Скрипник Ганна Аркадіївна
Ганна Аркадіївна Скрипник (9 вересня 1949, с. Плисків, Вінницька область — 16 вересня 2024) — українська етнологиня. Дійсна членкиня-академікиня НАН України (2006)[1]. Президентка Міжнародної асоціації україністів (МАУ) — 2008–2013 рр. Керівниця науково-координаційної ради щодо проблем розвитку народної культури, академікиня-секретарка Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, голова українського комітету Міжнародної асоціації дослідження слов'янських культур, членкиня Комітету з Державної премії України. Лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки.
| Скрипник Ганна Аркадіївна | |||
|---|---|---|---|
| Народилася | 9 вересня 1949 Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | ||
| Померла | 16 вересня 2024 (75 років) | ||
| Країна |  СРСР Україна | ||
| Діяльність | етнолог | ||
| Alma mater | Київський державний педагогічний інститут імені М.Горького | ||
| Галузь | етнологія | ||
| Заклад | Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України | ||
| Посада | Президентка Міжнародної асоціації україністів | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
ред.Народилася 9 вересня 1949 року в с. Плисків Вінницької області в селянській родині. У 1968 році закінчила Немирівське педагогічне училище. З 1968 по 1969 рік працювала в Казахстані вчителькою в Дружбинській школі Кокчетавської області. У 1969 році вступила до Кустанайського педінституту. Упродовж 1974–1977 років Г. А. Скрипник працювала вчителькою історії в Києві.
Закінчила Київський державний педагогічний інститут імені М.Горького (1974) та аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені Максима Рильського НАН України (1980).
Докторка історичних наук (1998), професорка (2002), членкиня-кореспондентка НАН України (2003), академікиня НАН України (2006).
З 2000 року — директорка Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені Максима Рильського НАН України. У 2004—2020 роках — заступниця академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, від 2020 року — академікиня-секретарка.
Г. Скрипник очолювала Спеціалізовану вчену раду ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України із захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальностей етнологія, фольклористика та мистецтвознавство.
Творчий доробок
ред.У доробку Ганни Скрипник понад 300 наукових праць, у тому числі монографій, статей та розвідок з проблем української етнографії та етнографічного музейництва, духовної культури українців, етнопсихології та етнонаціональних відносин.
- Основні монографії:
- «Етнографічні музеї України»,
- «Українське етнографічне музейництво 20-90 рр. XX ст.»,
- «З історії української етнографії»,
- «Етнокультура та етноідентифікаційні процеси в контексті суспільних трансформацій».
Редакційна робота
ред.Крім того, Скрипник Ганна Аркадіївна — головна редакторка й авторка розділів у фундаментальних колективних монографіях, головна редакторка 5-ти спеціалізованих періодичних видань Інституту: журналів «Народна творчість та етнографія», «Студії мистецтвознавчі», «Слов'янський світ», «Матеріали до української етнології», «Українське мистецтвознавство».
Г. Скрипник — ініціаторка проектів і редакторка низки багатотомних наукових праць, зокрема:
- «Історія української культури» (Т. 4, кн. 1, 2);
- «Етнічна історія України» (у 3-х томах);
- «Українці. Історико-етнографічне дослідження»;
- «Історія українського мистецтва» (у 5-ти томах);
- «Історія декоративного мистецтва» (у 5-ти томах);
- «Українська музична енциклопедія» (у 6-ти томах);
- «Історія українського театру» (у 3-х томах);
- «Історія української музики» (у 6-ти томах).
Політична діяльність
ред.2006 та 2007 неуспішно балотувалася до Верховної ради України. До 5-го скликання за списком Українського народного блоку Костенка і Плюща (№ 5 у списку), 6-го — від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (№ 103 у списку)[2].
2008 Українська народна партія висунула Ганну Скрипник на посаду Київського міського голови. На виборах набрала 0,05 % голосів (542 голоси) і зайняла 21-ше місце.
Державні нагороди
ред.- Орден княгині Ольги III ст. (27 листопада 2008) — за визначні особисті заслуги у розвитку вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави та з нагоди 90-річчя Національної академії наук України[3]
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2014 року — за роботу «Історія української культури» у п'яти томах (у дев'яти книгах) (у складі колективу)[4]
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 29 жовтня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Блоку «[[Наша Україна — Народна самооборона]]»: Народний Союз «Наша Україна», Політична партія «Вперед, Україно!», Народний Рух України, Українська Народна Партія, Українська республіканська партія "Собор", Партія Християнсько-Демократичний Союз, Європейська партія України, Громадянська партія «ПОРА», Партія захисників Вітчизни, на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 25 травня 2021.
{{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) - ↑ Указ Президента України від 27 листопада 2008 року № 1113/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників установ Національної академії наук України»
- ↑ Указ Президента України від 8 грудня 2015 року № 686/2015 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2014 року»
Посилання
ред.- Некролог-Біографія// Сайт НАНУ, 17 вересня 2024 року