Вікіпедія

Вест-Індія

Вест-Індія (англ. West-Indies, нід. West-Indië — «Західна Індія» або «Західні Індії») — традиційна історична назва островів Карибського моря, у тому числі Антильських островів, Багамських островів і островів у прилеглих до них водах Мексиканської затоки і Атлантичного океану (у тому числі і деякі континентальні острови — біля узбережжя континенту). Протиставляється Ост-Індії («Східній Індії») — країнам Південної та Південно-Східної Азії.

Вест-Індія
англ. West-Indies, нід. West-Indië
21°59′00″ пн. ш. 79°02′00″ зх. д. / 21.98333333° пн. ш. 79.03333333° зх. д. / 21.98333333; -79.03333333
Найбільший острівКуба
Загальна площа244 890 км²
Найвища точка3087 м
Населення 42 000 000 осіб
Густота населення171,506 осіб/км²
РегіонВест-Індія
CMNS: Вест-Індія у Вікісховищі

Назва

ред.

Назва регіону Вест-Індія дано першими європейськими мореплавцями, які помилково вважали, що вони потрапили в Індію, рухаючись у західному напрямку від Європи. Звідси ж пішла назва корінних жителів Америки — індіанців. Слід відрізняти Вест-Індію від Західної Індії — це абсолютно різні регіони, хоча «Вест-Індія» буквально перекладається як «Західна Індія».

Географія

ред.

Вест-Індія розташована між Південною і Північною Америками, між 10° і 28° північної широти і 59° і 85° західної довготи, від гирла Оріноко до півострова Флорида і Юкатан. Її відносять до Північноїй Америки, проте всі острови, крім Куби, Ямайки, Хувентуда, Кайманових і Багамських, розташовані ближче до берегів Південної Америки, ніж до берегів Північної.

Вест-Індія складається з декількох груп островів, саме: з Великих Антильських островів, Малих Антильських островів і Багамських островів. Площа всіх островів дорівнює 244 890 км (Великі Антильські — 216 260, Малі Антильські — 14 095 і Багамські — 14 535). Всі Антильські острови значно підносяться над рівнем моря. Багамські ж острови утворені кораловими рифами. Найвищі гори знаходяться в західній частині Гаїті (Пік Дуарте, 3087 м), в східній частині Куби (2375 м) і в північній частині Ямайки (+2341 м); східні береги Малих Антильських островів покриті рівнинами; гори круто спускаються в долини. Численні бухти островів представляють зручні гавані. Куба, Віргінські і Багамські острови оточені величезними кораловими рифами, які виступають на поверхню моря і вкриті пальмами. Багато островів (особливо Малі Антильські) носять сліди вулканічного походження.

На території архіпелагу розташовуються такі держави і території:

( Велика Британія)

Клімат

ред.
 
Вест-Індія

Клімат Вест-Індійських островів досить рівний. Спекотна і волога пору року, весна, починається в травні; в середині місяця випадає перший періодичний дощ, який повторюється потім щодня близько полудня. Після двох тижнів дощів починається сухе тропічне літо. Спека дещо пом'якшується морськими прибережними вітрами і східними пасатами, що дмуть протягом цілого року; однак, незважаючи на сильну спеку, клімат — вологий, що сприяє розвитку тут жовтої гарячки та інших хвороб, властивих тропічним країнам. Чистіше і здоровіше повітря — в горах. У липні дощі сильніше, особливо на Великих Антильських островах, а на Малих найбільше дощів випадає в серпні і жовтні; тоді ж відбуваються великі розливи річок. З серпня по жовтень вирують урагани, часто спричиняють сильні спустошення. З кінця листопада починається зима (порівняно суха пора), яка триває до травня — найкращої і найприємнішої пори року.

Рослинний і тваринний світ

ред.
 
