Галкін Олександр Олександрович
| Олександр Олександрович Галкін | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 червня (4 липня) 1914 Бердянськ |
| Помер | 22 жовтня 1982 (68 років) Донецьк |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Галузь | фізика |
| Заклад | ННЦ ХФТІ ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України ДонФТІ ім. О.О. Галкіна НАНУ |
| Посада | директор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Аспіранти, докторанти | Алексєєв Анатолій Дмитрович Цимбал Людмила Трохимівна |
| Членство | НАНУ Академія наук СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
 Галкін Олександр Олександрович у Вікісховищі | |
Олександр Олександрович Галкін (рос. Александр Александрович Галкин; 21 червня (4 липня) 1914, Бердянськ — 22 жовтня 1982, Донецьк) — український радянський фізик, доктор фізико-математичних наук (з 1955 року), професор, академік Академії наук УРСР[1] (з 1965 року).
Біографія
ред.Народився 21 червня (4 липня) 1914 року в місті Бердянську.
У 1939 році закінчив Харківський університет.
У 1937–1941 і 1945–1960 роках працював у Харківському фізико-технічному інституті. Брав участь у німецько-радянській війні[2].
У 1960–1965 роках — заступник директора Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР. Від 1965 року — організатор і перший директор Донецького фізико-технічного інституту УРСР.
Жив в Донецьку в будинку по бульвару Пушкіна № 29, квартира 4.
Науковий доробок
ред.Наукові праці в галузі фізики твердого тіла, радіоспектроскопії, надпровідності, фізики високих тисків. Спільно зі співробітниками відкрив:
- проміжний фазовий стан в антиферомагнетиках (1968);
- ефект необоротного індукування магнітного стану речовини сильним магнітним полем (1971);
- доплерон-фононний резонанс у металах (1977).
Розробив метод нестаціонарної гідроекструзії.
Відзнаки
ред.Заслужений діяч науки УРСР (з 1978 року). Лауреат Премії НАН України імені К. Синельникова АН УРСР (за 1975 рік). Двічі лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки:
- 1971 — за відкриття, теоретичне і експериментальне дослідження проміжного стану в антиферомагнетиках[3];
- 1982 — за цикл робіт «Розробка та дослідження надпровідників з високими критичними параметрами»[4].
Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.
Вшанування
ред.
У 1994 році його ім'я присвоєно Донецькому фізико-технічному інституту НАН України, на одній з будівель якого встановлено меморіальну дошку.
Цікаві факти
ред.Як співробітник УФТІ, співпрацював у наукових питаннях і перебував у приятельских відносинах з директором Фізико-технічного інституту низьких температур у Харкові академіком Вєркіним Борисом Ієремійовичем [5]
Примітки
ред.- ↑ Галкін Олександр Олександрович. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
- ↑ Славетні запоріжці. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2012.
- ↑ Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2012.
- ↑ Б.И.Веркин, каким мы его помним. www.ilt.kharkov.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 4 листопада 2021.
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Яблонська Л. П., Коваленко О. І. Галкін Олександр Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.