Вікіпедія

Ребров Сергій Станіславович

український футболіст і тренер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ребров.

Сергій Станіславович Ребров (нар. 3 червня 1974, Горлівка, Донецька область) — український футболіст і футбольний тренер. Грав на позиції нападника (ближче до закінчення кар'єри футболіста більше грав на позиції атакувального півзахисника) . Більшу частину кар'єри провів у київському «Динамо» (1992—2000, 2005—2008), грати починав у донецькому «Шахтарі». Також виступав за англійські «Тоттенгем» і «Вест Гем», турецький «Фенербахче», російський «Рубін». Переможець трьох чемпіонатів: українського (дев'ятиразовий), турецького та російського. За національну збірну України зіграв 75 матчів і забив 15 голів.

Ф
Сергій Ребров
Сергій Ребров
Сергій Ребров
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Станіславович Ребров
Народження 3 червня 1974(1974-06-03) (50 років)
  Горлівка, Донецька область, Українська РСР
Зріст 173 см
Вага 64 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник / нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Шахтар»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991–1992 СРСР/Україна «Шахтар» 26 (12)
1992–2000 Україна «Динамо» (Київ) 189 (93)
2000–2004 Англія «Тоттенгем» 59 (10)
2002–2004 →  Туреччина «Фенербахче» 38 (4)
2004–2005 Англія «Вест Гем» 27 (1)
2005–2008 Україна «Динамо» (Київ) 53 (20)
2008–2009 Росія «Рубін» 31 (5)
2009 Україна «Ірпінь» (Гореничі) (амат.)
Всього: 423 (145)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993–1996 Україна Україна (U-21) 17 (7)
1992–2006 Україна Україна 75 (15)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2014–2017 Україна «Динамо» (К)
2017–2018 Саудівська Аравія «Аль-Аглі»
2018–2021 Угорщина «Ференцварош»
2021–2023 ОАЕ «Аль-Айн»
2023– Україна Україна
Звання, нагороди
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня орден «За мужність» III ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сергій Ребров є другим бомбардиром в історії чемпіонатів України (після Максима Шацьких), а також став першим гравцем, який забив у чемпіонаті України сто голів.

Кар'єру професійного футболіста закінчив 2009 року, після чого працює на тренерській роботі. З 16 квітня 2014 року обіймав посаду в.о. головного тренера в київському «Динамо», а з 18 травня 2014 до 31 травня 2017 року — головного тренера «Динамо»[1]. Першим виграв Кубок України як гравець і тренер[2].

Клубна кар'єра

ред.

«Шахтар»

ред.

Ребров долучився до «Шахтаря» (Донецьк) у юнацькому віці в сезоні 1990-91, встиг зіграти в останньому чемпіонаті СРСР 1991 року (під керівництвом Валерія Яремченка). Зіграв за «Шахтар» 26 матчів і забив 12 м'ячів.

«Динамо»

ред.

У серпні 1992 року перейшов до київського «Динамо». Сума трансферу становила 150 000 доларів[3]. У період між 1992 і 2000 роками він забив 93 голи у 189 матчах вищої ліги чемпіонату України і 18 голів у 35 матчах на Кубок України.

Сергій Ребров забив кілька ключових голів у європейських клубних турнірах, зокрема у сезонах 1997-98 і 1998-99 Кубку чемпіонів УЄФА, включно зі славнозвісним голом проти «Барселони» з гострого кута. Тоді «Динамо» досягло півфіналу Ліги чемпіонів, де поступилося мюнхенській «Баварії». Гра Реброва в ці роки була просто неймовірною. Його з одноклубником Андрієм Шевченком називали найкращою зв'язкою нападників у світовому футболі. За роки, проведені в «Динамо», Ребров зіграв за клуб 248 матчів і забив 139 м'ячів.

 
Сергій Ребров під час виступів за «Рубін» (травень 2009)

«Тотенгем»

ред.

У червні 2000 року Сергій перейшов до англійського клубу «Тоттенгем» за 11 млн фунтів стерлінгів, однак після звільнення Джорджа Грема у березні 2001 він не зміг знайти спільної мови з новим тренером Гленом Годдлом. За клуб Сергій зіграв 59 матчів і забив 10 м'ячів.

Оренда у «Фенербахче»

ред.

