Розлуч
Ро́злуч — село в Україні, Турківської міської громади в Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1268 осіб (у 1921 р. — 1251 особа). Орган місцевого самоврядування — Турківська міська рада.
| село Розлуч | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Самбірський район | ||||
| Тер. громада | Турківська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46080190190043124 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1511 | ||||
| Населення | 1251 | ||||
| Площа | 2.2 км² | ||||
| Поштовий індекс | 82512 | ||||
| Телефонний код | +380 3269 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°14′9″ пн. ш. 22°58′41″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 22.97806° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
573 м | ||||
| Водойми | Ясениця (притока Дністра) | ||||
| Відстань до обласного центру |
113 км | ||||
| Відстань до районного центру |
49 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Турка, пл.Ринок 26 | ||||
| Карта | |||||
  Розлуч | |||||
 Розлуч | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Географія
ред.Розташоване при трасі Н 13 Львів-Самбір-Турка-Ужгород.
Відстань до райцентру Турка — 15 км. У селі є залізнична станція на лінії Самбір — Турка.
На південний схід від села розташована гора Розлуч (932 м), неподалік від якої бере початок річка Дністер. Біля північної околиці села розташований заказник «Розлуч». Через село тече річка Ясениця (притока Дністра).
Історія
ред.Село відоме з 1511 р. і колись називалось Борисова Воля. У документах XVI століття його називали ще інакше — Ровень (від назви тутешньої річки) або Розлуч (за назвою гори). Відтак у XVIII столітті назва Борисова Воля зовсім зникає.
У 1730 році селяни поскаржились до Самбірського комісарського суду на посесора, який захопив людське поле. Проте суд зайняв позицію пана.
З невеликим загоном опришків у Розлучі 1744 року побував Олекса Довбуш. Тож на його честь названо джерело в урочищі Бринівки — Довбушева Криниця.
У 1905 р. через село проклали залізничну колію, яка з'єднувала Львів з Ужгородом.
До Другої світової війни завдяки своєму розташуванню і кільком мінеральним джерелам село славилось як курорт. На північній околиці на схилі пагорба був влаштований досить великий трамплін для занять гірськолижним спортом.
У радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 135 селян, з них 37 загинули. Їм присвячено пам'ятний обеліск, встановлений у Розлучі 1967 року[1].
Одразу після війни у межах примусової колективізації селян зігнано до тутешнього новоствореного відділення яворського радгоспу «Комсомолець». У радянські часи вся курортна інфраструктура занепала, і лише недавніми роками Розлуч почав відновлювати колишню славу відпочинкової місцини.
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1266 | 99.84% |
| російська | 1 | 0.08% |
| інші/не вказали | 1 | 0.08% |
| Усього | 1268 | 100% |
Церкви
ред.Дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці спорудив у 1876 році майстер Гаврило Роман з села Багнуватого. Будівлю відновлювали 1923 року. Церква складається з трьох квадратних об'ємів. Вівтарем спрямована на схід. Увінчують храм основні зруби пірамідальні наметові верхи з п'ятьма заломами над навою і чотирма над вівтарем і бабинцем. Стіни вкриті вагонкою. Храм належить до ПЦУ[3].
Пам'ятки
ред.Дерев'яна каплиця німецьких колоністів 1901–1902 р. Будівля покинута, проте реставрована.
Господарство
ред.У радянські часи в селі діяло відділення радгоспу, у власності якого було 787 га сільгоспугідь, з них 385 га орної землі та 209 га пасовищ. Окрім того, у селі було власне лісництво.
Тут функціонує декілька будинків відпочинку, є два колишні піонерські табори, дві туристичні бази. Активно розвивається зелений туризм, є гірськолижний підйомник.
У селі є мінеральні джерела, зокрема типу «Нафтуся». Див. також: Джерело мінеральної води (Розлуч, №1), Джерело мінеральної води (Розлуч, №2), Джерело мінеральної води у Розлучі (содове).
Інфраструктура
ред.Школа, інтернат на 80 осіб, бібліотека (6600 книг), два ФАПи, поштове відділення.
У населеному пункті розвинена туристична інфраструктура. Вона презентована готелем «Собінь», відпочинковий комплекс «Карпатський замок», туристичний комплекс «Карпати», на межі з селом Ясениця-Замкова туристична база «Бойківчанка», котедж «Карпатський».
Окрім того, для відпочинку у селі призначена пасіка «Медова»[4].
Дивіться
ред.Фотографії
ред.-
Північна околиця села (дорога на Самбір та Львів) -
Одна з вуличок Розлуча -
Костел св. Франциска Борджія -
-
Джерела
ред.- «Турківщина» (путівник). — Львів, видавництво «Камула»
Примітки
ред.- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 695
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Про заклади відпочинку Розлуча на сайті karpaty.info. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
Посилання
ред.- Офіційний сайт Розлуча [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Храми Розлуча [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Каплиця німецьких колоністів (пізніше — костел св. Франциска Борджія) у Розлучі, 1901–1902 [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Rozłucz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 839. (пол.)
- Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Розлуч [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |