Петраков Олександр Васильович
Олекса́ндр Васи́льович Петрако́в (6 серпня 1957, Київ, УРСР) — український футболіст і тренер (має «PRO»-диплом УЄФА[1]). Заслужений тренер України, заслужений працівник фізкультури й спорту України, один із провідних українських футбольних фахівців у дитячо-юнацькому футболі. Як тренер 2019 року став молодіжним чемпіоном світу (до 20 років) — це найбільше досягнення в історії українського національного футболу. З 17 листопада 2021 року по 31 грудня 2022 року — головний тренер національної збірної України. З 14 січня 2023 року — головний тренер збірної Вірменії.
Олександр Петраков | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Петраков Олександр Васильович | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 6 серпня 1957 (67 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Київ, УРСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Центральний захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1975 | «Динамо» (Київ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дані оновлено 12 січня 2023. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
ред.Клубна кар'єра
ред.Вихованець київського «Динамо». Протягом кар'єри гравця виступав на позиції захисника у складі низки клубів нижчих ліг, а саме: «Локомотив» (Вінниця), СКА (Київ), «Дніпро» (Черкаси), «Авангард» (Рівне) та «Колос» (Нікополь), де за свою 8-річну кар'єру гравця зіграв понад 250 офіційних матчів (перша ліга СССР — 46 матчів, друга ліга — 213 та кубок — 4 офіційних матчі).
Тренерська кар'єра
ред.Професіональну тренерську кар'єру розпочав в запорізькому «Торпедо», де входив до тренерського штабу впродовж 1993—1994 років, згодом працював на аналогічній посаді в ЦСКА-2 (Київ). А в 1998 році очолив другу київську армійську команду, яка в той час виступала в першій українській лізі. Згодом тренував учасників другого за рангом дивізіону України, а саме: «Спартак» (Суми) та ФК «Вінниця». Після чого подальша кар'єра Олександра Васильовича була вже пов'язана суто із дитячо-юнацьким футболом, спочатку він працював тренером в ДЮСШ «Динамо» (Київ), а вже потім в РВУФК (Київ). З 2010 року працює головним тренером різних юнацьких збірних України, де за підсумками різних років вже встиг здобути для українського футболу різноманітних міжнародних успіхів.
У 2019 році став чемпіоном світу зі збірною України до 20 років
18 серпня 2021 року призначений в.о. головного тренера національної збірної України[2][3]. 17 листопада 2021 року призначений головним тренером національної збірної України. Петраков попросив знизити йому зарплатню, і на посаді головного тренера отримував у 7-8 разів менше за Шевченка, заявивши, що йому стільки не треба — «люди не зрозуміють»[4][5]. Під його керівництвом у відборі на чемпіонат світу 2022 Україна завершила груповий етап двома перемогами та трьома нічиїми, в першій грі етапу плей-оф обіграла Шотландію (3:1), але у вирішальному матчі програла збірній Уельсу з рахунком 0:1[6] та не пройшла до фінальної частини ЧС-2022. 31 грудня 2022 року контракт Петракова зі збірною України завершився[7].
14 січня 2023 року став головним тренером збірної Вірменії[8].
Досягнення
ред.Як гравця
ред.- Срібний призер Чемпіонату УРСР (1): 1979
- Бронзовий призер Чемпіонату УРСР (2): 1978, 1981
Як тренера
ред.- Чемпіон світу серед молодіжних команд: 2019
- Учасник молодіжного чемпіонату світу: 2015 (1/8 фіналу)
- Учасник юнацького чемпіонату Європи: 2014 (5-е місце), 2018 (3-4-е місце)
Нагороди
ред.- Почесне звання Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2019)[9]
- Заслужений тренер України (2009)
Примітки
ред.- ↑ Всеукраїнське об'єднання тренерів з футболу — Петраков Олександр Васильович. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
- ↑ UA-Футбол (18 серпня 2021). Офіційно. Збірна України отримала нового головного тренера. www.ua-football.com (укр.). Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- ↑ Хто став новим тренером збірної України з футболу: офіційна заява. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- ↑ «Не надо мне столько — люди не поймут»: Петраков попросил снизить зарплату и зарабатывает в 7-8 раз меньше Шевченко
- ↑ https://football24.ua/ru/chm2022_tag51569/
- ↑ Україна програла Уельсу та не пройшла на ЧС-2022 - BBC News Україна. BBC. 5 червня 2022. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ У Олександра Петракова завершився контракт зі збірною України. ua-football.com. 1 січня 2023. Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Офіційно: Петраков очолив збірну Вірменії. ua-football.com. 14 січня 2023. Процитовано 15 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 470/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
Посилання
ред.- Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2014.
- Профіль гравця (рос.) . «FootballFacts». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
- Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
- Профіль гравця (рос.) . «Go! Ukraine». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
- Олександр Петраков: тренерський шлях до Кубка світу [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]