Реброва віддали в оренду спершу до стамбульського «Фенербахче», де він провів 2002—2004 роки. У першому сезоні зіграв 13 матчів і забив 2 голи, у наступному — 30 матчів, 3 голи. Загалом за цей час він зіграв там 43 матчі та забив 5 голів.

«Вест Гем Юнайтед»

ред.

Пізніше віддали в оренду і взагалі до клубу Чемпіошнипу (2 ліги Англії) — «Вест Гем Юнайтед» (Лондон), через що Сергій втратив місце у складі національної збірної України. Ребров провів там лише 1 сезон: зіграв 33 матчі, забив два голи.

Повернення до Києва

ред.

1 червня 2005 року Сергій став вільним агентом після відмови продовжити контракт і через два дні підписав новий трирічний контракт з «Динамо». У новому сезоні 2005-06, граючи на позиції атакуючого півзахисника, Реброву вдалося повернутися на пік форми: він став найкращим бомбардиром клубу в національному чемпіонаті, найкращим у лізі за системою «гол+пас», а також найкращим гравцем ліги за результатами опитування головних тренерів і капітанів команд. У липні 2007 року Ребров став капітаном «Динамо». У сезоні 2007-08 він став грати менше, вийшовши у стартовому складі в 7 з 18 матчів в осінній частині чемпіонату. Його гру в деяких іграх жорстко критикувала преса. Повідомлялося, що Ребров може перейти до київського «Арсеналу» в міжсезоння. Однак під керівництвом нового тренера Юрія Сьоміна Ребров зіграв у стартовому складі в усіх матчах Кубка Першого каналу, і його назвали найкращим гравцем турніру. Після довгих переговорів із керівництвом «Динамо» у лютому-березні 2008 року контракт із ветераном не продовжили. Від 6 березня 2008 Сергій Ребров став повноцінним футболістом російського «Рубіна» (Казань). Сума компенсації — 1 млн доларів[4].

Рубін

ред.

Разом з казанською командою Сергій Ребров став чемпіоном Росії 2008. На початку сезону 2009 перестав потрапляти до основного складу «Рубіна», тому влітку покинув клуб. Новою командою нападника міг стати київський «Арсенал», однак умови «канонірів» не задовольнили футболіста — Ребров вирішив завершити ігрову кар'єру і прийняв пропозицію працювати асистентом тренера в молодіжній команді «Динамо» (Київ)[5]. У серпні 2009 Ребров відіграв один матч Кубка України за аматорський клуб «Ірпінь» (Гореничі)[6].

Виступи за збірну

ред.

За національну збірну України дебютував 27 червня 1992 року в матчі проти збірної США (0:0). Був у заявці збірної на чемпіонат світу 2006 року в Німеччині, де відзначився дальнім результативним ударом у матчі групового турніру проти збірної Саудівської Аравії. Забив пенальті у післяматчевій серії у матчі 1/8 фіналу проти Швейцарії, чим допоміг збірній України потрапити до 1/4 фіналу. Останній матч за збірну провів 6 вересня 2006 року проти Грузії (3:2).

Всього за кар'єру зіграв 75 матчів і забив 15 голів.

Тренерська кар'єра

ред.

Наступного дня після завершення ігрової кар'єри Ребров оголосив про своє працевлаштування тренером молодіжного складу київського «Динамо», де став помічником Володимира Мунтяна. Незабаром після цього Ребров, який не мав тренерського досвіду, пішов на тренерські курси, після завершення яких отримав Диплом-А.

 
Ребров під час роботи в штабі тренера «Динамо» Юрія Сьоміна (вересень 2011)

У червні 2010 року Ребров став асистентом тренера другої динамівської команди, ставши помічником Геннадія Литовченка. А вже в серпні того ж року новий наставник збірної України Юрій Калитвинцев взяв обох тренерів до свого штабу й вони стали суміщати посади, працюючи так до квітня 2011 року, поки Калитвинцев керував збірною.

У грудні 2010 року Реброва перевели до першої динамівської команди. Він став одним із помічників у тренерському штабі Юрія Сьоміна, а після приходу у вересні 2012 року Олега Блохіна залишився і в його штабі. 20 вересня 2013 року, після звільнення тренерського штабу (Олексія Михайличенка, Андрія Баля та Юрія Роменського), Ребров став асистентом Блохіна[7]. У березні 2014 року отримав тренерський Pro-диплом УЄФА[8].

