивне суспільство, яке знаходиться під його мікроскопом[11].
  • А. О. Скотт з The New York Times оцінив фільм негативно, уподібнивши режисера тому пасторові, який у фільмі символізує сліпоту й лицемірство: Ганеке нав'язує свої ідеї про природу фашизму глядачам-мазохістам у карально-педагогічних цілях. При цьому осереддям світового зла у Ганеке в черговий раз опиняються діти[12].

Нагороди та номінації

ред.

Загалом фільм здобув 66 фестивальних та професійних кінонагород та понад 30 номінацій[13].

  Нагороди та номінації «Біла стрічка»
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
2009 Каннський міжнародний кінофестиваль   Золота пальмова гілка Біла стрічка Перемога
Приз ФІПРЕССІ Перемога
Приз екуменічного журі Перемога
Кіноприз Французької національної системи освіти Перемога
2009 Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні Приз ФІПРЕССІ — Фільм року Біла стрічка Перемога
2009 Премія Європейської кіноакадемії Найкращий європейський фільм Біла стрічка Перемога
Найкращий європейський режисер Міхаель Ганеке Перемога
Найкращий сценарист Перемога
Премія Карло ді Пальми найкращому операторові Крістіан Бергер Номінація
2009 Національна рада кінокритиків США ТОП-5 іноземних фільмів Біла стрічка Перемога
2009 Спільнота кінокритиків Нью-Йорка Найкращий оператор Крістіан Бергер Перемога
2009 Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса Найкращий іноземний фільм Біла стрічка 2-е місце
Найкращий режисер Міхаель Ганеке 2-е місце
Найкращий оператор Крістіан Бергер Перемога
2010 Асоціація кінокритиків Чикаго Найкращий фільм іноземною мовою Біла стрічка Перемога
2009 Асоціація кінокритиків Торонто Найкращий фільм іноземною мовою Біла стрічка Перемога
2010 Премія «Оскар» Найкращий фільм іноземною мовою Біла стрічка Номінація
2010 Премія «Золотий глобус» Найкращий фільм іноземною мовою Біла стрічка Перемога
2010 Премія BAFTA Найкращий фільм не англійською мовою Біла стрічка Номінація
2010 Німецька кінопремія Видатний художній фільм Біла стрічка Перемога
Найкраща режисерська робота Міхаель Ганеке Перемога
Найкраща гра актора в головній ролі Бургхарт Клаусснер Перемога
Найкраща гра акторки у головній ролі Сюзанна Лотар Номінація
Найкраща гра актора у ролі другого плану Райнер Бок Номінація
Найкраща гра акторки у ролі другого плану Марія-Вікторія Драгус Перемога
Найкращий сценарій Міхаель Ганеке Перемога
Найкращий оператор Крістіан Бергер Перемога
Найкращий художник-постановник Крістоф Кантер Перемога
Найкращий дизайн костюмів Мойдел Бікел Перемога
Найкращий монтаж Моніка Віллі Номінація
Найкращий звук Гійом Ск'ямма, Жан-Пєр Лафорс Номінація
Найкращий грим Вальдемар Покромський, Анетт Кейзер Номінація
2010 Премія Сезар Найкращий фільм іноземною мовою Біла стрічка Номінація
2010 Премія Давид ді Донателло Найкращий європейський фільм Біла стрічка Номінація
2010 Премія «Аманда» Найкращий фільм іноземною мовою Біла стрічка Перемога
2010 Синдикат французьких кінокритиків Приз за найкращий іноземний фільм Біла стрічка Перемога
2010 Національна спілка кінокритиків США Найкращий оператор Крістіан Бергер Перемога
2010 Американська спілка кінооператорів Видатні досягнення в кінематографії Крістіан Бергер Перемога
2010 Премія «Хлотрудіс» Найкращий фільм Біла стрічка Номінація
Найкращий режисер Міхаель Ганеке Номінація
Найкращий оператор Крістіан Бергер Перемога
Найкраща гра акторського ансамблю Біла стрічка Номінація
2010 Асоціація німецьких кінокритиків Найкращий фільм Біла стрічка Перемога
Найкращий актор Бургхарт Клаусснер Перемога
Найкращий сценарій Міхаель Ганеке Перемога
Найкращий оператор Крістіан Бергер Перемога
2010 Гільдія німецького артхаусного кіно Найкращий німецький фільм Біла стрічка Перемога
2010 Міжнародна спілка сінефілів Найкращий фільм Біла стрічка 2-е місце
Найкращий фільм не англійською мовою Перемога
Найкращий режисер Міхаель Ганеке 2-е місце
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
Найкращий оператор Крістіан Бергер 2-е місце
Найкращий акторський ансамбль Біла стрічка 2-е місце
2010 Італійський національний синдикат кіножурналістів Срібна стрічка найкращому європейському режисерові Міхаель Ганеке Номінація
2010 Асоціація онлайн кіно та телебачення Найкращий фільм іноземною мовою Біла стрічка Перемога
Найкращий оператор Крістіан Бергер Перемога
2010 Російська гільдія кінокритиків Білий слон за найкращий іноземний фільм Біла стрічка Перемога
2011 Премія «Боділ» Найкращий не американський фільм Біла стрічка Перемога
2011 Коло кінокритиків Австралії Найкращий фільм іноземною мовою Біла стрічка Перемога
2011 Премія «Гауді» Найкращий європейський фільм Біла стрічка Перемога
2011 Премія Гопо Найкращий європейський фільм Біла стрічка Перемога
2011 Премія «Гойя» Найкращий європейський фільм Біла стрічка Номінація

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Festival de Cannes: Awards 2009 – En Competition. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 20.06.2009. Процитовано 7.04.2017.
  2. ↑ ВЕДОМОСТИ — Ленточка завязана [Архівовано 28 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Stone, Jay (23 May 2009). «Antichrist gets an anti-award in Cannes[недоступне посилання з березня 2019]»
  4. ↑ Андрей Плахов (26.05.2009). «Белая лента» на красном ковре (рос.). Коммерсантъ. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 29.06.2017.
  5. ↑ The 21st Century's Most Acclaimed Films (рос.). They Shoot Pictures, Don't They?. Архів оригіналу за 17.01.2013. Процитовано 29.06.2017.
  6. ↑ Cannes film festival review: The White Ribbon, Michael Haneke | Film | The Guardian. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 29 червня 2017.
  7. ↑ Film — A Reason to Cringe and Smile at the Cannes Festival — NYTimes.com. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 29 червня 2017.
  8. ↑ а б Best films of the noughties No 5: The White Ribbon | Film | guardian.co.uk. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 29 червня 2017.
  9. ↑ а б Максим Горюнов (10.09.2009). Размышления о "Белой ленте" Ханеке (рос.). Свободный мир. Архів оригіналу за 06.03.2016. Процитовано 29.06.2017.
  10. ↑ а б Дарья Горячева (05 марта 2010). Ноль без палочки (рос.). Газета.Ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2012.
  11. ↑ Certainty and a Sure Hand Behind The White Ribbon's Unsolved Mystery — Page 1 — Movies — New York — Village Voice. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 29 червня 2017.
  12. ↑ Horror Behind a Wholesome Hamlet in Michael Haneke Film — NYTimes.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 29 червня 2017.
  13. ↑ Нагороди та номінації фільму Біла стрічка на сайті IMDb (англ.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біла_стрічка_(фільм)&oldid=41376273