Карпатська Січ (батальйон)
49-й окремий штурмовий батальйон «Карпатська Січ» імені Олега Куцина[1] — український добровольчий підрозділ Сухопутних військ Збройних сил України.
| 49-й окремий штурмовий батальйон «Карпатська Січ» (???) 49-й окремий стрілецький батальйон «Карпатська Січ» Добровольчий батальйон «ОДЧ Карпатська Січ» Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» Окрема добровольча чота «Карпатська Січ» (2014) | |
|---|---|
 Нарукавний знак | |
| На службі | червень 2014 — квітень 2016 24.02.2022 — дотепер |
| Країна |  Україна |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Чисельність | батальйон |
| У складі |  |
| Війни/битви | Війна на сході України |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Куцин Олег |
Підрозділ був створений Олегом Куциним у 2014 р. під час російсько-української війни як окрема добровольча чота «Карпатська Січ». 2015 року чота увійшла до складу Збройних сил України, у 93-тю механізовану бригаду. 2015 року чота стала ротою, брала участь в боях в районі Донецького аеропорту: бої за Піски, шахту «Бутовка», Водяне, Опитне. Рота була розформована 2016 року.
Після початку російського вторгнення 2022 року, підрозділ було створено заново як добровольчий батальйон «ОДЧ Карпатська Січ». У травні батальйон було переформовано на 49-й стрілецький батальйон «Карпатська Січ», який увійшов до складу Сухопутних військ ЗСУ. Він вів бої під Києвом: в Ірпіні, Романівці та на Броварському напрямку. Після деокупації Київщини був передислокований на Харківщину де брав участь в штурмі та визволенні: Вірнопілля, Дмитрівки, Комишувахи, Топольського, Ізюму. Після деокупації Харківщини був передислокований на Донеччину де брав участь в штурмі та визволенні: Тернів, Кремінної, Макіівки.
Підрозділ названий на честь організації народної оборони «Карпатська Січ», яка існувала на Закарпатті у 1930-х.
Історія
ред.З початком військових дій на сході України, наприкінці травня — початку червня 2014 року, Олег Куцин організував волонтерську групу, яка почала збирати та доправляти допомогу українським військовим, які несли службу в районі окупованого Слов'янська Донецької області.[2] Допомагали в основному бійцям Національної гвардії і суміжних підрозділах Збройних Сил України. Спочатку волонтерів було всього півтора десятка чоловік, основу складали хлопці зі Стрия, Закарпаття та Києва.[джерело?]
На початку літа 2014 року волонтерами було прийнято рішення вступити до лав Національної гвардії України.[2] Добровольці пройшли навчання на тренувальній базі в Нових Петрівцях. Було вирішено створити єдиний підрозділ з побратимів-волонтерів, яких на той момент було вже 35 осіб. Так була створена Окрема добровольча чота «Карпатська Січ», яка отримала назву на честь однойменної української парамілітарної організації «Карпатська Січ», яка існувала на Закарпатті у 1938–1939. Місцем постійної дислокації Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» стала Дніпропетровська область.[джерело?]
У жовтні 2014 року «Карпатська Січ» зайняла позиції у селищі Піски, та залишалась там до березня 2016 року.
23 травня 2015 року бійці окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ» разом з командиром склали Присягу на вірність Українському народові й влились до складу Збройних сил України.[3]
2015 року чота стала ротою, взяла участь в обороні Донецького аеропорту, боях за Піски, шахту «Бутовка», Водяне, Опитне.[4]
Останні 10 місяців свого існування Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» перебувала під постійними обстрілами ворожої артилерії в околицях ДАП.[джерело?] Під час виконання бойових завдань «Карпатська Січ» втратила 7 вояків, 40 вояків отримали поранення.
13 квітня 2016 року Окрема зведена штурмова рота «Карпатська Січ» була розформована[5].
Російське вторгнення 2022 року
ред.З початком повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року патріоти без досвіду бойових дій та добровольці з інших країн згуртувалися навколо ядра ветеранів «ОДЧ Карпатська Січ», створивши добровольчий батальйон. Вони обороняли Київ, тримали позиції в Ірпіні, Романівці, Стоянці та на Броварському напрямку.[6] Після деокупації Київщини підрозділ виконував завдання на Ізюмському напрямку.
19 травня 2022 року частина добровольчого батальйону «ОДЧ Карпатська Січ» увійшла у лави Сухопутних військ ЗСУ як 49-й окремий піхотний батальйон «Карпатська Січ».[7]
19 червня у боях під Ізюмом загинув Олег Куцин, засновник і командувач батальйону, багаторічний керівник «Легіону Свободи»[8][6][2][7][9].
Структура
ред.Командування
ред.- (2014—2016; 22.04—19.06.2022†) Олег Куцин[12]
- (19.06.2022—02.07.2022) т.в.о. Марія Чашка[13]
Втрати
ред.- Олександр Чирцов «Піонер», санітарний інструктор, (24.05.1977 — 15.04.2015) — загинув внаслідок прямого влучання артилерійського снаряду у розташування медичної частини.
- Олександр Єрмаков «Генерал» (26.06.1972 — 12.05.2015)
- Ігор Канаков «Риба» (20.10.1969 — 14.06.2015)
- Леонід Москотін «Лаврінович», солдат, старший стрілець, загинув 11 липня 2015 року.
- Данило Касьяненко «Телефон», «Телефончик», солдат, стрілець, (05.03.1996 — 06.08.2015).
- Олег Костюк «Характерник», солдат, стрілець, (03.11.1981 — 06.08.2015).
