Роберт Музіль
| Роберт Музіль | ||||
|---|---|---|---|---|
| Robert Musil | ||||
 | ||||
| Народився | 6 листопада 1880 Клагенфурт, Австрія | |||
| Помер | 15 квітня 1942 (61 рік) Женева, Швейцарія ·інсульт | |||
| Поховання | Цвинтар королів | |||
| Країна |  Австрія | |||
| Діяльність | письменник, есеїст та драматург | |||
| Сфера роботи | Німецька література[1] | |||
| Alma mater | HU Berlin (1908) | |||
| Мова творів | Німецька | |||
| Роки активності | з 1905 | |||
| Magnum opus | Сум'яття вихованця Терлеса, Людина без властивостей і The Posthumous Papers of a Living Authord | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| Батько | Alfred Musild | |||
| У шлюбі з | Martha Musild | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди | Премія Генріха Кляйста (жовтень 1923) | |||
| Сайт: musilgesellschaft.at | ||||
|
| ||||
 Роберт Музіль у Вікісховищі | ||||
Роберт Музіль (нім. Robert Edler von Musil; нар. 6 листопада 1880, Клагенфурт — пом. 15 квітня 1942, Женева) — австрійський письменник та есеїст, драматург і театральний критик.
Належачи до покоління німецького експресіонізму, Музіль став відомий своїм романом «Сум'яття вихованця Терлеса» (1906) та незакінченим романом «Людина без властивостей» (1930—1943). Роман «Людина без властивостей» заново відкритий завдяки Адольфу Фрізе. Цей твір є одним з найважливіших для епохи модернізму XX століття і стоїть із романами «У пошуках втраченого часу» Марселя Пруста та «Уліссом» Джеймса Джойса.
Для творів письменника характерний глибокий, квазінауковий аналіз внутрішнього світу людини та її свідомості, а також стилістична досконалість.
Біографія
ред.
Роберт Музіль народився в австрійській родині інженера Альфреда Музіля, яка мала чеське коріння.
Навчався у Технічній військовій академії в Граніце та в Німецькому технічному університеті міста Брюнн (Брно). У 1901 році письменник почав військову службу в 49-му піхотному полку, а у 1902—1903 роках працював науковим співробітником в технічному університеті Штутгарта. У 1903 році починає вивчати філософію та психологію в Берліні, де товаришує з майбутніми письменниками Альфредом Керром[en] і Францем Бляєм. Відмовився від кар'єри інженера, щоб стати професійним письменником. Навчався психології та філософії у Берлінському університеті та захистив докторську дисертацію у філософа Ернста Маха (1909).
Брав участь у Першій світовій війні. 1938 емігрував до Швейцарії, адже на батьківщині після об'єднання Австрії з Німеччиною його твори були заборонені. Помер у 1942 році.
Творчість
ред.Сум'яття вихованця Терлеса
ред.Порівняно невеликий роман «Сум'яття вихованця Терлеса» — це зразок музілівських «душевних пригод», які проявляються у всіх творах автора. Р. Музіль почав писати свою першу новелу у досить ранньому віці — у 22 роки. В той час молодий письменник захоплювався роботами Арістотеля, Шиллера, а його головним вчителем філософії життя був Ніцше. Можливо, саме тому, головним героєм його першої роботи є Терлес — людина розуму, яку цікавлять вічні питання буття. Тут уповні розкривається інтерес Музіля до психології особистості, а сам сюжет роману несподівано нашаровується на ширшу драму краху Австро-Угорської імперії, що в колізіях головного героя ілюструє двоїсту сутність буття. Літературознавець Дмитро Затонський пише:
Роман (пройнятий) відчуттям перейденої межі колишнього, впорядкованого, традиційного буття: світ розпадається, речі бунтують, ніби в «Нудоті» (1938) Сартра, але задовго до неї. І, як у «Сум'ятті вихованця Терлеса», у новелах, в основу покладено незвичайний, нечуваний випадок, якусь відчайдушну одіссею душі, що виявляє водночас і необлаштованість світу, і непередбачуваність провокованих ним людських метаморфоз
«Людина без властивостей» — незавершений роман у трьох частинах австрійського письменника Роберта Музіля. Перекладений понад тридцятьма мовами світу, часто вважається одним із найвизначніших творів європейської літератури 20-го сторіччя. Змальвує життя Австрії й усієї Європи напередодні Першої світової війни, розповідає — часто ґротесково-сатирично — про суспільні розчарування і моральні пошуки у тогочасних реаліях.
Бібліографія
ред.- Die Verwirrungen des Zöglings Törleß ('1906)
- Vereinigungen (1911)
- Die Schwärmer (1921)
- Vinzenz und die Freundin bedeutender Männer (1924)
- Drei Frauen (1924)
- Nachlaß zu Lebzeiten (1936)
- Über die Dummheit (1937)
- Der Mann ohne Eigenschaften (1930, 1933, 1943)
Видання українською
ред.- Роберт Музіль. Сум'яття вихованця Терлеса / Пер. Ю.Прохасько. Київ: «Юніверс», 2001. 208 с.
- Роберт Музіль. Людина без властивостей. Книга I / Пер. О.Логвиненко. Київ: Видавництво Жупанського, 2010. 416 с.
- Роберт Музіль. Людина без властивостей. Книга II / Пер. О.Логвиненко. Київ: Видавництво Жупанського, 2010. 368 с.
- Роберт Музіль. Людина без властивостей. Книга III / Пер. О.Логвиненко. Київ: Видавництво Жупанського, 2011. 512 с.
Примітки
ред.- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Музей Р. Музіля
Посилання
ред.- Музіль, Роберт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 236. — ISBN 966-692-744-6.
- A companion to the works of Robert Musil / edited by Philip Payne, Graham Bartram, and Galin Tihanov. Rochester, N.Y., Camden House, 2007. 448 p.
- Музиль Р. Избранные произведения в двух томах. Роман. Повести. Драмы. Есе. / Пер. с нем., пред. А. Красельского, сост. Е. Кацевой. М.: «Канон-пресс-Ц», «Кучково поле», 1999. Том 1. 448 с.
- Роберт Музиль на lib.ru
- Роберт Музиль
- Пагут О. С. Ґерда: «статево дозріваючий німецький дух» (типологія архетипних стереотипів у романі Роберта Музіля «Людина без властивостей») // Питання літературознавства. ,2013. — № 87. — С. 55–63.