Вікіпедія

Зав'яловський район (Удмуртія)

(Перенаправлено з Каменське сільське поселення (Зав'яловський район))

Зав'я́ловський район (рос. Завьяловский район, удм. Завьял ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Зав'ялово.

Зав'яловський район
рос. Завьяловский район
удм. Завьял ёрос
Герб Зав'яловського району (Удмуртія) Прапор Зав'яловського району (Удмуртія)
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 1 червня 1937 року
Населення (2019): 77525 осіб
Площа: 2202,82 км²
Густота населення: 35,19 осіб/км²
Телефонний код: 7-34123
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Зав'ялово
Сільських населених пунктів: 127
Влада
Голова місцевої думи: Юнусов Марат Зінурович
Голова району: Полтанов Анатолій Іванович
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зав'яловський район.

Населення

ред.

Населення — 77525 осіб (2019[1]; 66000 в 2010[2], 59145 у 2002[3]).

Національний склад населення станом на 2010 рік[4]:

Народність Чисельність,
осіб (2010) 		%
Росіяни[5] 32943 49,91
Удмурти 27209 41,23
Татари[6] 2854 4,32
Інші[7] 1971 2,99
Особи, що не вказали національність 1023 1,55

Історія

ред.

Зав'яловський район утворений 1 червня 1937 року із частини Іжевського району. Спочатку до його склад входили 11 сільрад (Докшинська, Зав'яловська, Ільїнська, Новомартьяновська, Новочультемська, Пазелинська, Розкольниківська (Гольянська), Старокентська, Чемошурська, Ягульська та Якшурська). 1939 року до складу району увійшли ще 3 сільради (бахіловська, Козмодем'янська та Нікольсько-Бурановська), однак виділені 2 сільради (Пазелинська та Ягульська) до складу Іжевського району. Станом на 1959 рік до складу району входили 7 сільрад (бабинська, Гольянівська, Зав'яловська, Казмаська, Старокентська, Чемошурська та Якшурська). 1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія увійшла до складу укрупненого Іжевського району.

12 січня 1965 року Іжевський район був розукрупнений, перейменований в сучасну назву, центр перенесений до села Зав'ялово. Станом на 1965 рік до складу району входили 13 сільрад (Бабинська, Гольянська, Зав'яловська, Казмаська, Люцька, Підшиваловська, середньопостольська, Старокентська, Чемошурська, Шабердінська, Юськинська, Ягульська та Якшурська). 1966 року частина приміських населених пунктів міста Іжевська передана до його складу, Чемошурська сільрада перетворена в Первомайську. 1970 року Старокентська сільрада перетворена в Каменську. 1979 року утворено Пироговську сільраду, 1987 року - Італмасівську, 1988 року - Хохряківську, 1991 року - Вараксінську та Октябрську.

2021 року Зав'яловський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення[8]:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Бабинське сільське поселення 241,05 2973 2934 2716 Бабино 15
Вараксінське сільське поселення 94,85 2720 2939 2811 Вараксіно 3
Гольянське сільське поселення 213,10 1979 1873 1965 Гольяни 7
Зав'яловське сільське поселення 127,30 9239 11279 13340 Зав'ялово 10
Італмасівське сільське поселення 38,01 2944 3168 3071 Італмас 5
Казмаське сільське поселення 112,46 1489 1600 1632 Нова Казмаска 6
Каменське сільське поселення 91,08 2620 2973 4008 Каменне 10
Кіяїцьке сільське поселення 140,07 3248 3300 3092 Кіяїк 4
Люцьке сільське поселення 135,63 1362 1466 1587 Люк 3
Октябрське сільське поселення 6,39 3017 3562 5795 Октябрський 3
Первомайське сільське поселення 40,56 3174 3566 5132 Первомайський 3
Пироговське сільське поселення 51,36 4546 4513 5125 Пирогово 4
Підшиваловське сільське поселення 224,43 2519 2712 2773 Підшивалово 13
Середньопостольське сільське поселення 180,53 2978 3061 3013 Середній Постол 8
Совхозне сільське поселення 111,98 3126 3511 4241 Совхозний 7
Хохряківське сільське поселення 11,39 3584 5105 5833 Хохряки 2
Шабердінське сільське поселення 150,58 1996 2149 2331 Шабердіно 9
Ягульське сільське поселення 175,86 3905 4383 6790 Ягул 7
Якшурське сільське поселення 38,64 1726 1906 2270 Якшур 8