16 квітня 2014 року, після звільнення Блохіна, Ребров став виконувачем обов'язків головного тренера киян[9][10].

18 травня 2014 року Реброва затвердили головним тренером київського «Динамо»[1].

1 червня 2017 року Сергій Ребров покинув пост головного тренера футбольного клубу «Динамо» (Київ)[11]. За три роки роботи з клубом Ребров двічі ставав чемпіоном України (2015, 2016), двічі володарем Кубка України (2014, 2015), Суперкубка України (2016) та виводив киян у плей-оф Ліги Чемпіонів (2016).

21 червня 2017 року Сергій Ребров очолив тренерський штаб клубу із Саудівської Аравії «Аль-Аглі» із Джидди.[12].

22 серпня 2018 року став головним тренером угорського клубу «Ференцварош»[13]. На чолі цієї команди Ребров виграв три чемпіонати Угорщини поспіль[14], вивів «фраді» в груповий етап Ліги чемпіонів[14], був визнаний найкращим тренером чемпіонату Угорщини сезону 2020/21[14]. Покинув посаду 4 червня 2021[15].

6 червня 2021 року Ребров очолив найтитулованіший клуб ОАЕ «Аль-Айн» із однойменного міста[16][17]. Цього ж року 9 серпня Реброву запропонували стати головним тренером Збірної України з футболу, замінивши на цій посаді Андрія Шевченка.[18] Спочатку повідомлялося, що Ребров підписав контракт на тренерську посаду терміном на два роки[19], проте 11 серпня він заявив, що відмовився від посади та далі працюватиме тренером в «Аль-Айні»[20].

Особисте життя

ред.

30 грудня 1998 року одружився. Перша дружина Людмила, син Дмитро (нар. 5 жовтня 1999 року).

Сергій Ребров є завзятим радіоаматором. Він — майстер спорту міжнародного класу з радіоспорту[21], чемпіон світу 2005 року і Європи 2003 року[22]. Захоплення радіотехнікою футболіст перейняв від батька[23], який є одним з провідних радіоаматорів України.

14 березня 2013 року неподалік від бази київського «Динамо» Людмила Реброва потрапила в автоаварію[24]. За однією з версій, вона, не впоравшись із керуванням, виїхала на зустрічну смугу і врізалася в автомобіль «Жигулі», який перекинувся від удару.[25] Унаслідок цього загинула вагітна жінка і постраждав її чоловік, що їхали в «Жигулях»[26]. Після цього Людмила виїхала на постійне проживання до Англії.

На початку 2016 року Ребров одружився вдруге, разом з дружиною Анною виховують сина[27].

Статистика виступів

ред.

Клубна

ред.
Сезон Клуб Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Всього
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1991 Шахтар 7 2 3 1 - - - - 10 3
1992 19 10 6 1 - - - - 25 11
1992-93 Динамо Київ 23 5 6 2 2 0 - - 31 7
1993-94 10 2 1 0 2 1 - - 13 3
1994-95 24 8 6 1 7 1 - - 37 10
1995-96 31 9 5 1 2 0 - - 38 10
1996-97 30 20 1 0 4 0 - - 35 20
1997-98 29 22 7 7 12 8 - - 48 37
1998-99 22 9 5 5 14 8 - - 41 22
1999-00 20 18 4 2 16 10 - - 40 30
2000-01 Тоттенгем 29 9 5 3 - - 2 0 36 12
2001-02 30 1 3 0 - - 6 2 39 3
2002-03 Фенербахче 13 2 - - - - - - 13 2
2003-04 25 2 3 1 - - - - 30 3
2004-05 Вест Гем 27 1 2 0 - - 4 1 33 2
2005-06 Динамо Київ 27 13 5 1 1 0 1 0 34 14
2006-07 17 6 2 0 7 2 1 0 27 8
2007-08 9 1 2 0 5 1 - - 16 2
2008 Рубін 24 5 1 0 - - - - 25 5
2009 7 0 - - - - 1 0 8 0
Всього за Динамо 242 113 44 19 72 31 2 0 360 163
Всього за кар'єру 423 145 67 25 72 31 15 3 577 204
  • Інші — національний суперкубок, Кубок Ліги та Чемпіоншип Плей-офф

Національна збірна

ред.

