Жуан Маріу
Жуан Маріу Навал Кошта Едуарду (порт. João Mário Naval Costa Eduardo, нар. 19 січня 1993, Порту, Португалія) — португальський футболіст, центральний півзахисник клубу «Бенфіка» та національної збірної Португалії.
Жуан Маріу | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Жуан Маріу Навал Кошта Едуарду | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 19 січня 1993 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Порту, Португалія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 173 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 67 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Португалія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Бенфіка» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2002–2004 2004–2012 |
«Порту» «Спортінг» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
ред.Розпочинав займатися футболом у футбольній школі клубу «Порту» з рідного міста. 2004 року перейшов до академії столичного «Спортінга». У дорослому футболі дебютував 2012 року виступами за команду дублерів лісабонського клубу.
2013 року дебютував в матчах за головну команду «Спортінга». Першу половину 2014 року здобував ігровий досвід, граючи на умовах оренди за «Віторію» (Сетубал). Влітку 2014 року повернувся з оренди до «Спортінга», де швидко отримав постійне місце у складі основної команди клубу. У 2015 році Маріу завоював Кубок Португалії разом з клубом.
Влітку 2016 року після успішного виступу на Євро-2016 Жуан перейшов у італійський «Інтернаціонале»[2]. Сума трансферу склала 40 млн. євро. У матчі проти «Пескари» він дебютував у італійській Серії A[3]. 16 жовтня в поєдинку проти «Кальярі» Маріу забив свій перший гол за «Інтер»[4].
Взимку 2018 року англійський «Вест Гем Юнайтед» оголосив про перехід Маріу на правах оренди з подальшим правом викупу[5]. 30 січня в матчі проти «Крістал Пелес» він дебютував у англійській Прем'єр-лізі[6]. 31 березня в поєдинку проти «Саутгемптона» Жуан забив свій перший гол за «молотобійців»[7]. Загалом за півроку в Англії забив 2 голи у 14 матчах різних турнірів, після чого повернувся до «Інтера».
Після повернення до Італії регулярно отримував ігровий час, провівши в сезоні 2018/19 20 матчів у Серії A. 27 серпня 2019 року на умовах оренди з правом викупу перейшов до московського «Локомотива». Протягом сезону взяв участь у 21 грі «залізничників» в усіх турнірах, проте своїм правом викупу контракту гравця московський клуб не скористався, і португалець повернувся до «Інтера».
6 жовтня 2020 року гравець повернувся до рідного «Спортінга», також на правах оренди.
12 липня 2021 року контракт гравця з «Інтером» було завчасно розірвано за обопільною згодою, а вже наступного дня Жуан Маріу підписав п'ятирічну угоду з «Бенфікою».
30 листопада 2023 року в матчі групового етапу Ліга чемпіонів проти «Інтернаціонале» оформив свій перший в кар'єрі хет-триком[8][9].
Виступи за збірні
ред.2007 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії, взяв участь у 55 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 10 забитими голами.
Протягом 2012–2015 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 29 офіційних матчах, забив 3 голи. Був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2015 року, де на груповій стадії приніс перемогу у першій грі проти збірної Англії, забивши єдиний гол зустрічі. Згодом став співавтором розгромної перемоги над німецькими однолітками, яких у півфіналі змагання португальці здолали з рахунком 5:0. Відіграв також усі 120 хвилин фінального матчу проти збірної Швеції, після чого реалізував свій пенальті у післяматчевій серії, що, втім, не допомогло португальській «молодіжці», яка за пенальті програла скандинавам і посіла друге місце на континентальній першості.
11 жовтня 2014 року в товариському матчі проти збірної Франції Жуан Маріу дебютував за збірну Португалії, замінивши у другому таймі Кріштіану Роналду[10].
У травні 2016 року був включений до заявки збірної для участі у фінальній частині тогорічного чемпіонату Європи у Франції, на якому зіграв у всчіх семи матчах іграх, в тому числі у фінальній проти Франції[11], і став чемпіоном Європи. 10 листопада 2017 року в поєдинку проти збірної Саудівської Аравії Маріу забив свій перший гол за національну команду[12].
У 2018 році Маріу був серед основних гравців збірної на чемпіонаті світу 2018 року у Росії.
Статистика виступів
ред.Статистика клубних виступів
ред.Станом на 18 серпня 2021 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2011–12 | «Спортінг» | ПЛ | 0 | 0 | КП+КЛ | 0+0 | 0 | ЛЄ | 1 | 0 | - | - | - | 1 | 0 |
2012–13 | ПЛ | 1 | 0 | КП+КЛ | 0+0 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 1 | 0 | |
2012–13 | «Спортінг Б» | СЛ (ІІ) | 31 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 31 | 1 |
2013–14 | СЛ (ІІ) | 13 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 13 | 1 | |
Усього за «Спортінг Б» | 44 | 2 | - | - | 0 | 0 | - | - | 44 | 2 | |||||
2013–14 | «Віторія» (Сетубал) | ПЛ | 15 | 0 | КП+КЛ | 0+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 16 | 0 |
2014–15 | «Спортінг» | ПЛ | 30 | 5 | КП+КЛ | 7+0 | 2+0 | ЛЧ+ЛЄ | 6+2 | 0 | - | - | - | 45 | 7 |
2015–16 | ПЛ | 33 | 6 | КП+КЛ | 2+2 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 2+5 | 0+1 | СП | 1 | 0 | 45 | 7 | |
2016–17 | ПЛ | 1 | 0 | КП+КЛ | 0+0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | - | - | - | 1 | 0 | |
Усього за «Спортінг» | 65 | 11 | 11 | 2 | 16 | 1 | 1 | 0 | 93 | 14 | |||||
2016–17 | «Інтернаціонале» | A | 30 | 3 | КІ | 2 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 32 | 3 |
2017–18 | A | 14 | 0 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 15 | 0 | |
2017–18 | «Вест Гем Юнайтед» | ПЛ | 13 | 2 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 14 | 2 |
2018–19 | «Інтернаціонале» | A | 20 | 1 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 0+0 | 0+0 | - | - | - | 23 | 1 |
Усього за «Інтернаціонале» | 64 | 4 | 5 | 0 | 0 | 0 | - | - | 69 | 4 | |||||
серп. 2019–20 | «Локомотив» (Москва) | ПЛ | 18 | 1 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | СКР | - | - | 21 | 1 |
2020–21 | «Спортінг» | ПЛ | 27 | 2 | КП+КЛ | 2+3 | 0 | ЛЄ | - | - | - | - | - | 32 | 2 |
Усього за Sporting Lisbona | 92 | 13 | 16 | 2 | 16 | 1 | 1 | 0 | 125 | 16 | |||||
2021–22 | «Бенфіка» | ПЛ | 1 | 0 | КП+КЛ | 0+0 | 0+0 | ЛЧ[13] | 3 | 1 | - | - | - | 4 | 1 |
Усього за кар'єру | 247 | 22 | 23 | 2 | 23 | 2 | 1 | 0 | 294 | 26 |
Статистика виступів за збірну
ред.Станом на 18 серпня 2021 року
Досягнення
ред.- Володар Кубка Португалії: 2014-15
- Володар Суперкубка Португалії: 2015, 2023
- Володар Кубка португальської ліги: 2020-21
- Чемпіон Португалії: 2020-21, 2022-23
- Збірна Португалії
Особисте життя
ред.Старший брат, Вілсон Едуарду, також професійний футболіст, вихованець «Спортінга»[14].
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 13 березня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ «Інтер» оголосив про трансфери Жоау Маріу та Габріела Барбози (рос.). sports.ua. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Пескара VS. Інтер Мілан 1:2 (англ.). soccerway.com. 26 жовтня 2014. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Інтер Мілан VS. Кальярі 1:2 (англ.). soccerway.com. 16 жовтня 2016. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Вест Хем орендував Жоана Маріу (англ.). whufc.com. 26 січня 2018. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Вест Хем Юнайтед VS. Крістал Пелас 1:1 (англ.). soccerway.com. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Вест Хем Юнайтед VS. Саутгемптон 3:0 (англ.). soccerway.com. 31 березня 2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ João Mário: "It tastes bitter" (англ.). Офіційний сайт ФК «Бенфіка». 30 листопада 2023. Процитовано 1 грудня 2023.
- ↑ ПОМСТА МАЙЖЕ ВДАЛАСЯ. ЖОАУ МАРІУ ОФОРМИВ ПЕРШИЙ В КАР’ЄРІ ХЕТ-ТРИК ПРОТИ ІНТЕРА, ДЕ НЕ ЗМІГ ЗАГРАТИ (укр.). XSport.ua. 30 листопада 2023. Процитовано 1 грудня 2023.
- ↑ Франція VS. Португалія 2:1 (англ.). soccerway.com. 11 жовтня 2014. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ VS Португалія. Франція 1:0 (англ.). soccerway.com. 10 липня 2016. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Португалія VS. Саудівська Аравія 3:0 (англ.). soccerway.com. 10 листопада 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ Nei turni preliminari
- ↑ Wilson Eduardo considera João Mário promissor [Wilson Eduardo sees promise in João Mário]. Record (Portuguese) . 16 лютого 2013. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
Посилання
ред.- Жуан Маріу на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Жуан Маріу на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Жуан Маріу на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Жуан Маріу на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Жуан Маріу на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |