Паоло Соррентіно
Пао́ло Сорренті́но (італ. Paolo Sorrentino; 31 травня 1970, Неаполь, Італія) — італійський кінорежисер та сценарист. Двічі лауреат італійської національної кінопремії Давид ді Донателло за найкращу режисуру. Номінант та володар багатьох інших престижних фестивальних та кінематографічних нагород 
.
| Паоло Соррентіно | |
|---|---|
| італ. Paolo Sorrentino | |
_cropped.jpg) Паоло Соррентіно у 2008 році | |
| Дата народження | 31 травня 1970 (54 роки) |
| Місце народження | Неаполь, Італія |
| Громадянство |  Італія |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Alma mater | Неапольський університет імені Федеріко II |
| Роки активності | 1994 — наш час |
| IMDb | ID 0815204 |
| Нагороди та премії | |
| Давид ді Донателло (2005, 2014) | |
 Паоло Соррентіно у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Паоло Соррентіно народився 31 травня в Неаполі, Італія. Батьки майбутнього режисера померли коли йому було 17 років, потрапивши в аварію. Паоло навчався на факультеті бізнесу та економіки, але у 25-річному віці вирішив зайнятися кінематографом[1]. Першими роботами Соррентіно стали сценарії, написані для короткометражних стрічок, серед яких однією з перших стала «Порошок Неаполя» (1998). У цей період він працює на телебаченні, де пише сценарії до телешоу й серіалів.
Кар'єра в кіно
ред.Як режисер Паоло Соррентіно дебютував у 1998 році з короткометражним фільмом «Любов не має меж» (L'amore non ha confini). 2001 року він зняв свою першу повнометражну стрічку «Зайва людина». Ця трагікомедія з успіхом пройшла у прокаті, а Паоло Соррентіно був нагороджений кінопремією «Срібна стрічка» (Nastro D'Argento) від Національного синдикату італійських кіножурналістів. З цього фільму розпочалася співпраця режисера та актора Тоні Сервілло.
Світове визнання прийшло до Паоло Соррентіно у 2004 році після виходу трилера «Наслідки кохання», захоплюючої історії про бізнесмена-невдаху, який стає пішаком в руках мафії. Прем'єра фільму відбулася у рамках конкурсної програми Каннського кінофестивалю, згодом стрічка отримала і міжнародне визнання — фільм отримав численні премії та номінації, включаючи номінацію на Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю 2004 року[2].
Наступною режисерською кінороботою Соррентіно стала драма «Друг сім'ї» (2006), історія про життя та гріхи сучасного «Гобсека», одержимого бажанням спокусити доньку одного зі своїх клієнтів. Стрічка також принесла режисерові номінацію на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю 2006 року[3]. У цьому ж році відбувся дебют Паоло Соррентіно як актора — у фільмі італійського режисера Нанні Моретті «Кайман» він зіграв епізодичну роль.
У 2008 році в прокат вийшла біографічна драма Паоло Соррентіно «Дивовижний» про легендарного італійського прем'єр-міністра Джуліо Андреотті, який зробив блискучу кар'єру політика, але наприкінці 1990-х був звинувачений у зв'язках з мафією. Стрічка виграла Приз журі Каннського кінофестивалю 2008 року та італійський Золотий Глобус за найкращий сценарій, написаний самим режисером. Крім того фільм було номіновано на премію «Оскар» в категорії «Видатна робота художника-гримера».
У 2011 році Паоло Соррентіно зняв свій перший англомовний фільм «Де б ти не був» з Шоном Пенном у головній ролі. Герой стрічки — рок-ідол, якому надокучило спокійне життя і слава, тому він вирушає на пошуки вбивці свого батька, нацистського злочинця, що втік до США. Фільм демонструвався на Каннському кінофестивалі у 2011 році, був номінований на Золоту пальмову гілку та виграв Приз глядацьких симпатій[4].
Фільм Паоло Соррентіно 2013 року, що оспівує Рим, «Велика краса» брав участь в конкурсі Каннського фестивалю[5], удостоєний чотирьох призів Європейської кіноакадемії, зокрема за найкращий фільм року[6] , був відзначений «Оскаром», «Золотим глобусом» та премією BAFTA у категоріях за «Найкращий фільм іноземною мовою».
У 2015 році на екрани вийшов фільм Соррентіно «Юність» з Майклом Кейном та Гарві Кейтелем у головних ролях[7]. Стрічка, що розповідає історію літнього диригента оркестру, який отримав несподіване запрошення від королеви Єлизавети II виступити на дні народження принца Філіпа, змагалася за Золоту пальмову гілку 68-го Каннського кінофестивалю[8] та отримала низку фестивальних та професійних кінонагород та номінацій.