[28]

Збірна Рік
Ігри Голи
Україна 1992 1 0
1993 3 0
1994 - -
1995 - -
1996 5 1
1997 10 3
1998 5 4
1999 10 4
2000 5 0
2001 8 0
2002 7 1
2003 7 0
2004 4 0
2005 3 1
2006 7 1
Всього 75 15


 Статистика матчів і голів за збірну —   Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27-06-1992 Піскатевей США   0 – 0   Україна товариський матч -   76'
16-10-1993 Гай-Пойнт США   1 – 2   Україна товариський матч -   46'
20-10-1993 Сан-Дієго Мексика   2 – 1   Україна товариський матч -   46'
23-10-1993 Бетлегем США   0 – 1   Україна товариський матч -   46'
01-05-1996 Стамбул Туреччина   3 – 2   Україна товариський матч -   69'
13-08-1996 Київ Україна   5 – 2   Литва товариський матч -   60'
31-08-1996 Белфаст Північна Ірландія   0 – 1   Україна Відбір до ЧС 1998 1   46'
05-10-1996 Київ Україна   2 – 1   Португалія Відбір до ЧС 1998 -   76'
09-11-1996 Порту Португалія   1 – 0   Україна Відбір до ЧС 1998 -
23-03-1997 Київ Україна   1 – 0   Молдова товариський матч 1   46'
29-03-1997 Гранада Албанія   0 – 1   Україна Відбір до ЧС 1998 1
02-04-1997 Київ Україна   2 – 1   Північна Ірландія Відбір до ЧС 1998 -
30-04-1997 Гранада Німеччина   2 – 0   Україна Відбір до ЧС 1998 -
07-05-1997 Київ Україна   1 – 1   Вірменія Відбір до ЧС 1998 -   81'
07-06-1997 Київ Україна   0 – 0   Німеччина Відбір до ЧС 1998 -   80'
20-08-1997 Київ Україна   1 – 0   Албанія Відбір до ЧС 1998 1
11-10-1997 Єреван Вірменія   0 – 2   Україна Відбір до ЧС 1998 -
29-10-1997 Загреб Хорватія   2 – 0   Україна Відбір до ЧС 1998 -
15-11-1997 Київ Україна   1 – 1   Хорватія Відбір до ЧС 1998 -
15-07-1998 Київ Україна   1 – 2   Польща товариський матч -   46'
19-08-1998 Київ Україна   4 – 0   Грузія товариський матч 2   46'
05-09-1998 Київ Україна   3 – 2   Росія Відбір до ЧЄ 2000 1
10-10-1998 Андорра-ла-Велья Андорра   0 – 2   Україна Відбір до ЧЄ 2000 1
14-10-1998 Київ Україна   2 – 0   Вірменія Відбір до ЧЄ 2000 -
27-03-1999 Сен-Дені Франція   0 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2000 -
31-03-1999 Київ Україна   1 – 1   Ісландія Відбір до ЧЄ 2000 -
05-06-1999 Київ Україна   4 – 0   Андорра Відбір до ЧЄ 2000 1
09-06-1999 Єреван Вірменія   0 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2000 -   70'
15-08-1999 Київ Україна   1 – 1   Болгарія товариський матч 1
04-09-1999 Київ Україна   0 – 0   Франція Відбір до ЧЄ 2000 -
08-09-1999 Рейк'явік Ісландія   0 – 1   Україна Відбір до ЧЄ 2000 1
09-10-1999 Москва Росія   1 – 1   Україна Відбір до ЧЄ 2000 -
13-11-1999 Любляна Словенія   2 – 1   Україна Відбір до ЧЄ 2000 -
17-11-1999 Київ Україна   1 – 1   Словенія Відбір до ЧЄ 2000 1
26-04-2000 Софія Болгарія   0 – 1   Україна товариський матч -   46'
31-05-2000 Лондон Англія   2 – 0   Україна товариський матч -
02-09-2000 Київ Україна   1 – 3   Польща Відбір до ЧС 2002 -
07-10-2000 Єреван Вірменія   2 – 3   Україна Відбір до ЧС 2002 -
11-10-2000 Осло Норвегія   0 – 1   Україна Відбір до ЧС 2002 -
24-03-2001 Київ Україна   0 – 0   Білорусь Відбір до ЧС 2002 -