- Євген Голик «Жека» (31.01.1985 — 05.10.2015)
- Олег Габорак «Сон», старший солдат, начальник електростанції, (24.06.1997 — 11.12.2015)
2022
ред.- солдат Марк Селиванов. Загинув 16 червня 2022-го в Ізюмському районі Харківщини. Автомобіль, в якому він був під час виконання бойового завдання, підірвався на міні. [2]
- 24 серпня 2022 — Сунак Роман Михайлович («Залужний»). 13 березня 1977, с. Братківці. Загинув на Ізюмському напрямку в Харківській області[14].
- 24 серпня 2022 — Левченко Роман Васильович («Льова»). 27 січня 1980, м. Канів [15]
- 24 серпня 2022 — Крейґ Макінтош Стенлі («Пайкі»). 30 січня 1974, м. Тетфорд (Саффолк), Велика Британія [16]
- 24 серпня 2022 — Муноз Баразета Хайме Хесус. 14 травня 1984, м. Гірардот Колумбія [17].
- 24 серпня 2022 — Данахай Джед Вільям («Джед»). 31 грудня 1994, Нананґо, Австралія [18].
- 22 жовтня 2022 — Капаць Василь Степанович. 28 червня 1985, с. Звиняч, Загинув біля села Терни на Донеччині
2023
ред.- 7 лютого 2023 — Похилінський Олег Володимирович. Загинув при виконанні бойового завдання [19] .
- 16 червня 2023 — Кондрат Святослав («Кишка»). 21 серпня 1997, м. Болехів. Загинув під час штурму на Південному фронті, прикриваючи відхід своєї бойової групи [20].
2024
ред.- 25 січня 2024 — В’язун Володимир («В`язь»). Головний сержант сотні «Білі Демони». Загинув в районі села Макіївка Сватівського району Луганської області у ближньому бою з окупантами [3][21]
- 25 січня 2024 — Яремко Василь («Ярий»). 11 березня 1973, с. Кротошин. Загинув поблизу села Макіївка Луганської області [22].
- 2 лютого 2024 —Савіта Ваґнер, молодший сержант
- 20 лютого 2024 — Потюк Андрій. 17 серпня 1988, м. Стрий. Загинув поблизу села Роботине в Запорізькій області [23].
- 9 червня 2024 — Варення Святослав («Свят»). 13 листопада 1977. Загинув внаслідок прямого попадання в бліндаж при обороні Часового Яру [24]
Примітки
ред.- ↑ [https://vechirniy.kyiv.ua/news/94913/ Побратим. Друг. Рідна душа: у Києві попрощались із загиблою бойовою медикинею Діаною «Снейк» Вагнер. ФОТО]
- ↑ а б в Загинув командир батальйону «Карпатська Січ» Олег Куцин. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 12 серпня 2022.
- ↑ Бійці «Карпатської Січі» склали присягу й легалізувались в складі Збройних Сил України. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ У районі ДАП ситуація загострилася, бойовики застосовують артилерію по селах. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
- ↑ Створюється наймана армія, яка не здатна перемагати – командир «Карпатської Січі». «Радіо Свобода». Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 23 листопада 2018.
- ↑ а б У Києві на Майдані Незалежності попрощались із командиром батальйону «Карпатська Січ» Олегом Куциним. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 серпня 2022.
- ↑ а б Івано-Франківщина: Командир батальйону «Карпатська Січ» був легендою ще за життя. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
- ↑ На фронті загинув командир батальйону “Карпатська Січ” Олег Куцин. Українська правда (укр.). Процитовано 12 серпня 2022.
- ↑ У війні з росією загинув комбат "Карпатської Січі" та "Легіону Свободи", закарпатець Олег Куцин @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 12 серпня 2022.
- ↑ Бійців з Київщини нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест»
- ↑ Побратим. Друг. Рідна душа: у Києві попрощались із загиблою бойовою медикинею Діаною «Снейк» Вагнер. ФОТО
- ↑ Зеленського просять присвоїти звання Героя України двом загиблим бійцям
- ↑ volynua.com. Захопити Харків ворогу ніколи не вдасться, – т.в.о. командира 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ «Карпатська Січ» «Легіону Свободи». Волинь UA (амер.). Процитовано 12 серпня 2022.
- ↑ На Ізюмському напрямку загинули двоє військових із "Карпатської Січі". 26.08.2022, 21:19
- ↑ Він віддав своє життя за Україну: на війні загинув захисник із Канева. zmi.ck.ua. 28 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ British volunteer medic killed in Ukraine, sister says (англ.) Ukraine war: Briton killed while volunteering in Ukraine, says sister Ukraine war: Briton killed while volunteering in Ukraine, says sister
- ↑ МУНОЗ Баразета Хайме Хесус
- ↑ Данахай Джед Вільям
- ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! | Крупецька громада, Хмельницька область, Шепетівський район. krupetskaotg.gov.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ На війні, прикриваючи відхід своєї бойової групи, загинув воїн "Карпатської Січі" Святослав Кондрат.
- ↑ На війні загинули Ян Квілінський та Володимир В’язун із Полтавщини.
- ↑ На фронті загинув воїн з Львівщини Василь Яремко.
- ↑ На Запоріжжі загинув стриянин Андрій Потюк.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув пластун Святослав Варення. ФОТО Джерело: https://censor.net/ua/p3494315.
Посилання
ред.- Добровольча чота «Карпатська Січ» припиняє існування — командир [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Киевская журналистка стала гранатометчицей добровольческого батальона «Карпатська січ» [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // «Факты и комментарии», 30 січня 2015 (рос.)