Пляж Тобаго

Острови покриті пишною американською рослинністю; в низинах ростуть тропічні рослини, в горах — європейські фруктові дерева. Внутрішні області великих островів зайняті величезними луговими просторами (саванами). Головне рослинне багатство островів — продукти переробки технічних культур; Ваніль дико росте в лісах Ямайки, агава — на Кубі і Багамських островах; на багатьох островах ростуть індиго, какао, кокосові пальми, тютюн, бавовник. На Ямайці культивується хлібне дерево, завезене з Таїті. Із зернових рослин широко обробляється кукурудза, пшениця ж — дуже мало. Головні об'єкти експорту — цукор і кава. Цукрова тростина, що росте на Вест-Індійських островах, був перевезений сюди з Канарських островів іспанцями в XVI столітті, а кавове дерево — голландцями і французами з Аравії.

До прибуття європейців на островах було дуже мало тубільних видів чотириногих тварин: агуті, пекарі (мексиканська свиня), опосум і породи невеликих мавп, але досить багато скорпіонів, змій. До цього дня в тихих водах живуть каймани, на Ямайці ведеться вилов черепах. Острівні птахи відрізняються блискучим оперенням: папуги, колібрі. Всі домашні тварини перевезені з Європи для потреб сільського господарства, але тепер рогата худоба і коні зустрічаються і в дикому стані, подібно до того, як це відбувається в саванах Південної Америки.

Води карибського басейну повні життя. Прибережні коралові рифи дають притулок величезній кількості живих істот. Різні види безхребетних, хрящові і кісткові риби. З великих хижаків тут водяться різні види акул, у тому числі бичача акула, тигрова акула, шовкова акула та карибська рифова акула.

Історичні відомості

ред.
Докладніше: Історія Карибського регіону
 
Вест-Індія у 1700 році
 
Вест-Індія у 1922 році

Колумб у 1492 р. відкрив Багаму, Кубу, Гаїті і Пуерто-Рико; на цих островах, а також на Багамських і на Ямайці жили два різних племені, які розмовляли різними мовами: кариби — войовниче плем'я і араваки (arrowaks, Arawaks) — мирне. Від карибів до кінця XIX століття залишилося незначна кількість на берегах Південної Америки, куди їх переселили іспанці.

Іспанці заснували перші колонії на Кубі; з 1503 року вся земля була розділена між європейцями, а тубільці звернені в рабство і на початку XVII століття зовсім вимерли. З другої половини XVI століття острови прийшли в повний занепад: жодне чужоземне європейське судно не могло перевозити товари, самі мешканці повинні були вести торгівлю тільки з Севільєю, а з 1720 р. і з Кадісом; маса колоністів виселилася, всі невеликі прибережні міста були зруйновані з метою припинення контрабандної торгівлі; з 1630 р колонії піддавалися грабежу піратів, що утворили справжні розбійницькі держави. З утворенням у Вест-Індії колоній інших європейських держав (з XVII ст. і особливо з половини XVIII ст.) Вест-індські колонії почали знову процвітати.

На кінець XIX століття всі острови за винятком Гаїті з сусідніми маленькими островами (77 254 км²) були колоніями європейських держав.

Іспанські колонії (найбільші — площа — 128 148 км²):

 
Бій при Мартиніці, 1779

Британські колонії (34 499 км²):

Французькі Антильські острови або Французька Вест-Індія (Французькі колонії) (2858 км²):

  • Великі острови Мартиніки (988 км²)
  • Гваделупа з сусідніми островами (1870 км).

Нідерландські Антильські острови або Датч (Dutch — тобто Нідерландська) Вест-Індія (Нідерландські колонії) (1130,33 км²) складалися з островів Кюрасао, Сінт-Естатіус (Св. Євстахія) і Саба.

Данська Вест-Індія (Данські колонії) (359 км²) складалися з островів Св. Хреста (Санта-Крус), Св. Іоанна (Сент-Джон) і Св. Фоми (Сент-Томас). Пізніше відійшли до США. З 1784 по 1878 рр. існувала шведська колонія на о. Сен-Бартелемі (21 км²).