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 2001 | Зайва людина | L'uomo in più | |
| 2004 | Наслідки кохання | Le conseguenze dell'amore | |
| 2006 | Друг сім'ї | L'amico di famiglia | |
| 2008 | Дивовижний | Il divo: La spettacolare vita di Giulio Andreotti | |
| 2011 | Де б ти не був | This Must Be the Place | |
| 2013 | Велика краса | La grande bellezza | |
| 2015 | Юність | La giovinezza | |
| 2016 | Молодий Папа | The Young Pope | |
| 2018 | Сільвіо та інші | Loro | |
| 2021 | Рука Бога | È stata la mano di Dio | |
| 2024 | Партенопа | Partenope |
Визнання
ред.| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Золоті кубки, Італія | |||
| Золотий кубок за найкращий сценарій | Зайва людина | Перемога | |
| Кінофестиваль незалежного кіно в Буенос-Айресі | |||
| Найкращий фільм | Зайва людина | Номінація | |
| Приз молодіжного журі | Номінація | ||
| Премія Давид ді Донателло | |||
| Найкращий режисер-новачок | Зайва людина | Номінація | |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Найкращий фільм | Наслідки кохання | Перемога | |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| Найкращий фільм | Дивовижний | Номінація | |
| Найкращий режисер | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Найкращий фільм | Де б ти не був | Номінація | |
| Найкращий режисер | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| Найкращий фільм | Велика краса | Номінація | |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Приз Давид молодих | Номінація | ||
| Срібна стрічка Італійського національного синдикату кіножурналістів | |||
| Найкращий режисер-новачок | Зайва людина | Перемога | |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Найкращий режисер | Наслідки кохання | Номінація | |
| Найкращий оригінальний сюжет | Номінація | ||
| Найкращий оригінальний сюжет | Друг сім'ї | Номінація | |
| Найкращий режисер | Дивовижний | Перемога | |
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| Найкращий режисер | Де б ти не був | Перемога | |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Найкращий режисер | Найкраща краса | Номінація | |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Найкращий режисер | Юність | Перемога | |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Каннський кінофестиваль | |||
| Золота пальмова гілка | Наслідки кохання | Номінація | |
| Друг сім'ї | Номінація | ||
| Дивовижний | Номінація | ||
| Приз журі | Перемога | ||
| Золота пальмова гілка | Де б ти не був | Номінація | |
| Приз екуменічного журі | Перемога | ||
| Золота пальмова гілка | Велика краса | Номінація | |
| Юність | Номінація | ||
| Приз Європейської кіноакадемії | |||
| Найкращий режисер | Наслідки кохання | Номінація | |
| Найкращий режисер | Дивовижний | Номінація | |
| Найкращий сценарист | Номінація | ||
| Найкращий фільм | Велика краса | Перемога | |
| Найкращий режисер | Перемога | ||
| Найкращий сценарист (з Умберто Контарелло) | Номінація | ||
| Золотий Ґрааль | |||
| Найкращий драматичний режисер | Наслідки кохання | Перемога | |
| Друг сім'ї | Номінація | ||
| Дивовижний | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
| Ґран-прі Золотий Г'юґо | Друг сім'ї | Номінація | |
| Талліннський кінофестиваль «Темні ночі» | |||
| Ґран-прі | Друг сім'ї | Номінація | |
| Дивовижний | Номінація | ||
| Велика краса | Перемога | ||
| Премія Сезар | |||
| Найкращий фільм іноземною мовою | Велика краса | Номінація | |
| Премія | |||
| Найкращий неангломовний фільм | Велика краса | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах | |||
| Приз глядацьких симпатій | Юність | Перемога | |
Примітки
ред.- ↑ Paolo Sorrentino racconta: Di colpo restai orfano così provai a fare film corrieredelmezzogiorno.corriere.it
- ↑ Festival de Cannes: The Consequences of Love. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24.10.2015.
- ↑ Festival de Cannes: The Family Friend. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 24.10.2015.
- ↑ Festival de Cannes: Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 24.10.2015.
- ↑ 2013 Official Selection. Cannes. 18 квітня 2013. Процитовано 24.10.2013.
- ↑ Winners 2013. European Film Awards. European Film Academy. Процитовано 24.10.2015.
- ↑ Child, Ben (13 травня 2014). Sorrentino's The Early Years stars Michael Caine as conductor compelled to perform for the Queen. The Guardian. Процитовано 24.10.2015.
- ↑ 2015 Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 24.10.2015.
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій Паоло Соррентіно на сайті IMDb(англ.)
Посилання
ред.- Паоло Соррентіно на сайті Kino-teatr.ua