Вікіпедія

Козівський район

колишній район у Тернопільській области України

Козівськи́й райо́н — колишній адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 694 км². Населення — 38 тис. осіб (2017), із них 99,9 % — українці.

Козівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6123000000
Утворений: 1939
Ліквідований: 19 липня 2020
Населення: 36 877 (01.01.2019)
Площа: 694 км²
Густота: 53.136887608069 осіб/км²
Тел. код: +380-3547
Поштові індекси: 47600—47684
Населені пункти та ради
Районний центр: Козова
Селищні ради: 2
Сільські ради: 31
Смт: 2
Села: 53
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Репела Петро Йосипович
Голова РДА: Михайлів Микола Петрович[1]
Вебсторінка: Козівська РДА
Козівська районна рада
Адреса: 47600, Тернопільська обл., смт. Козова, вул. Грушевського, 38
Мапа
Мапа

Козівський район у Вікісховищі

Ліквідований 19 липня 2020 року[2].

Географія

ред.

Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність із півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Клімат помірно-теплий, вологий.

Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300—400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, ярами і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.

Протікають річки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (притока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.

Рельєф району сприятливий для механізованого обробітку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні площі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).

Населені пункти розташовані переважно в долинах річок.

Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).

Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.

Адміністративний поділ

ред.
 

У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.

Історія

ред.

Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).

У період Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруйнували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.

У XIV—XVIII ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772—1918 — Австрії, 1918—1919 належала до ЗУНР, 1919—1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.

Тут діяли:

Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-ті — групи УПА.

До 1939 у краї функціонували читальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз». Козова та її околиці належали до Бережанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.

Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».

Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівна промисловість, сільське господарство.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козівського району створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 80,69 % (проголосували 23 439 із 29 048 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,41 % (14 394 виборців); Юлія Тимошенко — 16,67 % (3 907 виборців), Олег Ляшко — 9,13 % (2 139 виборців), Анатолій Гриценко — 6,94 % (1 626 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,58 %.[3]

Транспорт

ред.

Довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Районом проходить автошлях E50. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».

Промисловість

ред.

Найбільші підприємства Козівського району:

  • ТОВ «Козова-цукор»,
  • Козівське управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Тернопільгаз»
  • Козлівський спиртозавод,
  • ВАТ «Козлівський цегельний завод»,
  • виробничі цехи РайСТ,
  • меблева фабрика ТЕМП та ін.

Сільське господарство

ред.

На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:

  • «Незалежність»,
  • «Теофіпільське»,
  • «Вікторівське»,
  • «Слава».

Населення

ред.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 199 4001 2720 5819 3943 2610 106
Жінки 22 637 3950 2585 5465 4942 5279 416


Освіта

ред.

У районі діють:

  • 42 ЗОШ,
  • 1 музична школа,
  • 1 гімназія,
  • 1 ДЮСШ;

Охорона здоров'я

ред.

У районі функціонують:

  • 3 лікарні:
  • Козівська центральна районна комунальна лікарня
  • Козлівська районна комунальна лікарня
  • Конюхівська дільнича лікарня
  • 1 центр сімейної медицини — Комунальна установа «Козівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» до складу якого входять:
  • 8 амбулаторій загальної практики сімейної медицини (смт Козова, смт. Козлів, с. Августівка, с. Денисів, с. Кальне, с. Конюхи, с. Криве, с. Ценів)
  • 9 фельдшерсько-акушерський пунктів
  • 31 фельдшерський пункт

Культура

ред.
  • 10 Будинків культури,
  • 36 клубів,
  • 2 кінотеатри,
  • 43 бібліотеки.

Званням «народний» удостоєно:

  • хор народної пісні «Червона калина»
  • хорова капела та хор Будинку культури
  • ансамбль танцю «Первоцвіт» у Козові
  • хореографічні колективи «Юність», «Росинка»
  • дитячий зразковий театр «Дивосвіт»
  • ансамбль народної музики, духовний оркестр, оркестр народних інструментів
  • кіностудія «Галичанка» у Козові
  • жіночий вокальний ансамбль «Горлиця» с. Криве
  • вокально-інструментальний ансамбль с. Августівка
  • фольклорно-етнографічний ансамбль «Корса» с. Конюхи
  • Теофіпільський зразковий духовий оркестр
  • жіночий вокальний ансамбль смт Козлів

Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.

Релігія

ред.

Діючі церкви:

Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

Список усіх дерев'яних церков

ред.
Назва села Патрон церкви рік побудови
Велика Плавуча церква святого Миколая 1750
Вимислівка святого Володимира 1990
Козівка Різдва Христового 1776
Конюхи Зіслання святого Духа 1607
Мала Плавуча святих Петра і Павла 1878
Хоростець св. Михайла 1918
Ценів св. Михаїла 1761 реставрована 1873 і 1972
Щепанів Пресвятої Богородиці 1638
Кальне церква святого Миколая 1720, добудована (подовжена 1989)

Пам'ятники

ред.

Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Слобода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.

Спорт

ред.

У районі діють 3 футбольні клуби — <Таурів> «Старт» «Стрипа» «Слобідка», що виступають у першості області, 12 футбольних команд.

Музеї

ред.

У с. Денисів є два державні музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визвольної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.
  • науковці Б. і О. Заставецькі, Є. Качан, Л. Кіндрацька,
  • письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
  • літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Федорів,
  • журналіст Т. Савків
  • художники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
  • архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ'як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
  • артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
  • диригент, композитор Є. Корницький,
  • військовик М. Маринович,
  • діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
  • краєзнавці Й. Габ'як, Б. Савак, В. Хома.

Перебували

ред.

Бібліографія

ред.

Про район видані книги:

  • «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
  • «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
  • «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
  • «А Денисів село славне» (1997),
  • «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
  • «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
  • «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
  • «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
  • «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.
  • «Село Козівка: його історія і люди». (2005) Г. Липна

Пам'ятки природи

ред.

У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.

Примітки

ред.
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 26 травня 2020 року № 359/2020-рп «Про призначення М.Михайліва головою Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області»
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС «Вибори Президента України». www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2016.
  4. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 Червня 2021.

Література

ред.
Козівський район
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Тернопільщина»
  Теми у Вікіджерелах?
  Козівський район у Вікісховищі?
Зборівський район
Бережанський район   Тернопільський район
Підгаєцький район Теребовлянський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Козівський_район&oldid=42616997