Жан-Батист Бессьєр

Жан-Батист Бессьєр (фр. Jean-Baptiste Bessières; 6 серпня 1768 —1 травня 1813) — військовий діяч часів Першої Французької імперії, маршал Франції, герцог.

Жан-Батист Бессьєр
фр. Jean-Baptiste Bessières
Народився	5 серпня 1768(1768-08-05) Прессак
Помер	1 травня 1813(1813-05-01) (44 роки) Rippachd, Лютцен, Бургенланд, Саксонія-Ангальт, Німеччина ·загибель у битві
Поховання	Дім Інвалідів, Прессак і склеп губернаторівd
Підданство	Французька імперія
Діяльність	військовий очільник
Знання мов	французька
Учасник	Наполеонівські війни, Битва при Ріволі, Битва під Маренго, Битва під Аустерліцом, Битва під Єною та Ауерштедтом, Битва під Ейлау, Битва під Фрідландом, Battle of Medina de Riosecod, Битва під Ваграмом, Бородінська битва, битва під Асперном і Battle of Fuentes de Oñorod
Роки активності	з 1791
Титул	герцог
Військове звання	маршал
Брати, сестри	Бертран Бессьєр
У шлюбі з	Марі-Луїза
Діти	7 дівчат
Нагороди	Великий Хрест ордена Почесного легіону Кавалер Великого хреста ордена Христа Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Герб Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у 1768 році у м. Прессак (південна Франція). Був сином перукаря й хирурга. У 1788 році переїздить до Парижу, де увійшов до складу місцевої комуни. Там у 1791 році починає кар'єру військового. У квітні 1792 році Бессьєра було зараховано до Конституційної гвардії, але вже 5 червня звільнено з її лав за те, що намагався захистити французького короля при нападі народу на палац Тюїльрі. 1 литопада цього року був зарахований до 22-го кінного полку, який став частиною революційної армії. Воював в його складі на Піренеях, де дослужився до звання капітана. Потім разом з полком брав участь в Італійському поході Бонапарта у 1796–1798 роках. Відзначився у 1797 році у битві під Ріволі, за що отримав звання майора, у 1798 році очолив бригаду.

У 1798—1799 роках брав участь в Єгипетському поході Наполеона, а згодом — у заколоті 18 брюмера. Тоді ж був призначений заступником начальника гвардії Першого Консула. Брав участь у війнах Франції з Австрією. У 1800 році відзначився у битві під Маренго, після чого отримав звання бригадного генерала. Того ж року стає дивізійним генералом. Після оголошення Французької імперії був наближений до Наполеона I. У 1804 році отримує звання маршала, у 1805 році — Орден Почесного легіону.

У битві під Аустерліцом 2 грудня 1805 року керував кіннотою імператорської гвардії. Завдяки його діям було розбито російську імператорську гвардію. У 1807 році бере участь у битві під Єною та Пройсіш-Ейлау.

У 1808 році Наполеон Бонапарт спрямовує Бессьєра до Іспанії, який того ж року завдає поразки іспанцям у битві біля Медіна-дель-Ріо-Секо. Втім не зумів упоратися з партизанським рухом, тому Бонапарт відзиває Бессьєра до Франції. У 1809 році останній очолює кінноту гвардії у битвах під Ландсхутом, Асперном та Ваграмом. За свої звитяги отримує титул герцога Істрійського. У 1811 році повертається до Іспанії, втім діяв тут невдало. Внаслідок його суперництва з Массеною французькі війська були розбиті у Португалії.

У 1812 році бере участь у поході проти Російської імперії. Відзначився у битві під Бородіно та Малоярославцем. У 1813 році очолює усю кінноти французької армії, б'ється на її чолі у Саксонії. Тут 1 травня 1813 року у бою під Вейсенфельсом Жана-Батиста Бессьєра було вбито гарматним ядром.

Родина

Дружина — Марі-Жана Лапір'є

Діти:

• Наполеон (1802—1856), герцог Істрійський
• Бертран (1773—1855), барон, дивізійний генерал
• Жюльєн (1777—1840), дипломат, політик

Джерела

• Jürgen Sternberger: Die Marschälle Napoleons. Pro Business Berlin 2008