Мамчур Сергій Миколайович

Ма́мчур Сергі́й Микола́йович (нар. 3 лютого 1972, Дніпропетровськ, СРСР — пом. 26 грудня 1997, Москва, Росія) — радянський, український та російський футболіст, що виступав на позиції захисника. Відомий завдяки виступам у складі московського ЦСКА та дніпропетровського «Дніпра». Чемпіон Європи серед юнаків (1990), бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу (1991), майстер спорту СРСР (1990). Помер від серцевої недостатності у віці 25 років.

Сергій Мамчур
Сергій Мамчур
Особисті дані
Повне ім'я	Мамчур Сергій Миколайович
Народження	3 лютого 1972(1972-02-03)
	Дніпропетровськ, СРСР
Смерть	26 грудня 1997(1997-12-26) (25 років)
	Москва, Росія
Поховання	Дніпро
Зріст	179 см
Вага	73 кг
Громадянство	СРСР  Україна  Росія
Позиція	Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990—1992 / «Дніпро» Д 37 (0) 1992 «Асмарал» 3 (0) 1993—1997 ЦСКА М 112 (2) 1997 → ЦСКА-2 М 23 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1990 СРСР (U-18)  ? (?) 1991 СРСР (U-20)  ? (?) 1991 СРСР (олімп.) 1 (0) 1992—1994 Росія (U-21) 6 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Сергій Мамчур — вихованець дніпропетровського «Дніпра», за який почав виступати у 1990 році в чемпіонаті СРСР. Юний футболіст швидко став міцним гравцем ротації і привернув до себе увагу тренерів юнацької та молодіжної збірних СРСР. У 1991 році Мамчур залучався навіть до ігор олімпійської збірної, вийшовши на поле у матчі проти норвежців, що відбувся 27 серпня у Крістіансанні. А за два місяці до того Сергій у ранзі капітана молодіжної збірної СРСР здобув бронзові нагороди молодіжного чемпіонату світу, здолавши у матчі за третє місце австралійців у серії післяматчевих пенальті, де Мамчур підійшов до м'яча четвертим і свою спробу переграти Марка Босніча реалізував.

За часів Незалежності захисник здобув разом з «Дніпром» бронзу першого чемпіонату України і розпочав в Дніпропетровську наступний сезон, однак незабаром вирушив до Росії, де продовжив кар'єру у московському «Асмаралі». Щоправда, цей клуб виявився лише трампліном до наступної сходинки в кар'єрі Мамчура, якою став московський ЦСКА. Загалом, у армійському клубі футболіст провів більше сотні матчів, будучи одним з ключових захисників команди, а у 1994 році його обрали капітаном команди. В цей же час він залучався до молодіжної збірної Росії, брав участь у чемпіонат Європи серед молодіжних команд 1994 року.

26 грудня 1997 року Сергій Мамчур у віці 25 років помер у московській квартирі, виділеній йому клубом, внаслідок серцево-судинної недостатності. До цього про жодні проблеми гравця зі здоров'ям відомостей не було. У футболіста лишилася дружина та дві доньки. Поховано Мамчура у рідному Дніпропетровську.

Досягнення

Командні трофеї

• Чемпіон Європи серед юнаків (1): 1990
• Бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу (1): 1991
• Бронзовий призер чемпіонату України (1): 1992
• Брав участь у «срібному» (1992/93) сезоні «Дніпра», однак провів замало матчів для отримання медалей
• Фіналіст Кубка федерації футболу СРСР (1): 1990
• Фіналіст Кубка Росії (2): 1992/93, 1993/94

Індивідуальні досягнення

• Майстер спорту СРСР (1990)

Посилання

• Разбитое сердце (рос.) . «Championat.com». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль гравця (рос.) . «Allplayers». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
• Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
• Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
• Профіль гравця (рос.) . «Сборная России по футболу». Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 30 жовтня 2013.
• Профіль гравця (рос.) . «КЛИСФ». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.