Найбільші населені пункти

ред.
№ Населений пункт Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2012)
1 Азіно 1767 1827
2 Бабино 1525 1550
3 Байкузіно 122 105
4 Банне 273 301
5 Бахіли 0 2
6 Бахтіяри 61 68
7 Башур 64 113
8 Березка 75 78
9 Болтачево 11 1
10 Вараксіно 2452 2612
11 Велика Венья 596 696
12 Велика Док'я 4 3
13 Великий Кіяїк 340 377
14 Верхній Женвай 345 269
15 Верхній Люк 10 5
16 Верхня Лудзя 333 339
17 Вожой 129 129
18 Вожойський 81 113
19 Вознесенський 3 13
20 Гольяни 1176 1169
21 Дінтем-Бодья 256 232
22 Докша 372 330
- Дома 17 км[9] 2[10] -
- Дома 31 км[9] 91[11] -
23 Дома 45 км 20 17
24 Другий Іжевський лісопункт 8 2
25 Дуброво 46 53
26 Жеребьонки 11 22
27 Забігалово 112 82
28 Зав'ялово 7457 8986
- Ільїнка[9] 3[12] -
29 Істоміно 125 164
30 Італмас 2382 2547
31 Кабаніха 14 7
32 Каменне 1261 1507
33 Каравай-Нор'я 36 41
34 Кашабеги 2 10
35 Кетул 110 77
36 Кіяїк 1095 1064
37 Козлово 39 51
38 Колюшево 72 61
39 Коньки 59 50
40 Красний Кустар 52 53
41 Крестовоздвиженське 39 52
42 Кузілі 4 9
43 Курегово 8 77
44 Леніно 118 94
45 Лудзя-Нор'я 55 56
46 Лудорвай 795 1125
47 Люк 1073 1173
48 Люкшудья (село) 990 907
49 Люкшудья (присілок) 22 14
50 Майський 23 24
51 Макарово 147 130
52 Мала Венья 169 251
53 Малиново 143 163
54 Мещеряки 339 395
55 Мирний 110 144
56 Михайловський 3 13
57 Можвай (починок) 38 54
58 Можвай (присілок) 56 16
- Молодіжний[13] 64[14] 0
59 Непремінна Лудзя 318 380
60 Нижній Вожой 9 29
61 Нікольське 0 0
62 Нова Казмаска 1184 1327
63 Нова Крестьянка 0 6
64 Нове Мартьяново 31 34
65 Новий Сентег 279 288
66 Новий Урал 19 8
67 Новий Чультем 68 101
68 Нові Марасани 37 64
69 Новокварсінське 176 188
70 Новомихайловський 42 73
71 Ожмос-Пурга 261 259
72 Октябрський 2923 3421
73 Орішники 42 26
74 Пальники (селище, присілок) 448 437
- Пальники (присілок) 0 -
75 Первомайський 2480 2849
76 Пестовка 12 10
77 Петухи 79 84
78 Пивоварово 21 10
79 Пирогово 3401 3075
80 Пичанки 623 675
81 Підлісний 10[15] 0
82 Підшивалово 1544 1574
83 Пікани 40 36
84 Поварьонки 54 48
85 Позим 685 688
86 Пойвай 63 46
87 Постол (село) 1299 1425
88 Постол (присілок) 572 613
89 Роз'їзд 13 вузькоколійної желєзної дороги 0 16
90 Руський Вожой 490 484
91 Руські Бісарки 1 1
92 Садаковський 3 3
93 Сапарово 277 298
94 Семеново 270 346
95 Сентег 46 32
96 Сепич 182 275
97 Середній Постол 580 610
98 Сизьово 247 230
99 Совєтсько-Нікольське 126 160
100 Совєтсько-Нікольське лісничество 13 4
101 Совхозний 996 1106
102 Сокол 423 387
103 Стара Казмаска 98 83
104 Старе Мартьяново 902 1296
105 Старе Михайловське 168 199
106 Старий Бор 72 92
107 Старий Сентег 87 129
108 Старий Чультем 113 140
109 Старі Кени 298 357
110 Старі Марасани 63 60
111 Старі Тукмачі 3 12
112 Тихий Ключ 80 68
113 Троїцьке 84 70
114 Ударник 14 18
115 Успенський 32 19
116 Хохряки 3584 5089
117 Чемошур 74 124
118 Чепаніха 115 94
119 Чуж'ялово 68 56
120 Чукавінки 0 0
121 Шабердіно 788 983
122 Шудья 259 307
123 Шурдимка 19 27
124 Юськи 937 945
125 Ягул 2633 3044
126 Якшур 1092 1239

Примітки

ред.
  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Національний склад населення Удмуртії згідно з переписом населення Росії 2010 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  5. ↑ З яких козаки — 5 осіб
  6. ↑ З яких кряшени — 7 осіб
  7. ↑ Українці — 335 осіб, вірмени — 262, марійці — 149, азербайджанці — 134, башкири — 122, цигани — 118, білоруси — 108, молдовани — 101, таджики, чуваші — по 85, єзиди — 74, узбеки — 62, німці — 43, корейці — 32, мордва — 30, курди — 22, чеченці — 21, грузини, казахи — по 14, бесерм'яни — 13, болгари — 12, гагаузи, комі-перм'яки — 11, аварці, кумики — по 10, комі — 9, євреї, туркмени — по 7, даргинці, поляки — по 6, кабардинці, литовці — по 5, греки, киргизи, лезгини, осетини — по 4, турки, хакаси — по 3, естонці, інгуші, карачаєвці, карели, латиші, уйгури — по 2, абхази, буряти, лакці, пакистанці, румуни, табасарани, фіни, якути (саха) — по 1 особі, інші — 6 осіб
  8. ↑ http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202106150009
  9. ↑ а б в Ліквідовано 2004 року.
  10. ↑ З них удмурти — 100 %.
  11. ↑ З них удмурти — 46 %, росіяни — 45 %.
  12. ↑ З них удмурти — 100 %.
  13. ↑ Ліквідовано 2013 року.
  14. ↑ З них росіяни — 69 %.
  15. ↑ З них росіяни — 80 %.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зав%27яловський_район_(Удмуртія)&oldid=40673539#Історія