Готель

установа, яка надає послуги з тимчасового проживання

Готе́ль (від фр. hôtel), заст. гости́ниця — будинок з мебльованими кімнатами для короткочасного проживання приїжджих. Залежно від рівня готелю, в ньому можуть бути додаткові послуги — ресторани, кафе, бари, бібліотеки, спортзали, сауни та ін.

Готель
Зображення
Категорія для видів з цього об'єкта d
CMNS: Готель у Вікісховищі
Готель Llao Llao в Барілоче, Аргентина.

Історія

ред.

Готелі виникали як заїжджі двори вздовж важливих транспортних шляхів. Перші готелі виникали ще за часів Давнього Світу, у Середньовіччі вони слугували й притулками для немічних. На це вказує й етимологія слова готель, hôtel: через ст.-фр. ostel, hostel воно походить від лат. cubiculum hospitale («гостьова кімната»), звідки походить і слово «госпіталь»[1][2].

У XVI-XVII столітті готель — аристократичний житловий будинок з парадними і службовими дворами.

У XVIII столітті готелями стали називати різноманітні будівлі — від міського палацу до невеликого будинку для однієї сім'ї.

1785 — у Львові засновано перший в Україні готель — «Під римським цезарем».

Готель у французькій архітектурі — міський маєток, зазвичай розміщений на відносно невеликій ділянці, відсунений вглиб території та відгороджений від вулиці і сусідніх ділянок високими кам'яними огорожами, що утворюють замкнений внутрішній двір з парадним в'їздом з вулиці. Сад розміщений, зазвичай, за головним корпусом і зв'язаний з вхідними приміщеннями.

Сучасний тип готелів утвердився у XIX столітті. Була в тодішніх готелів і своя класифікація. Вони ділилися на три групи. До кожної – свої вимоги. А саме були “готелі першокласні”, “подвір’я і другокласні готелі” та “заїжджі двори”. [3]

Нині, за означенням Всесвітньої туристичної організації (ВТО), готелями називають будинок з мебльованими кімнатами для короткочасного проживання приїжджих, що складається з певної кількості номерів, які мають єдине керівництво і надають певні послуги. Вони згруповані в класи та категорії згідно з видами послуг, що надаються, з устаткуванням, що є в них.

Також готелем називають житловий майновий комплекс (будівля, частина будівлі, устаткування та інше майно), призначений для надання послуг.

Сучасність

ред.

Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. готелів, в яких є більше ніж 1,6 млн сучасних номерів. Їх кількість зростає щорічно у середньому на 3 — 4 %[4]. Готелі України залишаються найслабшою ланкою в інфраструктурі вітчизняного туризму. У країні нараховується майже 1,5 тис. об'єктів готельного типу, більша частина яких — реконструйованій будівлі 70 — 80-х рр. За даними дослідницької компанії світових споживчих ринків Euromonitor, в Україні на даний момент існує величезний простір для розвитку готельного бізнесу порівняно з сусідніми Східноєвропейськими країнами.

Готель — це основне підприємство готельної індустрії, метою діяльності якого є заселення, обслуговування, забезпечення відпочинку і харчування відвідувачів.

За розміром (місткістю) готелі поділяються на:

  • малі (до 100—150 номерів),
  • середні (від 100 до 300—400 номерів),
  • великі (від 300 до 600—1000 номерів),
  • гігантські (понад 1000 номерів).

Згідно з класифікацією ВТО, готелі можна групувати:

  • за місцем розташування (міські, приміські, сільські, придорожні, в аеропортах, плавучі і т. д.),
  • за призначенням (для постійного проживання, транзитні, для ділового призначення),
  • за часом функціонування (сезонні, цілорічні),
  • за рівнем асортименту і вартістю послуг (дешеві або ж — з обмеженим сервісом, «люкс», готелі вищого класу, готелі середнього рівня, апарт-готелі, готелі економічного класу, мотелі, курортні готелі).

Основні ознаки, що характеризують готель

ред.
  • Місткість готелю;
  • Площа;
  • Призначення;
  • Рівень комфорту — це комплексний критерій, складовими якого є стан фонду номерів;
  • Наявність закладів харчування;
  • Стан будівлі, під'їзні шляхи;
  • Інформативно-технічне забезпечення;
  • Надання додаткових послуг.

Клас готелю

ред.

Клас готелю або пансіонату визначається, зазвичай, за стандартною, прийнятою в даній країні (або регіоні, економічній зоні) системою класифікації і підтверджується сертифікатом відповідності, який видається спеціальним органом, сертифікаційною або іншою палатою.

Класифікація готелів та комплексів проводиться за 3-ма основними критеріями: комфорт (за категорією систем, за рівнем цін, за системою оператора); місткість (малої, середньої, підвищеної місткості); за призначенням. На основі аналізу існуючих міжнародних класифікацій запропоновано нову класифікацію готельних комплексів, що диференціює їх номенклатуру за «форматом» категорії: «пансіон», «гостинний двір», «мотелі», «молодіжний готель», «ресторан-клуб готель», «міські» та «бізнес-готелі», «курортні», «рекреаційні, курортно-лікувальні», «котеджі», «апартамент-готелі», «парк-готелі», «палац-готелі»[5].

Враховуючи всі фактори, що впливають на якість послуг, зручності фонду номерів, готелі розрізняються:

  • за якістю будівництва й оздоблення будівлі, архітектурою,
  • за наявністю місць загального користування, ресторанів, барів, кафе, побутових служб,
  • за кваліфікацією персоналу,
  • за рівнем сервісу.

Готелі вищого класу мають розкішні багатокімнатні номери, надають велику кількість послуг (ресторани, бібліотеки, спортзали, ліфти, бари, сауни та ін.) і відповідно встановлюють ціну за свої послуги.

Нині існує близько 30-ти різноманітних систем класифікації готелів:

  • система зірок,
  • система балів,
  • система букв (A, B, C, D),
  • система «корон» або «ключів».

Найпоширенішою серед них є п'ятизіркова система класифікації, що базується на французькій національній класифікації. Вимоги до «зіркової» класифікації неоднакові в різних країнах.

Бальна, або індійська, система класифікації готелів передбачає поділ готелів на 5 категорій:

  • 1 зірка — 100 балів,
  • 2 зірки — 150 балів і т. д.

У Великій Британії в системі використовується класифікація готелів за «коронами», «ключами», «сонцями», «алмазами» та ін.

Система букв (A, B, D, C) використовується у Греції.

Містобудівна, просторова та функціональна організація

ред.

Фактори, що формують готельні комплекси: соціальні; природно-кліматичні; містобудівні; технологічні, економічні[6].

Соціальні фактори при вирішенні питання архітектурно-планувальної та об'ємно-просторової організації готельних комплексів впливають на визначення складу основних будівель та споруд, також на використання матеріально-технічної бази в період міжсезоння.  

До природно-кліматичних факторів належать: природно-кліматичні умови й особливості ділянки забудови, характер рельєфу, умови інженерного забезпечення території, мікрокліматичні особливості, наявність зелених насаджень, естетична оцінка території ділянки. Містобудівними чинниками, що впливають на розташування готельного комплексу є: територіальне розташування в системі міста чи поза містом, що відповідно надає готелю автономності чи безпосередньо вплив міста на готель; транспортне навантаження, розташування готелю поблизу аеропортів чи вузлів міського транспорту; обмеження щодо поверховості та архітектурної стилістики, наявність інженерних комунікацій. Ці фактори визначають, головним чином, наявність функціональних зон і архітектурно-планувальну структуру готельних комплексів як самостійного містобудівного утворення.

Технологічні фактори містять склад інженерних споруд, приміщень та обладнання, що визначають склад основних об'єктів і принципи функціонального зонування, забезпечення пішохідної доступності, заходи по організації цілорічного функціонування готелів.

Економічні фактори визначають рентабельність готельних комплексів і впливають на вибір функціонального комплексу основних будівель, конструктивну схему, сервіс обслуговування.

Архітектурно-просторова організація готелів підпорядковується: закономірностям формування сталих містобудівних утворень, вимогам готельних операторів, функціональному комплексу готелю. Головною архітектурно-художньою задачею в будівництві нового готельного об'єкту чи реконструкції його в історичному середовищі є збереження образу сталого середовища.

Довгострокове проживання

ред.

Чимало громадських діячів, обрали для тимчасового або постійного проживання в готелях.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. hotel // www.etymonline.com. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  3. Якими були перші готелі Миколаєва: історія споруд, які зустрічали туристів - mykolaiv.one (укр.). 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
  4. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Лисенька  Ю.В, Методика формування і оцінки функціонально-планувальної організації готельних комплексів на ранніх стадіях проектування. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  6. Лисенька, подане джерело

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Організація готельного обслуговування : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М. П. Мальська, І. Г. Пандяк, Ю. С. Занько ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — К. : Знання, 2011. — 366, [2] с. : іл. — Бібліогр.: с. 294—299 (93 назви). — ISBN 978-966-346-810-5.


Посилання

ред.