Чорношкіре населення з'явилося на островах з часу ввезення сюди африканських рабів (близько 1511 р). У британських колоніях рабство було знищено з 1834 р, на Гаїті рабство припинилося з часу повстання негрів в кінці XVIII ст., в данських колоніях — з 1847 року, у французьких — з 1848 року, потім — в голландських та іспанських колоніях.

Велику частину Вест-Індії у XXI столітті займають незалежні держави.

Допомогу країнам Карибського басейну активно надає Велика Британія в рамках Співдружності. У 1999 р був заснований карибський форум. Він дав старт декількох програмах, серед яких — створення Загальнокарибського департаменту внутрішніх інвестицій. В наш час Лондон підтримує тісні зв'язки з країнами регіону, яким надається фінансова допомога, в тому числі для боротьби з наркотрафіком та епідеміями.[1]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Великобритания: эпоха реформ: монография / А. А. Громыко [и др.] ; под ред. А. А. Громыко ; Институт Европы РАН. — М.: Изд-во Весь Мир, 2007. — 536 с. — ISBN 978-5-7777-0389-7

Література

ред.
  • Балюк Н. В. Стратегія Європейського Союзу щодо регіону Латинської Америки та Карибського басейну // Гілея. — 2013. — Вип. 78 (№ 11). — С. 393—396.
  • Бейдик О. О. Порівняльна характеристика рекреаційно-туристських мезорайонів «Центральна Америка» і «Країни Карибського басейну та Вест-Індія» / О. О. Бейдик, С. Ю. Сировець // Географія та туризм: науковий збірник / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. — Київ, 2014. — Вип. 30. — С. 130—137.
  • Брайлян Є. Вплив колоніальної політики в Карибському басейні на вступ Великої Британії до ЄЕС (друга половина 1950-х — перша половина 1960-х рр.). // Етнічна історія народів Європи. — 2017. — Вип. 53. — С. 150—157. [1] [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Брайлян Є. Етнічний аспект британської колоніальної політики в Карибському басейні (XVII—XVIII ст.) / Є. Брайлян, О. Машевський // Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Київ, 2014. — Вип. 43. — С. 117—121. [2] [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Брайлян Є. Історіографічні та методологічні підходи аналізу еміграції з Карибського басейну до країн ЄЕС (1950–1970-і рр.) // «Європейські студії в Україні в підготовці магістрів державного управління: підвищення популярності та привабливості»: матеріали міжнародного семінару 30 вересня 2015 р. НАДУ. — К., 2016. — С. 80–85.
  • Брайлян Є. Стратегія економічного розвитку Британської Вест-Індії у 1930–1960-х рр. // Український історичний збірник. — 2017. — Вип. 19. — С. 258—272.[3] [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.]
  • Весела Н. М. Розвиток співробітництва між країнами Європейського Союзу та Латинської Америки і Карибського басейну у 90-х роках ХХ сторіччя // Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнародних відносин; [ред. кол.: Губерський Л.В. (гол. ред.) та ін.]. – Київ, 2001. – Вип. 28, ч. 2. – С.20-30.
  • Ковальова О. Сучасна конфігурація інтеграційної системи Латинської Америки і Карибського басейну // Америка і Європа в сучасних міжнародних трансформаціях : монографія / С.О. Шергін, І.І. Погорська, Є.А. Макаренко, М.М. Рижков, Л.Д. [та ін.] Чекаленко. – Київ : Центр вільної преси, 2014. – С. 282-293. – (Наукова серія "Трансатлантичні дослідження"). – ISBN 978-966-2123-50-0
  • Машевський О. Британсько-французьке суперництво в Карибському басейні у XVII—XVIII століттях / О. Машевський, Є. Брайлян // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — 2014. — С. 48-51. — (Історія ; вип. 1 (119)). [4] [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
  Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вест-Індія&oldid=42316136