Гряда (Львівський район)

село Гряда
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Львівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060250080046366
Основні дані
Населення	1221
Площа	15,80 км²
Густота населення	77,28 осіб/км²
Поштовий індекс	80380
Телефонний код	+380 32
Географічні дані
Географічні координати	49°56′16″ пн. ш. 24°2′3″ сх. д. / 49.93778° пн. ш. 24.03417° сх. д.
Водойми	р. Капелівка
Місцева влада
Адреса ради	80380, Львівська обл., Львівський р-н, Львівська міська громада, с. Гряда
Карта
	Гряда
	Гряда
Мапа
	Гряда у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гряда.

Гряда́ — село в Україні, у складі Львівської міської громади, підпорядковується Львівській міській раді, як частина Шевченківського району м. Львова, Львівського району, Львівської області. Біля села (на півночі) протікає річка Млинівка.

Історія та географія

Село Гряда (пол. Grzęda) разом з Вількою Грядецькою (нині Воля-Гомулецька), Гомульцем (Гамульцем^[2], тепер Воля-Гомулецька) і Ситиховом належало до Львівського повіту.

Гряда знаходиться за 12 км на північ від Львова і 4 км на північ від Дублян, на самому кордоні Львівського та Жовківського повітів. Назва Гряда, швидше всього походить від слова "Град", огломерація цієї території колись входила в об'єднання "Червенських городів",котрі були частиною "Велико Моравської держави".

Вілька Грядецька віддалена на 3 км на захід від Гряди, Гомулець 1 км на пд.-зах. від Вільки, а Ситихів — на 5 км на схід від Гряди.

Всі ці населені пункти лежать на вузькій височині, утворюючи частину Жовківського Розточчя, що тягнеться з заходу на схід, і оточені від півночі вузькою і підмоклою долиною потоку Недільчина, а від півдня дещо ширшою, також болотистою долиною Старої Ріки. Західна частина цієї височини називається Бучина (висотою 355 м) і переходить до колишнього Жовківського повіту, де ще більше розширюється. На схід височина звужується і щораз більше знижується так, що Грядна гора (на південь від Гряди) має висоту тільки 277 м; гора Клин, яка міститься на схід від попередньої, спадає до 270 м, а Ситихів, розміщений на східному найвищому краї височини, має висоту лише 254 м над рівнем моря.

Поселення Гряда відоме з 1500 року. Довгий час ці землі були королівщиною.

Грядецький маєток (Гряда, Вілька Грядецька, Гомулець, Ситихів) належав перше до Дроговизького староства (люстрація з 1765 року), але був у володінні брацлавського та київського воєводи Станіслава Любомирського.

У 1781 Гряду з околицями в австрійського уряду купила княгиня Людвіка Любомирська з Потіїв (померла в 1786), дружина Станіслава Любомирського (1704—1793).

У руках Любомирських Гряда з околицями (Вілька Грядецька, Гомулець і Ситихів) була недовго — вже 1806 року Любомирські продали маєток шляхтичу-правнику Ігнацію Червінському (одному з перших галицьких етнографів і краєзнавців, досліднику Бойківщини). Деякі свої публікації Червінський підписував криптонімом «З Гряди»^[3]. Він керував маєтком у Гряді до 1822, потім, розділивши його між синами, Рудольфом і Яном, відійшов від господарських справ. Невдале господарювання синів Червінського призвело до продажу грядівського маєтку 1829 року^[4].

За наступні 110 років (до вересня 1939) село ще кілька разів змінювало власників.

Кількість будинків у 1880 році становила: в Гряді — 128 (716 жителів), у Ситихові — 28 (196 жителів); у Вільці з Гомульцем — 57 (269 жителів). Значну частину жителів становили греко-католики, також було 220 римо-католиків (греко-католицька парафія була в селі, римо-католицька — в Костеєві). В Гряді була 1-класна школа і ґмінна кредитна каса (з капіталом у міжвоєнний період 1106 злотих). У 1870—1875 у селі діяла школа вирощування льону, перенесена потім до Городка). Всі ці населені пункти належали раніше до королівської власності.

Наприкінці 19 — на початку 20 ст. більшість мешканців села були москвофілами^[5].

Маєток у Гряді

Маєток у Гряді — це невеликий двоповерховий палац, палацова каплиця та чотири стовпи брами. Довкола маєтку є сліди досить потужних валів, а також залишки парку зі старими деревами.

Останній власник маєтку, Каєтан Чарковський-Голейовський (Kaetan Czarkowski-Golejowski), мешкав тут перед початком Другої світової війни неповні два роки. Він встиг привезти в свій маєток багато цінних предметів мистецтва: мальовничі полотна, серед яких дві картини Юліуша Коссака, два старих пейзажі голландської школи, куплених у Дідушицьких, скульптури, а також високохудожні твори декоративного мистецтва.

За радянської влади палац перетворили на багатоквартирний житловий будинок. Нині він перебуває в жалюгідному стані та поволі руйнується.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1217	99.67%
російська	3	0.25%
румунська	1	0.08%
Усього	1221	100%

Уродженці

Андрій (Пешко) — єпископ Української православної церкви в Канаді
Попович Володимир Романович (16.04.1985 - 11.07.2014) — солдат 24 ОМБр. Збройних сил України, загинув 2014 року під с. Зеленопілля, суч. Довжанського району, Луганської області. Поховали захисника 19.11.2014 в с. Гряда.

Фотографії (2012 р.)

В'їзна брама до маєтку
Палац
Ризаліт з декоративними кам'яними вазами
Фрагмент ліпнини над головним входом
Північний фасад палацу
Вхід до палацу з боку парку (з півночі)
Палацова капличка
Палацова капличка

Примітки

↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 13 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Р. Ф. Кирчів. Етнографічне дослідження Бойківщини. — К.: Наукова думка, 1978. — С. 15
↑ ЛНБ НАНУ ім. В.Стефаника, відділ рукописів, фонд Баворовських, № 1567, с. 6-9
↑ І. Н. Короткий життєпис полковника Е.Коновальця // Свобода. 1 чер. 1938. — С. 2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Бібліографія

В.Лаба. Історія села Гряда від найдавніших часів до 1939 року. — Львів, 1997. — 19 с.
Grzęda (po rusku Hriada) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 890. (пол.) — S. 890—891. (пол.)

Посилання

Гряда. Замки та храми України [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Прогноз погоди [Архівовано 19 березня 2014 у Wayback Machine.]
Дерев'яна церква св. Параскеви 1876.

[1] Довідник поштових індексів України. Львівська область. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 13 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[3] Р. Ф. Кирчів. Етнографічне дослідження Бойківщини. — К.: Наукова думка, 1978. — С. 15

[4] ЛНБ НАНУ ім. В.Стефаника, відділ рукописів, фонд Баворовських, № 1567, с. 6-9

[5] І. Н. Короткий життєпис полковника Е.Коновальця // Свобода. 1 чер. 1938. — С. 2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2016. Процитовано 19 жовтня 2015.

[ukr-socialdata-mova-2001-6] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]