Горбоконик (фільм, 1941)

«Горбоко́ник» (рос. Конёк-горбунок) — радянський кольоровий художній фільм-казка, поставлений на кіностудії «Союздитфільм» в 1941 році режисером Олександром Роу за мотивами однойменної казки Петра Єршова і російських народних казок. Фільм знятий за двокольоровою технологією методом «Біпак», розробленою в лабораторії кольорових зображень НІКФІ в 1931 році. Прем'єра фільму в СРСР відбулася 31 липня 1941 року.

Горбоконик
рос. Конёк-горбунок
Жанр	казка
Режисер	Олександр Роу
Продюсер	Міжрабпомфільмd
Сценарист	Володимир Швейцер
На основі	Коник-горбунок
У головних ролях	Петро Алейников Марина Ковальова
Оператор	Борис Монастирський С. Антипов
Композитор	Леонід Половинкин
Художник	Олексій Уткін
Кінокомпанія	"Союздитфільм"
Тривалість	76 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1941
IMDb	ID 0239535

Сюжет

За морями, за горами живе красуня Зоря-Зоряниця. Про неї мріє селянський син Іван. Але дівчину збирається взяти в дружини старий і злий цар Афрон. Одного разу вночі Іван ловить на своєму полі казкову кобилицю. В її гриві він знаходить чарівне перо Жар-птаха. За допомогою пера Іван стає володарем двох коней із золотими хвостами й дивовижного Горбоконика, що став вірним другом і мудрим порадником Івана. Цар Афрон купує коней, а Івана бере до себе головним конюхом. Царський спальник Чіхір в образі на Івана і тому вночі краде у нього перо Жар-птаха, яке опиняється в руках у царя. Іван отримує від Афрона наказ — за три дні і три ночі знайти Зорю-Зоряницю і доставити її до палацу. Відправившись на пошуки красуні, він потрапляє в засідку лісових розбійників, але рятується від загибелі завдяки зграї вовків і Горбоконика. Того часу Чудо-юдо на прізвисько Риба-кит проковтує кораблі, на одному з яких опиняється родичка Місяця Зоря-Зоряниця. Місяць вступає в конфлікт з морським царем і навіть змушений звернутися по допомогу до Івана. Іван спускається на саме дно моря і передає підводному владиці ультиматум. Морський цар наказує чудовиську випустити на волю проковтнуті ним судна. Іван, виконавши доручення Місяця, доставляє Зорю-Зоряницю до царя Афрона. Красуня обіцяє царю вийти за нього заміж, якщо він скупається в киплячому молоці і перетвориться після цього в прекрасного юнака. Придворні радять перш випробувати цей засіб на Івані. Горбоконик допомагає Івану витримати випробування, і останній стає гарніше колишнього. Цар наслідує приклад Івана, але гине. Придворні в страху розбігаються. Іван одружується з Зорею-Зоряницею.

У ролях

• Петро Алейников — Іван
• Марина Ковальова — Зоря-Зоряниця
• Веніамін Гут — цар Афрон
• Георгій Мілляр — царський спальник Чіхір / сказитель / розбійник
• Лев Потьомкін — Цап-Царап
• Михайло Трояновський — старинушка
• Олександр Жуков — Данило
• Микола Горлов — Гаврило
• Олександр Тімонтаев — морський цар
• Нінель Урусова — ключниця Домнушка
• Тарас Алейников — епізод

Знімальна група

• Автор сценарію — Володимир Швейцер
• Режисер-постановник — Олександр Роу
• Оператори-постановники — Борис Монастирський, С. Антипов
• Композитор — Леонід Половинкин
• Текст пісень — Олексій Сурков
• Виконавець пісень — Георгій Виноградов
• Художник-постановник — Олексій Уткін
• Режисер — Леонід Альцев
• Помічник режисера — А. Райх
• Шуми — В. Лукін
• Цветооператор — Георгій Рейсгоф
• Оператори — С. Казаров, С. Шер
• Звукооператор — Микола Озорнов
• Диригент — Давид Блок
• Художники — Ю. Лупандін, Л. Блатова, А. Шелапутіна, А. Нікулін, М. Звонарьов, Л. Бойкова
• Художник-гример — А. Іванов
• Монтажер — Ксенія Блінова
• Художник комбінованих зйомок — Володимир Нікітченко
• Пиротехник — А. Меєров
• Асистенти режисера — Ю. Фрадкін, В. Куклін
• Асистенти оператора — Г. Левчікова, А. Цобель
• Асистент звукооператора — А. Певзнер
• Дресирування коней — К. Дмитрієв
• Адміністративна група — М. Альперович, А. Цверік
• Директор — Г. Харламов
• Художній керівник студії — Сергій Юткевич

Посилання

• Горбоконик на сайті IMDb (англ.)