28-03-2001 Кардіфф Уельс   1 – 1   Україна Відбір до ЧС 2002 -   46'
02-06-2001 Київ Україна   0 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 2002 -   46'
06-06-2001 Київ Україна   1 – 1   Уельс Відбір до ЧС 2002 -
01-09-2001 Мінськ Білорусь   0 – 2   Україна Відбір до ЧС 2002 -
05-09-2001 Львів Україна   3 – 0   Вірменія Відбір до ЧС 2002 -
11-11-2001 Київ Україна   1 – 1   Німеччина Відбір до ЧС 2002 -   55'
14-11-2001 Дортмунд Німеччина   4 – 1   Україна Відбір до ЧС 2002 -   70'
27-03-2002 Констанца Румунія   4 – 1   Україна товариський матч -   63'
17-04-2002 Київ Україна   2 – 1   Грузія товариський матч 1   64'
17-05-2002 Москва Україна   2 – 0   Сербія та Чорногорія товариський матч -   82'
19-05-2002 Москва Україна   0 – 2   Білорусь товариський матч -   56'
21-08-2002 Київ Україна   0 – 1   Іран товариський матч -   56'
12-10-2002 Київ Україна   2 – 0   Греція Відбір до ЧЄ 2004 -   71'
16-10-2002 Белфаст Північна Ірландія   0 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2004 -   54'
12-02-2003 Ізмір Туреччина   0 – 0   Україна товариський матч -
30-04-2003 Копенгаген Данія   1 – 0   Україна товариський матч -
07-06-2003 Львів Україна   4 – 3   Вірменія Відбір до ЧЄ 2004 -   81'
11-06-2003 Афіни Греція   1 – 0   Україна Відбір до ЧЄ 2004 -   61'
20-08-2003 Донецьк Україна   0 – 2   Румунія товариський матч -   46'
06-09-2003 Донецьк Україна   0 – 0   Північна Ірландія Відбір до ЧЄ 2004 -   72'
11-10-2003 Скоп'є Україна   0 – 0   Північна Македонія товариський матч -   46'
18-02-2004 Триполі Лівія   1 – 1   Україна товариський матч -   62'
31-03-2004 Скоп'є Північна Македонія   1 – 0   Україна товариський матч -   46'
28-04-2004 Київ Україна   1 – 1   Словаччина товариський матч -   38'
06-06-2004 Сен-Дені Франція   1 – 0   Україна товариський матч -   61'
15-08-2005 Київ Україна   0 – 0 д.ч.
(3 - 5 п.п.)		   Ізраїль товариський матч -   56'
17-08-2005 Київ Україна   2 – 1   Сербія та Чорногорія товариський матч 1   60'
03-09-2005 Тбілісі Грузія   1 – 1   Україна Відбір до ЧС 2006 -   68'
28-02-2006 Баку Азербайджан   0 – 0   Україна товариський матч -   46'
08-06-2006 Люксембург Люксембург   0 – 3   Україна товариський матч -   58'
14-06-2006 Лейпциг Іспанія   4 – 0   Україна ЧС 2006 - груповий етап -   64'
19-06-2006 Гамбург Саудівська Аравія   0 – 4   Україна ЧС 2006 - груповий етап 1   71'
23-06-2006 Берлін Україна   1 – 0   Туніс ЧС 2006 - груповий етап -   55'
26-06-2006 Кельн Швейцарія   0 – 0 д.ч.
(0 - 3 п.п.)		   Україна ЧС 2006 - 1/8 фіналу -   94'
06-09-2006 Київ Україна   3 – 2   Грузія Відбір до ЧЄ 2008 -   56'
Усього Матчів 75 Голів 15

Титули та досягнення

ред.

Гравець

ред.

Клубні

ред.
Чемпіон України: 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2007
Володар Кубка України: 1993, 1996, 1998, 1999, 2000, 2006, 2007
Володар Суперкубка України: 2006
Володар Кубка Першого каналу: 2008
Чемпіон Туреччини: 2004
Чемпіон Росії: 2008, 2009

Індивідуальні

ред.

