Конотопський повіт
повіт Чернігівської губернії Російської імперії
Коното́пський пові́т (раніше Конотіпський повіт[1][2][3][4][5][6][7][8]) — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії. Повітове місто — Конотоп (Конотіп[9][10][11][12][13][14][15][16]).
| Конотопський повіт (Конотіпський повіт) | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Чернігівська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Конотоп | |||
| Створений | 1781 рік | |||
| Площа | 2 410 км² | |||
| Населення | 156 535 осіб (на 1897 рік) осіб | |||
Повіт утворений в 1781 році у складі Новгород-Сіверського намісництва, в 1791 році відійшов до Чернігівського намісництва, з 1797 року у складі Малоросійської губернії, з 1802 року Чернігівської.
Знаходився на півдні губернії і межував на заході з Борзнянським, північному заході Сосницьким, півночі Кролевецьким повітами Чернігівської губернії. На сході Курською і на півдні Полтавською губерніями Російської імперії. Це був найменший повіт у губернії, площа якого становила 2 118 верст² (2 410 км²). З півночі на південь він простягався на 60 верст (64 км), ширина повіту в середній частині становила 48 верст (51 км).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 156 535 мешканців. З них 90,89 % — українці, 4,88 % — євреї, 3,43 % — росіяни, 0,27 % — поляки, 0,33 % — білоруси[17].
Адміністративний поділ
ред.
В повіті було 152 населених пункти, 3 стани і 11 волостей:
| Волость | Волосний центр | Кількість сільських общин[18] |
|---|---|---|
| І стан | ||
| Батуринська | Батурин | 15 |
| Бахмацька | Бахмач | 13 |
| Краснянська | Красне | 11 |
| ІІ стан | ||
| Голінська | Голінка | 10 |
| Дмитрівська | Дмитрівка | 22 |
| Кошарська | Кошари | 13 |
| Красноколядинська | Красний Колядин | 25 |
| ІІІ стан | ||
| Конотопська | Конотоп | 24 |
| Карабутовська | Карабутове | 1 |
| Сім'янівська | Сім'янівка | 13 |
| Велико-Самбірська | Великий Самбір | 8 |
та місто Конотоп із поселенням Конотоп та Ярмаковою слободою.
Керівні органи
ред.- Конотопське повітове земство — виборний орган місцевого самоврядування, що був створений у 1864 році внаслідок земської реформи в Російській імперії.
Примітки
ред.- ↑ Ukraïnsʹki narodni melodiï: Pokaznyky (укр.). Vyd-vo M.P. Kotsʹ. 1967. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Polonsʹka-Vasylenko, Natalii͡a (1976). Istorii͡a Ukraïny (укр.). Ukraı̈nsʹke vydavnytstvo. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Instytut, Kharkov Pedahohichnyi (1939). Naukovi Zapysky Kharkivs'koho Derzhavnoho Pedahohichnoho Instytutu (укр.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Agronom (укр.). 1924. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ RSR), Instytut hidrobiolohiï (Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoĭ (1926). Zbirnyk prat︠s︡ (укр.). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Antropologii︠a︡ (укр.). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR. 1927. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Istorychno-heohrafichnyi zbirnyk (укр.). Z druk. Ukrains'koï akademiï nauk. 1927. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Travaux de la station biologique du Dniepre (укр.). Ukraïnsʹkoï Akademiï nauk. 1926. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ viddil, Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR Fizychno-matematychnyĭ (1927). Trudy: Mémoires (укр.). Akademii︠a︡. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Krypʹi︠a︡kevych, Ivan Petrovich; Kryp'i︠a︡kevych, Ivan Petrovych; I͡A͡kymovych, Bohdan Z.; Dashkevich, I͡A͡roslav R.; Part͡s͡eĭ, M. P. (1992). Istorii͡a͡ ukraïnsʹkoho viĭsʹka: vid kni͡a͡z͡h͡ykh chasiv do 20-kh rokiv XX st (укр.). Vyd-vo "Svit". Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Kryp'i͡akevych, Ivan Petrovych (1953). Istorii︠a︡ ukraïnsʹkoho viĭsʹka (укр.). Kli︠u︡b pryi︠a︡teliv ukr. knyz︠h︡ky. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ RSR), Instytut hidrobiolohiï (Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoĭ (1926). Zbirnyk prat︠s︡ (укр.). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Travaux de la station biologique du Dniepre (укр.). Ukraïnsʹkoï Akademiï nauk. 1926. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Иванис, Василь; Кушніренко, Микола (1993). Симон Петлюра - президент України: suivi de Друге видання (укр.). Наукова думка. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Gruševskij, Mihail Sergeevič (2005). History of Ukraine-Rus'.: The Cossack Age, 1650-1653 (англ.). Canadian Institute of Ukrainian studies press. ISBN 9781895571493. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ Misʹki selyshcha USRR: zbirnyk stat.-ėkonomichnykh vidomosteĭ (рос.). T︠S︡entralʹna statistichna uprava USRR. 1929.
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Чернігівській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 29 квітня 2009.
- ↑ Календарь Черниговской губернии на 1891 год. Чернігів. Типографія губернського правління. 1890. стор. 41(рос.)
Посилання
ред.- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Конотопскомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 15 (1 августа 1867 г.), с. 563-567. [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] Перелічено всі школи повіту станом на 1866 рік із кількістю учнів у кожній.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |