Вікіпедія

Подобна Євгенія Володимирівна

Євгенія Володимирівна Подобна (нар. 7 липня 1989) — українська журналістка, воєнна кореспондентка, медіатренерка, викладачка кафедри мультимедійних технологій та медіадизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Подобна Євгенія Володимирівна
Народилася7 липня 1989(1989-07-07) (35 років)
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьжурналістка, воєнна кореспондентка, викладачка
Галузьлітература[1] і репортаж[1]
Відома завдякиКнига «Дівчата зрізають коси» (відзначена Шевченківською премією 2020)
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Знання мовукраїнська[1]
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2020
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Подобна.

Лауреатка Шевченківської премії 2020 року за книгу «Дівчата зрізають коси»[2].

Біографія

ред.

Народилася 7 липня 1989 року[3]. Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобула кваліфікацію магістра журналістики. Отримала другу вищу освіту у Національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова за спеціальністю "Біологія". Захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Теорія та історія журналістики»[4]. Кандидат наук із соціальних комунікацій.

Працювала журналісткою в друкованих ЗМІ, зокрема в газетах «День», «Газета по-киевски», «Полтавський вісник». Займалася художнім репортажем. Працювала асистентом режисера, журналістом та сценаристом.

Працювала на 5 каналі на посаді кореспондента відділу новин та воєнним кореспондентом.

Працює на телеканалі "UA:ПЕРШИЙ" головним редактором редакції документальних програм.

Автор документальних фільмів:

  • "Мій прапор" (2020, режисер — О. Грузінова)[5];
  • "Життя післязавтра" (2020, режисер — С. Потапчук) [6]
  • "Спадок" (2020);
  • "Люди Зони" (2021) [7];
  • "Грецька операція НКВС" (2021);
  • "Повернення" (2021);

Проводила тренінги на теми соціальної журналістики, безпеки журналістів в зоні бойових дій, взаємодії державних органів та ЗМІ, телевиробництва.

Як науковець Євгенія Подобна займається історією журналістики, воєнною журналістикою, питаннями журналістської етики.

Євгенія Подобна є авторкою 24 наукових публікацій. У 2011 році видала книгу "Полтавщина: історія, постаті, публікації" (2011, Полтава).

У 2022 році видала книгу свідчень про перші дні повномасштабної війни "Лютий лютий 2022" (у співавторстві з журналісткою Дарією Бурою). Після деокупації Київської області навесні 2022 року збирала свідчення у Бучі та Ірпені, результатом стала книга "Міста живих, міста мертвих" (видавництво "Фоліо")[8].

В Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка викладає такі курси, як «кросмедійна журналістика», «професійний відеомонтаж та редагування відеоконтенту», «мультимедійний контент».

Член програмної ради 28 BookForum [9] та кураторка кластеру "Війна" на Форумі видавців.

«Дівчата зрізають коси»

ред.

Книга «Дівчата зрізають коси» була опублікована у видавництві «Люта справа» 2018 року. Книга містить спогади 25 жінок-військових, які брали участь в АТО у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014—2018 роках.

У книзі розповідається про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про визволення українських міст і сіл від російсько-терористичних окупаційних військ, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут. Розповіді доповнені світлинами із зони бойових дій.

Книга здобула перемогу у Всеукраїнському рейтингу "Книжка року-2018" [10], у конкурсі «BookForum Best Book Award-2019" [11] та отримала Шевченківську премію 2020 року.

Відзнаки

ред.
  • Медаль Міністерства оборони «За сприяння ЗСУ» (2017),
  • Нагрудний знак «Знак пошани» (2016),
  • Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (2018).
  • Лауреатка конкурсів «Честь професії» (2013),
  • Лауреатка конкурсу статей на тему толерантності та захисту прав людини ім. Ю. Атамана (2012),
  • Фіналістка конкурсу художнього репортажу «Самовидець» (2018, 2019)[12].
  • Лауреатка Шевченківської премії за книгу «Дівчата зрізають коси»[2]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Суспільне UA: Прохасько, ДахаБраха, опера «Йов». Стали відомі лауреати Шевченківської премії-2020
  3. ↑ Дата народження подана за особистою сторінкою у мережі Facebook
  4. ↑ Біографічні дані подано за офіційною сторінкою на сайті Інституту журналістики. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  5. ↑ suspilne. Показники праймових «Новин» UA: ПЕРШИЙ за 11 місяців зросли на 58%. corp.suspilne.media (англ.). Процитовано 15 грудня 2021.
  6. ↑ Герої з необмеженими можливостями: чому варто подивитися кіно про ветеранів "Життя післязавтра". 24 Канал (укр.). Процитовано 15 грудня 2021.
  7. ↑ Прем’єру документального фільму про Чорнобиль «Люди Зони» покаже «UA: Перший». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 15 грудня 2021.
  8. ↑ «Міста живих, міста мертвих»: Журналістка Євгенія Подобна видала книгу про воєнні злочини росіян в Україні. detector.media (укр.). 26 грудня 2022. Процитовано 8 лютого 2023.
  9. ↑ 28 BookForum оголосив програмну раду фестивалю. bookforum.ua (укр.). Процитовано 15 грудня 2021.
  10. ↑ Відомі переможці всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2018». chytomo.com (укр.). 8 лютого 2019. Процитовано 15 грудня 2021.
  11. ↑ Переможці конкурсу «BookForum Best Book Award-2019». bookforum.ua (укр.). Процитовано 15 грудня 2021.
  12. ↑ «Самовидець» назве переможців. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 22 березня 2019. Процитовано 15 грудня 2021.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Подобна_Євгенія_Володимирівна&oldid=43176956