Тренер

ред.

Клубні

ред.
Чемпіон України: 2015, 2016
Володар Кубка України: 2014, 2015
Володар Суперкубка України: 2016
Віцечемпіон Саудівської Аравії: 2017
Чемпіон Угорщини: 2019, 2020, 2021
Чемпіон ОАЕ: 2022
Володар Кубка Ліги: 2022

Індивідуальні

ред.
  • 50 найкращих тренерів світу (2015) — 33 місце (журнал FourFourTwo)[31]
  • 50 найкращих тренерів світу (2016) — 35 місце (журнал FourFourTwo)[32]
  • Найкращий тренер Ференцварошу (2010—2019)[33]

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Сергій РЕБРОВ — новий головний тренер «Динамо» (Київ). Офіційний сайт ФК «Динамо» (Київ). 18 травня 2014. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014.
  2. ↑ Шовковський і Сподар встановили рекорди Кубка України. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
  3. ↑ Человек спасший «Динамо». При одном упоминании его имени Суркисов по-прежнему хватает нервный тик… [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Динамо» продало Реброва за мільйон доларів (football.ua, 6 березня 2008) [Архівовано 10 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Ребров завершил карьеру игрока (podrobnosti.ua, 20 липня 2009) [Архівовано 18 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Профіль на сайті ФФУ. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 15 вересня 2009.
  7. ↑ Суркис оставил в «Динамо» Блохина, уволив Михайличенко, Баля и Роменского. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
  8. ↑ В Киеве выдали 15 тренерских Pro-дипломов. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
  9. ↑ Ребров назначен и.о. главного тренера Динамо. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
  10. ↑ И.Суркис: «В течение двух лет заботился о Блохине, как о маленьком ребенке». Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
  11. ↑ Ребров покинув пост головного тренера "Динамо". ukranews.com. Українські новини. 1 червня 2017.
  12. ↑ Офіційно: Ребров очолив Аль-Ахлі. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
  13. ↑ Ребров — головний тренер «Ференцвароша». «UA-Футбол». 22 серпня 2018. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.
  14. ↑ а б в Ребров визнаний найкращим тренером чемпіонату Угорщини сезону 2020/21. sportarena.com. 10 травня 2021. Архів оригіналу за 18 вересня 2021.
  15. ↑ Ребров іде з угорського "Ференцвароша". Українська правда. 4 червня 2021. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  16. ↑ источники, Внешние (6 червня 2021). Офіційно: Ребров очолив Аль-Айн з ОАЕ. www.ua-football.com (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  17. ↑ Сергій Ребров очолив «Аль-Айн» з ОАЕ. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  18. ↑ Сергій Ребров узгодив контракт зі збірною України. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
  19. ↑ Новим тренером збірної України стане Ребров: контракт підпишуть на два роки. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
  20. ↑ Ребров про тренерство у збірній України: я відданий своєму контракту з "Аль-Айн". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  21. ↑ Мяч от Сергея Реброва (Сторінка раділюбителів Мелітополя) [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. ↑ Сергей Ребров (Спорт-Экспресс, 4 листопада 2005) [Архівовано 11 серпня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. ↑ Коротковолновики — кто есть кто! (qrz.ru, 18 березня 2004) [Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. ↑ Ребров підтвердив, що його дружина потрапила в смертельне ДТП. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  25. ↑ За попередніми даними, у жахливому ДТП винна дружина Реброва. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  26. ↑ Загибла у ДТП з дружиною Реброва була на 5-му місяці вагітності. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  27. ↑ Сергій Ребров одружився вдруге – новини футболу України sector.depo.ua. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 вересня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Шахаб повторив досягнення Леоненка та Селезнева, але до Реброва та Мораеса дуже далеко. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  30. ↑ Неймар і Роналду повторили досягнення Реброва і Дель П'єро. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
  31. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  32. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  33. ↑ Ребров признан Тренером десятилетия в Ференцвароше. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  34. ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  35. ↑ Указ президента України N 1338/1999. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 26 березня 2022.
  36. ↑ Указ президента України N 697/2006. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 18 квітня 2014.

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ребров Сергій Станіславович
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сергій Ребров

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ребров_Сергій_Станіславович&oldid=42651256